- •Завдання на проектування
- •Розділ 1 кількісний аналіз і вибір джерела водопостачання
- •1.1 Водні ресурси та їх господарське використання
- •1.2 Методика виконання аналізу об’єкта водопостачання
- •1.3 Визначення розрахункового водовідбору
- •1.4 Аналіз можливості покриття розрахункового водовідбору
- •1.5 Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 Якісний аналіз джерел водопостачання
- •2.1 Контроль якості води водойм і водостоків
- •2.2 Методика виконання якісного аналізу складу води річок
- •2.3 Приклад виконання якісного аналізу річок
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 балансова схема водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •3.1 Раціональне використання водних ресурсів. Водозберігаючі заходи
- •3.2 Побудова і розрахунок балансової схеми водоспоживання та водовідведення міста і промислових підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4 Визначення показників якості стічних вод, які надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •4.1 Умови та методи досягнення ефективної роботи очисних споруд
- •4.2 Визначення концентрації основних забруднень в стічних водах, що надходять на міські каналізаційні очисні споруди
- •5.2 Приклад виконання аналізу і вибору випуску стічних вод
- •6.2 Асимілююча здатність водойми
- •6.3 Визначення коефіцієнтів змішування і розбавлення після скиду стічних вод
- •7.2 Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •8.2 Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 Перевірка одержаного ступеня очищення за бпк з урахуванням концентрації кисню, розчиненого у воді водойми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин
- •Розділ 11 Побудова графіків змінювання показників якості води
- •Список використаних джерел
7.2 Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
Припустимий вміст завислих речовин, мг/л, в очищених стічних водах, які скидають у водойму, визначаємо за формулою
,
(7.2)
де – коефіцієнт змішування;
Qp – фактична санітарна витрата води в водоймі, м3/с;
Q – витрата стічних вод, м3/с;
СГДК – гранично допустиме за санітарними правилами збільшення кількості завислих речовин у водоймі після скиду стічних вод залежно від виду водокористування (див. додатки Д і Е);
Ср – кількість завислих речовин у водоймі до скиду стічних вод, мг/л (див. додаток Г).
Потрібний ефект очищення визначається у відсотках за формулою
,
(7.3)
де Сen, Cex – концентрації завислих речовин у стічних водах, що надходять для очистки та очищених, що скидаються у водойму, мг/л.
Ступінь необхідного очищення за завислими речовинами визначають для двох можливих випусків і порівнюють умови скиду стічних вод щоб з'ясувати, під час спуску в яку річку потрібен більший ефект очищення.
Виконуємо розрахунки для річки І-1:
мг/л.
.
Далі виконуємо розрахунки для річки ІІ-1:
мг/л.
.
Ефект очищення стічних вод за завислими речовинами в річці І-1 вищий (96,58 %), ніж у річці ІІ-1 (90,46 %), звідси умови скиду в річку І-1 жорсткіші, тому для скиду стічних вод у річку І-1 необхідні більш досконалі очисні споруди.
Питання для самоперевірки
1 Чим визначається вибір схеми очищення стічних вод?
2 У яких випадках обмежується або не допускається скидання стічних вод?
3 Рівняння матеріального балансу забруднюючої речовини стічних вод для скидання їх у водойму?
4 Як визначити допустиму концентрацію забруднюючої речовини в стічних водах?
Розділ 8
Визначення необхідного ступеня очищення ЗА БПКповн
8.1 Процеси біохімічного окислювання у водоймі
після скиду стічних вод
Ступінь забруднення стічних вод водойми органічними речовинами може бути визначений за кількістю кисню, який витрачається на біохімічне окислювання (БПК) цих речовин у процесі життєдіяльності аеробних бактерій. Під час біохімічного окислювання відбувається глибоке розкладання органічних речовин до мінеральних.
Для визначення гранично припустимого забруднення води водойм за БПК і забезпечення необхідного кисневого режиму водойм необхідно всі розрахунки виконувати згідно з БПКповн. Однак для побутових стічних вод без істотної домішки виробничих стічних вод за повну біохімічну потребу в кисні достатньо приймати БПК20. При цьому завжди досліджується вода, звільнена від завислих речовин відстоюванням. Величина БПК у цих умовах визначає кількість колоїдних і розчинених органічних речовин.
Біохімічне окислювання за БПКповн включає вуглецеву фазу і фазу амоніфікації з утворенням азоту амонійних солей. Швидкість окислювання або швидкість споживання кисню в кожен даний момент буде пропорційна масі органічної речовини, що знаходиться у воді. Математично процес біохімічного споживання кисню може бути виражений у такий спосіб:
,
(8.1)
де L0 – потреба в кисні на початку процесу для окислювання всієї органічної речовини, мгО2/л;
LT – потреба в кисні за час Т для окислювання органічної речовини, що залишилася, мгО2/л;
k1 – константа, що характеризує швидкість споживання кисню органічними речовинами при даній температурі (додаток М);
Т – час, протягом якого проходить споживання кисню, діб.
Константа швидкості споживання кисню не є величиною постійною. Вона залежить від температури води і концентрації органічних речовин у стічних водах.
Під час розрахунку умов допустимості скидання стічних вод поряд з можливим ступенем їхнього розведення необхідно враховувати ступінь біохімічного самоочищення води водойми від органічного забруднення на шляху до контрольного створу. Процес самоочищення залежить від швидкості біохімічного процесу і часу переміщення води від місця скидання стічних вод до найближчого контрольного створу.
Баланс біохімічної потреби в кисні суміші річкової і стічної води в розрахунковому створі в загальному вигляді, без урахування здатності водойми до самоочищення буде мати вигляд:
,
(8.2)
де Lех – величина БПКповн стічних вод у місці випуску в водойму, мг/л;
Q – витрата стічних вод, м3/с;
Lр – величина БПКповн річкової води до місця випуску стічних вод, мг/л;
LГДК – сумарне значення БПКповн суміші стічної і природної вод у розрахунковому створі. Відповідно до нормативних вимог воно не повинне перевищувати гранично допустимі концентрації того або іншого виду водокористування.
Із огляду на процес самоочищення і вводячи константи швидкості споживання кисню стічною і річковою водою, отримаємо наступне рівняння балансу біохімічної потреби в кисні:
,
(8.3)
де Lp – БПКповн річної води до місця випуску стічних вод, мгО2/л (див. додаток Г);
Lгдк – гранично допустиме значення БПКповн суміші річної і стічної вод у розрахунковому створі, мгО2/л (див. додаток Д або Е);
К1 – константа швидкості споживання кисню стічними водами залежно від їх температури (додаток М, табл. М.1);
К2 – константа реаерації, залежна від швидкості течії і характеристики водойми (додаток М, табл. М.2);
Т – довготривалість переміщування води від місця випуску до розрахункового отвору, діб:
,
(8.4)
де lф – відстань по фарватеру річки від місця випуску стічних вод до розрахункового пункту беремо відповідно до плану-схеми (див. рис. 1.1), м;
Vсер – середня швидкість течії води в річці (див. додаток В), м/с.
Із цього рівняння балансу визначається максимально припустиме значення концентрацій органічних забруднень згідно з БПКповн в очищених стічних водах, що підлягають випуску в водойму.
