- •Тема 1: Міжнародна економіка і її структура
- •Тема 2: Особливості здійснення міжнародної торгівлі
- •Тема 3: Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •Тема 4: Теорії міжнародної торгівлі
- •Тема 5: Функціональні взаємозв’язки в міжнародній економіці
- •Тема 6: Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •Тема 7: Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема 8: Міжнародний рух капіталу
- •Тема 9: Міжнародний рух технологій
- •Тема 10: Міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 11. Платіжний баланс
- •Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система
- •Тема 13: Поняття валюти і ї класифікація, валютна конвертованість і валютний курс
Тема 5: Функціональні взаємозв’язки в міжнародній економіці
1. Структура економіки
Основні сектори економіки:
реальний
Приватний нефінансовий сектор. Його представляють домашні господарства (фізичні та юридичні особи, які забезпечують виробництво товарів, а також недержавні нефінансові підприємства).
бюджетний
Представлений організаціями, які фінансуються з державного бюджету, урядові установи. Цей сектор служить для перерозподілу доходів.
грошовий (фінансовий, банківський)
Представлений національним банком, комерційними банками та іншими фінансовими установами.
зовнішній
Відображає взаємодію національної економіки з іншими країнами. Віддзеркалює економічне становище країни.
Якщо доходи менші від витрат в будь-якому із секторів, то від’ємний баланс повинен фінансуватися з інших секторів.
2. Міжнародні економічні операції в системі національних рахунків
Зв’язки між секторами відображаються через розроблену міжнародними організаціями систему національних рахунків (СНР).
Система національний рахунків – це сукупність визнаних правил обліку економічної діяльності, які відображають всі макроекономічні зв’язки, включаючи взаємодію національної і міжнародної економіки.
Система національних рахунків відіграє важливе значення при складанні макроекономічної звітності, аналізі поточної економічної ситуації і розробці прогнозів економічного розвитку держави.
Основою обліку в системі національних рахунків є інституційна одиниця.
Інституційні одиниці – це фізичні та юридичні особи, тобто економічні агенти, які можуть володіти товарами і послугами, укладають від свого імені економічні угоди і несуть обов’язки щодо їх виконання.
Інституційні одиниці поділяють на:
нефінансові корпорації
Юридичні особи, які належать до реального сектора.
домашні господарства
Всі фізичні особи, що діють в економіці, які продають свою робочу силу, виробляють і споживають товари.
неприбуткові інститути
Всі установи та організації, які фінансують за рахунок державного бюджету і надають послуги іншим інституційним одиницям.
урядові установи
Міністерства, відомства, фонди соціального забезпечення.
фінансові корпорації
Банки та інші фінансові установи.
В системі національних рахунків відображаються економічні операції, які здійснюються інституційними одиницями, що належать до певних секторів.
Економічна операція – це угода між інституційними одиницями, при якій передається право власності на матеріальні чи фінансові активи чи надаються послуги.
Економічні операції можуть бути:
внутрішні
Дві інституційні одиниці взаємодіють всередині країни.
міжнародні
Одна інституційна одиниця всередині країни взаємодіє з іншою інституційною одиницею іншої країни.
Система національних рахунків фіксує всі економічні зв’язки між резидентами і нерезидентами в платіжному балансі держави.
Резиденти – це інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території певної держави, незалежно від їх громадянства.
Нерезиденти – це інституційні одиниці, які знаходяться на території іноземної держави.
