Активні перешкоди рлс, які працюють в режимі огляду.

РЛС, що працюють в режимі огляду, можуть бути створені: безперервні шумові і немодульовані перешкоди; імпульсні перешкоди.

а) Безперервні шумові перешкоди - відносяться до класу перешкод, що мас-кують, і являються найбільш універсальними серед відомих у даний час переш-код. Вони забезпечують принципову можливість маскування корисних сигна-лів будь-якої форми. Безперервні шумові перешкоди при досить великому ди-намічному діапазоні приймача створюють ефект , аналогічний різкому збіль-шенню внутрішнього шуму, що затрудняє виявлення і вимір параметрів радіо-локаційного сигналу. При дії безперервних шумових перешкод на індикаторі кругового огляду спостерігається кілька засвічених секторів (рис. 2.3). Наявність декілька засвічених секторів порозумівається впливом активних перешкод по бічним пелюсткам ДН РЛС. Збільшення потужності перешкоди приводе до розширення засвічених секторів. У межах засвічених секторів перешкодові сигнали чи затрудняють або виключають радіолокаційне спостереження цілей.

На індикаторі дальності з амплітудною відміткою шумова перешкода утворить

"шумову доріжку", яка маскує корисний сигнал (рис. 2.4).

Структурна схема передавача прямо шумових загороджуючих перешкод приведена на рис. 2.5.

В якості джерела шуму використовують діоди прямого накалу, тиратрони в

магнітному полі чи фотоелектронні помножувачі. На рис. 2.6 показана структурна схема станції прицільних по частоті амплітудно-модульоованих шумових перешкод.

Сигнали подавляємої РЛС приймаються антеною А1, підсилюються в розвідувальному приймачі РП і надходять на схему запам'ятовування частоти СЗЧ, де на визначений час запам'ятовується несуща частота подавляємої РЛС. Схема запам'ятовування частоти управляє блоком підстроювання передавача перешкод БПП. Цей блок настроює передавач (генератор Г) на несучу частоту подавляємої РЛС.

Модулятор М робить амплітудну модуляцію несучих коливань шумовою

напругою, яка виробляється джерелом шумів. Перешкодовий сигнал випромі-нюється антеною А2.

б) Безперервні немодульовані перешкоди

Потужні немодульовані перешкоди викликають перевантаження приймача РЛС в першу чергу в останніх каскадах ППЧ, унаслідок чого робоча точка ви-ходить у ті області динамічних характеристик каскаду, у яких вони паралельні осі напруг.

На рис. 2.7, а показана динамічна характеристика каскаду ППЧ і приведені

епюри вихідних напруг при малій амплітуді перешкоди, що не перевантажує

каскад (рис. 2.7, б), і великій амплітуді, що перевантажує його (рис. 2.7, б).

При дії перешкод, що перевантажують приймач, на ІКО з'являється затемне-ний сектор, напрямок якого відповідає напрямку на постановщика перешкод (рис. 2.8, а), а на індикаторі дальності з амплітудною оцінкою зникає оцінка цілі і значно зменшується рівень власних шумів (рис. 2.8,б).

в) Імпульсні перешкоди.

Безперервні шумові перешкоди-ефективний засіб подавлення РЛС.

Однако легко визначити факт їхньої постановки.

Цей недолік у меншій мірі присущий імпульсним перешкодам, які відносять-ся до класу імітуючих. При їхньому впливі на екрані індикатора подавляємої

РЛС, крім відмітки цілі, з'являються помилкові відмітки. Радіолокаційна обста-новка виявляється заплутаною.

Широко застосовуються відповідні і хаотичні імпульсні перешкоди.

Розрізняють одноразові відповідні перешкоди, коли у відповідь на кожен прийнятий сигнал випромінюються з деякою затримкою один перешкодовий імпульс і багаторазові відповідні перешкоди (БВП), коли на кожен сигнал випромінюється серія імпульсів перешкод (рис. 2.9). В одноразових відповідних перешкодах час затримки звичайно змінюється так, щоб на екрані РЛС імітува-вся рух цілі. Потужні відповідні перешкоди впливають через бокові пелюстки ДН, створюючи серію помилкових оцінок на різних азимутах.

Структурна схема станції багаторазових відповідних перешкод показана на

рис. 2.10 .

Сигнал подавляємої РЛС, прийнятий антеною А1, надходить одночасно в схему запам'ятовування частоти і у приймач. З виходу приймача сигнал подає-ться в управляєму багатовідводну лінію затримки. Модулятор формує серію відеоімпульсів, що модулюють несучі коливання в ПВЧ. Після посилення в ПВЧ і кінцевому підсилювачі імпульси перешкод випромінюються антеною А2.

Активні перешкоди системам автоматичного супроводу цілі по напрямку.

Системам АСН із послідовним порівнянням сигналів (системам АСН із

скануванням) можуть бути поставлені перешкоди, що ведуть, прицільні і заго-

роджуючі по частоті сканування.

Прицільні по частоті сканування перешкоди легко поставити станціям з

з відкритим скануванням. Для цього необхідно вимірити частоту сканування промення антени і промодулювати по амплітуді з цією частотою випромінюва-нні передавачем перешкод відповідні імпульси. Дія перешкод, модульованих по амплітуді частотою сканування антени РЛС, аналогічна появленню в ДН пода-вляємої станції другої, фиктивної цілі. У результаті РЛС буде відслідковувати деякий напрямок, що не збігається з напрямком ні на реальну, ні на фиктивну ціль.

Найпростіша структурна схема станції перешкод, прицільних по частоті ска-

нування, приведена на рис. 2.11.

Прийнятий антеною А1 сигнал підсилюється, модулюється по амплітуді нап-ругою вигляду: u = Uo[1 + mcos (_пt + _п)] після чого випромінюється переда-ючою антеною А2.

Загороджуючі по частоті сканування перешкоди ставляться станціям зі

схованою частотою сканування тобто у випадках, коли значення частоти ска-нування невідомо. Загороджуючі перешкоди забезпечують можливість

протидії в деякому діапазоні частот сканування.

Розрізняють два способи формування загороджуючих по частоті сканування перешкод:

- амплітудна модуляція несучої низькочастотним шумом (НЧШ), спектр яко-го перекриває можливий діапазон частот сканування систем АСН;

- амплітудна модуляція несучої синусоїдальною напругою, частота якої послі-довно змінюється в діапазоні можливих частот сканування (" ковзаюча" переш-кода).

Перешкоди обох видів у принципі створюються так само, як і прицільні (див. рис. 2.11). Модуляція здійснюється напругою шуму чи синусоїдальною напругою в залежності від того, яким із двох зазначених способів створюється перешкода.

Аналогічним образом можуть бути поставлені перешкоди системам АСН із відкритим та схованим переключенням ДН. Амплітуда перешкодових сигналів у цьому випадку повинна мінятися стрибкоподібно з частотою, рівною частоті переключення ДН.

Системи АСН з одночасним порівнянням сигналів (моноімпульсні системи АСН) у силу принципу побудови нечуттєві до амплітудно-модульованих пере-шкод. Таким системам можуть створюватися перешкоди з декількох точок простору. Це можуть бути некогерентні, когерентні, мерехтливі і переривчасті радіоперешкоди. Вплив таких перешкод зводиться до того, що антена подавля-ємої РЛС або відслідковує деяку фиктивну ціль, не зівпадаючу з жодним дже-релом перешкоди, або" розгойдується" при поперемінному спостереженні за одним із джерел перешкод.

д) Активні перешкоди системам автоматичного супроводження цілей по дальності.

Системам автоматичного супроводження цілей по дальності створюються активні перешкоди двох типів: шумові і імпульсні, які ведуть по дальності.

При наявності шумових перешкод великого рівня на автодальномір діє суку-пність імпульсів з випадковими моментами появи. При цьому строб дальності "блукає" по шумах, захоплюючи і скидаючи окремі викиди шумової напруги, і система автосупроводження по дальності виявляється нездатною стежити за корисним сигналом.

Уводячі по дальності перешкоди являють собою послідовність відповідних імпульсів, затриманих на величину tз, яка монотонно змінюється від нуля до визначенного значення. Структурна схема станції уводячих по дальності перешкод показана на рис. 2.12.

Сигнал подавляємої РЛС надходить одночасно на схему запам'ятовування частоти і приймач. З виходу приймача відеоімпульс надходить на управляєму лінію затримки ЛЗ. Затриманий відеоімпульс надходить на модулятор, що формує відповідний відеоімпульс. Цей імпульс подається на ПВЧ, відкриваючи його на час тривалості імпульсу, у результаті чого на виході ПВЧ і кінцевого підсилювача створюється радіоімпульс, затриманий на час tз щодо прийнятого

сигналу. Величина затримки міняється в часі.

Уводяча по дальності перешкода діє на автодальномір таким чином.

У момент включення передавача перешкод час затримки імпульсу перешкод tз = 0, внаслідок чого на вхід системи АСД надходять одночасно сигнал С і перешкода П (рис. 2.13, а).У наступні моменти часу з'являється часове зрушення

tз > 0 перешкодового сигналу (рис. 2.13, б). Якщо амплітуда перешкодового сигналу більше амплітуди корисного сигналу, то селектуючі імпульси С1 і С2

(полустроби) почнуть зміщатися убік більш могутнього перешкодового сигна-

лу П. При подальшому збільшенні затримки селектуючі імпульси втрачают ціль, і автодальномір перейде на супроводження більш могутнього імпульсу перешкоди (рис. 2.13, в).

Після закінчення циклу увода сигнал перешкоди в стробі дальності пропадає, РЛС губе ціль і автодальномір РЛС переходе в режим пошуку цілі.

З моменту повторного захвата цілі начинається новий цикл увода.