Оцінка ймовірності банкрутства за значеннями ”індексу z”

Значення “індексу Z”	Ймовірність банкрутства
1,8 і менше	дуже висока
від 1,81 до 2,7	висока
від 2,71 до 2,9	існує ймовірність
3,0 і вище	дуже низька

П’ятифакторна модель, хоча і дає найточніші результати, має обмежену сферу застосування, особливо для підприємств України, оскільки передбачає оцінку ринкової вартості власного капіталу у розрахунках коефіцієнта (К₄). Це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котуються на фінансових біржах. Для українських підприємств коректнішим є застосування п’ятифакторної моделі запропонованої у 1983 р. з такими оцінками “індексу Z”:

Z_К = 0,717 К₁ + 0,847 К₂ + 3,107 К₃ + 0,42 + 0,995 К₅,

де .

Граничне значення “індексу Z_К” дорівнює 1,23. Якщо Z_к < 1,23, то підприємству у найближчі два-три роки загрожує банкрутство; коли Z_к > 1,23, то фінансовий стан треба вважати стійким.

Крім індексу Альтмана, в практиці аналітичних оцінок ймовірності банкрутства використовують індекс Копана і Гольдера (Z_КГ). Він характеризується як п’ятифакторна модель за рівнянням:

Z_КГ = 0,16 Х₁ – 0,22 Х₂ + 0,87 Х₃ + 0,1 Х₄ – 0,24 Х₅ ,

де ,

,

,

,

.

Ймовірність виникнення ознак банкрутства визначають за шкалою (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Ймовірність затримки платежів при значеннях zкг

Значення ZКГ	Ймовірність затримки платежів,%
1	2
+ 0,210	100
+0,480	90
+0,002	80
- 0,026	70

Закінчення табл. 9.2

1	2
-0,068	50
- 0,087	40
- 0,107	30
- 0,131	20
- 0,164	10

За чотирихфакторними моделями розраховують “індекс Z” за тестами Тішоу (Z_І) і Tаффлера (Z_T).

“Індекс Z” за Тішоу має таки вигляд:

Z_I = 0,063 Х₁ + 0,092 Х₂ + 0,057 Х₃ + 0,001 Х₄ ,

де ,

,

,

.

Граничне значення Z_І = 0,037. Якщо Z_I < 0,037, то підприємству загрожує банкрутство; якщо Z_I > 0,037, то у підприємства стійкий фінансовий стан.

“Індекс Z” за Таффлером має такий вигляд:

Z_Т = 0,03 Х₁ + 0,13 Х₂ + 0,18 Х₃ + 0,16 Х₄ ,

де ,

,

,

.

Якщо Z_T > 0,3, то підприємство має стійкий фінансовий стан; коли Z_T < 0,2, то є ймовірність банкрутства.

Американський вчений У. Бівер запропонував свою систему показників діагностики банкрутства (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Система показників діагностики банкрутства підприємств за у. Бівером

Показник	Розрахунок показника	значення показників
		добрий стан	за 6 років до банкрутства	за 1 рік до банкрутства
Коефіцієнт Бівера		0,4-0,45	0,17	- 0,15
Рентабельність активів		6-8	4	- 22
Фінансовий ліверидж		≥ 37	≥ 50	≥ 80
Коефіцієнт маневрування		0,4	≥ 0,03	0,06
Коефіцієнт покрит­тя (загальної платоспро­мож­ності)		≥ 3,2	≥ 2	≥ 1

Також використовують модель, яку описав П. Пратт, за якою аналіз підприємства охоплює вісім етапів:

І етап – оцінка короткострокової платоспроможності (абсолютної та високої);

ІІ етап – оцінка ефективності використання активів (оборотність активів та їх віддача);

ІІІ етап – оцінка ризику (ділового, як ймовірність отримання прибутку при змінах обсягів доходів і витрат та фінансового за дією фінансового важеля);

ІV етап – оцінка змін структури капіталу насамперед за співвідно­шенням зобов’язань до величини активів, власного капіталу до величини активів довгострокових зобов’язань до величини активів, власного капіталу до валюти балансу, основних засобів до власного капіталу, залученого капіталу до власного;

V етап – розрахунок покриття фінансовими результатами діяль­ності процентних виплат за позиками, фіксованих платежів, дивідендів за привілейованими акціями;

VІ етап – оцінка показників рентабельності продукції і капіталу;

VІІ етап – оцінка прибутковості інвестицій;

VІІІ етап – оцінка віддачі активів за обсягом продажу продукції та досягнутими фінансовими результатами діяльності.

Запропоновані моделі оцінки ймовірності банкрутства ефективні для сталої, добре розвинутої ринкової економіки, а тому в Україні їх треба коректувати. Український вчений проф. Вітлинський В.В. побудував галузеві статистичні моделі оцінки ймовірності банкрутства за параметрами зміни коефіцієнтів покриття (К_П) і фінансової залежності (табл. 9.4).

Таблиця 9.4