
Міністерство фінансів України
Харківський інститут фінансів
Українського державного університету фінансів
та міжнародної торгівлі
Кафедра управління персоналом, менеджменту та економіки праці
«ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»
Опорний конспект лекцій
для студентів денної форми навчання
освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
галузь знань – 0305 «Економіка та підприємництво»
напрям підготовки – 6.030508 «Фінанси і кредит»,
6.030509 «Облік і аудит»
Укладач Тертичний О.О., к.т.н.
Харків
2010
Лекція 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни. 3
Лекція 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства. 5
Лекція 3. Праця як основа життєдіяльності та провідний чинник виробництва. 15
Лекція 4. Соціально-трудові відносини як система. 23
Лекція 5. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи. 35
Лекція 6. Соціальне партнерство. 45
Лекція 7. Ринок праці та його регулювання. 54
Лекція 8. Соціально-трудові відносини зайнятості. 63
Лекція 9. Планування праці. 69
Лекція 10. Організація праці. 75
Лекція 11. Продуктивність і ефективність праці. 85
Лекція 12. Політика доходів і оплата праці. 93
Лекція 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці. 107
Лекція 14. Моніторинг соціально-трудових відносин. 112
Лекція 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин. 121
Лекція 16. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. 131
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 147
Лекція 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
Мета: дати поняття про місце дисципліни, зв’язок з іншими дисциплінами,
План:
1. Загальна характеристика, предмет і завдання курсу.
2. Взаємозв’язок курсу “Економіка праці й соціально-трудові відносини” з іншими дисциплінами.
Перелік літератури: [1-3, 8 ].
Питання:
1. Назвіть мету вивчення дисципліни “Економіка праці ат соціально-трудових відносин”.
2. З якими дисциплінами пов’язана ця дисципліна?
3. Назвіть завдання курсу.
4. Визначте предмет курсу.
Економіка праці й соціально-трудові відносини - це наука про працю. Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини. Праця - це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних та духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: доцільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, за допомогою котрих людина впливає на предмет праці.
1.1. Загальна характеристика, предмет і завдання курсу.
У процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, підприємства (організації) та окремих індивідів.
Праця - основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил та суспільних відносин.
Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів системи теоретичних і практичних знань із питань регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів та підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці. Предметом навчальної дисципліни є праця, стосунки між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток та використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності й дохідності праці та рівня її оплати.
Завдання дисципліни:
висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці;
- формування у студентів практичних навичок та вмінь до управління працею;
- розвиток здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності і відповідальності у роботі;
- формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо розв’язання проблем економіки праці.
В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності великого значення набуває вивчення проблем продуктивності, вдосконалення оплати праці, організації і нормування, поліпшення планування трудових показників.
Метою розроблення курсової роботи є закріплення здобутих при вивченні дисципліни теоретичних знань практичними розрахунками; вироблення вміння узагальнювати отримані результати; вивчення методів нормування праці та обчислення заробітку бригади, методів нормування витрат матеріальних ресурсів; розроблення технічно обґрунтованих місцевих норм; складання виробничих калькуляцій і виписування нарядів на підрядні роботи; розподілення заробітку серед робітників при бригадній формі організації праці.