Анатомія та фізіологія мозкового мосту та його зв’язків.
Міст (Варолія) структура заднього мозку, розміщений у стовбурі мозку вентрально між пірамідами довгастого мозку та міжніжковою ямкою середнього мозку. Міст з’єднаний за допомогою середніх мозочкових ніжок з мозочком. Передня частина моста крім поздовжніх та поперечних волокон містить ядра моста. Через ядра моста кора великого мозку зв’язується з корою мозочка за допомогою кірково-мосто-мозочкового шляху. Поздовжніми волокнами моста у його передній частині є кірково-спинномозкові, кірково-ядерні, кірково-сітчасті та кірково-мостові волокна. У задній частині моста розміщені ядра У,УІ,УІІ та УІІІ пар черепних нервів. Позаду трапецієподібного тіла знаходиться сітчаста формація.
Локалізація та функція трійчастого нерва /змішаного/:
- І нейрон бере початок від Гассерового вузла, який розташований на передній поверхні пірамідки вискової кістки поміж листками твердої мозкової оболонки, дендрити якого складають чутливі волокна трійчастого нерву (очна, верхньощелепова та нижньощелепова гілки), а аксони клітин вузла йдуть до зорового горба, а потім (Ш-й нейрон) до кори задньої центральної звивини;
- рухова частина трійчастого нерва бере початок в нижніх відділах передньої центральної звивини, йде через внутрішню капсулу до рухового ядра, яке розташоване в дорсолатеральному відділі покришки мозкового моста, а потім в складі Ш-ої гілки У пари ч.м.н. до жувальної мускулатури.
Методика дослідження функції трійчастого нерва:
чутлива функція - визначається за допомогою голки, ватки та пробірок, наповнених водою (холодною і теплою), а болючість точок виходу гілок V пари ч.м.н. (точки Валле) шляхом пальпації їх.
рухова функція жувальних м'язів перевіряється шляхом напруження їх і з обох сторін;
рефлекторна функція V пари ч.м.н. - вивичаються корнеальний, кон’юнктивальний, надбрівний та нижньощелеповий рефлекси.
Патологія трійчастого нерва:
- симптоми і синдроми порушення чутливої функції V пари ч.м.н. на різних рівнях: ядер в стовбурі мозку, Гассерова вузла, мосто-мозочкового кута, печеристої пазухи та його гілок;
- корінцевий тип порушення чутливості на лиці в зонах І, II, та ІІІ-ої гілок V пари ч.м.н.;
- сегментарний тип порушення чутливості ( зони Зельдера);
- трігемінальні болі, в тому числі в складі різних синдромів з їх особливостями і топографією (синдром Слудера, Гассерова вузла та ін.) та в поєднанні з тризмом;
- парези або паралічі жувальних м’язів з атрофіями і фібрилярними посмикуваннями їх (двосторонній параліч жувальних м'язів виникає рідко - добре структурована двостороння іннервація цих м'язів);
- диференціація трігемінального болю з болями в області лиця іншого генезу (прозопалгії, мігренозні, симпаталгії та ін.).
Анатомо-фізіологічні особливості лицьового нерву, синдроми пошкод-ження:
- кортико-нуклеарні шляхи починаються від нижніх відділів передньої центральної звивини, йдуть через коліно внутрішньої капсули до ядра VП пари ч.м.н. і забезпечують двобічну іннервацію мімічної мускулатури лиця, крім нижньої частини його ( переважно однобічна);
- структура і топографія ядер VП пари ч.м.н., в тому числі і наявність вегетативних клітин, від волокон в фалопіевому каналі і розгалуження їх на три гілки, які інервують м'язи лиця;
- сенсорна (чутлива) частина VП пари ч.м.н. складається із рецепторів в вушній раковині, смакових рецепторів в передніх 2/3 язика та слинних і сльозних залоз, які зв'язані з колінчатим вузлом та барабанною струною;
- сенсорне ядро VП пари ч.м.н. тісно зв'язано з ядром язикоглоткового нерва, над ядерні шляхи якого в складі медіальної петлі через зоровий горб йдуть до кіркового кінця смакового аналізатора (область острівця Рейля).
Методи дослідження функції лицьового нерву:
- рухової мімічної мускулатури;
- смакової функції на передніх 2/3 язика, сльозо- та слиновиділення;
- характеру змін слуху при пошкодженні нервових волокон, які йдуть до стремінцевого м'язу.
Синдроми пошкодження лицьового нерву на різних рівнях:
- гілки VП пари ч.м.н. по виходу із шилососковидного отвору (при паротиті, лімфаденітах);
- в фалопіевому каналі та в шилососковому отворі;
- на основі мозку, де крім рухової порції VП пари ч.м.н. втягується периферичний чутливий нейрон від колінчатого вузла та проміжного нерва (нерв Врізберга), включаючи парасимпатичні секреторні волокна, які регулюють смак, слюно - та сльозовиділення;
- пошкодження колінчатого вузла ( синдром Ханта);
- в мосто-мозочковому куті (поєднання пошкодження V,VП,VШ пар);
- ядерні пошкодження УП пари ч.м.н. в мозковому мосту;
- синдром Ревільо, Негро, "крокодилових сліз";
- альтернуючі синдроми Бріссо-Секара, Мійяр-Гублера та ін.
б. Анатомо-фізіологічні особливості присінково-завиткового нерва:
- будова ядер п.УІІ і їх шляхів до кори мозку - слуховий аналізатор (звивина Гешля);
- периферичні шляхи та ядра кохлеарної та вестибулярної частки VIII пари ч.м.н., кортіїв орган і лабіринт;