Виключенням із складу учасників

Статтею 128 ЦК України передбачено можливість виключення учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує свої обов’язки або перешкоджає досягненню цілей товариства. В силу ст. 135 ЦК України дія наведеної норми поширюється на повних учасників командитних товариств (п. 3.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

Згідно із п. 3.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» господарським судам слід враховувати, що законодавством не передбачено можливості виключення вкладників з командитних товариств.

Вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ЦК України повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:

-смерті учасника або оголошення його померлим – за відсутності спадкоємців;

-ліквідації юридичної особи- учасника товариства, в тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом;

-визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

-призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи- учасника товариства, зокрема, у зв’язку з її неплатоспроможністю;

-звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

Згідно із ч.1 ст. 135 ЦК України з цих же підстав може вибути зі складу командитного товариства його повний учасник. Вибуття учасника із повного товариства або повного учасника з командитного товариства відбувається виключно на підставі рішення повного товариства про визнання учасника таким, що вибув. Настання однієї із перелічених у ч.1 ст. 129 ЦК України обставин, не вважається достатньою підставою для вибуття учасника зі складу товариства. Для цього вимагається прийняття відповідного рішення товариством. П.5 ч.1 ст. 129 ЦК України передбачає вибуття учасника з повного товариства у разі звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства. Це правило також поширюється на повних учасників командитних товариств. Звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за його власними зобов’язаннями допускається лише у разі недостатності іншого майна для задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства (повного учасника командитного товариства) для виконання його зобов’язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому порядку виділу частни майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника у складеному капіталі товариства.

Частина майна повного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства. Стаття 137 ЦК передбачає право вкладників командитного товариства лише на їх вклад до статутного капіталу, тому стягнення за зобов’язаннями вкладника командитного товариства може бути звернено лише на частку вкладника у статутному капіталі товариства, а не на частку майна товариства, пропорційну його частці (п. 3.9. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

У статті 130 ЦК України встановлено єдині майново-правові наслідки виходу, виключення та вибуття учасника з повного товариства та повного учасника із командитного товариства. Вони полягають у здійсненні товариством розрахунків із своїм колишнім учасником. Статтею 130 ЦК України передбачено, що учаснику повного товариства (повному часнику командитного товариства) при виході з товариства виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлене засновницьким договором. Згідно із ч.4 ст. 71 Закону України «Про господарські товариства» учаснику повного товариства, який вибув, окрім вартості частини майна товариства, виплачується також належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Згідно із ст. 77 Закону України «Про господарські товариства» та ч.1 ст. 135 ЦК України ця норма поширюється також на повних учасників командитних товариств.

Вкладнику командитного товариства в разі виходу повертається його вклад у статутний капітал. Порядок повернення вкладу встановлюється засновницьким договором (меморандумом). Водночас, законодавством не передбачено права вкладників командитного товариства на отримання при виході з товариства частки майна товариства, пропорційної розміру їх частки у складеному капіталі товариства (п. 3.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

53. Майнові корпоративні права учасника командитного товариства.

До майнових корпоративних прав учасників повного та командитного товариств належать:

1) право на участь у розподілі прибутку товариства;

2) право не допустити передання учасником частки у статутному капіталі іншій особі;

3) переважне право на набуття частки у статутному капіталі, яка пропонується до продажу;

4) право на участю у розподілі активів у разі ліквідації товариства.