
- •«Затверджено»
- •Д.М.Н., професор _______________ в. П . Неспрядько
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми.
- •Учбові цілі заняття
- •Виховна ціль.
- •IV. Міжпредметна інтеграція
- •V. Зміст теми заняття.
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •VII. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •7.1 Матеріали для контролю для підготовчого етапу заняття: питання:
- •7.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
- •7.3. Матеріали для контролю заключного етапу
- •VIII. Література
V. Зміст теми заняття.
Зміщення відломків при переломах щелеп у першу чергу залежить від направлення тяги мязів, що прикріплюються до нижньої щелепи. При травмі порушується неперервність нижньощелепної дуги , що призводить до порушення фізіологічної рівноваги мязів та порушенню синхронності їх дії. При повних переломах тіла та гілки нижньої щелепи на кожний з відломків діє ізольована група мязів. Патологічні умови тяги приводять до того, що в залежності від локалізації перелому відломки щелепи зміщуються у різних напрямках. Певне значення для зміщення відломків має розташування щілини перелому по відношенню до сагіттальної, фронтальної та горизонтальної площини, та її розповсюдження. Має значення також зміщення відломків під дією сили тяжіння ( особливо коли у результаті перелому утворюється відломок, що позбавлений мязів, що піднімають нижню щелепу) та сили, що викликала перелом щелепи.
При переломах верхньої щелепи відломки зміщуються під дією прикладеної сили назад та вниз під дією сили тяжіння та тягою медіальних крилоподібних мязів (задня ділянка):
нижній тип перелому (Лефор 3) – відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз (подовжується нижня третина обличчя);
середній тип перелому (Лефор 2) – відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз при вертикальному положенні хворого, чи назад при горизонтальному положенні (обличчя сплощується);
верхній тип перелому (Лефор 1) – при вертикальному положенні хворого відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз (обличчя подовжується) чи при горизонтальному положенні - назад (обличчя сплощується).
При одиночних переломах нижньої щелепи:
У центральному відділі :
а) по середній лінії - уламки щелепи врівноважуються, оскільки на них діють рівноцінні функціональні групи мязів, відломки зміщуються у фронтальній площині ( жувальний мяз превалює над медіальним крилоподібним мязом) – нижній край щелепи “вивертає” назовні, жувальні зуби нахиляються у язичний бік;
б) при зміщенні лінії перелому у бік від середньої лінії – більший відломок зміщується вниз, за рахунок прикріплення до нього більшої кількості волокон мязів, що опускають нижню щелепу;
в) при проходженні лінії перелому у косій площині по відношенню до вертикальної осі нижньої щелепи відломки зміщуються вертикально та горизонтально, середня лінія зміщується у бік перелому, порушується прикус.
у боковій ділянці:
великий відломок зміщується у передньому відділі донизу (за рахунок мязів, що опускають нижню щелепу, та власної ваги) та у бік перелому (під дією однобічного скорочення латерального та частково медіального крилоподібного мязу, а також скорочення мязів дна порожнини рота) , менший відломок змістится вверх (під дією мязів, що піднімають нижню щелепу) до контакту з зубами-антагоністами, альвеолярна частина його нахилиться усередину, а тіло нижньої щелепи назовні (через переважання власне жувального мязу над медіальним крилоподібним, та внаслідок тяги щелепно-підязичного мязу). Контакт між зубами (молярами, іноді премолярами) буде бугорковий (щічні бугри нижніх зубів будуть контактувати з оральними буграми зубів-антагоністів), середня лінія зміщується у бік перелому, зубна дуга звузиться;
якщо у момент травми зміщення у фронтальній ділянці було більшим ніж товщина тіла нижньої щелепи, то може бути зміщення у горизонтальній площині;
якщо лінія перелому проходить косо уперед то зміщення уламків може не бути (великий фрагмент гарно утримується на меншому).
У області кута нижньої щелепи:
якщо лінія перелому проходить у ділянці прикріплення власне жувального та медіального крилоподібного мязу, відломки не зміщуються (утримує сухожильно-мязевий футляр);
якщо лінія перелому проходить спереду від мязів – великий відломок зміститься вниз і вбік перелому, менший – вверх та усередину.
У області гілки нижньої щелепи:
не супроводжуються вираженим зміщенням відломків.
У області мищелкового відростку:
у основи мищелкового відростку: а) якщо лінія перелому проходить на зовнішній компактній пластинці нижче від лінії на внутрішній – малий відломок зміщується зовні та трохи назад (його штовхає великий відросток, що зміщується під дією жувальних мязів наверх та назад);
б) якщо лінія перелому проходить по зовнішній поверхні вище ніж по внутрішній – малий відломок зміщується всередину та вперед (під дією латерального крилоподібного мязу), великий відломок зміщується вверх.
у області шийки нижньої щелепи: зміщується малий відломок, за рахунок латерального крилоподібного мязу.
Середня лінія при усіх переломах мищелкового відростку буде зміщена у бік перелому. На стороні перелому буде контакт між зубами, а на здоровій стороні контакту небуде.
При двосторонніх переломах нижньої щелепи:
у бічних ділянках:
середній відломок зарахунок мязів, що опускають нижню щелепу, зміщується вниз та назад, фронтальні зуби розвертаються вперед, бокові відломки зміщуються вверх ( під дією власне жувальних, скроневих та медіальних крилоподібних мязів);
підчас травми травмуюча сила може виштовхнути середній відломок вперед.
у ділянці мищелкового відростку:
обидві гілки нижньої щелепи зміщуються вверх (контактують лише кутні зуби – відкритий прикус).
у ділянці кутів нижньої щелепи:
середній відломок зміщується вниз – відвисає.
якщо лінії переломів розташовані з однієї сторони :
середній відломок зміщується вниз (за рахунок щелепно-підязикового мязу, менший відломок зміщується вверх та всередину, більший відломок вниз та в сторону середнього відломку, зубна дуга значно деформується).
При множинних переломах нижньої щелепи відломки зміщуються у напрямках, що визначаються волокнами мязів, що до них прикріплюються, площею їх прикріплення та впливом сусідніх відломків.