Питання для самоперевірки

1 Як визначити дефіцит кисню у воді?

2 Що показує час Т_кр?

3 Якими фізичними явищами обумовлюється концентрація розчиненого кисню у воді?

4 Як впливає температура води на вміст у ній розчиненого кисню?

5 Від чого залежить швидкість насичення води киснем?

Розділ 10 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин

Розрахунок виконують у такій послідовності:

1 Із табл. 2.1 виписують усі концентрації забруднень, що надходять до міських каналізаційних очисних споруд (МКОС). Порівнюють їх із концентраціями цих речовин, допустимих для споруд біологічної очистки (див. додаток Н):

С_СТ  С_ДБО, (10.1)

де С_СТ – концентрація забруднюючої речовини в стічних водах, що надходять на МКОС, мг/л;

С_ДБО – допустима концентрація цієї речовини для споруд біологічного очищення, мг/л.

Якщо умова (10.1) не додержується, треба передбачити додаткове очищення цієї речовини на локальних каналізаційних спорудах до концентрації С_ДБО.

Перевірку виконання умови (10.1) здійснюють за всіма забруднюючими речовинами, що знаходяться у стічних водах. Після перевірки необхідно зробити висновок про можливість подання стічних вод для очищення на МКОС.

;

;

;

;

;

;

;

.

Таким чином, концентрації забруднень, що надходять до міських каналізаційних очисних споруд є меншими за допустимі концентрації речовин для біологічної очистки, тому їх можна подавати для очищення на МКОС без передбачення додаткового очищення на ЛКОС.

2 Визначають концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах після МКОС (мг/л) за формулою

С_скид = С_СТ (100 – А)/100, (10.2)

де А – ефективність вилучення забруднюючих речовин на МКОС на спорудах біологічної очистки. Величина А визначається за додатком К.

;

;

;

;

;

;

.

Після біологічного очищення з доочисткою концентрація завислих речових і БПК_повн зменшиться до необхідних величин.

Отримані результати заносимо до таблиці 2.1.

3 Визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин (мг/л) з урахуванням розбавлення стічних вод водами річки за формулою

, (10.3)

де Q_Р – витрата води в річці, м³/с;

Q – витрата стічних вод, м³/с;

С_ГДК – гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у розрахунковому створі залежно від виду водокористування, мг/л (див. додаток К або Л);

С_Р – концентрація цієї речовини в річці, мг/л.

Розрахунок виконують для двох річок.

Виконують розрахунок для річки І-1 (річка рибогосподарського призначення):

;

;

;

;

;

;

;

.

Виконують розрахунок для річки ІІ-1 (річка культурно-спортивного призначення):

;

;

;

;

;

;

;

.

4 Отриманий результат порівнюють з концентрацією цієї забруднюючої речовини в стічних водах після МКОС, або перевіряють умову

С_скид  _Сдоп. (10.4)

Якщо умова для будь-якої забруднюючої речовини не виконується, необхідно передбачити зменшення попередньої концентрації забруднюючої речовини на локальних очисних спорудах або станції доочищення і повторити розрахунок.

Для річки І-1:

;

;

;

;

;

;

;

.

Необхідно передбачити зменшення концентрації цинку на локальних очисних спорудах або на станції доочищення до ≤ 0,019 мг/л, а азоту амонійного до ≤ 3,89 мг/л.

Для річки ІІ-1:

;

;

;

;

;

;

;

.

Необхідно передбачити зменшення концентрації азоту амонійного на локальних очисних спорудах або на станції доочищення до ≤ 10,0 мг/л.

5 Визначають для кожної річки концентрацію забруднюючих речовин у розрахунковому створі, мг/л:

(10.5)

і порівнюють отриманий результат з величиною ГДК цієї забруднюючої речовини у воді водойми (див. додаток К або Л).

Якщо С_р.ст.  С_ГДК, то скидання стічних вод у дану річку допускається і не завдає шкоди.

Розрахунки слід виконувати для двох річок, не забуваючи про категорію водокористування кожного джерела водопостачання, так як категорія визначає ГДК забруднюючих речовин.

Для річки І-1:

;

;

;

;

;

;

;

.

Порівнюють ці значення з величиною ГДК цієї забруднюючої речовини у воді водойми для з’ясування можливості скиду цих речовин без завдання шкоди навколишньому середовищу:

.

;

;

;

;

;

;

.

Скидання стічних вод у річку І-1 допускається і не завдає шкоди.

Для річки ІІ-1:

;

;

;

;

;

;

;

.

Порівнюють ці значення з величиною ГДК цієї забруднюючої речовини у воді водойми для з’ясування можливості скиду цих речовин без завдання шкоди навколишньому середовищу:

.

;

;

;

;

;

;

;

.

Скидання стічних вод у річку ІІ-1 допускається і не завдає шкоди.

Результати розрахунків заносять до таблиці 2.1.

6 Проводять перевірку за лімітуючою ознакою шкідливості ЛОШ для кожної річки залежно від категорії водокористування за формулою

, (10.6)

де _. – концентрація 1, 2......n забруднюючої речовини в розрахунковому створі річки, який відноситься до однієї групи ЛОШ, мг/л;

– гранично допустима концентрація 1, 2.....n речовин відповідно, мг/л.

Якщо нерівність не виконується, то знову повторюють розрахунок, після припустимого попереднього зменшення концентрації забруднюючих речовин перед МКОС на ЛКОС промислових підприємств або на станції доочищення стічних вод СДСВ.

Виконують перевірку для річки I-1 за умови розведення риб:

– за токсикологічною ознакою шкідливості:

,

тому необхідно передбачити додаткове очищення від цинку та миш’яку. Необхідну концентрацію визначають з рівняння 10.6. Передбачають зниження цинку та миш’яку на стації доочищення на 80 %.

Перевіряють: .

Виконують перевірку для річки IІ-1 для використання в культурно-спортивних цілях:

– за органолептичною ознакою шкідливості:

;

;

– за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості:

;

– за загальносанітарною ознакою шкідливості:

;

.

Після перевірки за ЛОШ робиться висновок про те, що обидві річки можна використовувати для скиду стічних вод, так як сума відношень концентрацій забруднюючих речовин до їх ГДК менша за одиницю.

Результати розрахунків заносять до табл. 2.1.