Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ І Спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою

«___»____________200__р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра філософії та політології навчально-методичний комплекс курсу

«Риторика»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Навчально-методичний комплекс розробила: ю.В. Харченко Кіровоград - 2012

УДК ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. – КДПУ. - 2012. - 16 с.

Розробники: к. філософських наук, доцент Ю.В. Харченко

Рецензенти:

Затверджено методичною радою (назва ВНЗ, факультету)

Протокол № ___від _______________________200__ р.

ББК © КДПУ, 2012 р.

Структура програми навчальної дисципліни

«Риторика»

1. Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: (підготовка бакалаврів, магістрів, спеціалістів)	Напрям, спеціальність, освіт-ньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповід-них ЕСТS: 1,5 (нац. кредитів: 1 Модулів за видами роботи: 1 Змістовних модулів: 3 Загальна кількість годин: 72 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму: Шифр та назва спеціальності: Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов'язковий Рік підготовки: І Семестр: ІІ Лекції: 6 годин Семінарські заняття: 12 годин Самостійна робота: 54 години Вид контролю: залік (1 година).

2. Мета і завдання вивчення курсу

Метою і завданнями: курсу «риторика» є виявлення специфіки мовленнєвої діяльності в умовах нового типу суспільства, що формується. Новий комунікативний простір потребує рівноцінних співрозмовників, що не залежать один від одного, і можуть обстоювати у комунікативних прцесах власну позицію. В сучасних умовах також виникає нагальна необхідність розвитку комунікативної культури сучасної людини, зокрема випускника вищого навчального закладу, який повинен мати не лише ґрунтовну підготовку з обраної спеціальності, а також уміти успішно спілкуватися з іншими людьми.

3. Навчальна програма курсу «Риторика» Вступ.

Курс «риторика» виступає синтетичною дисципліною, теоретична основа якої ґрунтується на різних лінгвофілософських аспектах мовної діяльності й характеризується власною об’єктивною логікою розвитку. Її проблематика сформувалася в точці перетину таких фундаментальних наук як: філософія, логіка й лінгвістика. Вивчення даної дисципліни є особливо актуальним для політологів, адже вона сприяє формуванню здатності об'єктивно й адекватно оцінювати факти і події, що є відображенням сучасних соціокультурних трансформацій у сучасній політиці. Серед головних тем можна виділити наступні: «архітектоніка слова» - розкриває неточність і двозначність мовленнєвих форм; «диспозиціональність психіки» - показує взаємозалежність між психікою людини та її лінгвістичними можливостями. Мова як «діяльність» постає зразком для розуміння психіки, що є особливим видом діяльності; «логіка понять» - розглядає питання про концептуальні взаємозв’язки, які притаманні лінгвістичному вираженню процесів психічної діяльності; «конструктивність» - формує здатність критичного осмислення різних варіантів номінативної теорії значення. Критичний підхід дозволяє вийти за межі традиційних уявлень про останнє, яке розуміють в якості об’єкту, що позначається знаками; «комунікативний аспект мови» - розглядає «класичне» поняття істини та його логіко-семантичний еквівалент – поняття – «істинних висловлювань»; «концептуальність» - розкриває внутрішні смислові відношення, що складають основу «глибинної граматики», презентує систему прийомів і способів використання слів та виразів у мовленні; «орієнтація на правила» - формує здатність користуватися правилами і законами формальної логіки; «мовні форми» - виявляють систему лінгвістичних і нелінгвістичних дій, які розглядають в якості базису культури; «розуміння» - формує здатність виявляти в процесі використання слів і висловлювань, які підпорядковуються правилам, певну мовну гру; «практика» - сприяє формуванню умінь і навичок у сфері риторичної майстерності й застосуванню їх на практиці.

В результаті студент повинен.

Знати:

• в чому полягають теоретичні засади риторики;

• як впливають на слухача психогенні компоненти мовлення;

• форми аргументації в риториці й структуру мовлення;

• види промов та основні комбінації застосування голосу, інтонації, жестів, пауз, міміки;

• правила використання основних тропів, фігур мовлення, а також постулатних формул.

Уміти:

• застосовувати техніку мовлення на практиці;

• презентувати промову для різних категорій слухачів;

• відчувати настрій аудиторії та визначати професіональний та культурний рівень останньої.

Тема 1: ( 2 год.) «Онтологічний поворот» у мові.

1. Мова як середовище людського досвіду.

2. Вербальність та невербальність мови.

3. Визначення предмета риторики.

Тема 2: ( 2 год. ) Формування поняття «риторика» в західній філософській думці

1. Мова і логос. Риторика й утворення понять.

2. Середовище риторики та її структура.

3. Теорії мовних ігор. Поняття «гри».

4. Аспект «розуміння» як філософський контекст риторики.

Тема 3: ( 2 год. ) Риторика та герменевтика.

1. Специфіка взаємодії риторики й герменевтики.

2. «Герменевтичне коло» і проблема тлумачення сенсу повідомлень.

3. Семантика і риторика. Проблема істини у круговому циклі розуміння.

4. Реконструкція, деконструкція та інтеграція у текстах повідомлень.

Тема 4: ( 2 год. ) Феноменологічний аспект риторики.

1. Теорії «відкритого» і «закритого» текстів.

2. Метафора і алегорія у тексті.

3. Наративні структури й семіотичні основи відкритості: знаки як тексти і тексти як знаки.

4. Прагматична стратегія в метанаративному тексті.

Тема 5: ( 2 год. ) Комунікативна дія як «життєвий світ» риторики.

1. Цільові дії й мовні акти. Стратегічна і комунікативна дія.

2. Універсальна прагматика риторичної практики як реконструкція всезагальних умов можливості порозуміння.

3. Риторична практика як символічно структурований «життєвий світ». Поняття «дискурсу».