
- •35.До яких методів пізнання відносяться логічне мислення й інтуїція?
- •36.37.Назвіть п'ять найбільш розповсюджених логічних операцій.
- •38.Охарактеризуйте закони математичної логіки: тотожність, протиріччя, виключення і достатня основа.
- •39.Назвіть основні евристичні технології творчості.
- •40.Охарактеризуйте метод проб і помилок.
- •41.Охарактеризуйте метод «мозкового штурму», синектики й емпатій.
- •42.Охарактеризуйте метод Дельфі.
- •43.Охарактеризуйте методи: контрольних питань, «букета проблем» і інверсій.
- •44.Наведіть переваги методу інверсій, його недоліки й обмеження
- •45.Які є об'єкти науково-технічної творчості?
41.Охарактеризуйте метод «мозкового штурму», синектики й емпатій.
Це один з найбільш розповсюджених методів психологічної активізації творчої діяльності, генерування нових ідей шляхом творчого співробітництва групи зацікавлених учасників. «Мозковий штурм» організує колективний пошук технічних рішень. Звичайно його проводять люди, не навчені спеціальним творчим прийомам. Керівник збирає групу фахівців, як правило, не більш десяти чоловік, і ставить перед ними задачу. Кожен учасник сеансу «мозкового штурму», що продовжується не більш 1 години, може висловлювати будь-які ідеї. Аналіз і критика їх під час сеансу не допускаються. Метод «мозкового штурму» («атаки») часто розділяють на: пряму «мозкову атаку», подвійну «мозкову атаку» при декількох обговореннях однієї проблеми, масову «мозкову атаку» з кількістю учасників аудиторії від 20 до 60 осіб, зворотну «мозкову атаку» зі складанням повного списку недоліків і уточнення постановки, розробки технічного завдання й експертизи; оцінки ефективності прийнятих рішень на стадії створення й початку експлуатації технічної системи.
Метод і термін «мозкова атака», або «мозковий штурм», запропоновано американським вченим А. Ф. Осборном як поліпшений варіант діалогу Сократа із широким використанням вільних асоціацій, одночасним створенням психоевристичного мікроклімату в малих групах людей для підвищення ефективності розв'язання творчих, особливо винахідницьких, задач.
Перевага методу полягає в необмеженості спектра проблем, до яких його може бути застосовано: за допомогою методу «мозкової атаки» можна розглядати будь-яку проблему, якщо її досить просто і ясно сформульовано.
Ще одна перевага методу полягає в тому, що від учасників «мозкового штурму» потрібна мінімальна попередня підготовка. У ряді випадків виявляється корисним залучення людей, які ніколи раніше не займалися обговорюваними проблемами.
План дій полягає в такому:Відібрати групу осіб для генерації ідей. Зафіксувати висунуті ідеї й потім дати їм оцінку.
Метод синектики й емпатій
Творцем синектики вважається У. Д. Гордон [28]. Метою розробки метода є прагнення до підвищення ймовірності успіху при постановці й розв'язанні задач. Подальший розвиток метод синектики отримав у роботах Г. Я. Буша.
Синектика - метод пошуку нових рішень - подібна «мозковому штурму» і відрізняється від нього тільки тим, що основна задача зводиться до обговорення одного або двох варіантів технічного рішення, але з детальним їх розглядом. До складу групи включаються фахівці різних професій.
Ключовим моментом синектики, що відрізняє її від «мозкового штурму», є підхід до процесу рішення. Протягом усього процесу роботи синектори намагаються наблизитися до рішення, але не висувають закінчених ідей, як це відбувається під час «мозкового штурму».
Особистісна аналогія (названа емпатією). Емпатія - збагнення емоційного стану іншої людини у формі співпереживання. Синектор теж ототожнює себе з об'єктом, який він намагається вдосконалити або створити заново, й уявляє собі, що він робив би сам, якби виявився на місці цього об'єкта. Задача будь-якого винахідника, а тим більше синектора, полягає в тому, щоб увійти в образ і стати, наприклад, деталлю машини, і «подивитися» з її позиції, її точки зору, що можна зробити для її удосконалення. Коли застосовується метод емпатії, то об'єкту приписують почуття, емоції самої людини: людина ідентифікує мету, функції, можливості, плюси й мінуси, наприклад, машини, механізму, із своїми власними.
При застосуванні методу емпатії людина немовби зливається з об'єктом дослідження, а це вимагає величезної фантазії, уяви; виникаючі фантастичні образи й уявлення приводять до зняття бар'єрів «здорового глузду» і відшукування оригінальних ідей.