2.6 Спосіб бісекторних екранів.
В основі способу лежить використання допоміжного екрана вертикальної площини σ, що розташована до площини П2 під кутом 45о (бісекторного екрана або площини Піллє).
Фронтальною проекцією тіні, що падає від квадрата на площину Піллє, є квадрат, побудований на фронтальній проекції заданого квадрата, як на діагоналі.
Фронтальною проекцією тіні, що падає від кола на площину Піллє, є коло, радіус якого дорівнює катету рівнобічного прямокутного трикутника, побудованого на фронтальній проекції радіуса даного Рис.23
кола, як на його гіпотенузі (рис.24).
С
посіб
застосовують для побудови
тіней, що падають
від круглих і квадратних плит на поверхні
обертання. Для цього спочатку
будують тінь, падаючу
від круглого або квадратного контура
власної тіні на бісекторний екран, потім
вибирають на поверхні
обертання паралель і будують
тінь, падаючу від неї на
той же екран. Через
точку перетину побудованих
тіней проводять зворотний
промінь і |
визначають точку
шуканої падаючої тіні на вибраній
паралелі поверхні
обертання.
На рис.25 спосіб бісекторних екранів застосований для побудови тіні, що падає від круглого контура на поверхню скоциї|.
Щоб визначити точки падаючої тіні спочатку будують тінь кола (верхнього
Рис.24 краю контуру скоциї) на бісекторний екран - це лінія m, радіус якої 0,7 від радіуса верхнього контуру. Потім в перерізі I визначають радіус тіні кола перерізу на бісекторний екран – це лінія a. З точки перетину ліній m і а проводять зворотний промінь до лінії перерізу І та отримують точку падаючої тіні Аt.
Рис.25
2.7 Спосіб циліндричних екранів.
Для побудови падаючої тіні від квадратної плити на круглу форму доцільно використовувать не плоскі, а циліндричні екрани.
Спосіб заснований на використанні правила : тінь на фасаді горизонтально проекцюючої поверхні від профільного проекцюючої прямої дзеркально повторює план цієї поверхні.
На рис. 26. показано, як тінь , що падає на циліндричну колону від лінії квадратної плити на фасаді є дугою кола радіуса R цієї колони.
Використання способу циліндричних екранів для побудови контуру падаючої тіні на поверхню ехіна від квадратної плити (абаки) подано на рис. 27.
Рис.26 Рис.27
Для визначення проміжних точок цієї тіні на поверхні ехіна проводять паралелі, які приймають за основи вертикальних циліндрів, умовні тіні на яких від абаки будуть обрисовані дугами кіл радіусів цих циліндрів. Шукані точки контуру падаючої тіні отримують в перетині цих дуг з відповідними паралелями ехіна.
III. Тіні архітектурних деталей і фрагментів.
В цьому розділі розглянуто приклади побудови тіней поверхонь обертання, осі яких співпадають з фронтальною площиною і тіні будують на П2 (стіну), і в яких наведені вище способи побудови тіней використовують сумісно в різноманітних сполученнях.
1. Тіні круглої плити на циліндричну колону (рис.28)
Власна тінь на плиті і колоні визначається як на циліндрі. Способом виносу будують падаючі тіні поверхонь на стіну (П2) і далі тінь плити на колону:
початок падаючої тіні плити на колону т. Аt – точка перетину тіні від плити на стіні з твірною обрису колони;
проти точки Аt на обрисі лежить точка Вt на осі колони;
найвища точка падаючої тіні – т. Сt. Для її визначення через т.1 плити проводять промінь під кутом 35о до перетину з твірною обрису колони в т.Р, з віссю колони – т.В. Точка перетину горизонталі, проведеною через т.Р, із зворотним променем, проведеним з т.В, є найвищою точкою падаючої тіні Сt.
точка Dt, що лежить на контурі власної тіні колони, визначається зворотним променем, проведеним через точку перетину падаючих тіней від колони і плити на стіні (П2).
Рис.28
2. Тінь валика на колону (рис.29)
Власна тінь на валику – лінія а| побудована, як на рис.17.
Власна тінь на колоні лінія d визначена за допомогою рівнобічного трикутника з кутами| 45о,| як на циліндрі|.
Способом виносу визначають| падаючі тіні на стіну від плити – лінія аt | і від колони – лінія d t|.
Падаюча тінь валика на колону:
початок падаючої тіні валика на колону – т. Аt перетину тіні від валика на стіну з твірною обрису колони;
на одній паралелі з т. Аt – точка Вt на осі колони;
найвища точка падаючої тіні на колону т. 3t – тінь від нижчої точки власної тіні валика т.3 (див.рис.17).
точка Dt| – точку перетину падаючих тіней валика і колони на стіні зворотним променем переносять на контур власної тіні колони – точка D′t.
Рис.29