
- •30. Роль самоосвіти та самовиховання у професійному становленні студента
- •31. Особливості студентської групи, її структура
- •32. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •33. Основні форми позааудиторної роботи з виховання студентів
- •34. Основні напрямки роботи куратора академічної групи
- •35. Роль куратора
- •36. Зміст і структура виховної діяльності у внз
- •37. Питання організації студентського самоврядування
- •38. Основні принципи дидактики вищої школи
- •39. Методи викладання і навчання у внз
- •40. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •41. Поняття про форми організації навчання. Генезис…
- •42. Лекція, переваги та недоліки
- •43. Структура лекції. Функції вступної…
- •44. Оцінка якості лекції
- •45. Розвиток лекційної форми в системі вузівського навчання
- •46. Семінарські та практичні заняття у вищій школі
- •47. Критерії оцінки якості семінарських занять
- •48. Семінар як взаємодія та спілкування…
- •49. Лабораторні заняття
- •50. Ділова гра як форма активного навчання
- •52. Активізація самостійної роботи студентів
- •53. Сутність контролю та перевірки знань
- •54. Оцінка та відмітка. Характеристика різних систем оцінювання
- •55. Шляхи підвищення ефективності контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •56. Використання сучасних педагогічних технологій у вищій школі
- •57. Специфіка модульно-рейтингової технології
- •58. Управління і керівництво вищим
40. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процесу — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи — ECTS.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає можливість складання індивідуальних навчальних планів для окремих студентів
Креди́тний мо́дуль — це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
Заліко́вий креди́т — це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних модулів, або блоку модулів.
Мета впровадження кредитно-модульної системи:
■ досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка відштовхується від знань, умінь і навичок, що є надбанням випускника;
■ затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;
■ затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;
• упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого розроблено Європейською системою і який містить докладну інформацію про результати навчання випускника;
• стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;
■ забезпечення прозорості системи вищої освіти та академічного професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень та ін.). Кредитно-модульна система як невід'ємний атрибут Болонської декларації має дві основні функції.
Кредит (лат. сгедй - він вірить) - числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни, яка становить 36 годин роботи студента самостійно і під керівництвом науково-педагогічного працівника. Вона спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним з критеріїв порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. Час, наданий для підсумкового контролю, не входить у кредит.
Заліковий кредит є одиницею виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Він становить кілька кредитів.
Змістовий модуль - система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові (частина залікового контролю).
Індивідуальний навчальний план студента формують на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальну дисципліну формують як систему змістових модулів, передбачених для засвоєння і об'єднаних у блоки змістових модулів - розділів навчальної дисципліни.
Індивідуальний навчальний план студент реалізовує впродовж часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначають на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на і рік. Різницю між граничним і нормативним термінами не фінансують з державного бюджету.
Індивідуальний навчальний план студента містить нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.
Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, зокрема відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають змогу здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності й поглибленій підготовці за напрямами, визначеними характером майбутньої діяльності.
Форми організації навчального процесу в умовах КМСОНП: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.