Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FK.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
188.19 Кб
Скачать

23. Принципи встановлення внутрішньо-господарських цін. Фактори, що впливають на систему трансфертного ціноутворення.

Система трансфертного ціноутворення підприємства залежить від наступних факторів:

1. Наявність конкурентного ринку для проміжного продукту. Трансфертна ціна повинна бути максимально наближена до ціни. за якою продукт буде реалізований зовнішнім покупцям, тобто до ринкової. В цьому випадку підрозділи автономні у прийнятті рішень і їхня діяльність може бути об’єктивно оцінена.

2. Наявність вільних потужностей у підрозділі-виробнику. Якщо у підрозділі є вільні виробничі потужності, то для підприємства в цілому доцільніше купувати продукцію внутрішньо, в результаті чого збільшується прибутковість (додаткове виробництво дозволяє покрити частину постійних витрат, що пов’язані з простоєм у виробництві).

3. Кваліфікація менеджерів. Система трансфертного ціноутворення вимагає високої кваліфікації менеджерів центрів відповідальності. Основне їхнє завдання – збалансувати протилежні один до одного цілі для досягнення оптимального результату для підприємства.

Система трансфертного ціноутворення забезпечує постійне порівнювання вартості продукції (напівфабрикатів, послуг) підрозділів підприємства із аналогічними продуктами на зовнішньому ринку. Якщо якість і вартість продукції підрозділів є гіршою від аналогів на зовнішньому ринку, то такі підрозділи потрібно ліквідовувати. Тобто основне завдання цієї системи – постійний тиск на витрати компанії і підвищити інноваційну активність керівників підрозділів.

Принципи встановлення внутрішньо-господарських цін

При встановленні трансфертних цін та їх практичному використанні слід дотримуватися системи загальних і спеціальних принципів (основних положень, правил).

До загальних принципів відносяться:

  • максимально повне врахування конкретної ринкової ситуації в рівні ціни, адекватність ціни зовнішньому ринку;

  • економічна обґрунтованість, тобто об’єктивне і повне відображення у рівні ціни практично використовуваних у господарстві технологій, засобів виробництва;

  • достовірність, тобто використання єдиної методики оцінки витрат при визначенні ціни, у процесі виробничої діяльності підрозділу;

  • справедливий розподіл зовнішніх ризиків та застосування санкцій за невиконання взаємних зобов’язань адміністрації та підрозділу, відображених у внутрішніх договорах.

До спеціальних (часткових) принципів відносяться:

  • системного використання інформації;

  • досконале інформаційне забезпечення;

  • належне і своєчасне документальне оформлення всіх етапів визначення цін.

24. Інструменти стратегічного онтролінгу:

Стратегічний контролінг — це найважливіша складова контролінгу, управляюча зовнішнім середовищем, стратегічними чинниками успіху, альтернативними стратегіями, стратегічною метою.

Ціль стратегічного контролінгу — це своєчасне встановлення причин відхилення в цілях внесення поправок в стратегію фірми до виникнення оперативних недоліків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]