- •Завдання на проектування
- •Розділ 1 кількісний аналіз і вибір джерела водопостачання
- •1.1 Водні ресурси та їх господарське використання
- •1.2 Методика виконання аналізу об’єкта водопостачання
- •1.3 Визначення розрахункового водовідбору
- •1.4 Аналіз можливості покриття розрахункового водовідбору
- •1.5 Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 Якісний аналіз джерел водопостачання
- •2.1 Контроль якості води водойм і водостоків
- •2.2 Методика виконання якісного аналізу складу води річок
- •2.3 Приклад виконання якісного аналізу річок
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 балансова схема водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •3.1 Раціональне використання водних ресурсів. Водозберігаючі заходи
- •3.2 Побудова і розрахунок балансової схеми водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4 Визначення показників якості стічних вод, які надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •4.1 Умови та методи досягнення ефективної роботи очисних споруд
- •4.2 Визначення концентрації основних забруднень в стічних водах, що надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •5.2 Приклад виконання аналізу і вибору випуску стічних вод
- •6.2 Асимілююча здатність водойми
- •6.3 Визначення коефіцієнтів змішування і розбавлення після скиду стічних вод
- •7.2 Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •8.2 Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 Перевірка одержаного ступеня очищення за бпк з урахуванням концентрації кисню, розчиненого у воді водойми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин
- •Розділ 11 Побудова графіків змінювання показників якості води
- •Список використаних джерел
8.2 Визначення ступеня очищення за бпКповн
Максимально припустиме значення концентрацій органічних забруднень по БПКповн в очищених стічних водах, мг О2/л, належить визначати для двох обраних джерел за формулою
.
(8.5)
Перевірку необхідного ступеня очищення стічних вод за БПК виконують не лише для двох річок, але й для зимового та літнього періоду скиду стічних вод. Температура води в річці для зимового й літнього періодів наведена в додатку Г. Із отриманих значень Lех для кожної річки обирають найменше і для нього визначають необхідний ефект очищення, відсотків.
Е = 100(Len – Lex) / Len . (8.6)
Виконуємо розрахунок для річки І-1 на літній період (t = 200С).
;
.
Виконуємо розрахунок для річки І-1 на зимовий період (t = 30С).
;
.
Виконуємо розрахунок для річки ІІ-1 на літній період (t = 190С).
;
.
Виконуємо розрахунок для річки ІІ-1 на зимовий період (t = 50С).
;
.
Ефект очищення стічних вод за БПКповн під час скиду в річку І-1 повинен бути вищий (98,51 %), ніж під час скиду в річку ІІ-1 (85,76 %). Умови скиду в річку І-1 жорсткіші, тому для скиду стічних вод необхідні більш досконалі очисні споруди.
Питання для самоперевірки
1 За яким показником визначається забруднення води органічними речовинами?
2 Чим закінчується процес окислювання органічних забруднень?
3 Від чого залежить величина константи швидкості споживання кисню?
4 Рівняння балансу біохімічної потреби в кисні з урахуванням і без урахування здатності водойми до самоочищення.
Розділ 9 Перевірка одержаного ступеня очищення за бпк з урахуванням концентрації кисню, розчиненого у воді водойми
Концентрація розчиненого кисню у водоймі є наслідком двох процесів, які одночасно протікають у воді:
1) споживання кисню органічними речовинами, які знаходяться в річковій воді, та забрудненнями, які вносяться в водойму зі стічними водами;
2) атмосферної аерації, як найбільш суттєвого та практично важливого джерела постачання до води водойми кисню.
Вода вважається насиченою киснем, коли останній знаходиться в межах його розчинення при заданій температурі (див. додаток М, табл. М.3).
Поглинання кисню органічними речовинами зменшує наявність його у воді. Дефіцит кисню – різниця між кількістю кисню, який при заданій температурі і тиску може розчинятися в воді у випадку насичення повітрям і реальною кількістю кисню в воді.
Дефіцит кисню (мг/л) до спуску стічних вод визначаємо за формулою:
Д = О – ОР, (9.1)
де О – розчинність кисню в чистій воді (див. додаток П);
ОР – фактична наявність розчиненого кисню в річці до випуску стічних вод (див. додаток Г).
Реаерація проточних водойм здійснюється за законом поглинання розчинних газів ненасиченими рідинами, що знаходяться в стані безперервного перемішування. При цьому швидкість розчинення газів змінюється прямо пропорційно недонасиченню рідини газом. Цей закон застосовується і для реаерації річок.
Дефіцит кисню через визначений період часу Дt становитиме:
,
(9.2)
де Д0 – початковий дефіцит кисню;
k2 – константа реаерації (див. додаток М, табл. М.2).
Швидкість насичення води киснем залежить від температури води і від поверхні контакту води з повітрям, тобто від інтенсивності перемішування. Тому значення константи реаерації виявляється різним для водойм із неоднаковим гідрологічним режимом.
Константа швидкості споживання кисню k1 і константа реаерації k2 у неоднаковій мірі залежать від температури води. При зниженні температури швидкість споживання кисню буде зменшуватися швидше, ніж швидкість реаерації, а при підвищенні – навпаки. Тому кисневий режим частіше піддається порушенню при більш високих температурах води.
Значення БПКповн. суміші річної та стічної води в місці випуску (мг О2/л) визначають для літнього і зимового періодів за формулою
.
(9.3)
Коефіцієнт к1 визначають з додатка М, табл.. М.1.
Треба відзначити, що процеси споживання кисню органічними забрудненнями і забезпечення водойми киснем за рахунок атмосферної реаерації протікає одночасно, тобто кисневий режим водойми є результатом спільного впливу обох процесів.
Визначення часу Ткр. доб, критичного, або найбільшого зменшення наявності розчиненого кисню у воді водойми здійснюємо за формулою
.
(9.4)
Коефіцієнт к2 визначається за додатком М, табл. М.2.
Ткр визначається для літнього та зимового періодів для двох обраних річок.
Якщо у фігурних дужках виходить від’ємна величина, то приймається Ткр = 0.
Це означає, що Ткр знаходиться в місці випуску стічних вод у річку.
Дефіцит кисню Дкр у критичній точці мг/л визначається за формулою
.
(9.5)
Наявність розчиненого кисню у воді водойми в момент Ткр визначаємо для двох річок для зимового і літнього періодів.
Окр = О – Дкр. (9.6)
Порівнюємо отримані результати з нормативними залежно від категорії водокористування.
Якщо значення Окр виявиться більшим або однаковим з нормативним значенням наявності розчиненого кисню залежно від виду водокористування (див. додатки Д і Е), тобто Окр = ОГДК, то кисневий режим у річці не буде порушено внаслідок скиду очищених стічних вод навіть у критичних точках.
Інший простіший і дотепер застосовуваний спосіб розрахунку необхідного ступеня очищення стічних вод за розчиненим у водоймі киснем заснований на врахуванні лише того розчиненого кисню, що надходить з річковою водою до місця спуску стічних вод, а насичення реаерацією враховується побічно. При цьому вважається, що, якщо кількість розчиненого кисню, що утримується в річковій воді, не зменшиться нижче ніж на 4 мг/л для першого виду водокористування протягом перших двох діб, то зниження не відбудеться і надалі. Для рибогосподарських водойм – не менше 6 мг/л, тобто не менше, ніж нормативні вимоги до води водойм.
Ця умова виражається наступним рівнянням балансу:
,
(9.7)
де ∙ Qр – розрахункова витрата, що бере участь у змішуванні, м3/с;
ОР – наявність розчиненого у воді водойми кисню до місця скиду стічних вод мг/л (див. додаток Б);
Q – витрата стічних вод, м3/с;
Lр – БПКповн річної води, мг О2/л (див. додаток Г);
Lст – БПКповн стічної води, мг О2/л (див. додаток Г);
0,4 – коефіцієнт для перерахування БПКповн на дводобове, яке визначається лабораторним шляхом;
ОГДК – нормативна концентрація розчиненого кисню в річці залежно від виду водокористування (див. додатки Д і Е).
З цього рівняння визначають допустиму величину БПКповн стічних вод. Максимально допустима величина БПКповн (мг О2/л) стічних вод, які спускаються, з урахуванням необхідного збереження у водоймі мінімальної наявності розчиненого кисню ОБПК для різних категорій водокористування визначають за формулою
,
(9.8)
Величину БПКповн визначають для двох обраних річок для зимового і літнього періодів.
Із усіх, одержаних у попередніх розрахунках максимально допустимих значень БПКповн стічних вод, які скидаються, слід обрати мінімальне та прийняти його за розрахункове.
Для забезпечення вибору максимально допустимого значення БПКповн стічних вод, що скидаються, необхідно виписати всі одержані раніше величини L для літнього та зимового періодів для двох річок і підкреслити найменші значення. Вони й будуть розрахунковими.
Якщо ці величини відрізняються від величини Lех, то слід уточнити ефект очищення за формулою (8.6).
Виконуємо розрахунок для річки І-1 влітку (t = 200С).
;
;
;
;
.
Значення Окр виявилось рівним нормативному значенню наявності розчиненого кисню, тому внаслідок скиду очищених стічних вод кисневий режим у річці не буде порушено.
Виконуємо розрахунок для річки І-1 взимку (t = 30С).
;
;
;
;
.
Значення Окр виявилось рівним нормативному значенню наявності розчиненого кисню, тому внаслідок скиду очищених стічних вод кисневий режим у річці не буде порушено.
.
У такому разі необхідно передбачити аерацію водойми.
Виконуємо розрахунок для річки ІІ-1 влітку (t = 190С).
;
;
;
;
.
Значення Окр виявилось рівним нормативному значенню наявності розчиненого кисню, тому внаслідок скиду очищених стічних вод кисневий режим у річці не буде порушено.
Виконуємо розрахунок для річки ІІ-1 взимку (t = 50С).
;
;
;
;
.
Значення Окр виявилось рівним нормативному значенню наявності розчиненого кисню, тому внаслідок скиду очищених стічних вод кисневий режим у річці не буде порушено.
.
У такому разі необхідно передбачити аерацію водойми.
У подальших розрахунках приймаємо мінімальне значення з усіх, одержаних розрахунком значень БПКповн.
Для річки І-1:
Для річки ІІ-1:
.
