Глава 5

Правовідносини у сфері соціального забезпечення

ня і не є обов'язковими при реалізації норм матеріального пра­ва на конкретний вид соціального забезпечення. Звідси першу групу правовідносин стали називати процедурними, а другу — процесуальними.

Предметом правового регулювання права соціального забез­печення є суспільні відносини, що виникають при реалізації норм матеріального права на конкретний вид соціального за­безпечення, тобто процедурні правовідносини. Терміни проце­дура, процедурні норми, процедурні правовідносини більш точ­но передають їхню правову суть. Зараз і законодавець нама­гається закріпити ці терміни в нормативних актах.

Процедурні правовідносини — це суспільні відносини, що складаються на підставі процедурних норм права соціального забезпечення між фізичною особою (особами), з одного боку, та компетентним органом, з іншого, з приводу реалізації та захи­сту належного людині права на конкретний вид соціального забезпечення.

До характерних для процедурних правовідносин у сфері со­ціального забезпечення належать риси, які:

• виникають у сфері соціального захисту населення і стосу­ ються реалізації права фізичних осіб на конкретний вид со­ ціального забезпечення. Специфіка норм матеріального права визначає особливості процедурних правовідносин у цій сфері;

• є похідними по відношенню до матеріальних правовідно­ син, мають підпорядкований службовий характер, їхнє функ­ ціональне призначення полягає у забезпеченні реалізації мате­ ріальних правовідносин, в усуненні будь-яких перешкод на їхньому шляху. Вони є відносно самостійними, оскільки за їхньою допомогою не завжди реалізуються норми матеріально­ го права (у разі встановлення відсутності умов для надання того чи іншого виду соціального забезпечення);

• як правило, існують у правовій формі. Вони виникають, змінюються і припиняються відповідно до норм процедурного права. Державні органи можуть надавати матеріальне забезпе-

286

чення тільки на підставі норм права, які передбачають і поря­док його отримання, а отже, і модель можливих процедурних відносин;

• мають владний характер, оскільки одним із обов'язкових суб'єктів цих правовідносин є орган, наділений владними пов­ новаженнями щодо фізичної особи, яка претендує на певний вид соціального забезпечення. Без його рішення особа не змо­ же реалізувати свого матеріального права;

• складаються заради чужого інтересу, який закладений у матеріальному правовідношенні. Для суб'єкта, який наділений владними повноваженнями у процедурному правовідношенні (органи соціального захисту населення), застосування норми матеріального права не має ніяких наслідків, що випливають безпосередньо із цієї норми;

• мають подвійну юридичну природу. Вони опосередкову­ ють процес реалізації норм матеріального права і є результа­ том реалізації норм процедурного права;

• виникають, як правило, на підставі юридичних фактів- дій. Події (досягнення пенсійного віку, втрата працездатності, смерть годувальника та ін.) є лише підставою для звернення до органу соціального забезпечення (вчинення певної дії);

• складаються не з одного, а з багатьох процедурних право­ відносин, які в сукупності дають можливість реалізувати кон­ кретне матеріальне право у сфері соціального забезпечення;

• здійснюються у чіткій послідовності відповідно до стадій провадження у справі. Спочатку виникають процедурні право­ відносини з приводу звернення до органу соціального забезпе­ чення, а пізніше у зв'язку з підготовкою і розглядом матері­ алів та прийняттям рішення у справі;

• є однією з правових гарантій забезпечення реалізації ма­ теріального права на певний вид матеріального забезпечення. Процедурні норми детально регламентують механізм здійснен­ ня права на соціальне забезпечення. Особлива увага звертаєть­ ся на строки розгляду компетентними органами заяв і клопо­ тань фізичних осіб.

287