Об’єкти бухгалтерського обліку

Рис. 1. Об’єкти бухгалтерського обліку

1.4. Загальне поняття методу бухгалтерського обліку. Елементи методу бухгалтерського обліку.

Слово метод означає	(від гр. methodos – дослідження) спосіб дослідження явищ, планомірний шлях встановлення істини
Методологія	( від слова метод + гр. Loges – вчення) – вчення про метоли пізнання, або сукупність прийомів дослідження, що застосовуються у науці
Теоретичною основою бухгалтерського обліку є:	економічна теорія з політекономією, мікро- та макроекономіка, історія економічної думки
Загальнонаукові методи	- діалектичний: дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; - історичний: розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; - системний: визначає облік як внутрішньо структурований і організований об’єкт; - індукція: означає дослідження від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення - дедукція: від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків; - аналіз: виявляється в аналітичному обліку - синтез: виявляється в синтетичному обліку
Специфічні методи	Методи, що дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів: - хронологічне і систематичне спостереження; - вимірювання господарських засобів і процесів; - реєстрація і класифікація даних з метою їх систематизації; - узагальнення інформації з метою звітності Елементи методу, що дають змогу формувати облікові дані: - документація; - інвентаризація; - оцінка; - калькулювання; - рахунки; - подвійний запис; - бухгалтерський баланс; - бухгалтерська звітність.

Елементи методу бухгалтерського обліку

Документування — спосіб первинного спостереження і відоб­раження господарських операцій у первинних бухгалтерських до­кументах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок і основа облікового процесу, без якого бухгалтерський облік неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомо­гою документа, заповненого з дотриманням певних вимог, що на­дають йому юридичної сили.

Інвентаризація — метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Проводиться шляхом описування, підра­хунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.

Оцінка — спосіб грошового вимірювання господарських засобів та джерел їх утворення. За допомогою оцінки натуральні й трудові вимірни­ки (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів обліку ґрун­тується переважно на показнику фактичних витрат на їх створен­ня чи придбання (історичної собівартості). Майно та господарські операції оцінюють у національній валюті України шляхом підсу­мовування проведених витрат.

Зупинимося більш докладніше на характеристиці оцінки. При оцінці активів і господарських операцій базовою категорією є ціна як грошове вираження вартості.

За первісною (історичною) вартістю оцінюються основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси при надходженні на підприємство від постачальників або при створенні власними силами. За первісною вартістю також оцінюється дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію покупцям. При цьому, слід відзначити, що при складанні балансу до складу активів відносять основні засоби, нематеріальні активи за залишковою вартістю (первісна – нарахований знос), а дебіторську заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю ( первісна вартість – резерв сумнівних боргів).

При вибутті зі складу на різні потреби ( у виробництво, у продаж, як фінансову інвестицію тощо) виробничі запаси оцінюються за допомогою таких методів оцінки як середньозважена вартість, середній % транспортно-заготівельних витрат, FIFO ( в оцінці за першими за часом надходження запасам) тощо. При вибутті основних засобів, нематеріальних активів у зв’язку з ліквідацією, продажем, безкоштовною передачею, як інвестицією у статутний капітал інших підприємств вони списуються з балансу підприємства за залишковою вартістю разом із нарахованим під час використання зносом.

При формуванні статутного капіталу підприємства внески засновників у вигляді матеріальних і нематеріальних активів оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю, яка є первісною при зарахуванні цих об’єктів на баланс підприємства. Зобов’язання оцінюються методом нарахування відповідно до документів, які їх підтверджують (кредитні договори, договори постачання, бухгалтерські розрахунки, рахунки, платіжні вимоги тощо).

Калькулювання — це метод обчислення собівартості виготов­лення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть мето­ду полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік кругообігу капіталу базується на трьох калькуляціях: собівартості придбання (поста­чання, закупки), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.

Бухгалтерські рахунки — спосіб поточного групування у вста­новленому порядку. Рахунок — це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Рахунок відображає стан та рух засобів, їх джерел і господарських процесів.

Подвійний запис — метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів, відображає подвій­ність господарських процесів. Суть його полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської опе­рації: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка однієї і тієї ж суми. Подвійний запис не тільки важливий технічний, а й конт­рольний прийом.

Бухгалтерський баланс — метод узагальнення даних через ра­хунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами ут­ворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Містить дані для аналізу фінансового стану його активів та лік­відності підприємства. Бухгалтерський баланс показує залишки на рахунках, які характеризують, з одного боку, майно суб'єкта гос­подарювання, а з другого — його власний і залучений капітал. Бух­галтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.

Бухгалтерська звітність — метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Це впоряд­кована система взаємопов'язаних економічних показників госпо­дарської діяльності підприємства за звітний період. Звітність скла­дається за певними правилами і стандартами на підставі даних ра­хунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування.

Отже, бухгалтерський облік дуже складна система знань (теоретичних і практичних), яка має свої особливості і методологію. Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле — метод (методологію) бухгалтерського обліку.