Потреба в медико-соціальній допомозі

Виявлення етіопатогенетичних факторів захворювання

Професійна підготовка в медвузі

Вивчення індивідуумів родин та груп ризику

Виявлення факторів ризику для росту та розвитку

Формування ЗСЖ

Валеологічне навчання та виховання дітей та підлітків

Виявлення факторів, що формують залежну поведінку від наркотиків, токсикантів, нікотину, алкоголю

Корекція аномального стереотипу поведінки

Формування валеологічного мислення

Наявність негативного ставлення до шкідливих звичок

Формування оздоровчої поведінки

Раннє виявлення стигм наркоманії

Формування попиту на здоров'я

Збільшення обсягу та інтенсивності вітаукт-факторів

Ліквідація факторів ризику

Антинаркотичне, антиалкогольне та антитютюнове виховання

Зміцнення здоров'я родини

Ліквідація факторів ризику

Удосконалення резистентності організму

Зниження важкості патологічного процесу

Забезпечення ей трофічного росту та розвитку

Критерії ефективності

Ліквідація шкідливих звичок

Зниження захворюваності

Гігієнічні основи формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді.

Додаток 2

Методологічні основи валеології

Здоровий спосіб життя

Фактори ризику

ДДЗ

Здоров'я

Шкідливі звички

Школи

Гімназії

Ліцеї

Гігієнічне виховання

Коледжі

Формування валеологічного мислення

Професійно-технічні училища

Екологічна освіта

Технікуми

Вищі навчальні заклади

Закріплення здоров'я

Оцінка здоров'я

Профілактика захворювання

Індивідуума

Забезпечення нормального розвитку і росту

колективу

Модель валеологічного навчання і виховання

дітей, підлітків та молоді

Додаток 3

Контроль за станом здоров'я

Алгоритм керування формуванням здорового способу життя

Понятійний апарат: визначення, схеми

Здоровий спосіб життя – це система мислення, поведінки та стиль життя, що спрямована на зберігання та зміцнення здоров'я, забезпечення нормального росту та розвитку, високого рівня працездатності, профілактику захворювань.

Частини способу життя: медико-біологічні, соціально-психологічні, соціально-екологічні.

Медико-біологічні параметри ЗСЖ: потреба в медичній допомозі, створення необхідних умов життя з врахуванням вікових фізіологічних потреб, прагнення до отримання медико-гігієнічних знань, активна участь у лікувально-профілактичних заходах, рівень рухової активності, своєчасність звернення за медичною допомогою, наявність гігієнічних навичок і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів, виконання медичних рекомендацій і призначень, наявність часто або довготривалих хворіючи у родині.

Соціально-психологічні параметри ЗСЖ: установка на здорове та довготривале життя,наявність шкідливих звичок, асоціальна поведінка батьків, спосіб життя родини, освітній і культурний рівень, прагнення до отримання медико-психологічних знань, психологічний мікроклімат у родині, взаємодопомога та підтримка в родині, взаємовідношення дітей з батьками.

Соціально-економічні параметри ЗСЖ: важкі та несприятливі умови виробничої діяльності батьків, рівень заходів родини, економічна зацікавленість у високому рівні індивідуального та родинного здоров'я, можливість професійного росту батьків, безробіття, доступність медико-соціальної допомоги, можливість рекреаційної діяльності та взаємодії з дозвіллям, працездатність батьків, склад і чисельність сім'ї, пенсійна забезпеченість, забезпеченість житлом і ступінь благоприятливих житлових умов.

Принципи формування ЗСЖ: гармонічна ємність здоров'я, виховання та освіта; онтогенетична детермінованість поведінки, яка спрямована на зміцнення здоров'я з врахуванням вікових закономірностей росту та розвитку; підвищення синологічної культури з допомогою активного гігієнічного тренінгу; приближення рівня здоров'я до соціально необхідного значення; культування засобами масової інформації «моди на здоров'я». Включення профілактичних програм у структуру навчального процесу в освітніх закладах з врахуванням індивідуально-психологічних відмінностей учнів і характеру макро-і мікро соціального середовища.

Фактори ризику для родини (зумовлюючі високу потребу в медико-соціальній допомозі): інваліди, хронічні хворі, часто або довго хворіючи, діти з уродженими вадами розвитку, малозабезпечені, неповні і багатодітні сім'ї, несприятливі побутові умови, шкідливі звички, негативні характеристики поведінки, несприятливі та тяжкі умови виробничої діяльності батьків, незадовільне харчування та режим дня, низький освітній рівень батьків.

Фактори, що формують залежну поведінку від наркотиків: соціальні (виховання в дисфункціональній сім'ї, асоціальна поведінка, несприятливий мікросоціум), психологічні (акцентуація характеру, не сформованість соціальних позитивно – орієнтованих інтересів, емоціональна нестійкість), біологічні (наслідки черепно-мозгових травм, підвищена чутливість до наркотиків та токсикантів, незрілість детоксикаційних систем).

Критерії ЗСЖ:

• Імунобіологічна резистентність (бактерицидна активність шкіри, лізоцим слюни, рН поверхні шкіри, поверхнева та глибока мікрофлора шкіри);

• Стійкість фізіологічних показників при дозованих фізичних навантаженнях;

• Максимальне споживання кисню;

• Питома вага м'язової та жирової тканин;

• Фізична тренованість;

• Відповідність моторного віку календарному;

• Розвиток рухових якостей.

Феномен «групової залежності підлітків від алкоголю» - функціонування підліткового мікросоціуму, яке зумовлене вживанням алкогольних напоїв ще до появи у окремих її членів явних ознак залежності від алкоголю.

Принципи протиалкогольного виховання: раннє формування особистих протиалкогольних установок (в початкових класах); поетапність формування установок до вживання алкогольних напоїв з врахуванням вікових особливостей; акцентування уваги на взаємозв’язку вживання алкоголю та шкоди для здоров’я; комплексність протиалкогольної роботи в сім’ї – (виключення побутового п’янства, не пиячити з дозволу або примушуванні батьків приймати алкоголь, пам’ятаючи, що «шкільна зрілість» закінчується в 23 роки); школі, професійно-технічному училищу. Технікуму, академії, університету та лікувально-профілактичному закладі; спрямованість практичного змісту роботи, що передбачає оперативне використання отриманої інформації; організація повноцінного дозвілля; відповідність гігієнічної, емоційної, моральної та змістовної сторін протиалкогольному вихованню, орієнтації та пропаганди серед учнів; цілеспрямованість протиалкогольного виховання під час класної, позакласної, позашкільної діяльності та виховних годинах в технікумах, академіях, університетах. Ведучими причинами алкоголізації дітей, підлітків та молоді слугує засвоєння алкогольних звичаїв в сім’ї, виховання в нездоровій і неповній сім’ї, зловживання батьків (особливо матерів) алкоголем, перенесена сексуальна агресія, орієнтація на вживання алкоголю як на реальне дороблення, «маскулінізація» поведінки дівчат, низькі цінності орієнтації мікросоціума, велика питома вага незайнятого часу, перевалювання інформативно комунікативного хобі, дефіцитність мотиваційно-установчої сфери, соціальна пасивність, і поверхневе спілкування у середині групи одноліток, недостатня упевненість справлятися з життєвими труднощами без еталонової і нікотинової «підпитки», емоційна нестійкість.

Гігієнічне виховання – сукупність заходів, які спрямовані на прищеплення населенню гігієнічних навичок вихованню правильного відношення до особистого здоров’я та здоров’я осіб, що оточують.

Санітарний мінімум – спеціальна підготовка осіб окремих професійних груп з питань санітарно-протиепідемічного режиму об’єктів.

СРС Тема: Підготовка до підсумкового контролю, засвоєння модуля з гігієни дітей та підлітків.

1. Мета: Підвести підсумок з теоретичних і практичних аудиторних занять, опанованих по гігієні дітей та підлітків на кафедрі гігієни та екології та СРС – самостійної роботи студентів шляхом усного та письмового контролю.

1. Знати:

   1. Форми і методи роботи лікаря з гігієни дітей та підлітків СЕС та основні напрямки його діяльності.

   2. Запобіжний санітарний нагляд навчально-виховних закладів (ДНЗ, шкіл і інш.) та предметів дитячого вжитку – (дитячих іграшок, книг, взуття та одягу).

   3. Поточний санітарний нагляд об'єктів з гігієни дітей та підлітків.

2. Уміти:

   1. Провести організацію моніторингу здоров'я індивідууму та колективу дітей та підлітків.

   2. Здійснювати запобіжний санітарний нагляд з гігієни дітей та підлітків – проводити санітарну експертизу проектів будівництва навчально-виховних закладів для дітей та підлітків.

   3. Здійснювати поточний санітарний нагляд об'єктів з гігієни дітей та підлітків.