Соціологія побуту і вільного часу

План

1. Сутність побуту та його структура.

2. Соціологія вільного часу.

Побут - це поза виробнича сфера суспільного життя людей, сукупність засобів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб, а також різні звичаї, обряди, ритуали і норми спільного життя.

Побут був історично обумовлений, як соціальне явище, побут є однією з основних сфер суспільного життя в якій формується і виховується людина і розвиваються її різні буденні відносини, як складне соціальне явище, побут має свою структуру.

Структура побуту :

• Матеріальна

• Духовна

Перша пов’язана із задоволенням потреб людини в їх житті, одязі, засобах пересування.

Духовна – це виховання дітей і самовиховання, спілкування, різні форми естетичної діяльності.

Матеріальна і духовна сторона побуту тісно пов’язані. Під якістю побуту розуміють соціальну захищеність побуту людини, а також її права.

Рівень побуту – це кількісний бік матеріального і духовного споживання людини ; забезпеченість продуктами споживання, житлом. Якість і рівень побуту свідчать про ступінь соціального розвитку суспільства.

За своєю соціальною роллю побут ділиться на громадський та сімейний.

Громадський побут – являє собою систему державно-громадських форм задоволення. До громадського побуту відносять виробничий побут, який являє собою сферу громадського обслуговування, потреб людини в процесі її трудової діяльності.

Сімейний побут – пов'язаний з індивідуальними формами, задоволенням, матеріальних і духовних потреб людини.

Домашнє господарство – являє собою таку сферу людської діяльності в якій на основі індивідуальних затрат праці та часу відбувається догляд за людьми похилого віку та дітьми.

Побут поділяється на:

• Міський і сільський

• Національний

Розрізняють побут різних класів, соціальних груп і верств.

Види побуту:

• Домашнє господарство і сімейне обслуговування

• Дозвільне спілкування з метою відпочинку, розваг

• Повсякденне культурне життя

• Заняття із задоволення власних потреб

Бюджет часу – це структура часу індивіда соціальної групи чи населення за основними видами життєдіяльності. Загальна структура часу поділяється на робочий час і позаробочий час.

За своєю структурою позаробочий час поділяється на :

• Витрати часу пов’язані з виробництвом, але на які не входять в оплачуваний робочий час

• Витрати часу пов’язані з витратою часу на домашнє господарство

• Час який витрачається на відновлення сил та задоволення власних потреб

Структура вільного часу :

• Активна творча, в тому числі громадська діяльність

• Навчання, самоосвіта

• Культурне, духовне споживання

• Фізична культура і спорт

• Любительські заняття, типу хобі

• Заняття гри з дітьми

• Спілкування

• Пасивний відпочинок

Лекція13..

Соціологія шлюбу і сім’ї

План

1. Шлюб, як об’єкт соціологічного дослідження.

2. Шлюб в Україні.

3. Сім’я, як соціальний інститут.

4. Типи сімей.

5. Соціальні функції сім’ї.

6. Внутрішні сімейні відносини, конфлікти в сім’ї.

Соціологія шлюбу і сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає виникнення, функціонування і розвиток сім’ї, шлюбно-сімейних відносин.

Шлюб – це історично зумовлена, санкціоноване і регулювань суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає права та обов’язки відносно одне одного та дітей.

Щодо соціальної сутності шлюбу – вона виявляється через різні види шлюбних відносин :

• Духовно-психологічних

• Моральних

• Економічні

• Правові

• Культурні

За своєю структурою шлюби поділяються на моногамні та полігамні.

Моногамія – це шлюб між одним чоловіком і однією жінкою ( одношлюбність ).

Полігамія – це така форма шлюбу коли чоловік або жінка може перебувати в декількох шлюбах ( багатошлюбність ).

Сьогодні шлюб в Україні – це добровільний союз жінки і чоловіка, головною умовою укладення шлюбу є вільна згода осіб, які одружуються, досягнення особами, які одружуються, шлюбного віку.

Між поняттям шлюб і сімя існує тісний взаємозв’язок, сімя є найдавнішою спільнотою людей, пов’язаних кровною спорідненістю. Разом з тим це мала контактна група індивідів, яка взаємодіє між собою, а також особлива форма взаємодії. Це особливий соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою особливої системи норм та організаційних норм.

Сім’я – це особливий соціальний інститут і водночас мала соціальна група, що ґрунтується на шлюбному союзі, кровній спорідненості, а також усиновленні чи удочерінні, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємодопомогою та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення. Як соціальний інститут, сім’я досліджується на макрорівні і саме тоді коли необхідно з’ясувати в якій мірі спосіб життя сім’ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. В цьому випадку вивчаються :

• Суспільна свідомість у сфері цих відносин

• Узагальнені характеристики сімейної поведінки

• Вплив суспільних потреб на сім’ю

• Соціальні функції сім’ї та ефективність їх реалізації

• Причини і наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї за тих чи інших умов

Як мала соціальна група сім’я вивчається на мікрорівні.

Сутність сім’ї відбувається в таких поняттях, як структура сім’ї , її функції та рольова поведінка її членів.