49. Лабораторні заняття

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни. При цьому він оволодіває практичними навичками роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Значення слова лабораторія, лабораторний (від латинського Labor – праця, труд; Laboro – трудитися, долати утруднення, труднощі) вказує на дії, пов’язані з застосуванням розумових і фізичних зусиль людини до пошуку раніше невідомих шляхів і засобів вирішення наукових чи практичних завдань.

Залежно від характеру спеціальності, навчальним планом передбачається на лабораторні заняття 20-30% навчального часу. Звичайно, лекція передує проведенню лабораторного заняття, бо теоретичний матеріал слугує підгрунтям виконання експериментальної роботи. Лабораторні заняття сприяють активізації навчання, роблять наочними і переконливими ті принципові наукові положення, що повідомляються на теоретичних заняттях.

Форми організації лабораторних занять залежать, перш за все, від кількості студентів, змісту і обсягу навчального матеріалу, числа лабораторних робіт та матеріально-технічної бази кафедри.

При фронтальній формі проведення занять всі студенти одночасно виконують одну і ту ж лабораторну роботу. Такі заняття проводяться чітко за лекціями, де студенти оволодівають необхідним науково-теоретичним матеріалом. Для фронтальної роботи в лабораторії кафедра повинна мати достатню для однієї групи кількість однотипних експериментальних стендів.

Щоправда, інколи при цьому передбачається ланкова організація виконання лабораторної роботи – 2-3 студента на одне робоче місце. У вищій школі фронтальне виконання лабораторних робіт, зазвичай, організоване при вивченні фізики, хімії, технології матеріалів та деяких інших дисциплін. Вона полегшує

організацію і проведення занять, керівництво експериментами з боку викладача, спрощує процедуру захисту, сприяє дотриманню логіки навчального процесу.

Інший різновид форм виконання лабораторних робіт – цикловий. Під цикловою формою розуміють таку організацію, коли роботи поділяються на декілька циклів відповідно розділам лекційного курсу.

Індивідуальна форма організації лабораторних занять передбачає почергове виконання робіт студентами, які одночасно працюють на різних робочих місцях. Вона має свої переваги: студенти виявляють більше самостійності в оволодінні навичками експериментування, об’єктивніше здійснюється контроль навчальних досягнень, організованіше проходить захист звітів та здійснюється індивідуальне керівництво роботою студента з боку викладача. Якщо врахувати, що одночасно в лабораторії працює половина академічної групи, то цілком ясно, що і лабораторних стендів треба 12-13.

Орієнтовна структура лабораторного заняття:

1. Організаційна частина: а) перевірка готовності студентів до лабораторного заняття; б) інструктаж з техніки безпеки.

2. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду студентів.

3. Повідомлення теми, мети лабораторної роботи, мотивація навчально- пізнавальної діяльності студентів.

4. Консультування з питань виконання лабораторної роботи: а) пояснення плану роботи; б) пояснення завдань, що їх необхідно вирішити; в) надання констультацій з методики експериментування.

5. Самостійна робота студентів по виконанню роботи: а) виконання теоретичних завдань; б) виконання практичних завдань; в) оформлення результатів експериментів у вигляді таблиць, графіків.

6. Оформлення звіту про виконання роботи та його захист студентом.

7. Заключна частина: а) підготовка робочих місць (здавання матеріалів, приладів, інструментів, іншого устаткування відповідальному працівнику); б) аналіз викладачем ефективності виконання лабораторних робіт студентами, надання завдань для самостійної роботи.