16.Які види акредитивів може відкривати банк?

Банк може відкривати такі види акредитивів:

1. Покритий - акредитив для здійснення платежів, за якого кошти платника у повній сумі депонуються на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку.

2. Непокритий - акредитив, оплата за яким у випадку тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

3. Відкличний - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього узгодження з бенефіціаром (наприклад, у випадку недодержання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантованих платежів за акредитивами).

17.Як закривається акредитив?

Акредитив закривається у день отримання повідомлення від банку-емітента. Невикористана сума коштів з акредитивного рахунку повертається банку платника для зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти.

Закриття акредитиву в банку постачальника здійснюється:

o за заявою постачальника щодо відмови від подальшого використання акредитива до закінчення терміну його дії;

o після закінчення терміну дії акредитива;

o за заявою покупця про повне або часткове відкликання акредитива.

18.Що таке вексель і які є його види?

Вексель - письмове зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику на відстрочку платежу. Векселі бувають комерційні (прості і переказні) та казначейські.

Простий комерційний вексель виписується і підписується боржником, він являє собою зобов'язання боржника щодо сплати обумовленої суми у визначеному місці та у визначений термін.

Переказний вексель (тратта) виписується і підписується кредитором (трасантом) і являє собою наказ боржнику (трасату) сплатити в установлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти. Переказний вексель обов'язково засвідчується і боржником.

За комерційними векселями банк може надавати гарантію оплати, за що отримує винагороду. Гарантійний напис банку на векселі називається аваль.

Казначейські векселі функціонують для покриття видатків державного бюджету. Найчастіше їх використовують для здійснення розрахунків, зарахування сплати податків до державного бюджету, як заставу для забезпечення інших платежів і кредитів.

19. Що таке податковий вексель?

Відповідно до п. 1.16 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити в бюджет відповідну суму грошових коштів у порядку і строки, передбачені цим Законом, підтверджене комерційними банками шляхом аваля, котрий видається платником на відстрочку сплати податку на додану вартість, який стягується при імпорті товарів на митну територію України.

20.Що таке готівкові розрахунки і які особливості їх організації?

Чинний порядок організації готівкових розрахунків передбачає, що розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки, здійснюються через касу підприємств із веденням касової книги встановленої форми. Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб можуть здійснюватися також через установи банків способом переказу готівки на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-яких платежів. Розрахунки за готівку підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюються з застосуванням РРО згідно з Законодавством України.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їхні каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку не має перевищувати 10,0 тис. грн., протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не лімітується. Обмеження щодо суми розрахунків стосуються також розрахунків готівкою підприємств в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.