- •Лекція 1 астрономія. Її історія розвитку та значення в житті людини.
- •1.Астрономія
- •2. Основа астрономії
- •3. Історія розвитку астрономії
- •3. Історія Розвитку Астрономії
- •Лекція 2. Небесна сфера і добовий рух світил.
- •2. Системи небесних координат
- •3 . Рух сонця та світил
- •Лекція 3. Час та календар. Зоряний та сонячний час.
- •1. Зоряна доба. Зоряний час.
- •2. Справжня сонячна доба. Справжній сонячний час.
- •3.Середня сонячна доба. Середній сонячний час.
- •Зв’язок середнього сонячного часу з зоряним.
- •4. Системи лічби часу: всесвітній, поясний і декретний час.
- •5. Календар.
- •Лекція 4. З акони кеплера
- •Електормагнітне випромінювання небесних тіл. Засоби та методи астрономічних досліджень.
- •1.Сучасні наземні та орбітальні телескопи.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •Будова сонячної системи. Планети сонячної системи.
- •2. Система світу птоломея
- •3. Система світу коперника
- •Планета - земля
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Атмосфера.
- •3.Радіаційні пояси. (Магнітосфера).
- •4. Планети земної групи
- •5. Планети – гіганти
- •Малі тіла сонячної системи. Супутних землі – місяць.
- •Покриття світил Місяцем. Сонячні затемлення.
- •Місячне затемнення.
- •Загальні характеристики стаціонарних зірок
- •1. Спектри зір. Спектральна класифікація
- •2. Зоряні величини
- •Абсолютна зоряна величина і світимість зір
- •3. Діаграма спектр-світність
- •4. Методи визначення розмірів зір
- •5. Фізичні умови в надрах і будова зір
- •Зорі верхньої частини головної послідовності
- •Зорі нижньої частини головної послідовності
- •Субкарлики
- •Сонце – найближча зірка.
- •1.Загальні відомості про Сонце.
- •2. Будова.
- •3. Фотосфера.
- •Походження магнітних полів
- •4.Спектр. Хімічний склад Сонця.
- •5. Хромосфера
- •6. Протуберанці
- •Спектр протуберанців схожий на спектр хромосфери. Температура протуберанців визначена різними методами не однакова.
- •7. Сонячна корона.
- •8. Радіовипромінювання Сонця.
- •Подвійні та нестаціонарні зірки. Утворення та еволюція зір.
- •1. Загальні характеристики подвійних зір.
- •2. Візуально-подвійні зорі
- •3. Затемнювано-змінні зорі
- •4. Спектрально-подвійні зорі
- •Тісні подвійні системи
- •Наша галактика
- •1. Молочний шлях. Галактичні координати.
- •2. Зоряні скупчення і асоціації.
- •4. Рух Сонячної системи.
- •Галактики і всесвіт.Утворення та еволюція всесвіту.
- •1. Класифікація галактик та їх спектри
- •Спектри галактик
- •2.Визначення віддалей до галактик
- •3.Фізичні властивості галактик
- •4.Радіогалактики і Квазари
- •1. Походження і розвиток Всесвіту
- •2. Про пошуки життя за межами Землі
- •3. Людина у Всесвіті
4. Планети земної групи
МЕРКУРІЙ. Найближча до Сонця планета. Вона обертається навколо Сонця швидше, ніж навколо своєї осі. У зв'язку з цим на Меркурії спостерігається цікавий еффект – Сонце на небосхилі на деякий час завмирає. Астрономи називають це еффектом ІСУСА НАВІНА. Поверхня Меркурія покрита кратерами. Атмосфери як такої немає, лише залишки газової оболонки говорять про те, що молекули газів мали достатню швидкість і колись покинули планету із-за малої маси і високої температури. Температура на поверхні Меркурія коливається від 4000С вдень до -150 0С вночі. Кутове видалення Меркурія від Сонця не перевищує 28 0,тому його важко спостерігати.
ВЕНЕРА. Її часто плутають на небосхилі із зірками, оскільки це найяскравіше після Сонця світило. Венеру можна бачити або відразу після заходу Сонця, або перед сходом. Її кутове видалення від Сонця не перевищує 48 0.Планета оповита щільною атмосферою, що складається в основному з вуглекислого газу. Із-за непрозорості атмосфери для теплового випромінювання спостерігається сильний парниковий ефект. Тиск атмосфери
приблизно у 100 разів більше, ніж на Землі. Температура близько 500 0С. Венера обертається навколо своєї осі під кутом приблизного 90 0 до площини своєї орбіти, тому зміни порів року на ній немає. Обертання навколо осі відбувається у зворотному напрямі, так що Сонце там сходить на заході і заходить на сході.
МАРС. за геологічними ознаками схожий на Землю. Поверхня планети
є млявою пустелею з численними кратерами метеоритного походження, вулканами, каньйонами. На Марсе знаходиться найвища гора серед гір
планет Сонячної системи – це гора Олімп, її висота 27 км. Вельми розріджена атмосфера Марса складається з вуглекислого газу з невеликою кількістю азоту і води. Атмосферний тиск приблизно в 100 разів менше земного. Добові коливання температуривід +10 0С (влітку в екваторіальних областях) до -100 0С. Ні рослинного, ні тваринного життя на Марсе не виявлено. Має два супутники – Фобос і Деймос (страх і жах).
5. Планети – гіганти
Планети – гіганти мають дуже багато загального: основні хімічні елементи –
ВОДЕНЬ, ГЕЛІЙ; немає твердої поверхні (РИХЛІ); всі вони дуже швидко обертаються навколо своєї осі і із-за швидкого обертання сильно СПЛЮСНУТІ; всі мають кільця і багато супутників.
ЮПІТЕР. Це найкрупніша планета Сонячної системи (КОРОЛЬ ПЛАНЕТ).
Гігантська холодна планета (-140 0С), оповита щільною великою водньо–
гелієвою атмосферою. У атмосфері спостерігаються стійкі вихори величезного розміру.
Особливо вражає Велику Червону Пляму – колосальний атмосферний вихор елліптичної форми розміром близько 15-30 тисяч кілометрів. У 1610 році Галілей відкрив 4 супутника Юпітера: Іо, Европа, Ганімед і Каллісто. Ганімед – найбільший супутник Сонячної системи.
САТУРН. Найменш щільна з планет Сонячної системи. Складається в основному з водню і гелію. Оточена кільцями, що складаються з дрібних частинок, покритих льодом.
До 1995 року у Сатурна було відомо 22 супутники. Майже всі вони складаються з водяного льоду. Найприкметніший з супутників – ТИТАН. Це самий великий за масою супутник в Сонячній системі і другий за величиною після Ганімеда.
Володіє могутньою атмосферою, що складається з азоту з домішкою метану і, можливо, аргона.
УРАН. 13 березня 1781 року планету Уран відкрив вчитель музики з Англії Вільям Гершель. Планета складається з молекул водню і гелію, водно–амміачного і метанового льоду. Уран звертається навколо Сонця як би лежачи на боці. Обертання навколо вісі відбувається в напрямі, зворотньому напряму руху інших планет. Температура (-218) 0С. Всього в Урану 15 супутників.
НЕПТУН. Відкритий «на кінчику пера» 23 вересня 1846 року англійцем Джо-
ном Адамсом і французом Урбеном Льоверье. По будові і складу Нептун схожий на Уран: складається з водню і гелію. Основний компонент атмосфери – метан, тому планета здається блакитно- зеленою. Має 8 супутників, 6 з яких відкриті в 1989 році. Найприкметніший – Тритон. Він, як і Титан, має власну атмосферущо складається з азоту з домішкою метану.
ПЛУТОН. Відкритий «на кінчику пера» в лютому 1930 року американським астрономом Клайдом Томбо. Є найменшою серед великих планет. Має разріджену атмосферу, що складається з метану. Поверхня Плутона, що складається з скельних порід, покрита метановим льодом. Має супутник Харон.
ЛЕКЦІЯ 7