19. Яким чином відбувається розподіл прибутку?

Розподіл прибутку розглядається за трьома напрямами:

на користь держави;

на користь підприємства;

на користь власників.

Розподіл прибутку на користь держави здійснюється через сплату податку на прибуток. Пропорції цього розподілу впливають не тільки на подальшу діяльність підприємства не тільки з точки зору обсягів виробництва, але й визначають можливість здійснення інвестиційної діяльності. Високе оподаткування прибутку може спричиняти перенесення частини або всієї діяльності підприємства у "тінь".

Розподіл прибутку на підприємстві. Цей розподіл залежить від багатьох чинників. Так, у період освоєння нової техніки, технології, розробки нових видів продукції підприємство має значну потребу у фінансових ресурсах. їх можна мобілізувати за рахунок прибутку, але тоді скорочується частка власників у розподіленому прибутку. Також прибуток може бути спрямований на здійснення матеріального стимулювання працівників підприємства, розвиток соціальної інфраструктури тощо.

Статутом підприємства може бути передбачене створення за рахунок прибутку різноманітних фондів - резервного, страхового тощо. Обсяги відрахувань від прибутку у названі фонди здійснюється на основі статуту підприємства за рішенням засновників.

Розподіл прибутку на користь власників. Здійснюється у вигляді виплати дивідендів (для акціонерних товариств) або відсотків за частками власників у статутному капіталі (для інших товариств).

20.Що таке дивіденд?

У законодавстві України одночасно діють кілька визначень терміна "дивіденд". у Законі України "Про господарські товариства", згідно ст. 10 якого дивіденди - це частка прибутку, що розподіляється між учасниками господарського товариства пропорційно їх частці у статутному фонді.

Згідно з положеннями національних стандартів бухгалтерського обліку джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства. До числа альтернативних джерел виплати дивідендів належать нерозподілений прибуток минулих періодів і резервний капітал, сформований за рахунок прибутку.

21.Що таке корпоративні права?

Згідно Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з Цивільним кодексом України корпоративні права виникають у учасників господарського товариства, тобто у осіб, які володіють часткою в його статутному (складеному) капіталі.

Корпоративні права можуть бути засвідчені акціями - пайовими цінними паперами.

22.У чому полягає сутність дивідендної політики та у яких формах можуть виплачуватись дивіденди?

Дивідендна політика - керована діяльність підприємства, спрямована на забезпечення формування доходу власників його корпоративних прав. Дивідендна політика формується як системна сукупність цілей та завдань у сфері участі власників у прибутках підприємства. При формуванні дивідендної політики, менеджмент підприємства має визначитися, як правило, із такими питаннями:

• рівень прибутковості корпоративних прав власної емісії; співвідношення розподілу прибутку проти його тезаврації;

• рівень грошових виплат з прибутку - високі чи низькі грошові дивіденди, інші форми грошових виплат;

• регулярність чи дискретність виплати дивідендів;

• частота виплати дивідендів;

• форма оприлюднення параметрів обраної дивідендної політики тощо.

У теоретико-методологічному доробку західної фінансової науки є розроблена велика кількість теорій дивідендної політики. До числа найбільш поширених теорій дивідендної політики підприємства можна віднести наступні моделі: модель Міллера-Моділіані; модель синиці в руках; модель податкових переваг; сигнальна модель; модель М. Дженсена; модель Ла Порта.

Згадані вище теоретичні моделі обгрунтування величини грошових дивідендних виплат визначають особливості формування дивідендної політики з позицій ринку, однак менеджери, приймаючи управлінські фінансові рішення щодо дивідендної політики використовують, як правило, наступні методи нарахування грошових дивідендів, зокрема:

залишковий метод дивідендних виплат;

метод стабільних дивідендів;

метод гнучкої дивідендної політики;

метод стійкого приросту дивідендів;

метод стабільних дивідендів та екстра виплат;

метод компромісу. Таким чином, дивіденди можуть виплачуватись у грошовій формі (у національній та іноземній валюті) та у формі, іншій, ніж грошова. Також дивіденди можуть виплачуватись у вигляді акцій (часток, паїв), випущених підприємством, яке нараховує дивіденди.