- •Завдання на проектування
- •Розділ 1 кількісний аналіз і вибір джерела водопостачання
- •1.1 Водні ресурси та їх господарське використання
- •1.2 Методика виконання аналізу об’єкта водопостачання
- •1.3 Визначення розрахункового водовідбору
- •1.4 Аналіз можливості покриття розрахункового водовідбору
- •1.5 Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 Якісний аналіз джерел водопостачання
- •2.1 Контроль якості води водойм і водостоків
- •2.2 Методика виконання якісного аналізу складу води річок
- •2.3 Приклад виконання якісного аналізу річок
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 балансова схема водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •3.1 Раціональне використання водних ресурсів. Водозберігаючі заходи
- •3.2 Побудова і розрахунок балансової схеми водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4 Визначення показників якості стічних вод, які надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •4.1 Умови та методи досягнення ефективної роботи очисних споруд
- •4.2 Визначення концентрації основних забруднень в стічних водах, що надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •5.2 Приклад виконання аналізу і вибору випуску стічних вод
- •6.2 Асимілююча здатність водойми
- •6.3 Визначення коефіцієнтів змішування і розбавлення після скиду стічних вод
- •7.2 Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •8.2 Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 Перевірка одержаного ступеня очищення за бпк з урахуванням концентрації кисню, розчиненого у воді водойми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин
- •Розділ 11 Побудова графіків змінювання показників якості води
- •Список використаних джерел
Питання для самоперевірки
1 Що таке раціональне використання водних ресурсів?
2 Що таке комплексне використання водних ресурсів?
3 Як можна скоротити валові витрати води в промисловості?
4 Як скоротити забір свіжої води з водойм на промислових підприємствах?
5 Що може служити додатковими джерелами водопостачання?
Розділ 4 Визначення показників якості стічних вод, які надходять на міські каналізаційні очисні споруди
4.1 Умови та методи досягнення ефективної роботи очисних споруд
Розвиток технології очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах відбувається в напрямку інтенсифікації методів механічного, фізико-хімічного і біологічного очищення для попередження шкідливого впливу на біоценоз водойми і для підтримки в контрольних створах нормативних якостей води відповідно до виду водокористування.
Ефективною робота очисних споруд буде лише в тому випадку, якщо не будуть порушені правила прийому стічних вод і не будуть перевищені концентрації забруднюючих речовин у стоках, що надходять для біохімічного очищення. Необхідний постійний контроль за експлуатацією споруд з очищення і знезаражування стічних вод шляхом постійних вимірів кількості стоків, що надходять, і виконання аналізів для визначення концентрацій забруднюючих речовин до і після комплексу очищення.
Надходження виробничих стічних вод до міської каналізаційної мережі значно погіршує їхній склад і ускладнює процес очищення. У випадках, коли виробничі стічні води можуть різко змінюватися за складом і кількістю або існує імовірність залпових скидань сильно концентрованих стічних вод, необхідно передбачати установлення спеціальних регулюючих швидкостей – усереднювачів.
Після об'єднання потоків побутових і виробничих стічних вод у каналізаційній мережі концентрацію кожної забруднюючої речовини, що надходить зі стоками на очищення, можна визначити як середньозважену величину залежно від вихідних концентрацій і витрат. Вони не повинні перевищувати граничних концентрацій, що припустимі при біологічному очищенні (див. додаток Н).
Суміш побутових і виробничих стічних вод при надходженні на споруди біологічного очищення в будь-який час доби не повинна мати концентрацію водневих іонів (рН) нижчу за 6,5 і вищу за 8,5, температуру нижчу за 60С и вищу за 300С, загальну концентрацію розчинених солей більшу за 10 г/л, БПКповн вищу за 500 мг/л у момент надходження на біологічні фільтри та аеротенки-витискувачі і вищу за 1000 мг/л – на аеротенки з розосередженим впуском стічної води. Для побутових стічних вод величину БПКповн варто приймати рівною БПК20. Не повинно бути в стічних водах нерозчинених олій, смол і мазуту, а також біологічно твердих ПАР, що практично не окислюються на спорудах біологічного очищення.
Для ефективного процесу біохімічного очищення в стічних водах повинна міститись достатня концентрація всіх основних елементів харчування кліток мікроорганізмів – органічного вуглецю (БПК), азоту і фосфору.
Вміст біогенних елементів не повинен бути меншим за 5 мг/л азоту N і 1 мг/л фосфору Р на кожні 100 мг/л БПКповн. Вміст цих елементів у побутових стічних водах звичайно буває достатнім, щоб цілком задовольнити вимогам бактеріального метаболізму, так як у фізіологічних виділеннях людей утримується багато білкового азоту і, крім того, сечовина цілком гідролізується до аміаку й оксиду вуглецю:
CO(NH2)2 + 2H2O (NH4)2CO3;
(NH4)2CO3 2NH3 + CO2 + H2O.
Що стосується виробничих стічних вод, то азоту і фосфору в них часто не вистачає і їх доводиться додавати штучно у вигляді одно- і двозаміщених фосфатів калію і хлориду амонію. Це доводиться робити на локальних виробничих очисних спорудах.
Концентрація забруднюючих речовин, що не видаляються в процесі біологічного очищення (див. додаток Л) повинна бути розрахована таким чином, щоб після очищення, скидання стічних вод і змішування їх з водою водойми вона не перевищувала величини ПДК у контрольному створі.
Порушення правил прийому стічних вод на міські очисні споруди приводить до порушення роботи споруд біологічного очищення. Шкідливий вплив виробничих стічних вод може бути зменшений створенням локальних очисних споруд на підприємствах. Подальше спільне їхнє очищення з побутовими стічними водами може розглядатися як доочищення, що забезпечить їхню нешкідливість для водойми.