Конспект лекцій Змістовий модуль 1

Тема 1. Теорії та моделі підприємств

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, само­стійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом і не має у своєму складі інших юри­дичних осіб.

Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення та функціонування підприємства (фірми).

На основі загальної місії підприємства формулюються і вста­новлюються загальнофірмові цілі, які мають відповідати вимогам:

• цілі мають бути конкретними й піддаватися вимірюванню;

• цілі мають бути орієнтованими в часі, тобто мати конкретні горизонти прогнозування;

• цілі мають бути досяжними;

• цілі повинні бути взаємно підтримуючи­ми, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не можуть перешкоджати реалізації інших цілей.

Підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності:

• вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз);

• інноваційна діяльність – передбачає науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень;

• виробнича діяльність включає обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту;

• комерційна діяльність - визначення фінансової результативності виробництва, яку найповніше характе­ризує величина одержуваного прибутку;

• післяпродажний сервіс;

• соціальна діяльність - підвищення рівня професійної підготовки й компетентності всіх категорій праців­ників, дійовість застосовуваного мотиваційного механізму, пос­тійно підтримуваних на належному рівні умов праці та життя трудового колективу.

Підприємство (фірма) має діяти та господарювати в межах:

• Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р.;

• статуту та колективного договору.

Згідно з Кодексом будь-яке підприємство може бути створене:

1) за рішенням власника майна;

2) внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством;

3) через виокремлення зі складу діючого підприємства структурного підрозділу (стаття 56).

Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату. Для цього підприємство подає органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші визначені Кабінетом Міністрів України документи. Дані про державну реєстрацію повідомляються Міністерству еко­номіки і Держкомітету статистики, саме підприємство заноситься до державного реєстру України згідно зі своїм ідентифікаційним цифровим кодом.

Підприємство може бути ліквідоване (реорганізоване) у випад­ках:

1) прийняття відповідного рішення власником майна;

2) визнання його банкрутом;

3) заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов (стаття 59).

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, створюваною власником або вповноваже­ним ним органом, а за банкрутства - судом. Про таку акцію повідомляється в пресі з визначенням строків претензій до підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія повинна оцінити наявне майно такого підприємства, розраховуватись з кре­диторами, скласти й передати власнику ліквідаційний баланс. Підприємство вважається ліквідованим (реорганізованим) з моменту виключення його з державного реєстру України.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на підставі власного статуту.

Важливу соціальну роль відіграє колективний договір.