15. Що являє собою норма витрат та якими методами здійснюється нормування?
Норма витрат матеріальних ресурсів - гранично допустима величина сировини, матеріалів тощо, що може бути витрачена для виготовлення одиниці продукції (або для виконання певної роботи) визначеної якості за певних організаційно-технічних умов.
У практичній діяльності підприємств використовуються такі методи нормування: аналітично-розрахунковий, дослідно-виробничий (дослідно-лабораторний) та звітно-статистичний.
Аналітично-розрахунковий метод грунтується на глибокому знанні й техніко-економічному обгрунтуванні всіх елементів норм з використанням найновіших досягнень техніки і технології виробництва.
Дослідно-виробничий (дослідно-лабораторний) метод базується на встановленні норм за допомогою проведення дослідних випробувань. Цей метод використовується здебільшого для нормування витрат допоміжних матеріалів та інструменту.
Звітно-статистичний метод полягає у розрахунку норм на базі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у попередніх звітних періодах із корегуванням їх у бік можливого (очікуваного) зниження. Цей метод застосовується тільки як виняток - для прогнозних розрахунків, а також у процесі нормування витрат малоцінних і рідко використовуваних матеріалів.
16. Як оцінюється ефективність використання оборотних фондів?
Ефективність використання оборотних фондів оцінюється за допомогою показників, які можна поділити на дві групи: загальні і конкретні. До загальних показників належать матеріаломісткість і матеріаловіддача, які визначаються у вартісних і натурально-вартісних вимірниках.
Матеріаловіддача - у вартісному вираженні визначається як відношення вартості продукції до витрачених на її виробництво матеріальних ресурсів і показує, скільки вироблено продукції у грошовому виразі на одну гривню матеріальних ресурсів:
де ВП - вартість випущеної продукції; МВ - вартість матеріальних витрат.
Матеріаломісткість - показує величину витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції (роботи). Визначають загальну і конкретну матеріаломісткість. Загальну матеріаломісткість визначають на рівні галузі або підприємства як відношення витрат матеріальних ресурсів у вартісному виразі до вартості випущеної продукції:
Матеріаломісткість визначає фактичний обсяг матеріальних витрат у розрахунку на виробництво одиниці продукції. Вона характеризує один з важливих елементів ефективності виробництва - рівень використання матеріальних ресурсів.
17.Що таке нормування оборотних коштів і які методи його здійснення?
Визначення потреби підприємства у сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрачання. Ці норми розробляються самими підприємствами чи по їх замовленню галузевими науково-дослідними інститутами. У разі заниження норм і нормативів можливі перебої у постачанні і виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва, виникнення прострочених платежів, зменшення прибутковості. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів, послаблення режиму економії, створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
Як розраховується норматив на сировину, матеріали і покупні напівфабрикати?
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається за формулою:
де Сд - середньодобове споживання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, грн., НЗ - норма запасу в днях.
Середньодобове споживання сировини, матеріалів, напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво і розраховується за формулою:
де ЗРП - загальна річна потреба у даному виді ресурсів, грн.
Норма запасу в днях розраховується на підставі транспортного, підготовчого, технологічного, складського та страхового запасів.
Транспортний запас створюється на період часу знаходження матеріалів у дорозі з моменту одержання їх у постачальника (з моменту оплати) до фактичного прибуття вантажу на підприємство. Визначається у днях як різниця між вантажооборотом і документооборотом.
Підготовчий запас створюється на період, необхідний для розвантаження, сортування, складання та прийняття матеріалів на склад підприємства. Норма запасу визначається за фактичним часом розвантаження, сортування, складання та прийняття матеріалів.
Технологічний запас створюється на час підготовки виробничих запасів до використання їх у технологічному процесі, визначається за фактичним часом.
Складський запас створюється для забезпечення безперебійного процесу виробництва необхідними матеріальними ресурсами на період часу між окремими поставками виробничих запасів від постачальників. Середній інтервал між поставками визначається шляхом ділення кількості днів у розрахунковому періоді на кількість визначених договором поставок.
Страховий запас - створюється для забезпечення безперервності виробництва при виникненні непередбачених перебоїв із постачанням підприємства виробничими запасами від постачальників. Страховий запас визначається як половина складського.
На підставі норм, обчислених за всіма видами запасів, визначається норматив оборотних коштів для окремих видів, груп і в цілому на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати.