Причинами пожеж і вибухів на установках для одержання поліетилену високого тиску можуть бути:

– вибухове розкладання етилену при недостатньому відводі тепла;

– розкладання поліетилену з виділенням водню і вуглецю при підвищенні температури;

– утворення підвищеного тиску при надходженні  етилену з завищеною кількістю кисню (йде розкладання етилену на метан і вуглець);

– полімеризація етилену в апаратурі і трубопроводах, не розрахованих для цієї мети, що може привести до небезпечного росту температури і розкладанню етилену, а також до забивання апаратури продуктами полімеризації; забруднення теплообмінної поверхні реактора приводить до порушення теплообміну і росту температури (на внутрішніх стінках трубок реактора може відкладатися полімер, а також вуглець, що виділяється при розкладанні етилену у виді мілкодисперсної сажі, що вимагає складного очищення), у процесі полимеризаии при русі по трубах зверху вниз реакційна суміш змінює свою в'язкість, у результаті чого знижується швидкість її руху й у змійовику можуть утворюватися навіть пробки;

– несправність редукційного клапана від підвищеного тиску.

Можливі джерела запалювання процесу полімеризації етилену

1. Електростатичний заряд поліетиленового пилу і сажі;

2. Гарячі поверхні викинутих твердих часток, іскри.

3. Самозапалювання гарячих газів і твердих часток.

4. Температура реакції і температура розкладання етилену на метан і вуглець (1550 С).

5. Палаючі смолоскипи, відкритий вогонь, печі пиролиза й ін.

Шляхи поширення пожежі

1. По газоповітряній хмарі.

2. По поверхні розплавленого поліетилену.

3. По дзеркалу толуолу, що розлився.

4. По вентиляційних системах

5. По технологічних трубопроводах, устаткуванню, скупченню матеріалів.

При тривалому зберіганні поліетилену в бункері з нього виділяється етилен і створюється небезпека загоряння етиленуа та поліетилену. Для видалення залишкового етилену застосовують продувку бункерів повітрям. Поліетилен, будучи сильним діелектриком, при заповненні і спорожнюванні бункерів дає розряди статичної електрики.

У практиці експлуатації виробництва відзначалися вибухи в бункерах – дозаторах пневмотранспорту поліетилену, мали місце випадки загоряння поліетилену в змішувачах при наповненні їх поліетиленом без відповідної продувки повітрям, що приводило до нагромадження етилену, що виділяється з поліетилену. Відзначені також вибухи в системі піддуву повітря в аналізаторні бункери. горючі етиленоповітряні суміші займаються від розряду статичної електрики.

При згорянні поліетилену виділяється велика кількість тепла – 11000 ккал/кг, тобто більш ніж у 2 рази в порівнянні з деревиною.

Отже, в умовах пожежі буде висока температура і можливо розтікання розплавленого поліетилену, що буде сприяти поширенню пожежі по виробничих приміщеннях.

ВИСНОВОК: Таким чином, виробництво поліетилену методом високого тиску є пожежовибухонебезпечним процесом, тому що пов'язане з обертанням великої кількості горючого газу і ЛЗР, а також застосуванням високих температур та тиску.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ

1. М.В. Алексеев, А.Г.Исправникова. Пожарная профилактика при производстве пластических масс и химических волокон. М.– 1986. — с. 6–20.