Понятійний апарат: визначення, схеми.

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів (ВООЗ «Основні законодавства України про охорону здоров’я»).

Критерії соціального благополуччя (ВООЗ):

• питома вага валового національного продукту, що витрачається на потреби охорони здоров’я;

• допустимість первинної медико-санітарної допомоги;

• охоплення населення безпечним водопостачанням;

• питома вага осіб, які імунізовані проти особливо розповсюджених інфекційних хвороб (дифтерії, коклюшу, правця, кору, поліоміеліту і туберкульозу);

• рівень обслуговування жінок кваліфікованим персоналом у період вагітності та в пологах;

• потима вага дітей, що народилися з низькою масою тіла (нижче 2,5 кг);

• середня тривалість майбутнього життя;

• рівень грамотності населення.

Популяційне здоров’я – комплекс мединих, соціальних і психічних показників, які характеризують рівень благополуччя населення конкретної категорії,об’єднаної в одне ціле за найбільш характерними властивостями: екологічні, медико-соціальні, демографічні і етнічні фактори, спосіб життя.

Когортне здоров’я – комплекс медичних соціальних і психічних показників, що характеризують рівень благополуччя частини населення, об’єднаної одночасним терміном настання певної події.

Показник здоров’я індивідуума: рівень і гармонійність фізичного розвитку; відповідність біологічного віку календарному; резистентність організму; функціональні можливості організму.

Показники здоров’я колективу: індекс здоров’я; розподіл дітей на групи здоров’я; розподіл дітей за ступенем гармонічності фізичного розвитку; показники захворюваності; патологічна ураженість; медико-демографічні показники.

Методи вивчення захворюваності: за звертанням за медичною допомогою; за даними поглиблених медичних оглядів; за даними скринінг тестового дослідження для виявлення донозологічних станів; за даними анкетування; за інформацією, що міститься в звітній і іншій статистичній документації.

Медико-демографічні показники здоров’я: народжуваність; смертність немовлят; дитяча смертність; коефіцієнт природного приросту; показник демографічного навантаження; показник відтворення населення; показник дожиття; очікувана тривалість життя; інвалідність; середня тривалість життя.

Індекс здоров'я – питома вага дітей, що жодного разу не хворіли протягом року.

Гігієнічна донозологічна діагностика – встановлення преморбітних станів, підвищених функціональних затрат та характеру адаптаційних резервів у зв’язку з дією певних умов зовнішнього середовища.

Норма – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Норма – міра життєдіяльності організму, при якій фізіологічні процеси утримуються на оптимальному рівні функціонування механізмами гомеостатичної саморегуляції, людина здатна оптимально задовольняти всі матеріальні та духовні запити.

Донозологічний стан – такий стан організму, який не може бути віднесений ні до норми, ні до хвороби, тобто ті функціональні стани, що передують нозологічними формами.

Донозологічний стан діагностується за напруженням механізмів адаптації, недостатньому рівні неспецифічної резистентності, та імунного захисту, низькому резерву потужності основних функціональних систем організму, порушенню регуляторних механізмів, не відповідності календарного віку біологічному або появі незамінних компонентів їжі другого порядку.

Гігієнічна донозологічна діагностика спрямована на виявлення можливого несприятливого впливу факторів середовища та характеру діяльності на фізичний та нервово-психічний розвиток, функціональний стан та резистентність організму.

Принцип кваліметричного визначення донозологічного стану передбачає оцінку рівня здоров’я для наступного селективного проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів (групи «спостереження і діагностики»). У дітей які віднесені до групи «спостереження» досить висока вірогідність змін патологічної природи. Тому їм необхідний постійний нагляд шкільного лікаря або дільничого педіатра. Терміни огляду дітей групи «спостереження» встановлюються індивідуально з врахуванням ступеня морфофункціональних відхилень, рівня резистентності та ризику формування хронічної патології. У дітей, які віднесені до групи «діагностики» висока вірогідність патологічних змін. Тому їм потрібно провести поглиблену діагностику (консультація вузького спеціаліста, додаткове обстеження) для диференціації можливих захворювань.

Хвороба – це причинно-зумовлений патологічний стан, який характеризується обмеженням важливих функцій, ураженням організму на різних рівнях, наявністю морфофункціональних змін, перетворенням нормальної адаптації в патологічний процес. В цілому для хвороби властиво порушення нормального психосоматичного стану та можливості оптимально задовольняти матеріальні та духовні потреби людини.

Первинна захворюваність – ступінь поширеності хвороб, які вперше виявлені в поточному році.

Загальна захворюваність – ступінь поширеності усіх хвороб серед населення, як вперше виявлених у поточному році, так і хвороб раніше виявлених, але з приводу яких, хворі звернулися за медичною допомогою в поточному році.

Поширеність хвороб – кількість випадків повного захворювання в певній групі населення відносно відповідної групи населення на певний момент часу (в розрізі віку, статті, території, колективу, закладу).

Хворобливість – сукупність усіх захворювань, виявлених і зареєстрованих у даному календарному році (незалежно від часу їхнього виникнення і первинного діагностування), що приходяться на 1000 населення.

Темп приросту захворюваності – відношення абсолютного приросту до попереднього рівня.

Патологічна ураженість – сукупність хронічних захворювань, морфо- функціональних відхилень, фізичних дефектів, аномалій розвитку, що приходяться на 1000 населення.

Інвалідність – ступінь поширеності інвалідів на 10 тис. середньорічної чисельності певної групи населення.

Інвалідізація – відношення кількості вперше зареєстрованих інвалідів у поточному році до середньорічної чисельності певного населення.

Соціально-гігієнічний моніторинг – система тривалого спостереження за динамікою стану здоров'я і контролю навколишнього спостереження за динамікою стану здоров'я і контролю навколишнього середовища, їх аналітичної оцінки, прогнозування і встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ними.

Провідними принципами СГМ є: сполученість ретроспективного аналізу звітної документації про захворюваність з посібним обліком інформації про стан здоров'я; аналіз даних про стан здоров'я з врахуванням багатофакторності середовищ них впливів; екологічне картографування, що засноване на даних лабораторного контролю; аргументованість управлінських рішень щодо поліпшення санітарно-епідемічного благополуччя і оптимізації взаємодії довкілля і функціонування організму; оцінка ефективності державного санітарного нагляду за показниками СГМ; врахування динамічності навколишнього середовища в якісному і кількісному відношенні; оцінка стану здоров'я в системі «середовище - Здоров'я» повинна дозволити диференціювати реальні впливи на певний контингент.

Виходячи з таких принципів основні завдання соціально-гігієнічного моніторингу полягають у наступному: виділення найбільш значимих факторів, їх груп, населених пунктів і територій; ранжирування об'єктів і територій за забруднювачами і ступенем небезпеки; встановлення обумовленості популяційного і когортного здоров'я населення впливом санітарно-гігієнічних і епідемічних факторів; встановлення конкретних зв'язків між відхиленнями в стані здоров'я і шкідливими факторами; розробка методик оцінки ризиків від незадовільного стану навколишнього середовища; переорієнтація служби охорони здоров'я на прорітетність профілактичних заходів.

Атрібутний ризик – різниця захворюваності осіб, на які впливали фактори ризику і не впливали. Його величина показує наскільки підвищується захворюваність при впливі факторів ризику.

Відносний ризик – відношення ймовірності розвитку визначеного результату в групах порівняння. Він характеризує міру впливу фактора ризику (силу зв'язку між впливом і захворюванням), тобто показує, у скільки разів вище ризик розвитку захворювання при впливі фактора ризику в порівнянні з його відсутністю.

Потенційний ризик – ймовірність виникнення несприятливого ефекту.

Реальний ризик – кількісне вираження шкоди (збитку) здоров'я, зумовленого впливом середовища.

Під шкодою здоров'я – мається на увазі відносна частота спостережених або очікуваних шкідливих ефектів, їх медико-соціальна значимість і вартісне вираження лікувально-профілактичних заходів щодо усунення порушення стану здоров'я людини і майбутніх поколінь. Для врахування поширеності впливу визначається популяційний додатковий ризик – добуток атрибутивного ризика на поширеність фактора ризику. Він характеризує додаткову захворюваність у популяції.

Екологічний моніторинг – спрямований на аналіз характеру забруднень атмосферного повітря, питної води, грунту, продовольчої сировини і продуктів харчування та ступеня їх шкідливого впливу на дитячий організм.

Додаток 2

Таблиця. Схема розподілення дітей раннього та дошкільного віку за групами здоров'я.

Група	Ознаки здоров'я	Показання віднесення до групи
1	2	3
І група без відхилень	Хронічна патологія	Відсутня.
	Функціональний стан основних систем та органів	Без відхилень.
	Резистентність та реактивність організму	Захворюваність за період, який передує нагляд – рідко та легко протікаючі гострі захворювання або їх відсутність.
	Фізичний та нервово-психічний стан	Нормальний, відповідає віку.
ІІ група з функціональними відхиленнями	Хронічна патологія	Відсутня.
	Функціональний стан основних систем та органів	Наявність функціональних відхилень для дітей першого року життя – обтяжений акушерський (токсикоз, ін. патологія вагітності, ускладнений перебіг пологів) та сімейний анамнез, багатоплідна вагітність, недоношеність без різних ознак недоношеності, неблагополучний перебіг раннього неонатального періоду, карієс зубів субкомпенсована форма, аномалія прикусу.
	Резистентність та реактивність організму	Захворюваність – тривалі гострі захворювання з затяжним реконвалісцентним періодом – кволість, підвищена збудливість, порушення сну та апетиту, субфебрилітет та ін.
	Фізичний та нервово-психічний розвиток	Дисгармонійний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла І ступеня. Нормальний або незначне відхилення в нервово-психічному розвитку.
ІІІ група стан компенсації	Хронічна патологія	Наявність хронічної патології, вроджені вади розвитку органів та систем.
	Функціональний стан основних систем та органів	Наявність функціональних відхилень у патологічно зміненій системі, органу без клінічних проявів функціональних відхилень у патологічно зміненій системі, органу без клінічних проявів функціональних відхилень інших систем та органів. Карієс зубів декомпенсована форма.
	Резистентність та реактивність організму	Захворюваність – рідкі, не тяжкі за характером перебігу загострень основного хронічного захворювання без вираженого порушення загального стану та самопочуття. Рідкі інтеркурентні захворювання.
	Фізичний та нервово-психічний розвиток	Дисгармонійний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла І або ІІ степеня, низький ріст. Нервово-психічний розвиток нормальний або відстає.
ІV група стан субкомпенсації	Хронічна патологія	Наявність функціональних відхилень у патологічно зміненому органі, системі, інших органах і системах.
	Функціональний стан основних систем та органів	Наявність функціональних відхилень у патологічно зміненому органі, системі, ін. органах і системі.
	Резистентність та реактивність організму	Захворюваність – часті загострення основного хронічного захворювання, рідкі або часті загострення, захворювань з порушенням загального стану та самопочуття після загострення або затяжним реконвалесцентним періодом після інтеркуректного захворювання.
	Фізичний та нервово-психічний розвиток	Дисгармонійний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла І або ІІ степеня, низький ріст. Нервово-психічний розвиток відстає.
V група стан декомпенсації	Хронічна патологія	Наявність важкої хронічної патології або тяжкого уродженого пороку, які спричиняють інвалідність дитини.
	Функціональний стан основних систем та органів	Виражені функціональні відхилення патологічно зміненого органу, системи , ін. органів та систем.
	Резистентність та реактивність організму	Захворюваність – часті та тяжкі загострення основного хронічного захворювання, часті гострі захворювання.
	Фізичний та нервово-психічний розвиток	Дисгармонійний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла І або ІІ степеня, низький ріст. Нервово-психічний розвиток відстає.

Додаток 3