Тема 10: Міжнародна економічна інтеграція

1. Суть і форми інтеграції

Економічна інтеграція – це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів і факторів виробництва через національні кордони.

Економічна інтеграція – це процес економічної взаємодії країн , що призводить до зближення господарських механізмів, який приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється між державними органами

Інтеграція в перекладі з латинської означає «цілий». Отже, в результаті інтегрування, утворюється цілісна економічна система.

Економічна інтеграція може мати регіональний і глобальний характер.

Глобалізація­ – це тривалий процес інтеграції національних економік, з метою розв’язання глобальних проблем людства.

До інтеграційних угрупувань, які мають глобальний характер, належать: ООН, Світовий Банк, МВФ.

Регіоналізація – це поглиблення міжнародних зв’язків на компактному просторі (регіоні).

До регіональних інтеграційних об’єднань належать: ЄС, Нафта, Чорноморське співробітництво, ОПЕК.

2. Мета і передумови інтеграції

Передумови інтеграції:

• подібність економічного розвитку

• географічна близькість

• наявність спільного кордону

• існування сформованих історично зв’язків

• подібність економічних та інших проблем, які існують в країнах і перешкоджають їхньому розвитку

• демонстраційний ефект

Полягає в бажанні країн отримати ті позитивні ефекти, які отримують країни, які вже входять в інтеграційне угрупування.

• ефект доміно

Полягає в небажанні країн залишитися за межами інтеграційного угрупування навіть якщо вагомих причин для участі в ньому немає, оскільки можуть виникнути труднощі з переорієнтацією економічних відносин і з торгівлею.

Мета інтегрування:

• отримання ефекту масштабу шляхом розширення виробництва ринків збуту

• створення сприятливого зовнішньополітичного середовища, а саме: покращення взаєморозуміння і співпраці в політичній, соціальній, воєнній, культурній та інших неекономічних сферах

• вирішення питань торгової політики в результаті підписання угод між країнами щодо створення сприятливого торгового середовища

• забезпечення структурної перебудови економіки в результаті об’єднання з більш розвинутими країнами, які забезпечуватимуть надходження інвестицій, розвиток торгівлі, вирішення соціальних проблем

• підтримка молодих галузей національної економіки шляхом отримання інвестицій і технологій з країн-учасниць інтеграційного угрупування

3. Основні етапи інтегрування

Етапи інтегрування:

• підписання преференційних угод

Преференції – пільги. Преференційні угоди передбачають надання пільг країнам насамперед пов’язаних зі зменшенням ставок мита на експорт товарів з цих країн, які намагаються ввійти в інтеграційне угрупування.

• створення зони вільної торгівлі

Полягає у скасуванні мита щодо експорту товарів і послуг, при цьому ставки мита, які існували в країні потенційній учасниці інтеграційного угрупування щодо третіх країн, які в нього не входять, залишаються незмінними.

• створення митного союзу

Крім скасування мита на експорт продукції з потенційної країни учасниці встановлюється спільне мито стосовно країн, які не входять в це інтеграційне угрупування, а також встановлюються єдині методи нетарифного регулювання. Митний союз передбачає створення системи міждержавних органів, що координують проведення узгодженої зовнішньоекономічної політики.

• створення спільного ринку

Передбачає відміну обмежень на пересування факторів виробництва.

• створення економічного союзу

Найвищий рівень економічної інтеграції, який передбачає об’єднання національних економік кількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики. На цьому етапі виникає потреба у створенні установ, наділених правом не тільки координувати діяльність та спостерігати за економічним розвитком країн, а й приймати оперативні рішення від імені угрупування в цілому. На цьому етапі уряди погоджуються передати частину своїх функцій наднаціональним органам, які наділені функціями приймати рішення з важливих питань організації.

Найвищою формою інтеграції як такої є утворення політичного союзу. Він передбачає передачу наднаціональним органам (органам управління інтеграційним угрупуванням) більшої частини власних повноважень, що фактично означає створення міжнародної конфедерації та втрату суверенітету окремими державами.

4. Сучасні інтеграційні угрупування