Тема 3.3. Агреговані показники снр і їх міжнародні зіставлення

З даної теми планується одна лекція та два практичні заняття. Частину питань студент розглядатиме самостійно. Підсумком вивчення теми є контрольна робота (виконується за темами 3.1, 3.2 та 3.3).

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Методи обчислення валового внутрішнього продукту (ВВП).

2. Методи переоцінки ВВП в порівнянні (постійні) ціни.

3. Основи методології міжнародних зіставлень ВВП.

Література: 1; 3-6; 8-14; 16; 18.

Термінологічній словник

Методи обчислення ВВП – методи розрахунку ВВП за даними СНР: виробничий метод (грунтується на показниках рахунку виробництва), розподільний метод (грунтується на показниках рахунку утворення доходів), метод кінцевого використання (грунтується на показниках рахунку товарів і послуг)

Індекс номінального ВВП (індекс вартості ВВП) – відношення ВВП звітного періоду, вираженого в цінах, що діють (поточних), до ВВП базисного періоду.

Індекс-дефлятор ВВП (індекс цін на продукти і послуги, що входять до складу ВВП)) – відношення ВВП звітного періоду, вираженого в діючих(поточних) цінах, до ВВП звітного періоду, вираженого в цінах базисного періоду.

Індекс реального ВВП (індекс фізичного обсягу ВВП) – відношення ВВП звітного періоду, вираженого в цінах базисного періоду, до ВВП базисного періоду.

Метод дефлятування за допомогою індексів цін – метод переоцінки ВВП звітного періоду з діючих(поточних) цін, в порівнянні ціни шляхом ділення ВВП звітного періоду, вираженого в діючих(поточних) цінах, на індекс цін (індекс-дефлятор); як порівнянні (постійні) ціни виступають ціни базисного періоду.

Метод екстраполяції – метод переоцінки ВВП звітного періоду з діючих(поточних) цін, в порівнянні ціни шляхом множення ВВП базисного періоду на індекс фізичного обсягу ВВП.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми та розв’язання типових завдань

Студентові необхідно з'ясувати наступні методи обчислення ВВП:

1) виробничий метод; суть методу: сума валової доданої вартості (ВДС) всіх секторів національної економіки рівна сумі ВДС всіх галузей; для отримання ВВП в ринкових цінах сума ВДС галузей або секторів економіки зменшується на величину побічно вимірюваних послуг фінансового посередництва (КИУФП) і збільшується на величину чистих податків на продукти (ЧНП); побічно вимірювані послуги фінансового посередництва – різниця між відсотками отриманими і виплаченими банками, розглядаються як елемент проміжного споживання, у зв'язку з трудністю віднесення до витрат конкретної галузі або сектора ці послуги виключають з підсумку ВДС по економіці країни в цілому;

де – сумарна величина ВДС за вирахуванням КИУФП.

2) розподільний метод; суть методу: на стадії формування доходів ВВП може бути визначений як сума первинних доходів, що розподіляються між безпосередніми учасниками процесу виробництва; до первинних доходів відносяться оплата праці найманих працівників (ОТНР), чисті податки на виробництво і імпорт (ЧНПрИ), валовий прибуток і валові змішані доходи (ВП/ВСД);

.

3) метод кінцевого використання; суть методу: на стадії використання ВВП можна отримати як суму витрат на кінцеве споживання (РКП), валового накопичення (ВН), чистого експорту (ЧЭ); виникаючу відмінність між виробленим і використаним ВВП, тобто отриманим виробничим методом і методом кінцевого використання, називають статистичною розбіжністю (СР);