- •Лекція 1 астрономія. Її історія розвитку та значення в житті людини.
- •1.Астрономія
- •2. Основа астрономії
- •3. Історія розвитку астрономії
- •3. Історія Розвитку Астрономії
- •Лекція 2. Небесна сфера і добовий рух світил.
- •2. Системи небесних координат
- •3 . Рух сонця та світил
- •Лекція 3. Час та календар. Зоряний та сонячний час.
- •1. Зоряна доба. Зоряний час.
- •2. Справжня сонячна доба. Справжній сонячний час.
- •3.Середня сонячна доба. Середній сонячний час.
- •Зв’язок середнього сонячного часу з зоряним.
- •4. Системи лічби часу: всесвітній, поясний і декретний час.
- •5. Календар.
- •Лекція 4. З акони кеплера
- •Електормагнітне випромінювання небесних тіл. Засоби та методи астрономічних досліджень.
- •1.Сучасні наземні та орбітальні телескопи.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •Будова сонячної системи. Планети сонячної системи.
- •2. Система світу птоломея
- •3. Система світу коперника
- •Планета - земля
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Атмосфера.
- •3.Радіаційні пояси. (Магнітосфера).
- •4. Планети земної групи
- •5. Планети – гіганти
- •Малі тіла сонячної системи. Супутних землі – місяць.
- •Покриття світил Місяцем. Сонячні затемлення.
- •Місячне затемнення.
- •Загальні характеристики стаціонарних зірок
- •1. Спектри зір. Спектральна класифікація
- •2. Зоряні величини
- •Абсолютна зоряна величина і світимість зір
- •3. Діаграма спектр-світність
- •4. Методи визначення розмірів зір
- •5. Фізичні умови в надрах і будова зір
- •Зорі верхньої частини головної послідовності
- •Зорі нижньої частини головної послідовності
- •Субкарлики
- •Сонце – найближча зірка.
- •1.Загальні відомості про Сонце.
- •2. Будова.
- •3. Фотосфера.
- •Походження магнітних полів
- •4.Спектр. Хімічний склад Сонця.
- •5. Хромосфера
- •6. Протуберанці
- •Спектр протуберанців схожий на спектр хромосфери. Температура протуберанців визначена різними методами не однакова.
- •7. Сонячна корона.
- •8. Радіовипромінювання Сонця.
- •Подвійні та нестаціонарні зірки. Утворення та еволюція зір.
- •1. Загальні характеристики подвійних зір.
- •2. Візуально-подвійні зорі
- •3. Затемнювано-змінні зорі
- •4. Спектрально-подвійні зорі
- •Тісні подвійні системи
- •Наша галактика
- •1. Молочний шлях. Галактичні координати.
- •2. Зоряні скупчення і асоціації.
- •4. Рух Сонячної системи.
- •Галактики і всесвіт.Утворення та еволюція всесвіту.
- •1. Класифікація галактик та їх спектри
- •Спектри галактик
- •2.Визначення віддалей до галактик
- •3.Фізичні властивості галактик
- •4.Радіогалактики і Квазари
- •1. Походження і розвиток Всесвіту
- •2. Про пошуки життя за межами Землі
- •3. Людина у Всесвіті
Лекція 2. Небесна сфера і добовий рух світил.
1.НЕБЕСНА СФЕРА.
2. СИСТЕМИ НЕБЕСНИХ КООРДИНАТ
3. РУХ СОНЦЯ ТА СВІТИЛ
1.НЕБЕСНА СФЕРА.
НЕБЕСНА СФЕРА – це сфера довільного радіусу із спостерігачем в центрі ,
на який видно проекції небесних світил. Найвища точка над головою спостерігача – ЗЕНІТ, діаметрально протилежна точка – НАДІР. Вона недоступна спостереженню. Лінія, що сполучає точки зеніт і надір називається ПРЯМОВИСНОЮ ЛІНІЄЮ. Плоскість перпендикулярна прямовисній лінії, називається плоскістю НЕБЕСНОГО ГОРИЗОНТУ, а
лінія перетину плоскості небесного горизонту з небесною сферою – лінія небесного горизонту.
Все зірки описують на небі коло з одним і тим же центром. Точка, що відповідає цьому центру, називається ПОЛЮС СВІТУ. У північній півкулі поблизу Полярної зірки розташований північний полюс світу. У південній півкулі – південний полюс світу. Лінія, що їх сполучає, називається ВІСЬ СВІТУ. Навколо осі світу відбувається добовий рух небесних світил. Плоскість, перпендикулярна осі світу, називається плоскістю НЕБЕСНОГО ЕКВАТОРА, а лінія перетину плоскості небесного екватора з небесною сферою - лінія небесного екватора. Лінії небесного горизонту і екватора перетинаються в точках СХОДУ і ЗАХОДУ. Великий круг, що проходить через обидва полюса світу, зеніт і надір, називається НЕБЕСНИМ МЕРИДІАНОМ.
Момент проходження світила через меридіан називають КУЛЬМІНАЦІЄЮ СВІТИЛА. Кульмінації бувають верхня і ніжняя: верхня – на південь від полюса світу, а ніжня– на північ.
Велике коло,що проведено крізь світило, зеніт і спостерігача, називають ВЕРТІКАЛОМ світила. Він перетинається з горизонтом. Кут між напрямами на світило і точку перетину вертікала з горизонтом – це ВИСОТА СВІТИЛА. Кут між напрямами на зеніт і світило – ЗЕНІТНА ВІДСТАНЬ. Кут між напрямом на південь і точку перетину вертікала з горизонтом називають АЗИМУТ.
2. Системи небесних координат
1. Горизонтальна система координат.
В горизонтальній системі координат використовують АЗИМУТ та ВИСОТУ світила. Азимут і висоту вимірюють в градусах: азимут від 0 до 3600, висоту від 0 до +900 ( над горизонтом) і від 0 до -900 ( під горизонтом).
Недоліком ціє системи координат є те, що кожна з координат світила безперервно змінюється внаслідок обертання небесної сфери.
2. Перша екваторіальна система координат.
У цій системі використовують годинний кут світила t і його схилення δ
ГОДИННИЙ КУТ світила m вимірюється від точки Q уздовж небесного екватора в бік заходу кола схилення світила.
СХИЛЕННЯ світила m відлічують від небесного екватора уздовж кола схилень до світила. Годинний кут вимірюється в годинах, хвилинах, секундах. Схилення вимірюють від 00 до + 900 у північній півкулі небесної сфери і від 00 до - 900 у південній півкулі.
3. Друга екваторіальна система координат.
У цій системі використвовують такі координати: пряме піднесення світила α і його схилення δ.
ПРЯМЕ ПІДНЕСЕННЯ відлічують від точки весняного рівнодення вздовж небесного екватора назустріч видимому обертанню небесної сфери до кола схилення світила. Вимірюють α в годиннах, хвилинах, секундах.
СХИЛЕННЯ СВІТИЛА вимірюють так само, як і в першій еква торіальній системі небесних координат.