Теорія соціальної стратифікації

План

1. Теорія соціальної стратифікації.

2. Проблеми вивчення соціальної структури суспільства у вітчизняній соціології.

3. Соціальна мобільність.

Будь-яка соціальна структура характеризується нерівністю позицій, яку займають її елементи. Ця нерівність виражається у понятті стратифікація. Згідно теорії стратифікації суспільство можна уявити як особливим чином організовану нерівність між групами і спільнотами.

Індивіди і соціальні групи якби шикуються в певну ієрархічну послідовність у залежності від того, які ознаки соціального ранжування встановлюються як більш важливі.

Рангові параметри – це характеристика соціальної структури, що базується на нерівності, тобто на вертикальній диференціації.

Німецький вчений Вебер у якості стратифікаційних критеріїв пропонував використовувати багатство, престиж і владу.

Дохід, влада, престиж і освіта створюють сукупний соціально-економічний статус, становище і місце людини в суспільстві.

Соціальний статус – це становище, яке людина займає у суспільстві.

Дохід – це кількість грошових нагромаджень індивіда або сім’ї за певний період часу, як правило місяць, рік. Це сума грошей отриманих у вигляді заробітної плати.

Влада – це здатність нав’язувати свою волю всупереч бажанням інших людей.

Престиж – це повага якою у громадській думці користується та чи інша професія, посада.

Освіта – вимірюється кількістю років потрачених на її здобуття.

Маргінальні групи – це такі групи населення, які знаходяться поза ринком праці і суспільної периферії.

Під соціальною мобільністю розуміють зміну становища у соціальному просторі, тобто перехід від однієї соціальної позиції до іншої, у житті ми постійно зустрічаємось з поняттям мобільність – це зміна місця життя, роботи, кар’єрний ріст.

існують такі види соціальної мобільності:

• Вертикальна

• Горизонтальна соціальна мобільності

Вертикальна мобільність – це переміщення зв’язане із зміною соціального статусу. У залежності від його підвищення або пониження мобільність поділяють на :

• Висхідну

• Низхідну

Горизонтальна мобільність - означає зміну соціальної позиції, яка пов’язана зі збереженням соціального статусу.

Існує також :

• Індивідуальна мобільність

• Групова мобільність

Армія відіграє важливу роль у висхідній мобільності у воєнний час.

Церква – є каналом вертикальної мобільності лише тоді, коли вона має високе соціальне значення.

Політичні і професійні організації – відіграють роль соціального ескалатора. У сучасному суспільстві політична кар’єра, як спосіб соціального просування звичайно пов’язана з державною службою або партійною діяльністю.

До каналів соціального підйому або пониження Сорокін відносить соціальні інститути та групи пов’язані з конкретними формами збагачення. Сім’я і шлюб виступають каналами мобільності у тому випадку, якщо у союз вступають партнери з різними соціальними статусами.

У кожному суспільстві у певні історичні періоди ті або інші канали соціальної мобільності стають домінуючими

Лкція 7..