9

1. Управління туристським підприємством – це реалізація кількох взаємопов’язаних функцій:

а) планування;

б) організація;

в) мотивація співробітників;

г) контроль;

д) аналіз ринку.

2. Яке з наведених нижче визначень щодо поняття “менеджмент” є правильним?

а) засіб, манера ділового спілкування з людьми;

б) влада та мистецтво управління;

в) за особовим складом вміння і навички здійснення адміністративної діяльності;

г) підприємницька діяльність, яка полягає у здійсненні керівництва з приводу просування товарів і послуг від виробника до споживача.

3. Усю діяльність туристських підприємств у загальному вигляді можна звести до виконання функцій:

1. організаційної;

2. посередницької;

3. торговельно-банківської;

4. усі відповіді правильні.

4. Мотивація – це процес спонукання інших людей до діяльності для досягнення мети туристського підприємства. Виконуючи цю функцію, керівник:

а) здійснює матеріальне і моральне стимулювання працівників;

б) створює найбільш сприятливі умови для виявлення здібностей та професійного росту працівників;

в) не створює умов для професійного росту працівників.

г) усі відповіді правильні.

5. Організаційна функція діяльності туристських підприємств включає:

1. формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристської індустрії;

2. комплектування і продаж послуг та товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристських послуг;

3. операції з обміну валют, страхування майна та життя туриста.

6. За допомогою функції контролю здійснюється:

а) аналіз ефективності результатів роботи організації;

б) встановлення стандартів;

в) поєднання усіх функцій управління;

г) дотримання необхідного напрямку діяльності організації;

д) усі відповіді правильні.

7. З якими з перерахованих наук менеджмент не пов’язаний?

а) психологія;

б) філософія;

в) економічна теорія;

г) фізика.

8. До функцій головного менеджера з туризму входить:

1. координація роботи туроператорів за напрямками;

2. проведення переговорів, а також укладання угод із закордонними і вітчизняними партнерами;

3. контроль за забезпеченням високого рівня виконання турів;

4. ведення документації з продажу квитків.

9. До обовʼязків менеджера-туроператора по Україні входить:

1. робота з вітчизняними партнерами (туристськими фірмами, готелями, агенствами) по забезпеченню конкурентного турпродукту;

2. робота з керівниками туристських груп та забезпечення необхідними документами;

3. проведення переговорів, а також укладання угод із закордонними і вітчизняними партнерами;

4. інструктаж гідів-перекладачів.

10. До обовʼязків менеджера з маркетингу входить:

1. робота з рекламними агентами різних засобів розміщення реклами щодо зʼясування цін і умов подання реклами;

2. інструктаж гідів-перекладачів;

3. розроблення макетів реклами та стеження за регулярністю виходу і првильності подачі інформації у відповідних рекламних носіях;

4. проведення регулярних маркетингових досліджень.

11. Якими законами закладено правову базу діяльності туристської індустрії:

1. Законом України “Про фізичну культуру і спорт”;

2. Законом України “Про туризм”;

3. Законом України “Про освіту”.

12. Туристська путівка – це:

1. документ, що підтверджує факт оплати туру;

2. документ, що підтверджує факт оплати додаткових послуг;

3. документ, що підтверджує факт оплати авіаквитків.

13. Основними принципами управління діяльністю туристського підприємства є:

1. спрямованість на задоволення споживача;

2. неузгодженість цілей керівника підприємства та колективу;

3. мотивація поведінки та соціальна відповідальність;

4. безперервність вдосконалень, розвитку та навчання.

14. До основних факторів, що характеризують та найбільш впливають на кадрову політику туристського підприємства, належать:

1. рівень управління персоналом;

2. мотиваційна система менеджменту;

3. професійно-кваліфікаційний рівень персоналу;

4. Усі відповіді правильні.

15. Кадрова політика туристського підприємства – це:

1. система дій або утримання від них стосовно персоналу, узгоджених з досягненням стратегічних цілей туристського підприємства;

2. система дій, спрямованих на реалізацію турпродукта;

3. система дій, спрямованих на задоволення рекреаційних потреб.

16. Міжнародний туризм – це:

1. систематизована і цілеспрямована діяльність підприємств сфери туризму, повʼязана з наданням туристських послуг і туристського продукту іноземним туристам на території України;

2. систематизована і цілеспрямована діяльність підприємств сфери туризму, повʼязана з наданням туристських послуг і туристського продукту іноземним туристам на території України (вʼїзний туризм) і наданням турпослуг і турпродукту туристам за кордоном (виїзний туризм);

3. систематизована і цілеспрямована діяльність підприємств сфери туризму, повʼязана з наданням туристських послуг і туристського продукту за кордоном.

17. Структура управління туристської організації – це:

1. сукупність елементів, що не знаходяться між собою в стійких стосунках, й не забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого;

2. сукупність взаємозвʼязаних елементів, що знаходяться між собою в стійких стосунках, але не забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого;

3. впорядкована сукупність взаємозвʼязаних елементів, що знаходяться між собою в стійких стосунках, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

17. За масштабами і цілями рекламно-інформаційних заходи бувають:

1. всесвітні;

2. міжнародні;

3. національні;

4. регіональні;

5. Усі відповіді правильні.

17. Згідно яких принципів реалізується державна політика в галузі туризму:

1. безперервності та послідовності;

2. урахування інтересів усіх громадян при розробці програм розвитку туризму;

3. визнання самостійності усіх субʼєктів туристської діяльності;

4. Усі відповіді правильні.

17. Стратегічне управління туристськими підприємствами – це:

1. адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка і корекція системи планів, організації діяльності, мотивація та контроль за результатами на основі моніторингу та аналізу стану зовнішнього і внутрішнього середовища туристського підприємства;

2. процес, спрямований на реалізацію турпродукта (реклама, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організація туристських інформаційних центрів з продажу турпродукта, видання каталогів);

3. процес по задоволенню потреб туриста в організації і здійсненні туру або його окремих складових.

17. Для визначення попиту на санаторно-курортні послуги необхідно здійснити:

1. розрахунок потреб у тих чи інших видах лікування, спираючись на аналіз захворюваності у сучасний момент;

2. розрахунок переспективного розвитку санаторно-курортної справи в умовах ринкових відносин, застосувавши математичні, економічні і статистичні методи;

3. узяти до уваги дані про максимальне завантаження у “піковий” період;

4. не ураховувати думку експертів щодо складання прогнозу.

17. Будинок відпочинку – це:

1. оздоровчий заклад із регламентованим режимом для відпочинку практично здорових людей;

2. заклад санаторного типу для проведення лікувально-оздоровчих заходів без відриву працівників від виробничої діяльності;

3. лікувально-профілактичний заклад, що здійснює амбулаторно-курортне лікування.

17. Санаторії-профілакторії – це:

1. медичні заклади санаторного типу для проведення лікувально-оздоровчих заходів без відриву працівників від виробничої діяльності;

2. оздоровчі заклади із регламентованим режимом для відпочинку практично здорових людей;

3. лікувально-профілактичні заклади, що здійснюють амбулаторно-курортне лікування.

24. Створення сприятливої робочої атмосфери у туристському підприємстві полягає у: