2.3 Приклад виконання якісного аналізу річок

Якісний аналіз річок як джерел водопостачання виконуємо в такій послідовності: усі нормативні вимоги щодо складу води водних об’єктів знаходимо в додатку Е; виписуємо вимоги щодо технічної води підприємств; якість стічних вод підприємств та якість стічних вод після локальних очисних споруд відповідно 1 або додатка А, якість міських стічних вод заповнюємо згідно з додатком Ж.

Якщо порівняти показники якості води річок, можна відмітити, що за завислими речовинами річка І-1, яка належить до річок, що використовуються для розведення риб і для господарсько-питних потреб, краща, ніж річка ІІ-1, що використовується у культурно-спортивних цілях, бо має меншу їх концентрацію. Кольоровість річки І-1 також менша, ніж річки ІІ-1. Біологічна потреба у кисні річки І-1 менша, ніж річки ІІ-1.

Порівнюємо показники якості води в річках I-1 та IІ-1 з нормативними показниками гранично допустимих концентрацій.

У воді річок I-1 та IІ-1 одночасно присутні декілька забруднюючих речовин, що належать до однієї групи лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ), то виконуємо перевірку для кожної групи ЛОШ:

,

де - концентрація 1,2…n забрудненої речовини в річці, мг/л;

- гранично допустима концентрація 1,2…n забрудненої речовини відповідно, мг/л.

Виконуємо перевірку для річки I-1, в цілях її використання для господарсько-питних цілей:

– за органолептичною ознакою шкідливості:

;

;

– за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості:

;

– за загальносанітарною ознакою шкідливості:

;

.

Виконуємо перевірку для річки IІ-1 в цілях її використання для господарсько-питних цілей:

– за органолептичною ознакою шкідливості:

;

;

– за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості:

;

– за загальносанітарною ознакою шкідливості:

;

.

Джерелом водопостачання обираємо річку I-1, так як вона відповідає усім якісним вимогам щодо використання її у господарсько-питних цілях. Також на річці I-1 розташований населений пункт В, що сприяє найменшим матеріальним витратам.

Складаємо балансову схему для визначення якісного та кількісного змінювання в процесі використання води окремими водоспоживачами з подальшим скиданням стічних вод.

Питання для самоперевірки

1 Під впливом яких факторів формується якість природних вод?

2 Для яких водокористувачів існує нормування якості води водних джерел?

3 Де розташовується контрольний (розрахунковий) створ на водному об'єкті для господарсько-питного і культурно-побутового водокористування?

4 Де розташовується контрольний (розрахунковий) створ на водному об'єкті для рибогосподарського водокористування?

5 Що таке лімітуюча ознака шкідливості? Які бувають ЛОШ?

6 Як перевірити допустимі концентрації забруднюючих речовин, що відносяться до однієї і тієї ж ЛОШ?

Розділ 3 балансова схема водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств

3.1 Раціональне використання водних ресурсів. Водозберігаючі заходи

Державна власність на воду створює сприятливі умови для раціонального і комплексного використання водних ресурсів, а також регулювання водних відносин між водокористувачами.

Раціональне використання вод – це мета правового регулювання й обов'язок усіх водокористувачів. Воно припускає всебічне науково обґрунтоване використання вод для одержання оптимального економічного ефекту. Методи раціонального використання встановлюються залежно від виду водокористування.

Комплексне використання вод має місце в разі використання одного водного об'єкта декількома водокористувачами для задоволення різноманітних потреб з використанням усіх корисних властивостей об'єкта.

Комплексне використання передбачає виявлення потреб населення і всіх галузей народного господарства в воді та обґрунтування норм водоспоживання. При цьому необхідне узгодження потреб окремих водокористувачів, так як у процесі експлуатації водного об'єкта виникають суперечки щодо вимог окремих водокористувачів до режимів витрати води, сезонних попусків води з водоймищ і т.д. У разі комплексного водокористування кожен водокористувач користується усім водним об'єктом, але при цьому не порушує прав інших водокористувачів і не заподіює їм шкоди. Так, водопостачання не повинне створювати перешкод водному транспорту і рибному господарству, у разі розвитку гідроенергетики, не приводило б до виснаження рибних запасів і т.д.

Потреба населення в питній воді забезпечується в першу чергу. Це пріоритетне водокористування.

В області політики виробничого водокористування основним заходом щодо раціонального використання водних ресурсів є створення маловодних і безводних технологічних процесів, тобто скорочення питомого водоспоживання.

Створення маловодних або безводних технологій є складним завданням, але воно може бути розв'язане. Створення таких систем залежить від особливостей технологічних процесів і повинне вирішуватися в дуже тісному зв'язку з розробкою технології основного виробництва.

Заходи щодо водозбірігання розробляються залежно від функціонального використання води. Заміна водяного охолодження повітряним, застосування систем сухого очищення газів і повітря аспіраційних систем від пилу, використання випарного охолодження, пневмо- і пневмогідравлічних систем транспортування дозволяє скоротити питоме водоспоживання в середньому на 20-30 %.

Іншим напрямком водозберігаючих заходів є скорочення споживання свіжої води з природних водойм за рахунок їхнього багаторазового використання в системах оборотного водопостачання і повторного використання. Оборотні системи не скорочують валової потреби у воді, але їхнє застосування дозволяє в десятки разів знизити забір свіжої води і скоротити скидання відпрацьованих вод у водойму. Створюючи замкнуті системи водопостачання, передбачають очищення відпрацьованих виробничих стічних вод на підприємстві, що є економічно доцільним, так як очищення здійснюється в межах технологічного процесу, а не в межах санітарно-гігієнічних норм у випадку скидання їх у водойму.

Під час створення оборотних систем водопостачання з водойм береться лише та кількість свіжої води, яка необхідна для компенсації втрат у системі. Однак необхідно відзначити, що оборотні системи не є екологічно чистими системами, незважаючи на скорочення або навіть відсутність скидання стічних вод у водойму. Серед екологічних аспектів необхідно враховувати, що при створенні малопродувних або безпродувних оборотних систем охолодження збільшується солевміст оборотної води, що приводить до збільшення виносу цих солей із краплинною вологою з градирень та з продувною водою.

Різноманіття промислових виробництв і різних вимог до води, що використовується, обумовлює велику кількість водозберігаючих заходів, а саме використання додаткових джерел водопостачання, очищення і відведення поверхневого стоку з територій промислових підприємств для використання в технічному водопостачанні, використання доочищених міських стічних вод у закритих системах водопостачання, використання дренажних кар'єрно-шахтних вод і, нарешті, використання морських вод з опрісненням або без нього.

Впровадження водозберігаючих заходів дозволяє розміщати промислові об'єкти в районах з обмеженими водними ресурсами, що мають економічні або соціально-географічні переваги в плані розміщення продуктивних сил.