Висновки:

- Системи автоматичного супроводження цілі по напрямку забеспечують безперервне вимірювання кутових координат (кута місця і азимута) цілі.

Принцип виміру кутових координат полягає в тім, що вісь антени безперерв-но відслідковує напрямок на ціль і за допомогою аналогових чи цифрових ви-мірників здійснюється вимір кутів повороту антени по куту місця і азимуту відносно платформи.

- Системи АСН уявляють собою замкнуті слідкуючі системи. Їх класифіку-ють у залежності від використовуємого методу пеленгації.Найбільше поширен-ня одержали системи АСН із конічним і лінійним скануванням, моноімпульсні системи АСН, системи АСН зі скритим скануванням, а також системи АСН на основі ФАР.

-РЛС супроводження цілі по напрямку із конічним скануванням використо-вують метод послідовного порівняння амплітуд сигналів, прийнятих однока-нальним приймальним пристроєм.

Лекція 5 тема: «системи асн з прихованим скануванням» Навчальний клас

Час: 2 години

Місце : УК-1, прим.- клас.

Навчальна та виховна мета:

Навчальні питання та розподіл часу:

- розглянути загальні відомості та принцип побудови АСН з прихованим конічним скануванням;

- привити творчий підхід до можливостей удосконалення систем АСН.

№ п/п	Основні питання теми	Час (хв)	Організаційно-методичні указівки
	Перевірка наявності студентів, форми одягу, зовнішнього вигляду	2	Контроль відповідності записки старшини журналу
	Вступ: -оголошення теми, навчальних цілей, питань лекції, рекомендованної літератури	3
	Контрольне опитування студентів по пройденій темі	5
	Основна частина: 1. Загальні відомості. 2. Принцип побудови системи АСН з прихованим конічним скануванням.	25 50	звернути увагу на специфіку пристрою механізму скритого сканування.
	Заключна частина: - висновок, відповіді на питання	5

Учбово-матеріальне забезпечення:

-Функціональна схема АСН з прихованим конічним скануванням

Навчальна література:

1. О.Г. Сатыга. Основы радиолокации и радиолокационные устройства. Вмф, 1991г. Зміст лекції № 5 та методика її викладання.

Сьогодні тема нашого заняття СИСТЕМИ З ПРИХОВАНИМ КОНІЧНИМ СКАНУВАНЯМ.

На вивчення цієї теми відводиться 2 години.

За цей час ми дамо характеристику системам АСН з прихованим конічним скануванням, розглянемо принцип їх побудови.

Перше питання лекції: Загальні відомості

Системи АСН з відкритим конічним скануванням мають основний недолік: схильність до впливу амплітудно-модульованих перешкод, частота модуляції яких близька до частоти сканування (переключення) ДН.

Радикальним засобом, який дозволяє позбавитися від дії таких перешкод, являється використання моноімпульсних систем, але це вимагає ускладнення апаратури.

В системах АСН з прихованим скануванням антенно-хвилеводний пристрій побудований по моноімпульсній схемі, а приймач і схема виділення сигналу помилки відповідають системам з відкритим скануванням.

Як і в моноімпульсних системах, так і в системах з прихованим скануванням, в режимі передачі формується декілька нерухомих ДН. В режимі прийому створюється сумарний і різницеві сигнали, які потім перетворюються в амплітудно-модульовану послідовність імпульсів. Тому кажуть, що в системах АСН з прихованим конічним скануванням сканування ДН здійснюється тільки на прийом. У цьому полягає основна перевага таких систем, так як противник не може радіотехнічними методами розвідати частоту прихованого сканування.

Друге питання лекції: Принцип побудови системи АСН з прихованим конічним скануванням.

Функціональна схема системи АСН з прихованим конічним скануванням має вигляд: (рис.14.1). Специфічним пристроєм схеми є механізм скритого сканування (МСС). Конструкція МСС показана на рис. 14.2.

До складу механізму входять: параболічна антена із моно імпульсним опромінювачем (МІО), модулятор, суматор, двигун сканування і антенний перемикач.

Дамо характеристику елементам МСС.

Моноімпульсний опромінював (рис.14.3) має у своєму складі: зчетверений рупор 1, двойний Т-мост 2 (II) і 4 (IV), і три вихідних хвилевода: хвилевод 5 сумарного сигналу, хвилевод 6 різницевого сигналу по азимуту і хвилевод 3 різницевого сигналу по . Рупори 1.1 і 1.3, а також рупори 1.2 і 1.4 підключені попарно до вхідних плеч Т-моста 2 (II). Сумарні входи Т-моста 2 (II) підключені до вхідних плеч Т-моста 4 (IV), а різницеві – до хвилеводу 3. Сумарний вихід Т-моста 4 (IV) підключений до хвилеводу 5, а різницевий – до хвилеводу 6. В результаті в хвилеводі 5 створиться сумарний сигнал Е_ всіх чотирьох рупорів (1.1+1.2+1.3+1.4), в хвилеводі 6 створюється різниця сум сигналів правої і лівої пар рупорів (1.1+1.2) – (1.2+1.4), тобто різницевий сигнал по азимуту Е_, а в хвилеводі 3 створиться сума різниці сигналів верхньої і нижньої пари рупорів (1.1-1.3) + (1.2-1.4), тобто різницевий сигнал по куту місця Е_.

Феритовий Y- циркуля тор 19 (див. рис.14.2) виконує роль АП. За його допомогою енергія передатчика із плеча 18 поступає в сумарний хвилевод 5, а відбитий від цілі сумарний сигнал поступає із хвилеводу у в хвилевод 17.

Модулятор уявляє собою круглий хвилевод 7, який збуджується хвилеводами 3 і 6 у взаємно – перпендикулярних площах. Металева пластина 8 призначена для розв’язки між входами. Круглий хвилевод 7 звязаний із прямокутним хвилеводом 11 за допомогою поворотної петлі зв’язку 9, яка закріплена в коаксіальному поворотному з’єднані 10. Петля зв’язку приводиться в рух двигуном сканування 15 з кутовою швидкістю _ск. На одному валу із ним знаходиться ГОН 16. Суматор виконаний на подвійному трійнику 12. Із його сумарного плеча 13 знімається сума сигналів хвилеводів 17 і 11. Ці сигнали є вихідними МСС.

Друга частина схеми системи АСН з прихованим конічним скануванням зівпадає зі схемою системи з відкритим конічним скануванням.

Принцип прихованого конічного сканування полягає у слідуючому (див.рис.14.2):

При випромінюванні сигналу високочастотна енергія ПРД через ФЦ 19 поступає на трійник 4 і Т-мост 2, де поділяється порівну між чотирма рупорами. При цьому в просторі формується 4 парціальні ДН, осі симетрії яких зміщені відносно РСН.

При прийомі в хвилеводі 5 створюється високочастотний сумарний сигнал

Е_, який по хвилеводу 17 поступає на вхід суматора 12. В хвилеводах 3 і 6 створюються високочастотні різницеві сигнали Е_, Е_., амплітуди яких пропорційні помилкам супроводження цілі по , , відповідно. Подальша обробка різницевих сигналів пояснюється рис. 14.4, 14.5.

Різницеві сигнали Е_, Е_ подаються в круглий хвилевод «збоку» і «зверху» і тому в круглому хвилеводі високочастотні поля мають площі поляризації, які розташовані під кутом 90⁰ одна відносно другої.

Суцільними стрілками показано поле, яке збуджується азимутальним каналом, штріховими- каналом кута місця. В круглому хвилеводі створюється векторна сума Е_ полей Е_, Е_..Вектор поля Е_ своїм модулем визначає величину зміщення цілі відносно РСН, а своєю орієнтацією в хвилеводі –

напрямок зміщення. Високочастотне поле Е_ наводе в поворотні петлі зв’язку зміну електрорушійну силу.

Напруга, яка індуктується в петлі зв’язку, буде досягати максимуму тоді, коли площа петлі буде паралельна вектору Е_, і рівна нулю, коли площа петлі зв’язку перпендикулярна вектору Е_. Так як за один оберт петля зв’язку перпендикулярна вектору напруженості Е_ два раза, то різницевий сигнал на вході хвилеводу 11, який збуджується за допомогою штиря, буде модульований подвійною частотою сканування ( рис.14.6).

При цьому петля зв’язку забезпечує перевертання фази високочастотних коливань Е_ на 180⁰ за кожний напівперіод частоти сканування. Різницевий сигнал Е_ сумується в трійнику 12 із сумарним сигналом Е_Σ.

Результуючий сигнал знімається із сумарного виходу 13 цього мосту. Він уявляє собою радіоімпульси, огинаюча яких промодульована частотою скритого сканування.

Амплітуда перемінної частоти огинаючої пропорційна величині відхилення цілі від РСН, а початкова фаза характеризує сторону відхилення.

Таким чином, результуючий сигнал на виході МСС еквівалентний сигналу на виході антенного пристрою з відкритим конічним скануванням ДН.

Цей сигнал поступає на вхід приймального пристрою. Подальша робота системи з прихованим скануванням цілком аналогічна роботі розглянутої раніше системи АСН із конічним скануванням.