Тема 4: Теорії міжнародної торгівлі

1. Меркантилізм

Меркантилізм - напрямок економічної думки, який розроблений європейськими вченими, що підкреслювали товарний характер виробництва (Томас Ман 1571 – 1641р. і інші ). Меркантилісти першими розробили теорію міжнародної торгівлі.

Меркантилісти вважали, що світові багатства є обмежені , тому багатство однієї країни може збільшуватись лише за рахунок збідніння іншої. Згідно з теорією багатство країни вимірюється лише кількістю золота і срібла, якою вона володіє. Меркантилісти вважали, що для укріплення національних позицій держава повинна:

• вивозити товарів більше ніж ввозити, що забезпечить приплив золота із – за кордону для розвитку виробництва і зайнятості;

• регулювати зовнішню торгівлю для збільшення експорту і зменшення імпорту;

• заборонити чи обмежити експорт сировини і дозволити безперешкодний імпорт сировини;

• заборонити будь - яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій, які можуть перепродавати колоніальні товари закордон.

Меркантилісти показали прямий зв’язок зовнішньої торгівлі із внутрішньо-економічним розвитком країни. Тобто, якщо вважати, що економіка функціонує в умовах не повної зайнятості, то всі поступлення золота сприятимуть розвиткові виробництва і забезпеченню зайнятості.

Обмеженість поглядів меркантилістів полягає у тому, що вони вважали, що збагачення однієї нації може відбуватися не лише за рахунок іншої, а за допомогою нарощування уже існуючого багатства шляхом розвитку виробництва.

2. Неомеркантилізм

Неомеркантилісти пояснюють прагнення деяких країн мати активний торговий баланс їх соціальними або політичними потребами. Країна може, наприклад, намагатися добитися повної зайнятості, збільшуючи масштаби виробництва понад те, що диктує попит у країні, та експортуючи залишок.

Термін «активний торговий баланс» означає, що у країні експорт перебільшує імпорт.

3. Модель “ціни-золото-потоки” Девіда Х’юма (1711-1776)

Д. Х’юм заперечував положення меркантилістів, про те, що країни можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них золота, і що це не вплине на їх міжнародну конкурентоспроможність. Він довів, що приплив золота, з метою підтримки позитивного сальдо торгового балансу, збільшить пропозицію грошей всередині країни та призведе до зростання зарплати та цін, а це, своєю чергою, спричинить падіння конкурентоспроможності країни. Отже, країна не зможе підтримувати занадто довго позитивне сальдо торгового балансу, бо цьому будуть перешкоджати внутрішньоекономічні чинники.

4. Теорія абсолютних переваг

Автором є Адам Сміт 1723-1790). Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютні переваги), і імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких переваги належать їх торговим партнерам).

Основні умови:

• політика державного невтручання в економіку і свобода конкуренції. Ця політика називається «Лесе – фер»

• єдиним фактором виробництва, що впливає на переваги країни - є праця (абсолютна перевага у витратах полягає у тому, що одній країні потрібно менше часу на виробництво одиниці товару, ніж іншій)

• у міжнародній торгівлі беруть участь тільки два товари і лише дві країни, що торгують ними

• існує повна зайнятість, тобто всі ресурси використовуються на виготовлення тільки цих двох товарів

• транспортні витрати по перевезенню товарів між країнами рівні нулю

5. Теорія розміру країни

Країни з більшою територією зазвичай мають різноманітніші кліматичні умови та природні ресурси, тому вони ближчі до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни. Отже великі країни, порівняно з малими, експортують меншу частку виробленої продукції та імпортують меншу частку товарів.

Автори цієї теорії доводять, що нехтувати транспортними витратами не варто, бо вони мають значний вплив на міжнародну торгівлю. Низькі транспортні витрати у невеликих країнах сприяють розвиткові міжнародної торгівлі, а значні транспортні витрати у великих країнах її гальмують.

6. Теорія відносних або порівняльних переваг

Якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виготовляти з відносно більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для двох сторін, незалежно від того чи є виробництво в одній із них абсолютно більш ефективним ніж в іншій. Розробив цю теорію Давид Рікардо.

7. Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна

Кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона має недостатньо факторів виробництва. Наприклад, країна 1 виробляє і експортує товар 1, бо він є більш працемістким, а праця є надлишковим фактором виробництва.

8. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва Хекшера-Оліна-Самуельсона

Міжнародна торгівля спричиняє вирівнювання абсолютних і відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах учасницях торгівлі. Згідно з цією теорією, якщо зміниться відносна ціна працемісткого товару, то чи зміниться ціна самої праці в праценасиченій країні. Аналогічно досліджувався і капіталомісткий товар.

Гомогенні фактори виробництва - це подібні за певними параметрами фактори виробництва. Наприклад, гомогенна праця – це праця з однаковим рівнем підготовки, освіти, та продуктивності.

9. Парадокс Леонтьєва

Праценасичені країни експортують капіталомістку, а капіталонасичені – працемістку продукцію.

У 1953р. американський вчений В. Леонтьєв опублікував результати перевірки теорії Хекшера – Оліна. Він проводив дослідження на основі аналізу структури і обсягів експорту і імпорту США. Для кожної галузі на основі міжгалузевих балансів він розрахував витрати праці і капіталу для виробництва експортних товарів вартістю в 1 млн.дол. Аналогічно було зроблені розрахунки для американських товарів, які конкурують з імпортом. Результатом було порівняння співвідношення капіталу і праці для виробництва одиниці американського експорту із співвідношенням капіталу та праці для виробництва американського імпорту. Співвідношення капіталу до праці отримало назву „статистика Леонтьєва).

В результаті досліджень він зробив висновок, що США продавали працемістку продукцію, а імпортували капіталомістку. Отже, теорія Хекшера – Оліна на практиці не підтверджується, бо праценасичені країни експортують капіталомістку продукцію, а капіталонасичені – працемістку.

Для підтвердження своєї теорії Леонтьєв провів аналогічні дослідження експорту і імпорту Японії, Індії і повторні в США (1956р.,1962р.) і його висновок щоразу підтверджувався.

Подальші дослідження вказали на те, що причиною даного парадоксу є використання різної технології і різного рівня кваліфікації робочої сили у цих країнах. Наприклад, у США для виробництва продукції використовувалась висококваліфікована робоча сили, що вплинуло на праценасиченість експорту. А причиною капіталонасиченості американського імпорту було використання у його виробництві сировини, яка вимагала значних капіталовкладень.

10. Теорія попиту, що перетинається або подібності країн

Автор – Стефан Б. Лінден. Стверджує, що розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Причому торгувати країни будуть тими товарами, якість яких приблизно однакова. Крім того, чим вищий рівень доходів в країнах, які торгують, тим більшими будуть обсяги торгівлі.

11. Теорія конкурентних переваг

Наприкінці 80-х років Майкл Портер провів дослідження десяти розвинутих країн : Великобританії, Німеччини, Данії, Італії, Кореї, Сінгапуру, США, Швейцарії, Швеції та Японії для того, щоб з’ясувати як країни досягають конкурентної переваги і які фактори цьому сприяють.

На основі досліджень Майкл Портер виділив чотири властивості (детермінанти) конкурентоспроможності, що сприяють виникненню конкурентної переваги або навпаки перешкоджають.

Детермінанти конкурентоспроможності:

• факторні умови (наявність факторів і рівень їх розроблення та використання)

• умови попиту (структура попиту, обсяг та характер зростання внутрішнього попиту)

• споріднені галузі та галузі, що підтримують галузі, які є конкурентоспроможними на світовому ринку

• стратегія фірми, її структура та конкуренти (умови у країні, які визначають те, як утворюються фірми та здійснюється керівництво фірмами, характер конкуренції на внутрішньому ринку)

Згідно з теорією конкурентних переваг країни досягають конкурентних переваг завдяки взаємодії у чотирьох національних детермінантах (факторні умови, умови попиту в споріднених та обслуговуючих галузях, стратегії фірми і її структура, рівень конкуренції) Всі ці детермінанти з’єднані у динамічну систему, так званий ромб.

Крім чотирьох детермінант на отримання конкурентних переваг впливають дві змінні уряд і випадок.

12. Теорія життєвого циклу товару

Стверджує, що деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів – впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу. Автором цієї теорії є М.Познер. Детальніше розглянути етапи і їх особливості можна за допомогою таблиці.