- •1. Поняття, предмет, об’єкт фінансового контролінгу.
- •2. Методи стратегічної діагностики фінансово-господарського стану і їх х-ка.
- •3.Види фінансового контролінгу
- •4. Методи оперативної діагностики фінансово-господарського станує.
- •5.Мета, завдання і функції фінансового контролінгу.
- •6. Внутрішній аудит та ревізія
- •6.Сутність к-гу витрат...
- •7. Місце контролінгу в системі управління підприємством
- •8. Управління витратами на основі розрахунку їх цільових значень (таргет-костинг).
- •9. Структура, завдання і функції відділу фінансового контролінгу.
- •10. Система директ-костинг в управлінні витратами.
- •11. Необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств
- •12. Сутність та принципи організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві
- •Етапи бюджетування на підприємстві
- •14. Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю
- •15.Функції, принципи та завдання бюджетування.
- •17. Система бюджетів на підприємстві.
- •18.Дью діліженс як інструмент зменшення інформаційних ризиків.
- •20.Swot-аналіз в системі збалансованих показників.
- •21.Сутність, цілі та функції трансфертного ціноутворення.
- •22.Система стратегічного планування. Класифікація фінансово-економічних цілей підприємства.
- •23. Принципи встановлення внутрішньо-господарських цін. Фактори, що впливають на систему трансфертного ціноутворення.
- •24. Інструменти стратегічного онтролінгу:
- •1).Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
- •2).Побудова стратегічного балансу
- •3).Портфельний аналіз підприємства
- •26.Джерела інформації для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
- •27.Зіставлення запланованих показників з фактичними.
- •29.Вплив результатів діяльності на рентабельність і платоспроможність.
- •30. Характеристика методу авс.
- •31.Взаємозв’язок основної мети підприємства та мотивації персоналу.
- •33.Система матеріального та морального стимулювання як інтегральна частина фінансового контролінгу.
- •36. Виникнення і розвиток контролінгу
- •37.Дохідний підхід оцінки вартості п-ва:
- •38.Сучасні концепції контролінгу.
- •40. Методи фінансового контролінгу
- •42. Варіанти організації служби контролінгу
- •43. Сутність, складові та завдання стратегічного фінансового контролінгу.
- •44. Завдання та функції фінансового контролера (працівника відділу контролінгу)
- •45. Сутність та сфера оперування системи збалансованих показників підприємства
- •46. Способи бюджетування
- •47. Сутність та х-ка стратегічних карт.
- •48. Типи центрів відповідальності
- •49. Зміст, цілі і завдання експертної діагностики фінансово — господарського стану підприємства.
- •50. Принципи системи стимулювання. Причини невиконання бюджетів.
Етапи бюджетування на підприємстві
№ з/п |
Зміст етапу (заходи) |
Виконавці |
Строки |
1 |
Вироблення (уточнення) стратегічних цілей |
Група стратегічного планування, контролер |
постійно |
2 |
Оформлення та доведення до менеджерів верхньої і середньої ланок «бюджетної резолюції» (листа з планування) |
Центральна служба контролінгу, за підписом правління |
до 1.07 поточного року |
3 |
Розробка спеціальних первинних форм, за якими проводитиметься збір інформації та доведення цих форм до відповідальних за їх заповнення працівників чи структурних підрозділів |
Відділ контролінгу |
до 1.08 поточного року |
4 |
Заповнення первинних форм і направлення їх до відділу контролінгу |
Структурні підрозділи |
до 1.09 поточного року |
5 |
Розробка фінансових прогнозів, планування та аналіз альтернатив (окреслення альтернативних можливостей залучення та використання ресурсів) |
Контролер у співпраці з відповідними службами |
до 1.10 поточного року |
6 |
Збалансування планів шляхом оптимального поєднання наявних альтернатив |
Служби контролінгу |
до 15.10 поточного року |
7 |
Координація показників різних бюджетів |
Служби контролінгу |
до 15.10 поточного року |
8 |
Фіксація узгоджених показників у конкретних бюджетах |
Служби контролінгу |
до 1.11 поточного року |
9 |
Затвердження бюджетних показників і доведення бюджетів до виконавців |
Правління, керівництво підприємством |
до 1.12 поточного року |
10 |
Бюджетний контроль: визначення відхилень фактичних показників від планових та аналіз причин відхилень |
Служби контролінгу у співпраці з виконавцями бюджетів |
Бюджетний та після-бюджетний періоди |
11 |
Рапортування (підготовка проміжних і кінцевих звітів) про результати виконання бюджетів |
Служби контролінгу |
Бюджетний та після- бюджетний періоди |
12 |
Коригування планів і бюджетів відповідно до рекомендацій, що містяться в рапортах |
Група стратегічного планування, керівництво, контролер |
Бюджетний та після- бюджетний періоди |
14. Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю
Внутрішній фінансовий контроль здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами комплексно у формі ревізій (перевірок) на підставі складених на півріччя та погоджених з Головним контрольно-ревізійним управлінням України планів роботи.
Для запобігання дублюванню ревізій (перевірок) контрольно-ревізійні підрозділи координують свою роботу з органами державної контрольно-ревізійної служби. Перевірки на один і тих же запланованих об'єктах контролю проводяться одночасно в терміни, визначені органами державної контрольно-ревізійної служби.
Позапланові ревізії (перевірки) проводяться за наказом керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або їх територіального органу. Про початок проведення позапланової ревізії (перевірки) Головне контрольно-ревізійне управління України інформується за 10 днів до її початку.
Планування і організація контрольно-ревізійної роботи здійснюються контрольно-ревізійними підрозділами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з урахуванням вимог Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затвердженої наказом Голов КРУ України.
14.3. Особливості проведення внутрішнього фінансового контролю
Проведення ревізій і перевірок контрольно-ревізійними підрозділами міністерств та і інших центральних органів виконавчої влади й їх територіальних органів здійснюється відповідно до відомчих інструкцій про порядок проведення ревізій і перевірок, які розроблені з урахуванням вимог Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні та інших нормативно-правових актів ДКРС України.
Порядок проведення ревізій і перевірок структурними підрозділами ДКРС України висвітлено в розділі 5 "Контрольно-ревізійний процес: планування та організація здійснення".
Права, обов'язки та відповідальність посадових осіб контрольно-ревізійних підрозділів міністерств й інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів такі ж, як і структурних підрозділів ДКРС України.
Крім того, посадові особи контрольно-ревізійних підрозділів міністерств й інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів мають право:
o перевіряти на об'єктах контролю результати виконання планів, кошторисів, грошові, фінансові, бухгалтерські та інші документи, наявність коштів і цінностей, а у разі виявлення підробок та інших зловживань - вилучати необхідні документи на термін до закінчення ревізії (перевірки), залишаючи у справі акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
o перевіряти правильність списання сировини, палива, інших матеріальних цінностей, спожитої тепло- та електроенергії на витрати виробництва, повноту оприбуткування готової продукції, списання відходів, а також вимагати від керівника об'єкта контролю здійснення контрольних обмірів обсягів виконаних робіт чи контрольного запуску сировини у виробництво;
o вимагати від керівника об'єкта контролю проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, перевірки наявних коштів і розрахунків, у разі потреби опечатувати каси і касові приміщення, склади, комори, сховища, архіви;
o одержувати від посадових осіб об'єктів контролю письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення ревізій (перевірок). Термін проведення ревізії (перевірки) не повинен перевищувати 30 робочих днів. Цей термін може бути продовжений з дозволу керівника органу, який призначив ревізію (перевірку).
