Методи дослідження функції VIII пари ч.М.Н.:
- вияснити характер змін слуху (гіпо-, гіперакузія, слухові аури, агнозії, галюцинації);
- встановити гостроту слуху окремо кожного вуха на відстані 6-8 метрів та з використанням проб Рінне, Вебера, Швабаха для виявлення пошкодження звукопровідного та звукоприймального апаратів (кортіїв орган, слуховий нерв), а також кірково-підкіркових структур ( агнозія, галюцинації);
- вияснити характер головокружіння: системного (пошкодження лабіринта);
несистемного (пошкодження корінця VІІІ пари або її ядер в довгастому мозку); змішаного головокружіння;
- визначити наявність ністагму різного генезу, вестибулярної атаксії, вестибуло-вегетативних, вестибуло-соматичних реакцій методом дозованих обертів в кріслі Барані та в більш спеціалізованій апаратурі;
- дослідити вестибулярну функцію з допомогою спеціальних проб: калоричноі ( вливання в вухо теплої до 40° - ністагм в свою сторону, та холодної води до 20° - ністагм в протилежну сторону) та гальванічної проб (дії катодом та анодом постійного струму на область слухового проходу/, які виконуються отоларінгологом.
Патологія слухового нерва:
- симптоми пошкодження слухового аналізатора (від нерва до кори мозку - звивина Гешля);
- симптоми пошкодження вестибулярного або вестибуло-просторового аналізатора (від лабіринту до кіркового кінця -на стиці тім'яної, потиличної та вискової долей);
- симптоми пошкодження кохлеарноі порції VШ пари ч.м.н.;
- симптоми пошкодження вестибулярної порції VШ пари ч.м.н., в т.ч. і вестибулопатії, синдром Меньера;
- пошкодження VШ пари ч.м.н. в структурі синдрому мосто-мозочкового кута;
- іноді в структурі альтернуючих синдромів;
- синдром пошкодження барабанного сплетіння або невралгія Якобсонова нерва (болі в зовнішньому слуховому проході з ірадіаціею навколо вуха і в область потилиці та ін.).