- •1. Поняття, предмет, об’єкт фінансового контролінгу.
- •2. Методи стратегічної діагностики фінансово-господарського стану і їх х-ка.
- •3.Види фінансового контролінгу
- •4. Методи оперативної діагностики фінансово-господарського станує.
- •5.Мета, завдання і функції фінансового контролінгу.
- •6. Внутрішній аудит та ревізія
- •6.Сутність к-гу витрат...
- •7. Місце контролінгу в системі управління підприємством
- •8. Управління витратами на основі розрахунку їх цільових значень (таргет-костинг).
- •9. Структура, завдання і функції відділу фінансового контролінгу.
- •10. Система директ-костинг в управлінні витратами.
- •11. Необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств
- •12. Сутність та принципи організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві
- •Етапи бюджетування на підприємстві
- •14. Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю
- •15.Функції, принципи та завдання бюджетування.
- •17. Система бюджетів на підприємстві.
- •18.Дью діліженс як інструмент зменшення інформаційних ризиків.
- •20.Swot-аналіз в системі збалансованих показників.
- •21.Сутність, цілі та функції трансфертного ціноутворення.
- •22.Система стратегічного планування. Класифікація фінансово-економічних цілей підприємства.
- •23. Принципи встановлення внутрішньо-господарських цін. Фактори, що впливають на систему трансфертного ціноутворення.
- •24. Інструменти стратегічного онтролінгу:
- •1).Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
- •2).Побудова стратегічного балансу
- •3).Портфельний аналіз підприємства
- •26.Джерела інформації для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
- •27.Зіставлення запланованих показників з фактичними.
- •29.Вплив результатів діяльності на рентабельність і платоспроможність.
- •30. Характеристика методу авс.
- •31.Взаємозв’язок основної мети підприємства та мотивації персоналу.
- •33.Система матеріального та морального стимулювання як інтегральна частина фінансового контролінгу.
- •36. Виникнення і розвиток контролінгу
- •37.Дохідний підхід оцінки вартості п-ва:
- •38.Сучасні концепції контролінгу.
- •40. Методи фінансового контролінгу
- •42. Варіанти організації служби контролінгу
- •43. Сутність, складові та завдання стратегічного фінансового контролінгу.
- •44. Завдання та функції фінансового контролера (працівника відділу контролінгу)
- •45. Сутність та сфера оперування системи збалансованих показників підприємства
- •46. Способи бюджетування
- •47. Сутність та х-ка стратегічних карт.
- •48. Типи центрів відповідальності
- •49. Зміст, цілі і завдання експертної діагностики фінансово — господарського стану підприємства.
- •50. Принципи системи стимулювання. Причини невиконання бюджетів.
40. Методи фінансового контролінгу
Методи фінансового контролінгу поділяють на загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні або ж сучасні — автоматизовані методи. Перші — це властиві усім наукам методи. До них належать: індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз. До другої групи загальноекономічних методів належать усі методи, які є спільними у фінансово-економічних науках. Серед них: аналіз коефіцієнтів, порівняння, фінансовий аналіз, управлінські методи, бюджетування бенчмаркінг, політика відкритого бізнесу, управлінські методи: CVP-аналіз, ABM-аналіз, метод EVA. До останньої групи відносяться методи, які є специфічними, унікальними та які використовуються лише у фінансовому контролінгу. Це такі методи, як: система збалансованих показників, теорія обмежень, аналіз точки беззбитковості; вартісний аналіз, портфельний аналіз, SWОТ-аналіз аналіз сильних і слабких місць; АВС-аналіз; XYZ-аналіз.
АВС-аналіз. Даний метод контролінгу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність, наприклад запаси сировини та матеріалів, ділиться на три частини: група А — запаси, які є найціннішими з погляду їх вартості, однак можуть використовуватися підприємством у незначній кількості в натуральному виразі; група В — середні за величиною запаси як у кількісному, так і в грошовому виразі;група С — запаси з найбільшою часткою в натуральному виразі, однак незначні з погляду їх вартості..Функції фінансового контролінгу Фінансовий контролінг — система, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності підприємства, своєчасному виявленню відхилень фактичних результатів від запланованих і прийняття оперативних управлінських дій для забезпечення нормалізації становища. Сутність фінансового контролінгу виявляється через його функції.- спостереження за ходом реалізації фінансових завдань; - вимірювання ступенів відхилення фактичних результатів від запланованих; -діагностика за розмірами відхилень погіршення фінансового стану й зниження темпів його фінансового
41. Х-ка ринкового підходу до оцінки вартості п-ва.
Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами. Головним тут є наявність прийнятної бази для порівняння та підприємств-аналогів. Подібний бізнес повинен вестися в тій же галузі, що і об’єкт оцінки, або в галузі, що є чутливою до тих самих економічних чинників*6. Для з’ясування цього питання слід провести порівняльний аналіз кількісних та якісних подібностей та відмінностей між аналогічними підприємствами та об’єктом оцінки. В рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються методи: зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємств на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. порівняння продажів (транзакцій) базується на оцінці вартості підприємства, виходячи з ціни продажу аналогічних об’єктів. Він передбачає, що суб’єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встановлені при купівлі-продажу аналогічних об’єктів.
Основними джерелами інформації при застосуванні цього підходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фінансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами на той бізнес, який оцінюється.
Найкращим інструментом оцінки корпоративних прав, а отже, і вартості підприємства, є ефективний ринок капіталів, оскільки він у цілому володіє інформацією, яка відсутня в окремих учасників ринку*7. Саме тому в країнах з розвинутою ринковою економікою під час оцінки вартості підприємств за ринковим підходом як базу для порівняння досить часто використовують інформацію про ринковий (біржовий) курс корпоративних прав.
