2. Функції фінансів

Традиційно фінанси виконують дві функції:

1. розподільчу;

2. контрольну.

Розподільча функція —проявляється в процесі розподілу ВВП та національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням.

Основними об'єктами фінансового розподілу є:

1. ВВП – заново створена в суспільстві додана вартість виробниками товарів, послуг у поточному році, а саме:

• амортизація;

• заробітна плата;

• прибуток;

• позичковий процент;

• непрямі податки.

2. Національне багатство – це вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів: основні засоби; матеріальні ресурси; страхові запаси; золотий запас; валютний запас; природні ресурси.

Суб’єктами фінансових розподільчих відносин є:

1. держава – за правом керуючої структури суспільства; як власник – підприємець;

2. підприємці (юридичні особи) - за правом виробників ВВП;

3. робітники і службовці (домогосподарства) – за правом працівників підприємств, організацій, установ; за правом соціального захисту.

Механізм дії розподільної функції фінансів пов'язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій (рис. 1):

1. первинний розподіл;

2. перерозподіл;

3. вторинний розподіл.

Первинний розподіл — розподіл вартості ВВП, доходів підприємств і формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП. До первинних доходів належать:

1. зарплата — для фізичних осіб;

2. прибуток — для юридичних осіб;

1. надходження від державних послуг, використання державних ресурсів — для держави.

Перерозподіл — полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості. Його необхідність пов'язується із:

• утриманням невиробничої сфери;

• забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій.

До вторинних доходів належать:

1. загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств;

2. корпоративні доходи (фонди підприємств).

Вторинний розподіл — другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері.

Рис. 1. Механізм дії розподільчої функції фінансів

У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключна стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що фінанси — це інструмент контролю за діяльністю суб'єктів обмінно-розподільних відносин. Рух грошових потоків відображає обмін, розподіл і перерозподіл вартості і тому об'єктивно вимагає контролю. У процесі фінансових взаємовідносин різні суб'єкти контролюють один одного. Саме така підконтрольність забезпечує збереження фінансових ресурсів та формування доходів на законній основі.

У практичній діяльності контрольна функція проявляється у фінансовому контролі. Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна фінансова інспекція, Державна податкова служба та інші.

Кожний суб'єкт прагне отримати якомога більше, але це можна зробити тільки за рахунок інших суб'єктів, які мають такі самі інтереси. Звідси випливає необхідність збалансування інтересів усіх суб'єктів.

Способи збалансування фінансових протиріч:

1. Установлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП.

2. Забезпечення постійного одночасного зростання доходів кожного з суб'єктів.

Збалансування інтересів суб'єктів фінансових відносин досягається насамперед шляхом установлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП, тобто таких, які відповідають вкладу кожного, зокрема й держави, у його виробництво. Зазначені критерії оцінки відображаються у рівні ВВП (ВНП) на душу населення і темпах зростання ВВП. Обсяг валового національного продукту на душу населення характеризує ступінь розвитку країни. Падіння ВВП веде до фінансової кризи, яку не можна подолати, не зупинивши це падіння.

Виконуючи розподільну і контрольну функції, фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони:

• забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави;

• забезпечують кругообіг фінансових ресурсів, а відтак безперервність відтворення виробництва;

• здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами;

• впливають на інтереси суб'єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку;

• відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни;

• утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства.

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини є запорукою нормальної життєдіяльності.