6.2. ²Нструменти управл³ння проектними ризиками

Кожний метод управл³ння проектними ризиками º сукупн³стю

³нструмент³в орган³зац³йних, техн³чних, ф³нансових, правових та

³нших д³й ³ заход³в, як³ зд³йснюють учасники проекту з метою управ-

л³ння ризиками. Таких ³нструмент³в багато. Спробуºмо виявити ¿х

основн³ типи та групи. Окрему увагу прид³лимо методам та ³нстру-

ментам управл³ння ризиками, як³ застосовуº ³нвестор ключова

ф³гура в реал³зац³¿ проекту. З огляду на дедал³ зростаючу роль стра-

хування як методу управл³ння проектними ризиками розглянемо ме-

тоди страхування ризик³в, як³ застосовують ³нвестори ³ власники про-

åêò³â.

Основн³ типи ³нструмент³в управл³ння проектними ризиками ви-

окремлюють зг³дно з класиф³кац³ºю в³дпов³дних метод³в, наведеною

в п³дрозд. 6.1.

Група ³нструмент³в запоб³гання та контролювання проектних ри-

зик³в охоплюº систему р³зноман³тних практичних заход³в проф³лак-

тики несприятливих под³й: створення систем мон³торингу; навчання

110

персоналу; закуп³влю та встановлення спец³ального устаткування;

контроль за технолог³чними процесами; серв³сне обслуговування тех-

нолог³чного устаткування компан³ºю-виробником; передавання обºк-

та ³нвестиц³йно¿ д³яльност³ фахов³й компан³¿-оператору; перев³рку ус-

таткування на завод³-постачальнику; створення систем контролю за

як³стю матер³ал³в, сировини ³ нап³вфабрикат³в; наймання замовни-

ком проекту ³нженера-консультанта для контролю за виконанням

ðîá³ò òîùî.

Багато ³нструмент³в проф³лактики умовно зараховують до само-

ст³йних ³нструмент³в управл³ння проектними ризиками.

Передбачен³ на ранн³х етапах проектування в³дпов³дн³ ³нструмен-

ти можна розглядати як орган³чну частину проекту. Так, застосуван-

ня у проект³ безв³дх³дних технолог³й сприяº запоб³ганню еколог³чним

ризикам; використання устаткування для контролю за концентра-

ц³ºю метану в межах проекту розробки вуг³льного родовища шахт-

ним методом даº змогу запоб³гти вибухам.

Окрем³ ³нструменти контроль за як³стю сировини та матер³ал³в,

використання ³нженер³в-консультант³в стали нормою проектно¿

д³яльност³. У цьому звязку до групи ³нструмент³в управл³ння проект-

ними ризиками доц³льно зараховувати певн³ превентивно-проф³лак-

тичн³ заходи, що в³дпов³дають практиц³ проектно¿ д³яльност³. Додат-

ков³ проф³лактичн³ заходи включають до складу проекту ³ в³добража-

ють у проектно-кошторисн³й документац³¿. Зазначене стосуºться не

т³льки превентивно-проф³лактичних, а й контрольних заход³в.

До контрольних ³нструмент³в належать д³¿, спрямован³ на локал³-

зац³ю й м³н³м³зац³ю насл³дк³в реал³зац³¿ ризик³в проектно¿ д³яльност³.

Прикладами таких ³нструмент³в º створення авар³йно-рятувальних,

авар³йно-ремонтних ³ пожежних служб у межах проект³в.

Розр³зняють ще ³нструменти, повязан³ з³ страхуванням проектних

ризик³в. Про них ³тиметься в п³дрозд. 6.4.

Серед ³нструмент³в поглинання ризик³в розр³зняють створення ре-

зервних фонд³в окремими учасниками проектно¿ д³яльност³ та загаль-

них резервних фонд³в у межах проекту (самострахування та взаºмне

страхування), розширення кола учасник³в проектно¿ д³яльност³ з ме-

тою зниження ризикового навантаження в розрахунку на одного

учасника, надання одними учасниками проекту гарант³й ³ншим його

учасникам; ³нш³ засоби розпод³лу та перерозпод³лу ризик³в м³ж учас-

никами проектно¿ д³яльност³ (застави, задатки, неустойки) [45; 52].

Гарант³¿ основний ³нструмент розпод³лу ризик³в м³ж учасника-

ми проектно¿ д³яльност³, що передбачаº виконання зобовязань за

111

³ншим (основним) договором (контрактом), до якого в³дсилаº гаран-

т³я. Мета гарант³¿ додатково забезпечити ф³нансов³ ³нтереси сто-

р³н, як³ беруть участь як у звичайних видах комерц³йно¿ д³яльност³,

так ³ в ³нвестиц³йних проектах.

У св³тов³й господарськ³й практиц³ розр³зняють так³ форми гаран-

т³й [51]: умовн³ та безумовн³, обмежен³ та необмежен³, передаван³ та

непередаван³, забезпечен³ та незабезпечен³, в³дкличн³ та безв³дкличн³.

Безумовн³ гарант³¿ передбачають виконання гарантом сво¿х зобо-

вязань за першою вимогою, нав³ть якщо вона не п³дтверджена по-

данням обгрунтувальних документ³в. Умовн³ гарант³¿ передбачають

виконання певних умов у раз³ подання необх³дно¿ документац³¿, що

обгрунтовуº чи п³дтверджуº факт порушення зобовязань за догово-

ром (контрактом).

У в³тчизнян³й практиц³ оф³ц³йно ³снуº т³льки одна форма гаран-

т¿¿ банк³вська. Зг³дно з нею банк, кредитна установа чи страхова

орган³зац³я (гарант) дають на прохання ³ншо¿ особи (принципала)

письмове зобовязання сплатити кредитору принципала (бенеф³ц³а-

ру) в³дпов³дно до умов зобовязання, яке даº гарант, грошову суму в

раз³ подання бенеф³ц³аром плат³жно¿ вимоги про ¿¿ сплату. Близьким

до гарант³¿ засобом забезпечення зобовязань º поручництво. За дого-

вором поручництва поручитель зобовязуºться перед кредитором

³ншо¿ особи в³дпов³дати за виконання останньою ¿¿ зобовязань

ц³лком або в певн³й частин³.

Розр³зняють гарант³¿ обмежен³ та необмежен³. У проектн³й д³яль-

ност³ найчаст³ше застосовують гарант³¿, обмежен³ розм³рами ³ стро-

ками. Розм³р гарант³¿ звичайно залежить в³д розм³ру контракту або

його визначають у в³дсотках до нього. В окремих випадках надають

безгрошов³ гарант³¿, зг³дно з якими гарант зобовязуºться забезпе-

чити бенеф³ц³ару постачання товару чи виконання роб³т в³дпов³дно

до основного договору (контракту). Строки гарант³й, як правило, уз-

годжують з певними фазами та етапами реал³зац³¿ проекту.

Кр³м прямих гарант³й, порядок надання та форми яких регламен-

туються законодавством, розр³зняють непрям³, як³ не в³дображають у

баланс³ гаранта. Типовий приклад непрямо¿ гарант³¿ зобовязання

купувати товар у певних обсягах за певною ц³ною чи постачати сиро-

вину за ф³ксованими ц³нами. Юридичною формою такого зобовя-

зання º не гарант³йний лист або догов³р гарант³¿, а контракт на прид-

бання чи постачання товару [45].

112

Р³зновидом непрямих гарант³й º домислювальн³. Вони взагал³ не

мають ч³тко¿ юридично¿ форми, ³ гаранту потр³бно в³дбивати ¿х у

ф³нансов³й зв³тност³. Домислювальними гарант³ями º протоколи про

íàì³ðè.

Р³зновидами непрямих гарант³й º зобовязання ф³нансово-кредит-

них установ: аваль, резервний та товарний (комерц³йний) акредитиви.

Аваль це вексельне поручництво, напис на вексел³, що юридич-

но перетворюº авал³ста на боржника. П³сля настання строку платежу

векселедавець ³ авал³ст сп³льно в³дпов³дають за зобовязанням, що

м³ститься у вексел³. Авал³стом, як правило, º банк, де розм³щуºться

рахунок векселедавця. Аваль оформлюють зазвичай написом авал³-

ста на вексел³, ³нод³ видачею окремого документа. Застосовують

аваль тод³, коли векселетримач не впевнений у платоспроможност³

векселедавця.

Резервний (гарант³йний, зустр³чний) акредитив це зас³б забезпе-

чення кредиту. В³н полягаº в тому, що банк, де розм³щуºться рахунок

позичальника, як забезпечення кредиту в³дкриваº акредитив на ко-

ристь ³ншого банку, що надаº ц³й компан³¿ резервний кредит.

Комерц³йний (товарний) акредитив це зобовязання банку випла-

тити певному одержувачу з доручення за рахунок кл³ºнта обумовлену

суму в певн³й валют³ за умови надання бенеф³ц³аром (експортером,

п³дрядчиком) необх³дних документ³в. По сут³ це зас³б страхування в³д

ризику неплатежу з боку ³мпортера (замовника). Найнад³йн³шим

³нструментом акредитивних розрахунк³в для бенеф³ц³ара º безв³д-

кличний п³дтверджений акредитив безв³дкличне зобовязання пла-

тежу з боку банку у форм³ документального п³дтвердження банку

зд³йснити плат³ж у будь-якому випадку в раз³ предявлення необх³д-

них документ³в. Отже, акредитив це вид непрямо¿ гарант³¿ плате-

жу, який часто застосовують у в³дносинах м³ж продавцями й покуп-

цями, замовниками та п³дрядчиками.

Звичайн³ банк³вськ³ гарант³¿, як правило, не регламентуються

м³жнародними правовими нормами; ¿х застосування регулюºться на-

ц³ональним законодавством кра¿ни-гаранта. Застосування вексель-

них авал³в, резервних акредитив³в, комерц³йних акредитив³в та ³нших

непрямих гарант³й полегшуºться наявн³стю м³жнародних правових

норм ³ порядк³в. У 1994 р. М³жнародна торговельна палата розроби-

ла ун³ф³кован³ правила та порядок для документальних акредитив³в,

що м³стять основн³ м³жнародн³ вимоги до акредитив³в ³ правила век-

сельного об³гу.

113

²снують також ³нструменти розпод³лу й перерозпод³лу ризик³в м³ж

учасниками проектно¿ д³яльност³, призначен³ для забезпечення вико-

нання зобовязань стор³н. Це застави, задатки, утримання майна бор-

жника ³ неустойки. Зазначимо, що перел³чен³ засоби лише з певними

обмеженнями можна зарахувати до ³нструмент³в розпод³лу та пере-

розпод³лу проектних ризик³в.

За забезпеченим заставою зобовязанням кредитор (заставоутри-

мувач) маº право в раз³ невиконання боржником свого зобовязання

одержувати задоволення з вартост³ закладеного майна.

Утримання кредитором майна боржника ³ задаток можна застосо-

вувати як засоби повного чи часткового в³дшкодування збитк³в учас-

нику проектно¿ д³яльност³ в раз³ реал³зац³¿ ризику за рахунок засоб³в

³ншого учасника.

Зазначен³ засоби виконують компенсац³йну функц³ю. Ця функц³я

вторинна, тому що розм³р утримуваного майна у варт³сному вира-

женн³, а також розм³р задатку не залежать в³д розм³ру можливого

збитку в³д реал³зац³¿ ризику. Основна функц³я цих засоб³в приму-

сити боржника виконувати сво¿ догов³рн³ зобовязання, повязан³ з

реал³зац³ºю проекту. Особливо це стосуºться такого засобу, як неус-

тойка.

Неустойка (штраф, пеня) грошова сума, яку боржник зобовя-

заний сплатити кредитору в раз³ невиконання чи неналежного вико-

нання зобовязань (зокрема, у раз³ прострочення виконання). За ви-

могою про сплату неустойки кредитор не зобовязаний доводити, що

йому запод³яно збитки [45; 51].

²нструменти розпод³лу та перерозпод³лу ризик³в т³ºю чи ³ншою

м³рою виконують превентивно-проф³лактичн³ функц³¿. Ц³ ³нструмен-

ти сконструйован³ так, що невиконання учасником проекту сво¿х зо-

бовязань спричинюº збитки не т³льки ³нших учасник³в, а й насампе-

ред цього учасника проекту.

Якщо перевагу надають методу поглинання ризику, а оц³нений

ризик у розрахунку на одного учасника непом³рний, застосовують

такий ³нструмент, як розширення кола учасник³в до тако¿ ¿х к³ль-

кост³, поки р³вень ризику в розрахунку на одного учасника знизиться

до прийнятного. Найчаст³ше до такого засобу вдаються банки, що

ф³нансують проект. З метою зниження кредитного ризику банк

оператор ф³нансування формуº банк³вський консорц³ум. ²нструмен-

том поглинання ризику º також резервн³ фонди, як³ створюº один,

к³лька чи вс³ учасники проекту (загальний резервний фонд проекту).

114

Кр³м наведено¿ класиф³кац³¿ ³нструмент³в управл³ння проектними

ризиками за методами управл³ння застосовують ще класиф³кац³ю за

сферами д³яльност³ учасник³в проекту орган³зац³йною, техн³чною,

кадровою, ³нформац³йно-анал³тичною, догов³рно-правовою, ф³нан-

совою, комерц³йною тощо [45]. В³дпов³дно до цих сфер виокремлю-

ють так³ ³нструменти управл³ння проектними ризиками:

орган³зац³йн³ створення в межах проектно¿ команди служби

управл³ння ризиками, спец³альних авар³йно-рятувальних та ава-

р³йно-ремонтних служб;

техн³чн³ запровадження систем контролю за технолог³чним

режимом виробництва; контроль за як³стю буд³вельно-монтаж-

них роб³т, машин ³ устаткування (на ³нвестиц³йн³й фаз³ проект-

ного циклу), сировини, матер³ал³в ³ нап³вфабрикат³в (на вироб-

нич³й фаз³); придбання устаткування для л³кв³дац³¿ насл³дк³в тех-

ногенних авар³й ³ катастроф;

кадров³ навчання ³ п³двищення квал³ф³кац³¿ персоналу, який ек-

сплуатуº обºкт (техн³ка безпеки, управл³ння технолог³чними про-

цесами, забезпечення еколог³чно¿ безпеки виробництва тощо);

³нформац³йно-анал³тичн³ створення системи збирання та ана-

л³зу ³нформац³¿, необх³дно¿ для оц³нювання проектних ризик³в ³

оптимального управл³ння ними;

догов³рно-правов³ п³дготовка договор³в, гарант³йних лист³в,

статут³в, ³нших юридичних документ³в, що забезпечують розпо-

д³л ризик³в м³ж учасниками проектно¿ д³яльност³, а також зни-

ження р³вня ризик³в за допомогою страхування зовн³шн³ми що-

до проекту страхувачами, а також заходи контролю за реал³за-

ц³ºю юридичних документ³в;

ф³нансов³ резервн³ фонди окремих учасник³в проектно¿ д³яль-

ност³ та проекту загалом; рахунки типу ескроу; застави в р³з-

номан³тних формах; страхування р³зних вид³в ризик³в; резервн³

кредити типу стенд-бай; акредитиви; валютн³ та процентн³

свопи тощо;

комерц³йн³ контракти, що гарантують ст³йкий збут проектно-

го продукту, а також придбання ресурс³в, необх³дних для його

виробництва; до ц³º¿ категор³¿ ³нструмент³в належать операц³¿ з

хеджування комерц³йних ризик³в (опц³они, фьючерси тощо).

Операц³¿ з³ зниження р³вня ризик³в у межах проектно¿ д³яльност³

найт³сн³ше взаºмоповязан³ й охоплюють одночасно к³лька сфер ц³º¿

д³яльност³. Взаºмоузгоджуються догов³рно-правов³, комерц³йн³ та

115

ф³нансов³ ³нструменти. Створення служби управл³ння ризиками

(орган³зац³йний ³нструмент) т³сно повязане з таким кадровим ³нстру-

ментом, як добирання спец³ал³ст³в ³ забезпечення ¿х в³дпов³дними тех-

н³чними засобами (техн³чн³ ³нструменти).

На р³зних етапах реал³зац³¿ проекту загальний обсяг ризик³в ³ ¿х

конкретних вид³в зм³нюºться, в³дпов³дно зм³нюються й ³нструменти

управл³ння ризиком.

На до³нвестиц³йн³й фаз³ здеб³льшого застосовують ³нструменти,

повязан³ з анал³зом проектних ризик³в, догов³рно-правов³ та стра-

хов³. Так, догов³р м³ж консультантом ³ замовником маº передбачати

гарант³¿ належного виконання роб³т, повязаних з п³дготовкою б³з-

нес-плану й обгрунтованост³ ³нвестиц³й.

На ³нвестиц³йн³й фаз³ першорядного значення набувають так³ ³н-

струменти: гарант³я завершення проекту (для кредитор³в); гарант³я

належного виконання контракту на зд³йснення буд³вельно-монтаж-

них роб³т ³ постачання устаткування (для замовника проекту); стра-

хування буд³вельних ризик³в (для п³дрядчик³в), вантаж³в (для поста-

чальник³в устаткування й матер³ал³в) тощо.

На виробнич³й фаз³ застосовують так³ ³нструменти: страхування

майна (актив³в) проектно¿ компан³¿; гарант³я погашення заборгова-

ност³ за кредитом; рахунки типу ескроу; валютн³ свопи, хеджуван-

ня в³д комерц³йних ризик³в; страхування цив³льно¿ в³дпов³дальност³

òîùî.

На фаз³ закриття проекту особливе значення мають резервн³

фонди, кошти яких необх³дн³ для демонтажу (консервац³¿) обºкта,

л³кв³дац³¿ еколог³чних насл³дк³в виробничо¿ д³яльност³, погашення

заборгованост³ учасник³в проектно¿ д³яльност³ перед трет³ми особа-

ми тощо. Формувати резервн³ (страхов³) фонди необх³дно планом³рно

протягом виробничо¿ фази проектного циклу.

²нструменти управл³ння ризиками при переход³ з одн³º¿ фази про-

ектного циклу на ³ншу ³стотно зм³нюються. Це означаº, що процес

управл³ння ризиками безперервний ³ º в³дпов³дальною д³яльн³стю

протягом проектного циклу загалом. У застосуванн³ ³нструмент³в уп-

равл³ння ризиками спостер³гаºться певна спадкоºмн³сть. Гарант³я за-

вершення проекту, що необх³дна банкам-кредиторам на ³нвестиц³й-

н³й фаз³, на виробнич³й фаз³ трансформуºться у звичайну гарант³ю

погашення заборгованост³ за кредитом. Окрем³ ³нструменти управ-

л³ння ризиками пролонговано¿ д³¿, тому невчасне ¿х використання

спричиняºться до негативних насл³дк³в. Так, на фаз³ закриття проек-

116

ту (як у випадку з Чорнобильською АЕС) можуть стати потр³бними

значн³ грошов³ фонди, тому починати ¿х формування необх³дно одра-

зу п³сля запровадження обºкта в експлуатац³ю, коли проект починаº

генерувати грошов³ потоки. В³дсутн³сть у проектно¿ орган³зац³¿ по-

л³са страхування в³д ризик³в фахово¿ в³дпов³дальност³ при розробц³

контракту на п³дготовку проектно¿ документац³¿ на ³нвестиц³йн³й

фаз³ позбавляº позичальника права на в³дшкодування збитк³в в³д по-

милок в обгрунтуванн³ проекту ³ документац³¿.

²нструменти управл³ння проектними ризиками мають ч³тку пер-

сональну спрямован³сть [45], тому ¿х класиф³кують за видами бене-

ф³ц³ар³в (вигодонабувач³в):

ор³ºнтован³ на захист ³нтерес³в кредитора проекту статт³ й

застереження в текст³ кредитного договору, гарант³¿ завершення

проекту й погашення боргу за кредитом, застави в забезпечення

плат³жних зобовязань позичальника тощо (ц³ ³нструменти роз-

глянемо в п³дрозд. 6.4);

ор³ºнтован³ на захист ³нтерес³в замовника проекту (проектно¿

компан³¿) статт³ й застереження в текст³ контракт³в з п³дрядчи-

ками, консультантами, постачальниками; гарант³¿, що доповню-

ють ц³ контракти (за авансовим платежем, належного виконання

контракту та ³н.); страхування майна (актив³в) проекту; страху-

вання в³дпов³дальност³ (у звязку з виробничою д³яльн³стю); кон-

тракти, що гарантують збут проектного продукту ³ закуп³влю

сировини та ³нших виробничих ресурс³в; страхов³ (резервн³) фон-

äè òîùî;

ор³ºнтован³ на захист ³нтерес³в виконавц³в (п³дрядчик³в, поста-

чальник³в, консультант³в) страхування буд³вельних ризик³в,

вантаж³в у дороз³, ризик³в неплатеж³в з боку замовника, гарант³¿

оплати контракту тощо.

6.3. ²нструменти управл³ння ризиками ³нвестора

На р³зних етапах реал³зац³¿ проекту банк бере активну участь (без-

посередньо або через консультант³в) у п³дготовц³ в³дпов³дних юри-

дичних документ³в (договор³в, угод, контракт³в, гарант³йних лист³в

тощо) або ¿х експертиз³ (щодо врахування в них питань захисту в³д

ризик³в), а також зд³йснюº безперервний контроль за реал³зац³ºю не

т³льки тих договор³в ³ угод, стороною яких в³н º, а й юридичних доку-

мент³в ³нших учасник³в проектно¿ д³яльност³ [16].

117

Контроль за реал³зац³ºю проекту (а також мон³торинг ризик³в)

банк зд³йснюº за допомогою р³зних засоб³в: зв³т³в учасник³в проект-

но¿ д³яльност³ про виконання роб³т, ³нспекц³й буд³вельного майдан-

чика й обºкта, участ³ у випробуваннях ³ прийманн³ обºкта тощо. Ак-

тивна участь банку в заснуванн³ проектно¿ компан³¿ та управл³нн³

нею набагато полегшуº розпод³л проектних ризик³в м³ж банком ³

спонсорами (фундаторами) проекту, а також управл³ння проектними

ризиками загалом. У процес³ управл³ння проектними ризиками банк

розвязуº два взаºмозалежних завдання: управляº ризиками за проек-

том загалом ³ ризиками непогашення боргу за кредитом з боку про-

ектно¿ компан³¿. Для банку-кредитора основним º ризик непогашення

кредиту. Тому в межах проектного ф³нансування банки виконують

певн³ д³¿. Розглянемо основн³ з них.

1. Розм³р ф³нансування проекту банк визначаº не т³льки зг³дно з

кошторисом ³ бюджетом проекту, а й з огляду на оптим³зац³ю струк-

тури кредитного портфелю банку (за видами проект³в ³ рег³онами) з

метою зниження ризик³в банк³всько¿ д³яльност³ загалом. Р³вень про-

центно¿ ставки за проектним кредитом безпосередньо залежить в³д

р³вня ризик³в, як³ банк приймаº на себе за проектом.

2. Частка ф³нансово¿ участ³ банку у проект³ так само залежить в³д

р³вня прийнятих ним на себе ризик³в. За низького р³вня ризику сп³в-

в³дношення позичених кошт³в ³ вкладених фундаторами в кап³тал

проектно¿ компан³¿ може становити 95:5 або нав³ть перевищувати це

сп³вв³дношення. За високого р³вня ризик³в банк може зажадати, щоб

сума кап³талу проектно¿ компан³¿ була вагомою й нав³ть перевищувала

розм³р проектного кредиту.

3. Що вищий р³вень ризик³в за проектом, то гнучк³ш³ мають бути

умови кредитно¿ угоди. Зокрема, банк може передбачити гнучкий

граф³к погашення заборгованост³ за кредитом, зг³дно з яким темпи й

абсолютн³ розм³ри чергових погашень залежать в³д ф³нансово-еконо-

м³чних показник³в проекту. Кредитною угодою може також передба-

чатись опц³он у вигляд³ конвертац³¿ частини боргу за кредитом в

акц³¿ (частку в кап³тал³) проектно¿ компан³¿. За низького р³вня ри-

зик³в умови кредитно¿ угоди наближаються до стандартних.

З метою зниження р³вня ризик³в банк оптим³зуº структуру ф³нан-

сування проекту [16; 69]. В³н зац³кавлений у залученн³ субординова-

них щодо основного кредит³в: вимоги за ними задовольняються п³сля

задоволення вимог за основним кредитом. Субординован³ кредити

мають так³ переваги для позичальника: ф³ксовану процентну ставку;

118

тривалий терм³н; як правило, незабезпечен³сть або невизначену за-

безпечен³сть. Найчаст³ше субординован³ кредити надають фундатори

проектно¿ компан³¿ та ³нш³ спонсори проекту.

Вир³шуючи питання про ф³нансування ³нвестиц³йного проекту та

його схему, банк вибираº найменш ризиковану. Кр³м класично¿ схе-

ми проектного ф³нансування, коли кредит надаºться проектн³й ком-

пан³¿, яка º замовником проекту, можлив³ й ³нш³:

ф³нансування з використанням р³зних форм л³зингу;

надання кредиту п³дрядчику, що бере участь у реал³зац³¿ проек-

òó;

надання кредиту покупцю проектного продукту;

надання гарант³й у р³зних формах проектн³й компан³¿ чи п³дряд-

чику, що бере участь у реал³зац³¿ проекту;

форфейтування контракт³в на постачання ³нвестиц³йних товар³в

³ виконання п³дрядних роб³т.

Як приклад альтернативно¿ схеми ф³нансування розглянемо зас-

тосування банком л³зингових операц³й. Л³зинг це середньо- та

довгострокова оренда промислового технолог³чного устаткування,

обºкт³в кап³тального буд³вництва, ³ншого рухомого й нерухомого

майна [51]. У схемах ф³нансування проект³в за допомогою л³зингу

роль проектно¿ компан³¿ в³д³граº л³зингова компан³я, фундатором ³

кредитором яко¿ º банк або консорц³ум банк³в. Основн³ ризики для

банку-кредитора повязан³ з д³яльн³стю не проектно¿ компан³¿, а ком-

пан³¿-оператора (л³зингоотримувача). Тому при розгляд³ заявки по-

тенц³йного л³зингоотримувача банк ураховуº так³ чинники [15]: ко-

мерц³йну репутац³ю ³ ф³нансовий стан компан³¿-л³зингоотримувача;

ф³нансово-економ³чну й пол³тичну ситуац³ю у кра¿н³ (зокрема, ризик

ускладнень при реал³зац³¿ заставного права); проф³лактичну ц³ну

обºкта л³зингу, динам³ку ¿¿ можливо¿ зм³ни на вторинному ринку

протягом наступних рок³в; умови експлуатац³¿ обºкта л³зингу ф³р-

мою-л³зингоотримувачем.

Взагал³ для банк³в л³зингова форма ф³нансування проект³в º най-

менш ризикованою (переваги та недол³ки л³зингу щодо ³нтерес³в про-

ектно¿ компан³¿ див. у п³дрозд. 4.1). На в³дм³ну в³д ф³нансових ³нвес-

тиц³й вкладений в ³нвестиц³йно-л³зинговий б³знес кап³тал не схиль-

ний до ³нфляц³¿ земля й ³нш³ обºкти нерухомост³ за умов ринково¿

економ³ки мають тенденц³ю до подорожчання. Перевага л³зингу по-

лягаº в тому, що банк над³йно застрахований в³д ризику неплато-

спроможност³ л³зингоотримувача, тому що з метою погашення зо-

119

бовязань в³н може повернути соб³ обºкт л³зингу, в³ддати його в

оренду ³нш³й особ³ чи нав³ть продати [15]. Проте л³зинг маº й певн³

недол³ки. Наприклад, пор³вняно з продажем устаткування чи обºкта

нерухомост³ у кредит для л³зингу характерний вищий р³вень ризику

щодо л³зингодавача, бо в³н не може обмежити прийняття л³зингоот-

римувачем додаткових боргових зобовязань.

6.4. Страхування як ³нструмент захисту кредитора

Гарант³¿, резервн³ фонди, фонди утримання, поручництва, кон-

тракти на реал³зац³ю проектного продукту та под³бн³ ³нструменти

управл³ння ризиком базуються на застосуванн³ методу поглинання

ризик³в учасниками проектно¿ д³яльност³. Кожний з цих ³нструмент³в

передбачаº розпод³л у певн³й пропорц³¿ поглиненого ризику м³ж ок-

ремими учасниками. Звичайно, можна стверджувати, що банки, як³

видають контрактн³ гарант³¿, не належать безпосередньо до учас-

ник³в проектно¿ д³яльност³, оск³льки видають ц³ гарант³¿ за певну

винагороду ³ º не внутр³шн³ми, а комерц³йними гарантами. Проте

банки видають гарант³¿ (за окремими винятками) т³льки за умови

надання учасником проектно¿ д³яльност³ контргарант³й чи ³ншого

прийнятного для банку над³йного забезпечення. Тому можна стверд-

жувати, що хоча банк³вськ³ гарант³¿ формально комерц³йн³, по сут³

вони º внутр³шн³ми гарант³ями, забезпеченими активами учасник³в

проекту.

У межах проектно¿ д³яльност³ метод страхування набираº форми

конкретних ³нструмент³в договор³в (угод) про страхування р³зних

вид³в проектних ризик³в ³ в³дпов³дних страхових сертиф³кат³в (пол³-

с³в). Страхувач (страхова компан³я) º комерц³йним гарантом, тому

що надаº сво¿ послуги за певну винагороду (страхову прем³ю, стра-

ховий внесок), причому на в³дм³ну в³д банку-гаранта не потребуº

контргарант³¿ чи ³ншого над³йного забезпечення [59]. Покривають

ризики з³ страхового фонду, сформованого за рахунок страхових

внеск³в (а також деяких ³нших додаткових джерел, у раз³ страхування

пол³тичних ризик³в часто за рахунок кошт³в державного бюдже-

ту). З огляду на те що проектна д³яльн³сть º сукупн³стю ризикованих

операц³й у р³зних сферах (виробнич³й, комерц³йн³й, буд³вельн³й, ф³-

нансов³й, науково-техн³чн³й тощо), в ¿¿ межах застосовують р³зн³

види страхування [31; 59].

120

Страхов³ операц³¿, що повязан³ з проектною д³яльн³стю, класиф³-

кують за фазами проектного циклу:

до³нвестиц³йна страхування фахово¿ в³дпов³дальност³ розроб-

ник³в проектно-кошторисно¿ документац³¿;

³нвестиц³йна страхування вантаж³в, буд³вельних ризик³в, ри-

зик³в неплатежу за контрактом тощо;

виробнича майнове страхування, страхування еколог³чних

ризик³в та ³нш³ види страхування в³дпов³дальност³, страхування

в³д простою виробництва (наприклад, переривання виробничо¿

д³яльност³);

закриття проекту.

На окремих етапах т³º¿ чи ³ншо¿ фази проектного циклу ³нод³ зас-

тосовують специф³чн³ види страхування, наприклад на виробнич³й

фаз³ проекту протягом одного-двох рок³в п³сля впровадження обºкта

в д³ю можливе страхування п³сляпускових гарант³йних зобовязань

п³дрядчика.

За класичною класиф³кац³ºю вид³в страхування страхов³ операц³¿

под³ляють на майнов³ (страхування вантаж³в, б³льшост³ вид³в буд³-

вельних ризик³в, ³нвестиц³й в³д пол³тичних ризик³в тощо); особист³

(страхування персоналу в³д нещасних випадк³в тощо); з³ страхування

в³дпов³дальност³ (еколог³чних ризик³в, фахово¿ в³дпов³дальност³ про-

ектно-буд³вельних компан³й тощо).

З огляду на те що учасники проектно¿ д³яльност³ часто вдаються

до страхування пол³тичних ризик³в, страхов³ операц³¿ под³ляють ще

за видами страхувач³в приватними страховими компан³ями ³ дер-

жавними та нап³вдержавними страховими агентствами.

Страхов³ операц³¿, що повязан³ з проектною д³яльн³стю, класи-

ф³кують також за субºктами страхових договор³в. До страхування як

методу зменшення ризик³в можуть вдаватися практично вс³ учасники

проектно¿ д³яльност³: здеб³льшого добров³льно (на основ³ сформова-

но¿ практики, зг³дно з вимогами державних орган³в, з огляду на

власн³ ³нтереси), в окремих випадках на вимогу одного або к³лькох

учасник³в проектно¿ д³яльност³. За розглядуваною ознакою страхов³

операц³¿ класиф³кують так [59]:

страхування за участю банк³в-кредитор³в (ризику непогашення

кредит³в, зокрема експортних кредит³в в³д пол³тичних ризик³в);

страхування за участю проектно¿ компан³¿ (в³дпов³дальност³ по-

зичальника за непогашення кредит³в);

121

страхування актив³в проекту в³д пол³тичних ³ комерц³йних ри-

çèê³â;

страхування в³д простою виробництва (виходу з ладу техн³ки,

пожеж, еколог³чних ризик³в тощо);

страхування за участю постачальник³в ³нвестиц³йних товар³в ³

п³дрядчик³в (страхування вантаж³в, буд³вельних ризик³в, комер-

ц³йних кредит³в в³д ризику неплатежу);

страхування за участю консультант³в (страхування фахово¿ в³д-

пов³дальност³);

страхування за участю постачальник³в ресурс³в (на випадок не-

виконання договор³в постачань) ³ покупц³в проектного продук-

ту (на випадок несплати поставленого проектного продукту).

Лише наявн³сть у в³дпов³дний спос³б складених ³ п³дписаних учас-

ником проекту договор³в страхування та надання ¿м в³дпов³дних

страхових пол³с³в º умовою виконання сво¿х зобовязань ³ншими

учасниками. В одних випадках зг³дно з договорами страхування бе-

неф³ц³аром º безпосередньо страхувач, в ³нших ним може бути ³нший

учасник. Часто на роль бенеф³ц³ара претендуº банк-кредитор, особли-

во коли спонсори проекту не можуть забезпечити в повному обсяз³ не-

обх³дних банку гарант³й (завершення проекту, погашення боргу) [45].

Фактично в цьому раз³ страхов³ договори учасник³в проектно¿ д³яль-

ност³ виконують функц³ю забезпечення проектного кредиту. Банк-

кредитор безпосередньо бере участь у в³дпрацюванн³ в³дпов³дного

договору страхування ³ зд³йснюº якнайретельн³ший повсякденний

контроль за виконанням учасником проекту (страхувальником) ус³х

умов зазначеного договору. Окрем³ види страхування, наприклад

страхування в³дпов³дальност³ позичальник³в за непогашення кре-

дит³в, передбачають, що бенеф³ц³аром страхового договору º не стра-

хувальник, а кредитор.

Контрольн³ питання

1. Основн³ типи ³нструмент³в управл³ння проектними ризиками.

2. Що означаº скасування проектних ризик³в?

3. ²нструменти скасування проектних ризик³в.

4. ²нструменти страхування проектних ризик³в.

5. Що таке л³зингове ф³нансування?

6. Призначення страхування.

7. Види страхування.

8. Як³ д³¿ передбачаº поглинання ризику?

122

9. Основн³ принципи зниження ризик³в ³нвестування.

10. ²нструменти скасування проектних ризик³в.

11. ²нструменти попередження ³ контролю проектних ризик³в.

12. ²нструменти страхування проектних ризик³в.

13. Види страхування, як³ найчаст³ше застосовують при реал³зац³¿

проект³в.

123

Ðîçä³ë 7

Управл³ння проектними

ризиками в контрактах

7.1. Розпод³л ризик³в у проектних контрактах

Б³льш³сть ризик³в проектно¿ д³яльност³ припадаº на ³нвестиц³йну

(буд³вельну) фазу проектного циклу. Загальн³ й остаточн³ результати

проектно¿ д³яльност³ для вс³х учасник³в проекту ³стотно залежать в³д

процесу виконання контракт³в на постачання ³нвестиц³йних товар³в

(машин, устаткування, транспортних засоб³в, буд³вельних матер³-

ал³в), а також виконання п³дрядних роб³т (буд³вельних, монтажних,

пусконалагоджувальних). В окремих випадках на ³нвестиц³йн³й фаз³

застосовують також контракти на надання консультац³йних послуг

(проведення торг³в, п³дготовка контракт³в, контроль за виконанням

ðîá³ò òîùî).

Покупцем (замовником) у контрактах на надання консультац³й-

них послуг º проектна компан³я, оск³льки на н³й лежить основна

в³дпов³дальн³сть за управл³ння ризиками реал³зац³¿ контракт³в. Вод-

ночас основн³ ф³нансов³ ризики невиконання чи неналежного вико-

нання контракт³в лежать на кредиторах проекту, ³ це зумовлюº жор-

сткий контроль за д³яльн³стю на ³нвестиц³йн³й фаз³ проектного циклу

з боку банку й фундатор³в проектно¿ компан³¿:

¿хню активну участь у вибор³ постачальник³в ³нвестиц³йних

товар³в, п³дрядчик³в, а в раз³ потреби ³ консультант³в;

сприяння в п³дготовц³ контракт³в ³ одержанн³ необх³дних стра-

хових пол³с³в;

контроль за реал³зац³ºю контракт³в ³ виконанням умов страхо-

вих договор³в;

сприяння у вир³шенн³ спор³в (зокрема, через суд ³ арб³траж) м³ж

проектною компан³ºю та постачальниками (п³дрядчиками), а в

окремих випадках м³ж проектною компан³ºю та страхувачами;

надання (в окремих випадках) постачальникам (п³дрядчикам,

консультантам) необх³дних гарант³й ³ поручництв.

Основними ³нструментами управл³ння ризиками при реал³зац³¿

контракт³в на ³нвестиц³йн³й фаз³ проектного циклу º гарант³¿ юри-

124

дичн³ (зобовязання стор³н щодо виконання контракт³в ³ санкц³¿ за

¿х порушення) та ф³нансов³ (матер³альн³), страхування та резервн³

фонди.

Юридичн³ та ф³нансов³ гарант³¿ щодо проектних контракт³в пе-

редбачають розпод³л ризик³в м³ж сторонами контрактних в³дносин у

певних пропорц³ях. У текстах контракт³в не т³льки формулюються

зобовязання стор³н ³ санкц³¿ за ¿х порушення, а й ч³тко визначаються

умови надання необх³дних ф³нансових гарант³й ³ страхування. Як

правило, контракти набирають сили т³льки п³сля надання сторонами

належно оформлених гарант³й ³ страхових пол³с³в [45].

Юридичн³ гарант³¿. Квал³ф³ковано п³дготовлен³ контракти (за на-

явност³ ефективно¿ судово¿ й арб³тражно¿ системи) над³йно захища-

ють сторони в³д ризик³в подорожчання товар³в (роб³т), затримки в

постачанн³ товар³в (виконанн³ роб³т), постачання неяк³сних товар³в

(неяк³сного виконання роб³т), неплатежу чи невчасного й неповно-

го платежу за контрактом, втрат у результат³ зм³ни валютного курсу.

У контрактах на п³дрядн³ роботи й постачання устаткування особли-

ве значення мають статт³ щодо гарант³й, рекламац³й та санкц³й.

Як приклад розглянемо статтю Гарант³я якост³ у контракт³ на

постачання машин ³ устаткування. У ц³й статт³ звичайно м³ститься

така умова: постачальник (продавець) гарантуº високу як³сть ³ нор-

мальну роботу устаткування, яке в³н продаº, протягом певного га-

рант³йного строку (в³д к³лькох м³сяц³в до к³лькох рок³в). Гарант³йний

строк може обчислюватися з дати постачання, запуску устаткування

в експлуатац³ю тощо. Для забезпечення гарант³¿ якост³ складного ус-

таткування в контракт³ звичайно обумовлюºться право покупця

(проектно¿ компан³¿) контролювати його як³сть ³ як³сть використову-

ваних матер³ал³в у процес³ виготовлення устаткування, брати участь

у його випробуваннях на заводах продавця ³ його субпостачальник³в.

У ц³й же статт³ контракту звичайно перел³чують випадки, на як³ га-

рант³я не поширюºться (наприклад, на запасн³ швидкозношуван³ де-

тал³; природне зношення устаткування; дефекти й поломки, що зяви-

лись через неправильне збереження, використання й обслуговування

устаткування).

Велике значення для захисту проектно¿ компан³¿ в³д ризик³в поста-

чання неяк³сного товару (а також його недопостачання) маº стаття

контракту Рекламац³¿. У н³й обумовлюються права й обовязки

стор³н у звязку з рекламац³ºю (претенз³ºю), порядок ³ строки предяв-

лення рекламац³¿, засоби врегулювання суперечностей. У раз³ об-

125

грунтованост³ рекламац³¿ сторони узгоджують прийнятн³ засоби ¿¿

врегулювання:

усунення дефект³в постачальником за його рахунок;

виправлення дефект³в покупцем за рахунок постачальника,

якщо останн³й не може забезпечити цю роботу у прийнятн³ для

покупця строки;

часткова зам³на й повернення товару (устаткування) ц³лком,

якщо його не можна використовувати та транспортн³ витрати з

повернення невелик³;

уц³нення товару (у торг³вл³ машинами й устаткуванням цей зас³б

застосовують р³дко).

На зам³нену машину, устаткування, вузол, деталь можуть бути

встановлен³ загальн³ строки гарант³¿, передбачен³ контрактом, а та-

кож узгоджен³ нов³ строки, якщо зам³на чи ремонт тривали довго.

Найважлив³шим ³нструментом захисту проектно¿ компан³¿ в³д

ризик³в невиконання чи недосконалого виконання контракт³в про

реал³зац³ю проекту º статт³ контракту щодо штрафних санкц³й ³

в³дшкодування збитк³в. Санкц³¿ можуть мати форму пен³, неустойки,

штрафу, що сплачуються за порушення контракту щодо строк³в по-

стачання, якост³ товару, умов платежу тощо. Загальним правилом

догов³рних в³дносин º таке: штрафн³ санкц³¿ повинн³ сприяти вико-

нанню контракту, не передбачати руйн³вного характеру ³ не бути за-

собом одержання прибутку за рахунок помилок партнера.

Окрем³ порушення контракт³в спричинюють так³ збитки для окре-

мих учасник³в проекту, як³ не компенсуються штрафами й неустойка-

ми. У цьому звязку контракти передбачають компенсац³¿ наперед уз-

годжених ³ оц³нених збитк³в; припускаються також застереження про

втрачену вигоду. Проте так³ стягнення не зв³льняють партнера в³д ви-

конання сво¿х зобовязань за контрактом.

Велике значення для реал³зац³¿ багатьох проект³в мають кон-

тракти на матер³ал³зац³ю проекту п³дрядн³ контракти. Часто за-

мовник проекту укладаº з п³дрядчиком контракт на умовах п³д

ключ, покладаючи на нього виконання вс³х роб³т ³ закуп³вель у ме-

жах проекту.

П³дрядн³ контракти мають специф³ку пор³вняно з контрактами на

постачання машин ³ устаткування. По-перше, п³дрядн³ компан³¿ ви-

робляють специф³чний товар матер³ал³зують проекти. Особ-

лив³сть цього товару полягаº в тому, що в³н, як правило, не сер³йний.

Тому в³дсутня ринкова ц³на на багато вид³в проектно¿ д³яльност³, що

126

утруднюº для замовника й п³дрядчика визначення вартост³ контрак-

ту ³ ризик³в для стор³н через можливе в³дхилення фактичних витрат

в³д вартост³ контракту.

По-друге, п³дрядн³ контракти часто довготривал³. За цей час еко-

ном³чна (а ³нод³ й пол³тична) ситуац³я може ³стотно зм³нитися, що º

додатковим чинником ризику для стор³н контракту.

По-третº, багато п³дрядчик³в самост³йно виконують т³льки час-

тину роб³т; значну, а ³нод³ й переважну частину роб³т вони перекла-

дають на субп³дрядчик³в. Генеральн³ п³дрядчики, особливо т³, що

працюють п³д ключ, укладають контракти на постачання машин,

устаткування, ³нших ³нвестиц³йних товар³в, надання необх³дних кон-

сультац³йних послуг тощо. У цьому раз³ замовник п³дтримуº в³дноси-

ни т³льки з генеральним п³дрядчиком; ус³ ³нш³ учасники роб³т випада-

ють з поля його зору. Виб³р генерального п³дрядчика, що не здатний

координувати роботу ³ забезпечувати як³сть, може виявитися фаталь-

ним для замовника проекту.

По-четверте, варт³сть ризик³в при реал³зац³¿ п³дрядних контрак-

т³в може бути дуже високою. Створення проект³в кап³талом³стка

д³яльн³сть, ³ варт³сть п³дрядних контракт³в може становити сотн³

м³льйон³в гривень. Особливо дорог³ контракти на умовах п³д ключ

³ ¿х р³зновиди.

З огляду на наведен³ особливост³ виконання п³дрядних роб³т при

реал³зац³¿ проект³в до п³дрядних контракт³в висувають п³двищен³ ви-

моги, що зумовлюº ¿х складн³сть. Для спец³ал³ст³в, як³ готують м³жна-

родн³ договори з буд³вництва, Ком³с³я з права м³жнародно¿ торг³вл³

(ЮНС²ТРАЛ) розробила ³нструкц³ю-рекомендац³ю Про впорядку-

вання м³жнародних контракт³в на буд³вництво промислових обºк-

т³в (1982), що спрямована на забезпечення балансу ³нтерес³в замов-

ника й п³дрядчика, сприяння дотриманню сп³льно¿ мови в перегово-

рах про укладення п³дрядного контракту.

Конкретн³ умови п³дрядних контракт³в залежать в³д багатьох чин-

ник³в. В окремих випадках в обм³н на п³двищену ц³ну контракту п³д-

рядчик готовий брати на себе додатков³ зобовязання й п³двищен³ ри-

зики. Насамперед це стосуºться контракту на умовах п³д ключ, що

передбачаº жорстк³ умови для п³дрядчика, зокрема ф³ксований строк

буд³вництва за задано¿ якост³ та тверд³ ц³ни (або ц³ни на основ³ фор-

мули фактичн³ витрати плюс в³дсоток прибутку). ²нод³ додатково

в контракт включають вимоги про техн³чне сприяння на пер³од ос-

воºння обºкта, про допомогу в п³дготовц³ спец³ал³ст³в.

127

Буд³вельно-управл³нськ³ контракти передбачають надання послуг з

управл³ння проектною д³яльн³стю замовника. Кр³м звичайно¿ винаго-

роди, що сплачуºться п³дрядчику, цей вид контракту передбачаº го-

норар за ризик, який виплачують п³дрядчику за зниження витрат без

пог³ршення якост³ проекту, скорочення тривалост³ виконання окре-

мих етап³в ³ вид³в роб³т, супроводження обºкта етапами, що сприя-

ють достроковому випуску проектного продукту ³ одержанню при-

бутку ще до повного завершення буд³вництва.

В окремих випадках п³дрядчик частково продовжуº залишатись

учасником проектно¿ д³яльност³ ³ п³сля впровадження обºкта в експ-

луатац³ю. Фактично на певний час за умовами контракту п³дрядчик

бере на себе виконання функц³й компан³¿-оператора (управляº обºк-

том до виходу його на проектну потужн³сть) або комерц³йн³ ризики

та зобовязання довести ринкову реал³зац³ю проектного продукту до

обумовленого в контракт³ р³вня. В окремих секторах економ³ки п³д-

рядн³ роботи мають специф³ку. Специф³чними º також застосовуван³

при реал³зац³¿ проект³в п³дрядн³ контракти на виконання роб³т у га-

луз³ видобутку природних ресурс³в.

У галуз³ газо- та нафтовидобутку застосовують контракти типу

ризик-серв³с, за умовами яких п³дрядчик забезпечуº ³ ф³нансування,

³ виконання роб³т, повязаних з розв³дкою й видобутком газу та наф-

ти, а також бере на себе вс³ повязан³ з цим ризики. За в³дсутност³ по-

зитивного результату пошукових роб³т контракт перестаº д³яти.

У раз³ виявлення нафти й газу п³дрядчик повинний осво¿ти родовище

(довести видобуток до проектного р³вня). П³сля цього родовище

може експлуатувати п³дрядчик або замовник. При цьому п³дрядчику

в³дшкодовуються витрати, повязан³ з освоºнням родовища (зокрема,

в³дсотки за кредитом), а також виплачуºться винагорода за ризик.

При застосуванн³ контракту типу чистий серв³с п³дрядчик не

несе ризик³в у звязку з роботами, повязаними з розв³дкою й освоºн-

ням родовищ газу та нафти ³ одержуº винагороду за надан³ послуги в

будь-якому раз³. Хоча замовником у п³дрядних контрактах часто º

держава, вони ³люструють д³апазон ризик³в, як³ може брати на себе

п³дрядчик у так³й ризикован³й сфер³ д³яльност³, як розв³дка ³ видобу-

ток нафти й газу [45].

Через те що п³дрядн³ контракти довготривал³, для захисту ³нте-

рес³в стор³н у раз³ зм³ни економ³чно¿ й пол³тично¿ ситуац³¿ до них ба-

жано включати застереження про ускладнення. Ц³ застереження по-

д³бн³ до застережень про форс-мажор (обставини непереборно¿ сили),

128

але нам³ри стор³н у цих двох випадках д³аметрально протилежн³. У

раз³ застережень про форс-мажор роз³рвання контракту припускаºть-

ся, а в раз³ застереження про ускладнення передбачаºться продов-

ження контракту з урахуванням нових умов (наприклад, сторони за-

ц³кавлен³ незважаючи на зм³ни зовн³шн³х умов завершити буд³вництво

заводу чи облаштування родовища). В останньому випадку сторони

зобовязуються за скрутних обставин розпочати переговори й домог-

тися перегляду таких умов договору, як варт³сть, строк завершення

роб³т тощо. З юридичного боку зазначене застереження º попередньою

згодою (типу домислювано¿ гарант³¿) ³ як таке не маº юридичних

насл³дк³в (кр³м зобовязання стор³н розпочати переговори).

На в³дм³ну в³д контракт³в на постачання товар³в у п³дрядних кон-

трактах надзвичайно важко визначити тверд³ та справедлив³ для

стор³н ц³ни. Тому у статт³ контракту про ц³ни може м³ститись застере-

ження про ц³нове коригування за допомогою формул коливання ц³н,

що враховують вплив р³зних чинник³в на ¿х динам³ку. Це сприяº забез-

печенню справедливого розпод³лу ризик³в непередбаченого зб³льшен-

ня витрат м³ж сторонами. Таке застереження обовязкове для довго-

строкових п³дрядних контракт³в. У контракт³ на постачання товару

чи виконання п³дрядних роб³т у строк, що не перевищуº одного року,

постачальнику чи п³дрядчику легко визначити точн³ витрати та

тверд³ ц³ни. Винятком º контракти, у яких ф³гурують матер³али, ц³ни

на як³ можуть ³стотно коливатись (наприклад, нафта). Якщо замов-

ник проти застосування формули коливання ц³н, п³дрядчик змуше-

ний планувати у своºму бюджет³ статтю про непередбачен³ витрати,

намагаючись включити ц³ витрати у варт³сть контракту. Надм³рн³

ризики п³дрядчика можуть загальмувати виконання контракту або

спричинити його банкрутство.

У формулах коливання ц³н ³нод³ застосовують верхню межу ц³но-

вих коригувань. ²нод³ застосовують метод граничних в³дсотк³в (зви-

чайно 23 %), тобто т³льки п³сля перевищення певного ц³нового по-

рога набирають сили застереження про ц³нове коригування, яке за

домовлен³стю стор³н може враховувати зм³ни оподаткування та ³н-

ших податкових чинник³в. Якщо вводиться нове законодавство,

зг³дно з яким п³дрядчик зобовязаний сплачувати збори й мита, як³

ран³ше не передбачалися, або п³двищуºться ставка податку пор³вняно

з моментом п³дписання п³дрядного контракту чи набуття ним чин-

ност³, ³ якщо зб³льшення витрат, що випливаº з цих чинник³в, не

в³дбито у статтях контракту про ц³ни, замовник звичайно компенсуº

129

п³дрядчику його додатков³ витрати. Це випливаº з м³жнародно¿ прак-

тики (податков³ ризики за п³дрядними контрактами бере на себе за-

мовник) [28].

Важливою статтею п³дрядного контракту º наперед оц³нен³ збит-

ки. Цю статтю застосовують у контрактах на постачання товар³в, а

найчаст³ше у п³дрядних контрактах, тому що при ¿х реал³зац³¿ час-

т³ше виникають затримки виконання, як³ до того ж можуть тривати

довго. Суть ц³º¿ статт³ полягаº в тому, що п³дрядчик зобовязуºться

в³дшкодувати наперед оц³нен³ збитки, якщо роботу не буде виконано

в обумовлен³ строки. Таким чином, зазначена стаття контракту захи-

щаº замовника в³д ризику затримок у реал³зац³¿ проекту й надаº за-

мовнику право в³дняти в³д ц³ни, що закладена в контракт³, певну

суму за кожний день (або тиждень) затримки як компенсац³ю за поне-

сен³ збитки. Ця сума звичайно виражаºться у процентному в³дно-

шенн³ в³д вартост³ виконаних роб³т. Цей в³дсоток зб³льшуºться в раз³

тривалих затримок. Здеб³льшого загальний розм³р збитку обмежений

конкретним в³дсотком в³д вартост³ контракту. Як правило, стаття

про наперед оц³нен³ збитки передбачаº, що вони не виплачуються,

якщо п³дрядчику перешкоджали под³¿ за межами його контролю (по-

л³тичн³ ризики, форс-мажор тощо). Стаття однозначно маº компенса-

ц³йний характер (в³дшкодування збитк³в) ³ ¿¿ не сл³д вважати штраф-

ною. Вона м³ститься в контракт³ разом з³ статтями, де визначаються

штрафн³ санкц³¿ за порушення п³дрядчиком його зобовязань щодо

строк³в виконання роб³т.

Б³льш³сть розглянутих статей (застережень) у контрактах на реал³-

зац³ю проект³в ³ визначальний розпод³л ризик³в м³ж замовником про-

екту ³ виконавцями базуються на принцип³ справедливого (збалансова-

ного) розпод³лу ризик³в м³ж сторонами контракту. Це в³дпов³даº прин-

ципу партнерства м³ж учасниками проекту як основн³й умов³

ефективно¿ проектно¿ д³яльност³. Водночас окрем³ статт³ (застережен-

ня) жорстко односторонн³, наприклад стаття про наперед оц³нен³

збитки. Проте ця стаття º лише техн³чною, що спрощуº процедуру й

порядок нарахування та в³дшкодування збитк³в, як³ може понести за-

мовник проекту. Реал³зац³я прав щодо захисту в³д ризик³в, як³ зазна-

чен³ в контрактах на виконання проекту кожною з³ стор³н, значною

м³рою залежить в³д готовност³ стор³н сп³впрацювати. У противному

раз³ ц³ права можна реал³зувати через суд або арб³траж. У б³льшост³

контракт³в це передбачено в окремих статтях.

130

7.2. ²нструменти захисту ³нтерес³в

замовника проекту

Додатковим до юридичних гарант³й ³нструментом управл³ння ри-

зиком, як правило, º ф³нансов³ (майнов³) гарант³¿. Вони п³двищують

над³йн³сть захисту ³нтерес³в стор³н контракту ³ дають змогу опера-

тивн³ше покривати збитки. Для захисту ³нтерес³в замовника проекту

(проектно¿ компан³¿) застосовують так³ форми ф³нансово-майнових

гарант³й: банк³вську, фонд утримання, депонування кошт³в на спе-

ц³альний рахунок, поручництво, заставу (утримання) майна.

Гарант³ю за контрактами на виконання проекту (контрактну га-

рант³ю) зазвичай видають банки для того, щоб забезпечити захист

³нтерес³в замовника проекту за контрактами п³дряду та постачання

³нвестиц³йних товар³в. Як умову надання гарант³¿ банки висувають ¿¿

забезпечення п³дрядчиком (постачальником) або третьою особою.

До контрактних належать так³ гарант³¿: повернення авансу; тендерн³;

митного очищення; належного виконання контракту.

Гарант³я повернення авансу це зобовязання банку про повер-

нення авансу (або його невикористано¿ частини) у раз³ невиконання

п³дрядчиком (постачальником) сво¿х контрактних зобовязань. Обсяг

зобовязань банку-гаранта зазвичай зменшуºться в м³ру виконання

п³дрядчиком його зобовязань, бо аванс стягуºться з п³дрядчика шля-

хом вирахування певно¿ частки сум пер³одичних рахунк³в до оплати.

Гарант³¿ повернення авансу, як³ видають ³ноземн³ банки, як правило,

безумовн³. Авансовий плат³ж передбачаº виплату замовником (по-

купцем) п³дрядчику (постачальнику) частини (510 %, ³нод³ до 30 %)

узгоджено¿ в контракт³ ц³ни роб³т (товару) до початку виконання

роб³т (передання товару). Цей плат³ж º формою кредитування п³дряд-

чика, а також засобом забезпечення виконання замовником його зо-

бовязань за контрактом. Найчаст³ше аванс видаºться у грошов³й

форм³, але можливо й у товарн³й (у вигляд³ надання матер³ал³в, ком-

плектувальних деталей). Розм³р авансу враховують п³сля завершення

розрахунку. На аванс нараховують в³дсотки на користь замовника за

пер³од в³д дня його видання до здач³ обºкта. У контрактах часто

м³ститься застереження, що в раз³ ³стотного порушення п³дрядчиком

умов контракту аванс буде повернуто замовнику [45].

Тендерна гарант³я. Часто п³дрядчика або постачальника замов-

ник проекту визначаº на основ³ конкурсних торг³в (тендер³в). Учасни-

ки торг³в як доказ про сво¿ нам³ри ³ з метою зниження для замовника

131

р³вня ризику в³дмови орган³зац³¿, що виграла торги, в³д п³дписання

контракту, депонують на користь замовника своºр³дну заставу тен-

дерну гарант³ю (у розм³р³ 23 %, ³нод³ до 10 % вартост³ майбутнього

контракту) на спец³альний рахунок замовника або надають йому бан-

к³вську гарант³ю (на цю саму суму), як правило, безумовну. Д³я бан-

к³вських гарант³й припиняºться п³сля п³дписання контракту (у раз³ де-

понування кошт³в вони повертаються учасникам п³сля проведення

тендера). П³сля п³дписання контракту тендерна гарант³я компан³¿-пе-

реможця може бути переоформлена в гарант³ю належного виконання

контракту [40].

Гарант³ю митного очищення видають банки за дорученням п³д-

рядчик³в з метою забезпечення тимчасового безмитного ввезення ус-

таткування й матер³ал³в, необх³дних для зд³йснення буд³вництва та

³нших роб³т. Так³ товари мають бути вивезен³ п³сля завершення роб³т.

Ця гарант³я забезпечуº виплату мит, якщо устаткування не буде виве-

зене в обумовлен³ у в³дпов³дному контракт³ строки.

Гарант³я належного виконання контракту передбачаº виплату

банком-гарантом певних кошт³в з метою забезпечення виконання

контракту. Умовою, зг³дно з якою контракт набираº чинност³, º по-

дання п³дрядчиком виписаного банком сертиф³ката гарант³¿ належ-

ного виконання контракту. Розм³р тако¿ гарант³¿ може досягати 50 %

вартост³ укладеного контракту (за п³дрядними роботами). Призна-

чення й розм³ри платеж³в у межах цього виду гарант³¿ залежать в³д

умов контракту, як³, у свою чергу, визначаються особливостями про-

екту та контракту, нормами застосовуваного права та порядками.

Зазначену гарант³ю застосовують для штрафних платеж³в, в³дшкоду-

вання наперед оц³нених ³ фактично понесених збитк³в, покриття вит-

рат на л³кв³дац³ю недоробок тощо. Для забезпечення таких платеж³в,

як штрафн³ неустойки, в³дшкодування наперед оц³нених збитк³в, зас-

тосовують безумовну гарант³ю; для ³нших платеж³в (де потр³бно

п³дтвердження збитку й визначення його розм³ру) гарант³я може бути

умовною, тобто такою, що потребуº п³дтверджувальних документ³в.

Гарант³¿, як³ видають банки, дорог³; вони зб³льшують варт³сть

контракт³в ³ проекту. Особливо це стосуºться гарант³¿ належного ви-

конання контракту. З огляду на це часто застосовують альтернативн³

методи захисту ³нтерес³в замовника, наприклад депонування кошт³в

п³дрядчика (постачальника) на спец³альному рахунку. Застосовують

депонування як альтернативу ³ншим видам банк³вських гарант³й.

Кр³м того, припускаºться також депонування ц³нних папер³в (зокре-

ма, акц³й компан³¿-п³дрядчика).

132

Альтернативою зазначених ³нструмент³в º формування замовни-

ком фонду утримання, який поповнюють щом³сяця в³драхуванням

певного в³дсотка з рахунк³в до сплати, запропонованих замовником.

Мета таких в³драхувань сформувати резерв, необх³дний для гаран-

тованого виконання п³дрядчиком його зобовязань. Ц³ в³драхування

виконують також роль запоб³жного заходу (не переплатити п³дряд-

чику на ранн³х стад³ях роб³т). Найчаст³ше розм³р фонду утримання

(максимальний розм³р наприк³нц³ пер³оду формування) становить 3

10 % вартост³ контракту. У контрактах мають бути ч³тко обумовлен³

мета, розм³р ³ порядок утримань, а також строки повернення фонду

п³дрядчику. Зазвичай утриман³ кошти повертають в день завершен-

ня контракту чи здач³ обºкта в експлуатац³ю. ²нод³ одну частину

кошт³в фонду (наприклад, 50 %) повертають п³сля завершення кон-

тракту, а ³ншу (50 %) п³сля здач³ обºкта в експлуатац³ю. Кон-

тракти передбачають також можлив³сть утримання замовником ча-

стини контрактно¿ ц³ни п³сля одержання товару чи запуску обºкта.

Звичайно замовник утримуº 510 % вартост³ контракту протягом

624 м³сяц³в п³сля запуску обºкта, щоб переконатися, що обºкт

функц³онуº нормально. Як правило, достатньо одного року для

того, щоб виявити можлив³ дефекти, зумовлен³ як³стю матер³ал³в ³

квал³ф³кац³ºю п³дрядчик³в. Важче виявити дефекти, породжен³ по-

милками у проектуванн³. Якщо за проектування в³дпов³даº п³дряд-

чик, то замовник найчаст³ше домагаºться продовження гарант³й-

íîãî ïåð³îäó (³íîä³ äî 3 ðîê³â).

В окремих випадках альтернативою банк³всько¿ гарант³¿ виконан-

ня контракту º поручництво. Видаº поручництво ф³рма-гарант. Це

зобовязання ф³рми-гаранта виконати п³дрядний контракт само-

ст³йно або ³з залученням ³нших ф³рм. Таке поручництво оформлюють

у вигляд³ тристоронньо¿ угоди м³ж замовником, п³дрядчиком ³ ф³р-

мою-гарантом. Ф³рм³-гаранту виплачуºться гонорар у розм³р³ 0,3

1,5 % вартост³ контракту. Так³ контракти найчаст³ше застосовують

зах³дн³ ф³рми, зайнят³ в державному буд³вельному сектор³ [61].

Альтернативним засобом забезпечення ³нтерес³в замовника може

бути майно п³дрядчика у форм³ застави чи утримання. У п³дрядному

контракт³ може обумовлюватись, що замовник маº право розпоряд-

жатися засобами виробництва, доставленими на буд³вельний май-

данчик п³дрядчиком. У раз³ виявлення ³стотних порушень замовник

маº право зам³нити п³дрядчика, передавши устаткування й матер³али

новому п³дрядчику. Складн³сть застосування зазначеного ³нструмента

133

зумовлюºться такими обставинами: устаткування п³дрядчик може

орендувати або придбати на умовах оплати в розстрочку, воно може

бути також малол³кв³дним, з великим в³дсотком зношення тощо.

Резервн³ фонди. До основних метод³в захисту замовника проекту

в³д ризик³в належить формування резервних фонд³в на покриття не-

передбачених витрат (самострахування). Це може бути обºднаний

фонд, сформований к³лькома учасниками проекту. Зазвичай засоби

фонду в³дпов³дають непередбаченим витратам, закладеним у кошто-

рис³ й бюджет³ проекту. Визначення розм³ру фонду ³ в³драхувань на

його формування базуºться на врахуванн³ трьох тип³в непередбаче-

них витрат: ресурсних, грошових ³ контрактних. Перший тип витрат

породжуºться неточн³стю (або помилками) у проектн³й документац³¿

розрахунк³в оч³куваних витрат сировини, енергонос³¿в, матер³ал³в,

робочо¿ сили та ³нших ресурс³в (у ф³зичних одиницях). Зазвичай у

проектно-кошторисну документац³ю закладають ресурсний резерв у

розм³р³ 510 % грошов³ непередбачен³ витрати, повязан³ з можли-

вим ³нфляц³йним подорожчанням ус³х статей витрат на реал³зац³ю

проекту. З огляду на так³ непередбачен³ витрати доц³льно враховува-

ти нер³вном³рн³сть ³нфляц³йного подорожчання за окремими стаття-

ми витрат. Контрактн³ непередбачен³ витрати можуть виникати че-

рез в³дсутн³сть у розробник³в ³ замовника проекту точно¿ ³нформац³¿

нав³ть не про майбутн³, а про поточн³ ц³ни за окремими позиц³ями

проектного кошторису (особливо щодо контракт³в на постачання

складних машин ³ устаткування, буд³вництво нетипових обºкт³в, ок-

рем³ види консалтингових послуг, тому що виробники ³ п³дрядчики

намагаються тримати в сувор³й таºмниц³ умови контракт³в, ³ насам-

перед щодо ц³н).

Визначення розм³ру резерву на покриття непередбачених витрат

за окремими ¿х групами ³ за проектом загалом потребуº великого дос-

в³ду та квал³ф³кац³¿: завищення розм³ру резерву може спричинитися

до ³стотного подорожчання проекту, а заниження може виявитися

надто небезпечним. Зазвичай розм³р резерву визначають на основ³

аналог³й ³ досв³ду реал³зац³¿ под³бних проект³в.

Страхування. Будь-який контракт (на постачання ³нвестиц³йних

товар³в, виконання п³дрядних роб³т, надання консультац³йних по-

слуг) м³стить розд³л (статтю) з питань страхування. Найб³льшою

м³рою стандартизовано контракти на постачання ³нвестиц³йних то-

вар³в (машин, устаткування, транспортних засоб³в). Умови страху-

вання в них визначен³ ч³тко. Меншою м³рою стандартизовано щодо

умов страхування п³дрядн³ контракти [59].

134

У розд³л³ про страхування в контракт³ на постачання ³нвестиц³й-

них товар³в м³стяться так³ основн³ дан³: обсяг страхування, перел³к

вид³в ризик³в, визначення понять страхувальник та вигодонабу-

вач (бенеф³ц³ар). У раз³ постачання устаткування та ³нших ³нвести-

ц³йних товар³в вони страхуються в³д ризик³в ушкодження чи втрати

при транспортуванн³. Обовязки постачальника й замовника щодо

страхування вантаж³в визначаються базисними умовами постачання.

Сплачувати повязан³ з³ страхуванням витрати може як замовник, так

³ постачальник, але в к³нцевому п³дсумку ц³ витрати бере на себе за-

мовник.

Класиф³кац³я базисних умов постачання наведена у словнику

терм³н³в ²нкотермс, виданому М³жнародною торговельною пала-

тою (МТП). Ус³ терм³ни в ньому розпод³лен³ на чотири категор³¿

групи. До групи Е входять умови (ЕХV), в³дпов³дно до яких поку-

пець одержуº готовий товар на склад³ (завод³) продавця. Покупець

бере на себе вс³ витрати й ризики, повязан³ з доставкою товару в³д

складу продавця до пункту призначення. До групи . належать умо-

ви, зг³дно з якими продавець зобовязаний доставити товар до транс-

портних засоб³в, зазначених покупцем (.KA товар доставлений

перев³знику, .АС доставлений до борту, .ОB завантажений на

борт). До групи С входять умови, в³дпов³дно до яких продавець

повинен укласти догов³р на перевезення, проте не в³дпов³даº за втра-

ту чи ушкодження товару, а також за додатков³ витрати, повязан³ з

под³ями, що в³дбуваються п³сля в³двантаження чи в³дправлення това-

ру (С.R, СI., СPТ, СIP). До групи D зараховують умови, зг³дно з

якими продавець бере на себе ризики й витрати, повязан³ з достав-

кою товару до пункту призначення (DА., DЕС, DЕК, DAJ, DDP).

Догов³р з³ страховою компан³ºю (страхувачем) укладаº страху-

вальник на користь покупця (замовника проекту) або конкретного

одержувача товару (наприклад, генерального п³дрядчика). Якщо в

момент страхування одержувач товару ще не в³домий, то страховий

пол³с може бути виписаний на предявника чи ³ндосований (тобто пе-

реданий особ³, до яко¿ перейшли права на товар). ²ндосування може

бути ³менним, коли на страховому пол³с³ робиться напис, що засв³дчуº

особу, як³й передаºться пол³с, ³ бланковим (без зазначення особи) на

предявника. Одн³ºю з умов контракту º зобовязання постачальник³в

подавати покупцям страхов³ пол³си в комплектах документ³в, запро-

понованих для оплати поставленого товару. Найчаст³ше страхуван-

ня, що передбачаºться в контрактах на постачання товару, належить

до категор³¿ страхування вантаж³в.

135

Якщо у проектн³й д³яльност³ покупцем ³нвестиц³йних товар³в (ма-

шин, устаткування, транспортних засоб³в тощо) º проектна компан³я,

вона прагне укладати контракти на умовах, що передбачають стра-

хування вантаж³в постачальником. У цьому раз³ ³нтереси страхуваль-

ника (постачальника) ³ (опосередковано) покупця захищен³ найпов-

н³шою м³рою за умови в³дпов³дальност³ за вс³ ризики. Часто покупець

(замовник проекту) просить за св³й рахунок застрахувати вантаж в³д

в³йськових ³ деяких ³нших вид³в ризик³в, що не входять до стандарт-

них вид³в ризик³в, як³ покриваються страхуванням вантаж³в. Страху-

вальнику важливо переконатися, що страхувач (страхова компан³я)

маº належно оформлену л³ценз³ю, стаб³льний ф³нансовий стан ³ ха-

рактеризуºться д³ловою порядн³стю.

Страхування контракт³в на буд³вельно-монтажн³ та пусконала-

годжувальн³ роботи передбачаº велику к³льк³сть буд³вельних ризик³в.

Гарант³¿ страхового захисту в³д буд³вельних ризик³в п³дтверджують-

ся пол³сами страхування фахово¿ в³дпов³дальност³ п³дрядчика при

зд³йсненн³ буд³вельно¿ д³яльност³, виконанн³ буд³вельно-монтажних

роб³т п³д час зведення обºкт³в ³ п³сляпускових гарант³йних зобовя-

зань п³дрядчика [59].

Страхуванню в межах захисту в³д буд³вельних ризик³в п³длягають

буд³вельн³ роботи, зокрема буд³вельн³ матер³али й конструкц³¿, вит-

рати на зароб³тну плату, перевезення, митн³ збори й мита, буд³вельн³

матер³али, як³ постачаº замовник; монтажн³ роботи, зокрема устатку-

вання, що монтуºться, та ³нш³ витрати; устаткування буд³вельного

майданчика (риштовання, тимчасов³ споруди тощо); витрати на роз-

чищення територ³¿ в³д уламк³в (п³сля страхового випадку); цив³льна

в³дпов³дальн³сть перед трет³ми особами; п³сляпусков³ гарант³йн³ зо-

бовязання п³дрядчика; буд³вельн³ машини й устаткування, закр³плен³

на обºкт³ буд³вництва.

7.3. ²нструменти захисту ³нтерес³в виконавця

П³д час виконання контракт³в певн³ ризики перебираº на себе

п³дрядчик. Виконанню його контрактних зобовязань перешкоджа-

ють насамперед пол³тичн³ ризики, ризики форс-мажор, можливий

ризик втрати прибутк³в за контрактом через коливання валютного

курсу. Одним з основних º ризик неплатоспроможност³ замовника.

Додатков³ ризики виникають у постачальник³в ³ п³дрядчик³в через

те, що вони, як правило, у межах контракту надають замовников³

136

комерц³йний кредит, що виражаºться у в³дстроченн³ платежу.

Св³дченням надання такого кредиту º вексель або тратта переказ-

ний вексель, який виписуº продавець (п³дрядчик) ³ акцептуº покупець

(замовник). Строки комерц³йних кредит³в коливаються в³д к³лькох

м³сяц³в до пяти й б³льше рок³в ³ визначаються умовами конюнктури

св³тових ринк³в, видами товар³в ³ роб³т. З розширенням експорту ма-

шин ³ складного устаткування, зб³льшенням к³лькост³ великих про-

ект³в дедал³ пом³тн³шою º тенденц³я до подовження зазначених

строк³в.

Комерц³йний кредит здеб³льшого º обовязковим атрибутом

контракт³в на постачання технолог³чного устаткування ³ виконання

буд³вельно-п³дрядних роб³т у схемах проектного ф³нансування.

В³дстрочення платежу зумовлюºться необх³дн³стю пустити в комер-

ц³йну експлуатац³ю обºкт для того, щоб замовник проекту (проект-

на компан³я) м³г розплачуватися з кошт³в, одержуваних в³д реал³-

зац³¿ проектного продукту. П³льговий строк платежу за багатьма

проектними контрактами становить в³д одного до трьох рок³в, ³нод³

пять. Зг³дно з м³жнародною практикою датою надання кредиту

вважаºться дата постачання товару ³ дата здач³ визначеного обсягу

роб³т (черги, д³лянки, обºкта). У межах одного проекту може бути

к³лька строк³в використання комерц³йного кредиту. Останн³ми ро-

ками у звязку ³з загостренням конкурентно¿ боротьби на м³жнарод-

ному ринку м³ж експортерами ³нвестиц³йних товар³в ³ п³дрядними

компан³ями (а також розширенням п³дтримки державами цих ком-

пан³й) практикуºться надання комерц³йних кредит³в з п³зн³шою да-

тою початку ¿х погашення, н³ж дата пуску обºкта в комерц³йну екс-

плуатац³ю.

Найпоширен³шими ³нструментами управл³ння ризиками поста-

чальника (п³дрядчика) п³д час реал³зац³¿ контракт³в у межах проект-

но¿ д³яльност³ º юридичн³ гарант³¿, акредитиви, вексел³, банк³вськ³

гарант³¿, форфейтування, страхування ризику неплатежу, страхуван-

ня контракт³в в³д пол³тичних ризик³в.

Юридичними гарант³ями називають в³дпов³дн³ статт³ й застере-

ження, що захищають ³нтереси постачальника (п³дрядчика): валютн³

застереження, положення про можливе коригування ц³н, статт³ про

форс-мажор тощо. Нин³ застосовують два п³дходи до визначення

форс-мажорних обставин у п³дрядних контрактах. Зг³дно з першим

п³дходом у контракт³ даºться загальне й дуже стисле посилання на

форс-мажорн³ обставини (типу будь-як³ непередбачен³ обставини,

137

що не залежать в³д контрактних стор³н, виникли п³сля набрання чин-

ност³ умовами контракту ³ перешкоджають його виконанню). Зг³дно

з другим п³дходом перел³чують обставини, що помякшують в³дпов³-

дальн³сть п³дрядчика. Як св³дчить практика, перевагу сл³д в³ддати

першому вар³анту. За законами окремих кра¿н коли винятков³ чи не-

передбачен³ обставини призводять до того, що виконання зобовя-

зань одн³ºю з³ стор³н контракту стаº надто важким, хоча можливим,

³ спричинюº надм³рн³ витрати, суд може зменшити в³дпов³дальн³сть

ц³º¿ сторони (част³ше п³дрядчика, н³ж замовника).

М³жнародна торговельна палата розробила модель статей типо-

вого контракту за умов форс-мажору та скрутних ситуац³й, коли

под³¿ економ³чного, пол³тичного й техн³чного характеру ³стотно по-

рушують р³вновагу, що ³снувала м³ж сторонами контракту за нор-

мальних умов. У модельних статтях м³стяться формулювання про

розпод³л додаткового тягаря м³ж сторонами ³ даються рекоменда-

ц³¿ про адаптац³ю контракту до обставин, що зм³нилися.

Акредитив це зобовязання банку перерахувати на рахунок

продавця кошти за узгодженим ³з покупцем комплектом документ³в,

що п³дтверджують постачання товару в³дпов³дно до умов контракту.

Акредитиви застосовують для розрахунк³в за контрактами постачан-

ня ³нвестиц³йних товар³в ³ виконання п³дрядних роб³т. Особливо на-

д³йною для постачальник³в ³ п³дрядчик³в гарант³ºю платежу º безв³д-

кличний акредитив. З метою якнайповн³шо¿ гарант³¿ платеж³в поста-

чальники ³ п³дрядчики можуть включати в контракти вимоги про

в³дкриття п³дтвердженого акредитива (для запоб³гання неплатоспро-

можност³ банку, що в³дкриваº безв³дкличний акредитив, потужн³ший

банк п³дтверджуº цей акредитив). Середньоквартальна загальна

варт³сть в³дкриття безв³дкличних ³ п³дтверджених акредитив³в, вклю-

чаючи зд³йснення розрахункових операц³й, становить близько 1 %

сукупних платеж³в. Безумовно, акредитив дорога гарант³я, що

може призвести до ³стотного подорожчання проекту. З огляду на роз-

тягнут³ строки б³льшост³ контракт³в, як³ укладаº проектна компан³я

на ³нвестиц³йн³й фаз³, покупцев³ та замовнику ³нод³ вдаºться домови-

тися про менш обтяжливий револьверний акредитив, який в³дкри-

ваºться не на сукупн³сть платеж³в, а на ¿х частки, що автоматично по-

повнюються в м³ру зд³йснення поставок товар³в або виконання

п³дрядних роб³т. У проектн³й д³яльност³ акредитивн³ форми розра-

хунк³в повязан³ з комерц³йними кредитами, як³ надаº замовников³

проекту постачальник (п³дрядчик). У цьому раз³ застосовують акре-

138

дитиви з в³дстроченням платежу: п³сля надання банку п³дтверджу-

вальних документ³в постачальник (п³дрядчик) одержуº комплект ви-

писаних на певн³ строки вексел³в [45].

Вексельн³ ³нструменти застосовують у раз³ надання постачальни-

ком (п³дрядчиком) комерц³йного кредиту замовников³ проекту (про-

ектн³й компан³¿). Вексель це безумовне зобовязання боржника

виплатити зазначену в ньому суму п³сля завершення певного строку.

У практиц³ м³жнародно¿ торг³вл³ при реал³зац³¿ м³жнародних про-

ект³в вексель º одн³ºю з найпоширен³ших форм гарант³¿. Застосуван-

ня вексел³в детально регламентоване нормами м³жнародного права

(насамперед Женевською конвенц³ºю 1930 р.) [51]. Для п³двищення

над³йност³ вексел³в вони можуть авалюватися: банк видаº гарант³ю

оплати векселя у вигляд³ напису (авалю) на вексел³.

Банк³вська гарант³я це зас³б забезпечення платежу за комерц³й-

ним кредитом; таку гарант³ю одержуº покупець (замовник) ³ передаº

постачальнику (п³дрядчику). Найчаст³ше банк³вську гарант³ю засто-

совують тод³, коли кредит виплачують ф³ксованими частками при

настанн³ певних под³й (наприклад, у раз³ запуску поставленого устат-

кування в експлуатац³ю, завершення гарант³йного пер³оду). Проте

част³ше покупець (замовник) зам³сть надання банк³всько¿ гарант³¿ за

згодою кредитор³в передаº ¿м вексел³ й акцептован³ тратти. Р³знови-

дом банк³всько¿ гарант³¿ º резервний акредитив. Суть його полягаº в

тому, що банк покупця (замовника) для забезпечення кредиту в³дкри-

ваº акредитив на користь кредитора (постачальника, п³дрядчика) ³

зобовязуºться перед кредитором зд³йснити плат³ж у раз³ невиконан-

ня зобовязань покупцем (замовником).

У проектн³й д³яльност³ схема платеж³в за контрактами маº при-

близно такий вигляд: 510 % розм³ру контракту це аванс, який ви-

даºться п³сля п³дписання контракту (як зас³б забезпечення покупцем

або замовником ¿х зобовязань за контрактом); 510 % це моб³л³за-

ц³йний аванс (виплачуºться тод³, коли устаткування, матер³али, робо-

ча сила прибули на м³сце буд³вництва безпосередньо перед початком

роб³т); 1015 % оплата з безв³дкличного, п³дтвердженого чи ре-

вольверного акредитива за товарними чи ³ншими п³дтверджувальни-

ми документами. Якщо контракт передбачаº зм³нн³ ц³ни, то платеж³

й акредитив зб³льшуються чи зменшуються зг³дно з³ зм³ною ц³н.

Форфейтування це банк³вська операц³я, що передбачаº куп³влю

за наперед встановленими умовами вексел³в або ³нших боргових ³

плат³жних документ³в. ²нод³ цей ³нструмент застосовують поста-

139

чальники (п³дрядчики) для захисту в³д ризику неплатоспроможност³

покупця (замовника), який (без права обороту боргових ³ плат³жних

документ³в на попереднього власника) бере на себе банк-покупець

зазначених документ³в. Ця операц³я в³др³зняºться в³д звичайного дис-

конту вексел³в, бо здеб³льшого ¿¿ застосовують у раз³ постачання ма-

шин та устаткування ³ виконання п³дрядних роб³т на велик³ суми,

а також для комерц³йних кредит³в з тривалим в³дстроченням плате-

жу 57 рок³в (пор³вняно з³ звичайними строками дисконту вексел³в

90180 дн³в). Форфейтування забезпечуºться гарант³ºю чи авалем

першокласного банку. Форфейтер набираº прав на боргов³ та

плат³жн³ вимоги за в³драхуванням в³дсотк³в за весь строк. Таким чи-

ном, для постачальника (п³дрядчика) угода за комерц³йним кредитом

перетворюºться на реальну, що застер³гаº його в³д ризику неплатежу

³ даº економ³ю на управл³нн³ борговими вимогами. При цьому спро-

щуºться баланс постачальника за рахунок часткового зв³льнення в³д

деб³торсько¿ заборгованост³.

Страхування ризику неплатежу це р³зновид страхування

кредит³в. При цьому бенеф³ц³аром може бути як страхувальник, так ³

комерц³йний банк, що видав йому кредит п³д застрахований кон-

тракт. П³дставою для укладення договору страхування º поява конк-

ретного ризику, тобто укладення контракту, а умовою його укладен-

ня º зд³йснення попереднього кредитного контролю, тобто анал³зу

платоспроможност³ покупця до початку постачання, а також узгод-

ження з³ страхувачем л³м³т³в кредиту. Кр³м того, страхувач зд³йснюº

пряму експертизу якост³ товар³в щодо ¿х в³дпов³дност³ контракту чи

стандартам.

Догов³р страхування д³º протягом обумовлених у ньому строк³в

(як правило, один р³к при страхуванн³ короткостроково¿ заборгова-

ност³ або протягом пер³оду, на який надан³ середньостроков³ креди-

ти). Умови договору передбачають обовязок страхувальника пов³-

домляти страхувача про будь-яку под³ю, що може п³двищити ступ³нь

страхового ризику. Неподання страхувальником необх³дно¿ ³нфор-

мац³¿ ³ протид³я перев³ркам дають страхувачев³ право роз³рвати до-

гов³р страхування. Страхове в³дшкодування виплачують т³льки п³сля

встановлення остаточного розм³ру збитку. Зазвичай обовязок стра-

хувача в³дшкодувати збитки настаº п³сля завершення обумовленого

строку, що становить 60180 дн³в. Страхувач може висунути умову,

щоб частину вартост³ поставленого товару було сплачено в момент

постачання або у вигляд³ авансу (сл³д зазначити, що страхувач може

140

брати активну участь у формуванн³ основних умов контракту). В об-

сяги в³дпов³дальност³ страхувача входять лише суворо обумовлен³

ризики, повязан³ переважно з непередбаченими обставинами. Стра-

хуванню п³длягають т³льки комерц³йн³ кредити, що перевищують

певний розм³р.

Контрольн³ питання

1. Роль банку на ³нвестиц³йн³й фаз³ проекту.

2. Види страхування, як³ застосовують при реал³зац³¿ проект³в.

3. Як³ ³нструменти управл³ння ризиками застосовують п³дрядчики?

4. Що таке юридичн³ гарант³¿?

5. Що таке акредитив?

6. ²нструменти управл³ння ризиками на ³нвестиц³йн³й фаз³ проект-

ного циклу.

7. Охарактеризуйте вексельн³ ³нструменти.

8. Що таке банк³вська гарант³я?

9. Для чого надаються юридичн³ гарант³¿ при виконанн³ контракт³в?

10. Що таке ф³нансов³ гарант³¿?

11. Мета створення резервних фонд³в.

141

Ðîçä³ë 8

Реал³зац³я проекту

³ зворотний звязок

8.1. Орган³зац³йн³ форми управл³ння проектами

Пошук прогресивних орган³зац³йних форм управл³ння спрямова-

ний на створення систем, розрахованих на дотримання сучасних жор-

стких вимог замовника до техн³чного р³вня та якост³ обºкт³в за

п³двищення ступеня ³ндив³дуал³зац³¿ запит³в ³ м³н³м³зац³¿ вартост³ й

строк³в реал³зац³¿ проект³в. В³дбуваºться модерн³зац³я ³снуючих орга-

н³зац³йних форм, хоча дос³ не винайдено ³деально¿ структури, яку

можна було б застосовувати для реал³зац³¿ проекту. Розглянемо ор-

ган³зац³йн³ форми та структури, як³ застосовують в управл³нн³ проек-

тами, ¿х переваги й недол³ки; питання вибору орган³зац³йно¿ структу-

ри, адекватно¿ конкретним вимогам проекту; розпод³л функц³й м³ж

учасниками проекту виходячи з конкретних умов; функц³ональн³

обовязки учасник³в проекту.

Структури управл³ння проектами. Усп³шн³сть реал³зац³¿ проекту

багато в чому залежить в³д його орган³зац³йно¿ структури. Поняття

орган³зац³йно¿ структури охоплюº орган³зац³йн³ структури управл³н-

ня проектом та орган³зац³йн³ форми. П³д орган³зац³йною структурою

управл³ння проектом розум³ють сукупн³сть взаºмозалежних орган³в

управл³ння, що перебувають на р³зних р³внях системи, а п³д орган³за-

ц³йною формою орган³зац³ю взаºмод³¿ та взаºмов³дносин учасник³в

³нвестиц³йного процесу.

Орган³зац³йн³ форми управл³ння проектом можна класиф³кувати

лише умовно залежно в³д того, хто º кер³вником проекту, а також

розпод³лу функц³й м³ж учасниками проекту (буд³вництво, ф³нансу-

вання, л³ценз³йн³ заходи, монтаж, налагодження, запуск та експлуа-

тац³я устаткування тощо). У будь-якому з вар³ант³в застосування си-

стеми управл³ння проектами припускаºться створення спец³ально¿

групи, що стаº самост³йним учасником проекту (або структурно вхо-

дить до складу одного з цих учасник³в) ³ зд³йснюº управл³ння ³нвести-

ц³йним процесом у межах реал³зац³¿ проекту. Така група створюºться

на пер³од реал³зац³¿ проекту ³ п³сля його завершення розпускаºться.

142

Взаºмов³дносини учасник³в проекту всередин³ ц³º¿ групи розкриваº ¿¿

орган³зац³йна структура. Завдяки так³й форм³ управл³ння досягаºть-

ся п³двищена в³дпов³дальн³сть кожного учасника, оперативно вияв-

ляються вузьк³ м³сця ³ вир³шуються питання, повязан³ з ¿х усунен-

íÿì.

В³дом³ два основних принципи формування груп для управл³ння

проектом.

1. Головн³ учасники проекту замовник ³ п³дрядчик (можуть бути

й ³нш³ учасники) створюють власн³ групи, як³ очолюють кер³вники

проекту з боку цих учасник³в. Ц³ кер³вники п³дпорядковуються одному

кер³вников³. Залежно в³д орган³зац³йно¿ форми реал³зац³¿ проекту ке-

р³вник в³д замовника чи п³дрядчика може бути кер³вником проекту. У

будь-якому раз³ кер³вник проекту маº власний апарат сп³вроб³тник³в,

як³ загалом координують д³яльн³сть ус³х учасник³в проекту.

2. Для управл³ння проектом створюють ºдину групу на чол³ з ке-

р³вником проекту. До не¿ входять повноважн³ представники вс³х

учасник³в проекту з метою виконання функц³й в³дпов³дно до прийня-

того розпод³лу зон в³дпов³дальност³.

²снуº к³лька тип³в структур, як³ широко застосовують в управл³нн³

проектами: функц³ональна, матрична та проектна.

Функц³ональна структура управл³ння. За тако¿ структури управ-

л³ння зд³йснюº л³н³йний кер³вник через групу п³дпорядкованих йому

функц³ональних кер³вник³в, кожний з який керуº певними п³дрозд³-

лами в межах доручених функц³й.

Матрична структура управл³ння створюºться на баз³ функц³ональ-

но¿. У цьому раз³ взаºмов³дносини базуються на прямих вертикальних

звязках кер³вник п³длеглий. З метою розвязання конкретних проб-

лем створюються тимчасов³ проектн³ групи, як³ очолюють кер³вники

проект³в. Ц³ групи формують з³ спец³ал³ст³в в³дпов³дних функц³о-

нальних в³дд³л³в, що перебувають на р³зних р³внях ³ºрарх³¿ управл³н-

ня. Кер³вники проект³в взаºмод³ють з функц³ональними в³дд³лами по

горизонтал³; ц³ звязки накладаються на традиц³йн³ вертикальн³ звязки

кер³вник п³длеглий, утворюючи матрицю взаºмод³¿ (рис. 8.1).

Матрична структура управл³ння уможливлюº гнучке маневруван-

ня людськими ресурсами завдяки перерозпод³лу ¿х м³ж проектами.

Для того щоб ця структура була ефективною, необх³дно мати ефек-

тивну систему контролю за виконанням роб³т, повязаних з проек-

том, як³стю ¿х виконання, витратами та терм³нами. Необх³дно пос-

т³йно стежити за тим, щоб фактичн³ показники в³дпов³дали плановим.

143

Проекти

Кер³вник орган³зац³¿

Кер³вники проект³в

Рис. 8.1. Матрична структура управл³ння

Кер³вник проекту повинен мати докладну ³нформац³ю про стан вико-

нання проекту загалом, а кер³вники в³дд³л³в про роботи, як³ викону-

ють ¿хн³ в³дд³ли. На баз³ цих даних складають зв³ти, як³ кер³вники про-

ект³в обговорюють з п³дпорядкованими ¿м групами. Так³ обговорення

можуть в³дбуватися щотижня, а за критичних ситуац³й щодня.

Матричну структуру управл³ння доц³льно застосовувати при реа-

л³зац³¿ малих ³ середн³х проект³в. Для великих проект³в така структу-

ра малоефективна, оск³льки при цьому р³зко п³двищуºться складн³сть

мереж³ комун³кац³й, а це призводить до ³стотного упов³льнення про-

цес³в прийняття управл³нських р³шень.

Проектна структура управл³ння. При розвязанн³ проблемних

завдань, повязаних з переор³ºнтуванням ц³лей орган³зац³¿ чи зм³ною

шлях³в ¿х досягнення, найефективн³шою формою реал³зац³¿ проект³в º

проектне управл³ння сукупне управл³ння трудовими, ф³нансовими,

матер³альними й енергетичними ресурсами, необх³дними для забезпе-

чення реал³зац³¿ проекту в обумовлений строк, у межах заплановано¿

кошторисно¿ вартост³ та з в³дпов³дною як³стю.

У проектн³й орган³зац³йн³й форм³ управл³ння реал³зуються вимо-

ги системного п³дходу до управл³ння, в³дпов³дно до якого роботи, що

забезпечують розвязання певно¿ проблеми чи досягнення к³нцево¿

мети, розглядаються з позиц³й не стало¿ ³ºрарх³¿ п³дпорядкування, а

саме досягнення певно¿ мети чи розвязання певно¿ проблеми. Для

144

управл³ння розробкою конкретних проект³в ³ програм створюються

комплексн³ органи з в³дпов³дними повноваженнями. Вони покликан³

забезпечити пр³оритет загальних, глобальних ц³лей орган³зац³¿ над

приватними, локальними ц³лями функц³онального характеру; п³дви-

щити в³дпов³дальн³сть за к³нцевий результат роб³т; децентрал³зувати

розвязання оперативних завдань, забезпечивши гнучке й оперативне

реагування на зм³ни зовн³шн³х ³ внутр³шн³х умов; забезпечити мо-

б³льний механ³зм для одночасного виконання к³лькох проект³в.

Проектне управл³ння як орган³зац³йна форма спочатку мало виг-

ляд тимчасового структурного утворення, яке застосовували в межах

д³ючо¿ л³н³йно-функц³онально¿ структури управл³ння. Тривал³сть

життºвого циклу тако¿ орган³зац³йно¿ форми залежала в³д часу, за

який орган³зац³я досягала поставлених нею ц³лей ³ завдань. У процес³

функц³онування ц³º¿ орган³зац³йно¿ форми почав формуватися спе-

ц³альний орган³зац³йний механ³зм, тобто як³сно нова схема взаºмод³¿

п³дрозд³л³в ³ окремих виконавц³в. Це спричинилося до необх³дност³

науково-методичного обгрунтування ново¿ орган³зац³йно¿ форми

проектного управл³ння.

Зг³дно з проектною структурою управл³ння (рис. 8.2) для розвя-

зання конкретного завдання, наприклад проектування та буд³вницт-

ва обºкта, на п³дприºмств³ створюють спец³альну робочу групу, яку

п³сля реал³зац³¿ проекту розпускають. При цьому залучений до робо-

чо¿ групи персонал ³ ресурси повертаються до в³дпов³дних спец³ал³зо-

ваних п³дрозд³л³в. Для розвязання завдань перспективного розвитку

на п³дприºмств³ створюють спец³альний п³дрозд³л, що вир³шуº винят-

ково питання стратег³¿, а кер³вники проект³в зосереджують свою ува-

гу на виконанн³ конкретних завдань.

Одн³ºю з важливих проблем, що постають в орган³зац³йних струк-

турах, побудованих за принципом проектного управл³ння, º розпод³л

функц³й м³ж так званими проектними та орган³зац³йними р³внями уп-

равл³ння. ²ншими словами, потр³бно вир³шувати, яку частину управ-

л³ння центр може передати на нижчий, проектний р³вень, а виконан-

ня яких функц³й залишити на верхньому р³вн³. Конфл³ктн³ ситуац³¿

м³ж центром ³ проектною групою виникають здеб³льшого через на-

явн³сть питань, за вир³шення яких в³дпов³дають обидва р³вн³ управ-

л³ння, а також через невизначеност³, що потребують прийняття

р³шень як на орган³зац³йному, так ³ на проектному р³вн³ управл³ння.

На проектному р³вн³ готують проектн³ р³шення для подальшого

передання ¿х на орган³зац³йний р³вень управл³ння.

145

Бухгалтер³я

Маркетинг

Стратег³чне

планування

Орган³зац³я

контрактингу

Òåõí³÷íå

обслуговування

Кер³вник орган³зац³¿

Кер³вник проекту

²нш³ проекти

Рис. 8.2. Проектна структура управл³ння

На орган³зац³йному р³вн³ вибирають проекти, визначають терм³ни

завершення ¿х розробки та реал³зац³¿ ³ розпод³ляють ресурси м³ж про-

ектами. Виб³р проект³в ³ визначення терм³н³в завершення ¿х розробки

º стратег³чними завданнями, розвязання яких потребуº великого об-

сягу знань з багатьох галузей техн³ки, економ³ки, соц³олог³¿ тощо.

Зазначен³ р³вн³ управл³ння взаºмод³ють шляхом передавання зго-

ри вниз ³нформац³¿ ³нструктивного характеру, а знизу вгору поточ-

них даних про проект. При цьому на орган³зац³йний р³вень пере-

даºться достатньою м³рою агрегована ³нформац³я. З метою перев³рки

активност³ роботи проектних груп ¿х пер³одично оц³нюють, найчас-

т³ше п³сля завершення чергового етапу проекту.

Одн³ºю з важливих проблем, в³д розвязання яко¿ залежить ефек-

тивн³сть проектного управл³ння загалом, º оц³нка д³яльност³ функ-

ц³онального виконавця в систем³ проектного управл³ння. Здеб³льшого

так³ системи характеризуються тим, що функц³ональний виконавець

п³дпорядковуºться щонайменше двом кер³вникам: функц³ональному

кер³вников³ та кер³вников³ проекту. Першому з них виконавець п³д-

порядкований пост³йно, другому тимчасово, на пер³од виконання

роб³т, повязаних з реал³зац³ºю проекту. Часто виконавець одночас-

но бере участь у к³лькох проектах, а тому може п³дпорядковуватись

одразу к³льком кер³вникам. Загалом проблема оц³нки результат³в

146

д³яльност³ й потенц³алу окремих виконавц³в дуже складна. Здеб³ль-

шого вона постаº тод³, коли проект завершуºться або кер³вник проек-

ту збираºться п³двищити прац³вника по служб³ (докладн³ше ц³ питання

розглянемо в розд. 10).

Системи проектного управл³ння, що ор³ºнтуються на к³нцеву мету

виконання проекту, сприяють скороченню строк³в його виконання,

п³двищенню р³вня оперативност³ вир³шення поточних питань, повя-

заних з виконанням проекту, збалансован³шому узгодженню програ-

ми роб³т з ресурсними можливостями п³дрядно¿ орган³зац³¿; економ³¿

ресурс³в, а також обºктивн³ш³й оц³нц³ д³яльност³ окремих вико-

навц³в. Зазначимо також, що системи проектного управл³ння мають

певн³ недол³ки. Проанал³зован³ переваги та недол³ки проектно¿ ³ мат-

рично¿ структур ³люструº табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Пор³вняння матрично¿ та проектно¿ структур управл³ння

Структура

Чинник

Вимоги до системи

планування

та зв³тност³

Контроль

за виконанням

проекту

Ефективн³сть

використання

робочого часу

Внесення зм³н

у проект

матрична

Необх³дна наявн³сть

стратег³чного

матричного плану

Зд³йснюºться через

кер³вник³в функц³ональних

п³дрозд³л³в

Використання робочого часу

³ розпод³л роб³т ефективн³

Проблеми постають, бо

у проект³ беруть участь

багато структурних

п³дрозд³л³в

проектна

Команда працюº в одному

м³сц³, система планування

та зв³тност³ проста

П³д контролем ус³ члени

групи, кер³вников³ проекту

й замовников³ легко

контролювати вс³ питання

Наявний резервний час

Проблем немаº, тому що вс³

члени групи взаºмоузгодже-

но працюють в одному м³сц³

Вимоги до кер³вника Маº бути аг³татором,

координатором,

ум³ти впливати

на учасник³в проекту

Ìຠáóòè íå ò³ëüêè òåõí³÷íî

осв³ченим спец³ал³стом,

а й зд³бним кер³вником

Роль неформальних

звязк³в

Вплив на ³снуючу

структуру

Як³сть виконуваних

ðîá³ò

Велика

М³н³мальний

Максимально жорсткий

контроль за як³стю

Менша, н³ж за матрично¿

орган³зац³¿

Потр³бна реорган³зац³я

³снуючо¿ структури

Нежорсткий контроль

çà ÿê³ñòþ

147

Виб³р орган³зац³йних структур управл³ння. Вибрати орган³зац³йну

структуру управл³ння в³дпов³дно до заданих умов конкретного проек-

ту можна за допомогою критер³¿в, наведених у табл. 8.2. Так, орган³за-

ц³я, яка розробляº переважно невелик³ проекти з³ стандартною техно-

лог³ºю, найчаст³ше в³ддаº перевагу функц³ональн³й структур³. Орган³-

зац³я, що займаºться великим ³ складним проектом, як правило,

вибираº орган³зац³йну структуру, побудовану за проектною схемою.

А фармацевтична ф³рма, яка працюº за великою к³льк³стю складних

технолог³й, найчаст³ше в³ддаº перевагу матричн³й структур³.

Таблиця 8.2

Критер³¿ для прийняття р³шення

щодо вибору орган³зац³йно¿ структури управл³ння

Структура

Критер³й оц³нки

функц³ональна матрична проектна

Непевн³сть умов реал³зац³¿

проекту

Низька

Висока

Висока

Технолог³я проекту

Стандартна Складна

Íîâà

Складн³сть проекту

Простий

Середньо¿

складност³

Дуже складний

Тривал³сть проектного циклу

Нетривалий Середньо¿

тривалост³

Тривалий

Розм³р проекту

Важлив³сть проекту

Взаºмозалежн³сть

³ взаºмозвязок окремих

частин проекту

Критичн³сть часу (зобовязання

орган³зац³¿ щодо строк³в

завершення роб³т)

Взаºмозвязок ³ взаºмо-

залежн³сть проекту

³ систем вищого р³вня

Малий

Íå äóæå

важливий

Низьк³

Низька

Велик³

Середн³й

Середньо¿

важливост³

Середн³

Середня

Середн³

Великий

Äóæå

важливий

Висок³

Висока

Не³стотн³

Можна застосовувати також ус³ три зазначен³ структури залежно

в³д проекту. Разом ц³ структури можна застосовувати ще й у межах

одного проекту на р³зних р³внях ³ фазах управл³ння ним. Приймаючи

остаточне р³шення щодо вибору структури, необх³дно враховувати

так³ додатков³ чинники:

148

ступ³нь взаºмод³¿ орган³зац³йно¿ структури, навички кер³вника

проекту та планово-зв³тну систему документац³¿;

шляхи пол³пшення координац³¿ й в³дпов³дальност³ у функц³о-

нальн³й структур³ без переходу до проектно¿ чи матрично¿ струк-

òóðè;

вар³анти матрично¿ структури ³ переваги кожного з них.

Неможливо прийняти р³шення щодо орган³зац³йно¿ структури уп-

равл³ння, не вир³шивши питання, хто буде кер³вником проекту ³ яку

схему застосувати для системи планування та зв³тност³. Ц³ р³шення

взаºмозалежн³. Наприклад, у проектн³й структур³ потр³бно, щоб ке-

р³вник проекту мав великий досв³д кер³вництва взагал³. Для того щоб

ефективно управляти проектною командою, в³н маº поºднувати тех-

н³чн³ знання у в³дпов³дн³й галуз³ з³ зд³бностями кер³вника. Якщо та-

кого кер³вника проекту не знайдено, немаº сенсу вибирати орган³за-

ц³йну структуру за проектною схемою.

Система планування та зв³тност³ у проектн³й структур³ проста,

бо члени команди т³сно взаºмод³ють. ²нформац³я у вигляд³ план³в,

граф³к³в, бюджет³в ³ зв³т³в º базою обºднання п³дрозд³л³в функц³о-

нально¿ орган³зац³йно¿ структури, що беруть участь у реал³зац³¿

конкретного проекту, тому така орган³зац³я потребуº складн³шо¿

системи планування та зв³тност³, н³ж орган³зац³я в межах проектно¿

структури.

Зазвичай орган³зац³¿ застосовують проектну або матричну струк-

туру управл³ння тод³, коли звичайна функц³ональна структура вияви-

лася непридатною для к³лькох проект³в. Перш н³ж в³дмовитися в³д

функц³онально¿ орган³зац³¿, варто проанал³зувати можлив³сть реал³-

зац³¿ проекту в ц³й структур³. Сл³д розглянути можлив³сть реал³зац³¿

наскр³зних план³в, бюджет³в, граф³к³в ³ проведення оперативних на-

рад. У цьому раз³ важливу роль в³д³грають безпосередн³ контакти

м³ж в³дпов³дними кер³вниками ³ неформальн³ звязки. Це механ³зми

обºднання, на основ³ яких приймаються р³шення про введення мат-

рично¿ чи проектно¿ структури.

Розглядаючи зазначен³ три орган³зац³йн³ форми, бачимо, що мат-

рична розм³щуºться н³би посередин³. Вона маº багато модиф³кац³й:

в³д так звано¿ слабоматрично¿ та майже функц³онально¿ до сильно-

матрично¿ та майже проектно¿. Це визначаºться процентним в³дно-

шенням штатних прац³вник³в у функц³ональних п³дрозд³лах до за-

гально¿ к³лькост³ прац³вник³в, зайнятих у проектн³й команд³. За функ-

149

ц³онально¿ орган³зац³¿ проектна команда взагал³ не маº власних

штатних прац³вник³в. Л³н³ºю розпод³лу м³ж функц³ональною та

матричною схемами º така орган³зац³я, за яко¿ хоча б одна людина

призначаºться на роль частково зайнятого координатора роб³т, як³

виконують функц³ональн³ п³дрозд³ли за конкретним проектом.

8.2. Контроль ³ регулювання проектно¿ д³яльност³

Для багатьох слово контроль означаº обмеження, примус, в³д-

сутн³сть самост³йност³. Внасл³док такого ст³йкого сприйняття конт-

роль належить до тих функц³й управл³ння, сутн³сть яких найчаст³ше

розум³ють неправильно. Спускання контролю до р³вня обмежень, що

виключають можлив³сть самост³йних д³й, запод³юють шкоду орган³-

зац³¿ ³ змушують поводитися строго дисципл³новано за принципом

шикуйсь, струнко!, означало пропустити найважлив³шу функц³ю

управл³ння забезпечення поставлених ц³лей проекту.

Контроль проектно¿ д³яльност³ це процес, у якому кер³вник про-

екту встановлюº, чи досягнуто поставлених ц³лей, виявляº причини

дестаб³л³зац³¿ процесу виконання роботи ³ обгрунтовуº прийняття уп-

равл³нських р³шень, що коригують виконання завдань, ран³ше, н³ж

буде нанесено збиток виконанню проекту (зрив строк³в виконання

роб³т, перевищення використання ресурс³в ³ вартост³, низька як³сть

тощо). Контроль даº кер³внику проекту можлив³сть визначити, чи

варто переглядати плани, кошториси, якщо деяк³ параметри переви-

щили припустим³ значення.

Мета й призначення контролю. На процес реал³зац³¿ проекту

впливаº багато як зовн³шн³х, так ³ внутр³шн³х дестаб³л³зац³йних

чинник³в. Це призводить до зм³ни розрахункових параметр³в (стро-

кових ³ варт³сних). У звязку з м³нливими умовами навколишнього

середовища проекту кер³вникам не завжди вдаºться вчасно вжити

заход³в коригування процесу виконання роб³т ³ мотивувати п³длег-

лих на досягнення поставлених ц³лей. За таких умов одним ³з важ-

ливих засоб³в реал³зац³¿ поставлених ц³лей º контроль за реал³за-

ц³ºю проекту. За допомогою контролю проект-менеджер визначаº

правильн³сть прийнятого р³шення, зд³йснення проекту за часом,

варт³стю, ресурсами, вир³шуº необх³дн³сть внесення зм³н до плану

реал³зац³¿ проекту.

150

Завдання контролю проектно¿ д³яльност³ полягаº в тому, щоб, от-

римавши фактичн³ дан³ про переб³г виконання проекту, пор³вняти ¿х

³з плановими характеристиками й виявити в³дхилення, формуючи

тим самим так зван³ сигнали неузгодженост³. Контроль маº забезпе-

чити мон³торинг (систематичне та планом³рне спостереження за реа-

л³зац³ºю проекту); виявлення в³дхилень в³д ц³лей реал³зац³¿ проекту за

допомогою критер³¿в ³ обмежень, як³ ф³ксують у календарних планах

³ с³ткових граф³ках, бюджетах, розрахункових потребах у витратах

трудових, матер³альних, ф³нансових, нормативних та ³н.; прогнозу-

вання насл³дк³в зм³ни ситуац³¿ та обгрунтування необх³дност³ прий-

няття коригувальних заход³в.

Кер³вники пост³йно контролюють процес реал³зац³¿ проекту. Вони

пор³внюють роботи, виконан³ за проектом, ³з планом ³ визначають

³стотн³ розб³жност³. В управл³нн³ проектами так³ розб³жност³ назива-

ють в³дхиленнями. А оск³льки в³дхилення бувають завжди, то у про-

цес³ контролю проекту на них не звертають уваги. Найчаст³ше постаº

таке запитання: Чи достатньою м³рою мал³ в³дхилення, щоб з ними

можна було впоратися чи змиритися?

Р³вень в³дхилень. Припустим³ р³вн³ в³дхилень необх³дно визначати

ще на початку реал³зац³¿ проекту. Наприклад, у типовому буд³вель-

ному проект³ так³ р³вн³ мал³, бо п³дрядчик-буд³вельник, як правило,

маº великий досв³д ³ знаº, що та як потр³бно робити для своºчасного

та як³сного виконання роб³т. Кр³м того, будинки звичайно зводять за

ф³ксованою ц³ною (тобто п³дрядчики погоджуються наперед продати

сво¿ послуги за певну ц³ну). У досл³дницькому проект³ прийнятн³

в³дхилення можуть бути великими скаж³мо, до 20 %. Досл³дження

завжди несуть у соб³ значну частку невизначеност³, тому спланувати

¿х можна лише приблизно.

В основ³ процесу контролю лежать збирання та анал³з даних про

просування проекту. За наявност³ тако¿ ³нформац³¿ кер³вники проекту

мають можлив³сть спланувати подальш³ д³¿ ³ заходи. Наприклад,

якщо в³дставання в³д граф³ка виходить за прийнятн³ меж³, кер³вники

можуть вир³шити прискорити виконання певно¿ к³лькост³ критичних

завдань, вид³ливши на них додатковий обсяг ресурс³в.

Контроль обмежуºться спостереженням, вим³рюванням, реºстра-

ц³ºю, збереженням ³ опрацюванням даних. У його завдання не входить

оц³нка в³дхилень за тими чи ³ншими критер³ями. Предметом контролю

º факти й под³¿, перев³рка виконання конкретних р³шень, зясування

причин в³дхилень, оц³нка ситуац³¿, прогнозування насл³дк³в.

151

Оц³нка проектно¿ д³яльност³. Так само, як ³ контроль, оц³нка º

важливою функц³ºю зворотного звязку. Проте м³ж контролем ³ оц³н-

кою º багато ³стотних розб³жностей:

контроль передбачаº пост³йне спостереження за просуванням

проекту, а оц³нка базуºться на пер³одичному п³дбитт³ пром³жних

п³дсумк³в;

контроль проектно¿ д³яльност³ сфокусований на деталях того,

що в³дбуваºться у проект³, а оц³нка на загальн³й картин³;

за контроль в³дпов³даº кер³вник проекту, а оц³нку зд³йснюº осо-

ба чи група ос³б, як³ не працюють безпосередньо над проектом

(для забезпечення обºктивност³).

З огляду на наведен³ розб³жност³ наводимо таке визначення оц³нки

проектно¿ д³яльност³: це обºктивне пер³одичне п³дбиття п³дсумк³в

для визначення статусу проекту щодо реал³зац³¿ його сформульова-

них ц³лей. Оц³нки зд³йснюють п³д час реал³зац³¿ проекту та п³сля його

завершення. Очевидно, що в цих двох випадках роль оц³нки р³зна.

Зд³йснюючи оц³нку при реал³зац³¿ проекту, можна використовувати ¿¿

результати для впливу на подальший процес реал³зац³¿ проекту. На-

сл³дки тако¿ оц³нки можуть бути драматичними аж до дострокового

припинення проекту, переоц³нки його ц³лей або зм³ни плану проекту.

Види контролю проектно¿ д³яльност³. Одна з найважлив³ших при-

чин необх³дност³ зд³йснення контролю полягаº в тому, що будь-який

проект-менеджер повинен вчасно ф³ксувати сво¿ помилки ³ виправля-

ти ¿х до того, як вони запод³ять шкоду проекту. Розр³зняють три види

контролю: попередн³й, поточний та заключний.

Попередн³й контроль зд³йснюють до фактичного початку роб³т з

реал³зац³¿ проекту; в³н спрямований на дотримання певних правил ³

процедур. Такий контроль, як правило, стосуºться ресурсного забез-

печення роб³т (трудовими, матер³альними та ф³нансовими ресурсами).

Поточний контроль зд³йснюють безпосередньо п³д час реал³зац³¿

проекту. Мета цього контролю оперативно регулювати процес ре-

ал³зац³¿ проекту. Поточний контроль базуºться на пор³внянн³ досяг-

нутих результат³в з³ встановленими у проект³ варт³сними, часовими

та ресурсними характеристиками. Розр³зняють поточний контроль

часу (досягнення пром³жних ц³лей ³ виконання обсяг³в роб³т), бюдже-

ту (р³вня витрат ф³нансових засоб³в), ресурс³в (¿х фактичних витрат)

та якост³ (роб³т).

Заключний контроль зд³йснюють на стад³¿ завершення проекту

для ³нтегрально¿ оц³нки реал³зац³¿ проекту загалом. На основ³ цього

152

контролю узагальнюють набутий досв³д для подальшо¿ розробки та

реал³зац³¿ проект³в-аналог³в, а також удосконалюють процедури уп-

ðàâë³ííÿ.

Система контролю маº забезпечувати оперативну оц³нку стану

реал³зац³¿ проекту для обгрунтування та прийняття р³шення щодо уп-

равл³ння часом, варт³стю, ресурсами та як³стю виконуваних роб³т.

На етап³ розробки системи контролю за реал³зац³ºю проекту необх³д-

но визначити склад ³ р³вень детал³зац³¿ роб³т ³ обºкт³в контролю;

склад показник³в; форми та терм³ни надання первинно¿ ³нформац³¿ й

анал³тичних зв³т³в; ос³б, як³ в³дпов³датимуть за повноту, достов³р-

н³сть ³ своºчасн³сть надання ³нформац³¿; склад, методи й технолог³ю

анал³тичних ³ граф³чних зв³т³в; комплекс необх³дних програмно-

³нформац³йних засоб³в.

Методи контролю за проектною д³яльн³стю. К³льк³сть витратних

показник³в необх³дно зводити до м³н³муму, а основну увагу прид³ля-

ти показникам, що характеризують взаºмод³ю учасник³в проекту (на-

приклад, виконання етап³в, готовн³сть фронту роб³т, передавання

устаткування на монтаж, а також питання, що потребують оператив-

ного вир³шення проектною командою чи кер³вниками орган³зац³й-

виконавц³в). Водночас нагромаджують ³нформац³ю, що розкриваº

статистичн³ параметри виконуваних процес³в, ³ анал³зують ¿¿ з метою

визначення статистичних оц³нок тривалост³, ³нтенсивност³ та трудо-

м³сткост³ виконання контрольованих роб³т, р³вня реал³зац³¿ планових

завдань за основними показниками. Статистичний анал³з передбачаº

обчислення числових характеристик виб³рок, оц³нку параметр³в емп³-

ричних розпод³л³в, виб³р ³ визначення параметр³в показник³в.

До показник³в, що характеризують виконання бюджету проекту,

належать початкова калькуляц³я; поточн³ рахунки, що включають

фактичн³ прям³ витрати; накладн³ та ³нш³ витрати; ³нтегральн³ показ-

ники вартост³ проекту. Витрати матер³ально-техн³чних ресурс³в

охоплюють витрати буд³вельних матер³ал³в, конструкц³й, деталей ³

устаткування, трудових ресурс³в, машин, механ³зм³в ³ допом³жного

устаткування.

Для того щоб визначити ступ³нь виконання заданих обсяг³в роб³т

або поточний стан процесу реал³зац³¿ проекту, необх³дно зд³йснити

багато вим³рювань ³ оц³нок. Ф³зичн³ обсяги виконаних роб³т визна-

чають безпосередньо на м³сц³ ¿х виконання ³ одержан³ дан³ пор³вню-

ють з розрахунковими показниками. Строков³ витрати пор³внюють з

розрахунковою тривал³стю та обсягами виконаних роб³т, грошов³

153

з показниками бюджету чи кошторисно¿ вартост³; дан³ про фактичне

споживання трудових ³ матер³ально-техн³чних ресурс³в ³з планови-

ми потребами в робоч³й сил³, буд³вельних матер³алах ³ устаткуванн³.

За остаточним п³дсумком досв³дчений кер³вник проекту може само-

ст³йно визначити ступ³нь чи в³дсоток готовност³ обºкта загалом або

виконання окремо¿ операц³¿. На практиц³ фактично виконан³ обсяги

роб³т ³ фактичн³ витрати вим³рюють у ф³зичних одиницях ³ гривнях,

в³дсотках виконання планових завдань, готовност³ тощо.

Технолог³¿ оц³нки проектно¿ д³яльност³. Залежно в³д необх³дно¿

точност³ розр³зняють так³ технолог³¿ оц³нки виконання проекту: кон-

троль у момент завершення роб³т; у момент готовност³ роб³т на 50 %;

у заздалег³дь визначених точках проекту (метод контролю за етапа-

ми); регулярний оперативний контроль (через однаков³ пром³жки

часу); експертну оц³нку ступеня виконання роб³т ³ готовност³ проекту.

Джерела ³нформац³¿. ²нформац³я, що в³дображаº стан ³ переб³г ви-

конання заданих обсяг³в роб³т, надходить ³з численних джерел (в³д

член³в проектно¿ команди, орган³зац³й-виконавц³в, незалежних конт-

ролер³в, ³з планових ³ зв³тних документ³в). У формальн³й ³нформац³й-

н³й систем³ джерелами ³нформац³¿ º також картки табельного обл³ку

трудовитрат ³ експлуатац³¿ устаткування, замовлення на постачання,

рахунки-фактури, пов³домлення з м³сця виконання роб³т про фактич-

но виконан³ ¿х обсяги, зв³ти щодо контролю якост³ тощо. Найважли-

в³шими аспектами контролю завжди º точн³сть, своºчасн³сть ³ повно-

та. Якщо потр³бна точна ³нформац³я про управл³ння, необх³дно ре-

тельно проанал³зувати зв³ти спец³ал³ст³в, що грунтуються на ¿хньому

власному досв³д³. Кр³м формальних джерел ³нформац³¿ ³снуº багато

³нших вх³дних даних, призначених для забезпечення служб управл³н-

сько¿ д³яльност³; вони скорочують шлях проходження ³нформац³¿.

Для кожного ³ºрарх³чного р³вня кер³вництва потр³бна специф³чна

планова та зв³тна ³нформац³я про процес виконання роб³т. Ця спе-

циф³ка виявляºться у двох аспектах широт³ охоплення ³нформа-

ц³ºю загального комплексу роб³т ³ ступен³ детал³зац³¿ ³нформац³¿. По-

ºднання ознак ³нформац³¿, що подаºться кер³вникам р³зних р³вн³в,

одне з центральних завдань проектування ³нформац³йних систем кон-

тролю проекту. Неправильне поºднання цих ознак призводить до не-

достатност³ чи надм³рност³ ³нформац³¿ ³ негативно позначаºться на

ефективност³ управл³ння.

Кер³вники кожного р³вня (зокрема, ³ в³дпов³дальн³ виконавц³) по-

винн³ одержувати т³льки ту ³нформац³ю ³ такого ступеня детал³зац³¿,

154

що необх³дн³ й достатн³ для формування регул³вних вплив³в ³ прий-

няття р³шень про закр³плен³ за ними частини проекту. Важливою

проблемою º забезпечення ºдност³ ³нформац³¿ для вс³х учасник³в про-

екту. Ця ³нформац³я маº забезпечувати концентрац³ю ¿хньо¿ уваги на

найнапружен³ших ³ найв³дпов³дальн³ших д³лянках роботи. Можна

запропонувати три ступеня детал³зац³¿ планово¿ ³нформац³¿, що в³д-

пов³дають трьом р³вням управл³ння:

1) кер³вники п³дрозд³л³в ³ в³дпов³дальн³ виконавц³ одержують най-

б³льш детал³зовану ³нформац³ю, що даº змогу оц³нити стан

кожно¿ ³з закр³плених за ними роб³т ³ ¿¿ положення в комплекс-

н³й с³тков³й модел³ проекту;

2) кер³вники орган³зац³й-виконавц³в одержують ³нформац³ю, що

даº змогу оц³нити стан закр³плено¿ за ц³ºю орган³зац³ºю части-

ни комплексу та м³стить найдокладн³ш³ зв³ти про граничн³ по-

д³¿, що визначають зовн³шн³ звязки орган³зац³¿, звязки струк-

турних п³дрозд³л³в всередин³ орган³зац³¿, а також зв³ти про ро-

боту орган³зац³й, що потрапили до критично¿ зони;

3) кер³вник проекту одержуº детал³зовану ³нформац³ю т³льки про

роботу критично¿ зони, а також необх³дну ³нформац³ю, що даº

змогу оц³нити загальний стан комплексу, окремих важливих

елемент³в ³ етап³в, контролювати планов³ терм³ни настання гра-

ничних под³й, що визначають звязок м³ж орган³зац³ями-вико-

навцями та структурними п³дрозд³лами всередин³ головно¿ ор-

ãàí³çàö³¿.

Складання зв³т³в про стан реал³зац³¿ проекту. Зазначен³ зв³ти по-

требують первинно¿ ³нформац³¿. Для ¿х ефективност³ у процес³ конт-

ролю подання ³нформац³¿ маº базуватися на спец³ально розроблених

принципах. Незалежно в³д застосовувано¿ форми подання зв³тних да-

них для досягнення ефективност³ функц³й контролю зв³ти мають

м³стити так³ позиц³¿:

кошторисну варт³сть (сумарну, на певну дату або за конкретний

пер³од) для пор³вняння фактичних ³ прогнозованих результат³в;

фактичн³ результати, як³ характеризують процес виконання за-

даних обсяг³в роб³т на певну дату або за конкретний пер³од;

прогнозован³ результати, що базуються на селективност³ наяв-

но¿ ³нформац³¿ ³ характеризують оч³куваний стан проекту та його

складових на подальший пер³од;

в³дхилення, як³ св³дчать про те, якою м³рою фактичн³ та прогно-

зован³ результати в³др³зняються в³д планованих ³ розрахункових

показник³в;

155

причини, тобто оч³куван³ й непередбачен³ обставини, що визна-

чають фактичний ³ прогнозований процес реал³зац³¿ проекту,

зокрема його окремих операц³й, ³ пояснюють ³стотн³ в³дхилення

в³д планових показник³в.

Оц³нка стану роб³т ³ прогнозування зм³н проекту. Для того щоб

одержати узагальнений показник реал³зац³¿ проекту, розроблюють

систему показник³в, на основ³ яких пор³внюють виконання роб³т за

часом ³ варт³стю. Для оц³нки показника стану реал³зац³¿ проекту

необх³дно визначити обсяги виконано¿ роботи. За припущенням, що

колектив, який виконуº роботу, залишаºться незм³нним ³ його про-

дуктивн³сть прац³ пост³йна, обсяг фактично виконано¿ роботи буде

пропорц³йний часу, протягом якого цю роботу було виконано до пев-

ного моменту. У цьому раз³ робота може характеризуватися не обся-

гами, а сп³вв³дношенням планових ³ реальних момент³в ¿¿ початку й

завершення.

Прогнозування д³яльност³ та виявлення тенденц³й. З метою забез-

печення ефективност³ управл³ння проектом ³ можливост³ запоб³гання

збоям, у зв³тах мають в³дбиватися не т³льки минул³ под³¿, а й ситуац³¿,

що можуть в³дбутися. Для цього використовують спец³альн³ засоби

прогнозування та визначення наявних тенденц³й. Для контролю ви-

конання с³ткових граф³к³в, календарних план³в ³ витрат ресурс³в зас-

тосовують р³зн³ модел³, методи й засоби. У випадку граф³чного зоб-

раження (у вигляд³ календарних план³в ³ с³ткових моделей) зд³йснен-

ню функц³й контролю сприяº саме лог³чна посл³довн³сть цих

³нструмент³в, що забезпечуº визначення впливу зм³н в одн³й робот³ на

реал³зац³ю проекту загалом. Розробка систем контролю своºчасност³

поставок, а також ³нших систем базуºться на таких самих принципах.

При цьому варто повн³стю виключити можлив³сть тако¿ ситуац³¿,

коли устаткування, терм³ни монтажу якого вже настали, ще не замов-

лене. В ус³х наведених випадках ³нформац³я повинна передаватися

своºчасно.

Регулювання процесу реал³зац³¿ проекту. Основними завданнями

регулювання процесу реал³зац³¿ проекту º контроль за фактичним ви-

конанням роб³т, виявлення й анал³з наявних в³дхилень в³д планових

завдань, коригування та внесення у проект в³дпов³дних зм³н за допо-

могою орган³зац³йно-технолог³чних, економ³чних ³ техн³чних р³шень,

що забезпечують своºчасне й ефективне досягнення задано¿ мети про-

екту. Процес регулювання полягаº в повторенн³ з певною пер³одич-

н³стю (доба, тиждень, декада, м³сяць) таких процедур: збирання та

156

анал³з оперативно¿ ³нформац³¿ про фактичний стан реал³зац³¿ проек-

ту; обговорення та прийняття р³шень про подальшу реал³зац³ю комп-

лексу роб³т (коригування оперативних план³в); в³дновлення с³ткових

моделей (перерахунок) ³ актуал³зац³я календарних план³в; доведення

зм³н до в³дпов³дальних виконавц³в ³ кер³вник³в в³дпов³дних р³вн³в.

8.3. Управл³ння зм³нами проекту

Одним ³з важливих процес³в в управл³нн³ проектами º управл³ння

зм³нами, як³ вносяться при реал³зац³¿ проекту. П³д зм³ною розум³ють

зам³щення одного р³шення ³ншим внасл³док впливу зовн³шн³х ³

внутр³шн³х чинник³в п³д час реал³зац³¿ проекту. ²н³ц³ювати зм³ни мо-

жуть замовник, ³нвестор, проектувальник або п³дрядчик. Замовник,

як правило, вносить зм³ни, що пол³пшують к³нцев³ техн³ко-еконо-

м³чн³ характеристики проекту. Проектувальник зм³нюº початкову

технолог³чну та проектно-кошторисну документац³ю, специф³кац³¿.

П³дрядчик, як правило, вносить зм³ни в календарний план, методи й

посл³довн³сть виконання роб³т. Зм³ни у проект вносяться пост³йно.

Вони впливають як на к³нцев³ результати, ц³нн³сть ³ ефективн³сть

проекту, так ³ на тривал³сть та терм³ни завершення проекту, його вар-

т³сть ³ бюджет, потребу в ресурсах ³ як³сть роб³т.

Причинами внесення зм³н, як правило, º неможлив³сть передбачити

на стад³¿ розробки проекту нов³ техн³чн³ р³шення, ефективн³ш³ техно-

лог³¿, матер³али й конструкц³¿ тощо, а також в³дставання у процес³

реал³зац³¿ проекту в³д запланованих терм³н³в, обсяг³в внасл³док впли-

ву дестаб³л³зац³йних чинник³в. Початковий план може виявитися не-

ефективним через р³зн³ чинники, зокрема коригування проектних

р³шень, терм³н³в, вартост³, техн³чних умов проекту. Цими чинниками

можна й необх³дно управляти на основ³ орган³зац³¿ ефективних зво-

ротних звязк³в, що дають ³нформац³ю для розробки своºчасних ко-

ригувальних д³й. П³д управл³нням зм³нами розум³ють реºстрац³ю вс³х

зм³н у зм³ст³ проекту (технолог³¿, обладнанн³, варт³сних показник³в,

граф³ку виконання роб³т тощо) з метою детального вивчення й оц³н-

ки насл³дк³в зм³н, орган³зац³¿ координац³¿ виконавц³в, що реал³зують

зм³ни у проект³, а також прогнозування та планування майбутн³х

зм³н. Управляти зм³нами необх³дно на вс³х етапах життºвого циклу

проекту.

Види зм³н проекту. Зм³ни, як³ вносяться у проект на прохання за-

мовника чи за пропозиц³ºю п³дрядчик³в, можуть мати техн³чн³, часов³

157

й ф³нансов³ причини. Вони часто º результатом уточнення й одержан-

ня нових знань у процес³ реал³зац³¿ проекту. Джерело зм³н внут-

р³шнº чи зовн³шнº оточення проекту.

До зовн³шн³х джерел зм³н проекту належать практично вс³ поза-

проектн³ ризики (див. розд. 5): пол³тичн³, законодавч³, економ³чн³,

соц³альн³, технолог³чн³, еколог³чн³, м³жнародн³, географ³чн³, метеоро-

лог³чн³ та ³н. Проектна команда маº дуже обмежен³ можливост³ щодо

впливу на зовн³шн³ ризики (а в³дпов³дно й на джерела цих зм³н), але

повинна однозначно враховувати ¿х у процес³ реал³зац³¿ проекту.

Внутр³шн³ джерела зм³н проекту формуються в середовищ³ учас-

ник³в проекту у процес³ ¿х взаºмов³дносин при реал³зац³¿ проекту.

Кожний з учасник³в проекту може певною м³рою впливати на запла-

нований процес реал³зац³¿ проекту, вносячи зм³ни у календарн³ тер-

м³ни, граф³ки поставок матер³ал³в ³ устаткування, ф³нансування про-

екту тощо. Масштабн³сть зм³н, зумовлених внутр³шн³ми джерелами,

залежить також в³д розм³р³в проекту.

Як зазначалося, причиною внесення зм³н може бути в³дставання

при реал³зац³¿ проекту в³д запланованих терм³н³в ³ обсяг³в виконання

роб³т у результат³ впливу дестаб³л³зац³йних чинник³в. Нав³ть у межах

одн³º¿ орган³зац³¿ зм³на пр³оритет³в серед виконуваних проект³в може

спричинити конкуренц³ю м³ж проектами за ресурси, а перестановки

всередин³ проектно¿ команди й ускладнення у в³дносинах ¿¿ член³в

можуть призвести до необх³дност³ внесення зм³н у проект. На проект

може вплинути також упровадження в орган³зац³¿ нових виробничих

процес³в ³ технолог³й у пер³од зд³йснення проекту. Таким чином,

зм³ни проекту при його реал³зац³¿ неминуч³. Тому кер³вник проекту

повинен сл³дкувати за будь-якими зм³нами проекту, ум³ти оц³нити

насл³дки ¿х впливу на к³нцев³ результати, пор³внюючи витрати й ре-

зультати.

Прогнозування зм³н. Як зазначалося, зм³ни пост³йно впливають на

проект, тому ¿х необх³дно прогнозувати для помякшення цих впли-

в³в. ²нформац³я про зовн³шнº та внутр³шнº середовище проекту маº

бути ³дентиф³кована, перев³рена, оц³нена й розпод³лена серед учас-

ник³в проекту. Це даº змогу уникати неспод³ванок ³ контролювати

чинники впливу на проект.

На етап³ розробки проекту, прогнозуючи його можлив³ зм³ни, не-

обх³дно створювати резерви для непередбачених зм³н (ф³зичних ³ ц³-

нових показник³в). Урахування таких зм³н даº змогу п³двищити точ-

н³сть кошторис³в витрат. У високорозвинених кра¿нах ц³ кошториси

158

звичайно складаються з двох частин: основного та додаткового кош-

торису на непередбачен³ витрати, зумовлен³ ф³зичними й ц³новими

зм³нами. Основний кошторис не враховуº к³льк³сних ³ ц³нових зм³н,

що можуть в³дбутися п³сля його складання. Додатковий кошторис

враховуº зм³ни, що оч³куються в пер³од п³сля складання основного

кошторису ³ до завершення реал³зац³¿ проекту. Якщо сумарн³ не-

обх³дн³ витрати на непередбачен³ зм³ни ф³зичних показник³в переви-

щують 1520 %, рекомендуºться вдосконалити проект для того, щоб

знизити р³вень невизначеност³ ще до моменту запрошення претен-

дент³в на контракт. За окремими видами роб³т може бути виправда-

ний нав³ть 50%-й резерв. Непередбачен³ витрати обчислюють окремо

для витрат у м³сцев³й та ³ноземн³й валют³ для того, щоб урахувати

можлив³ зм³ни обм³нного курсу. Непередбачен³ ц³нов³ зм³ни врахову-

ють п³д час анал³зу потреб проекту у ф³нансуванн³, але не у процес³

економ³чного чи ф³нансового анал³зу доц³льност³ проекту, що зви-

чайно базуються на стаб³льних ц³нових оц³нках.

Результатом зм³н проекту в б³льшост³ випадк³в º зб³льшення кон-

трактно¿ суми. Це може призвести до конфл³ктно¿ ситуац³¿ м³ж сторо-

нами, за³нтересованими в усп³шност³ реал³зац³¿ проекту. Для ефек-

тивного управл³ння зм³нами важливо враховувати ¿х у в³дпов³дних

статтях контракту. Тому потр³бна така форма контракту, яка забез-

печила б його гнучк³сть, спроможн³сть ураховувати зм³ни обсягу

роб³т у процес³ реал³зац³¿ проекту.

Оц³нка насл³дк³в зм³н проекту передбачаº ¿х комплексний анал³з.

Для цього спочатку збирають ³ узгоджують ³нформац³ю, необх³дну

для оц³нки насл³дк³в зм³н. У процес³ оц³нки певно¿ зм³ни необх³дно

проанал³зувати, як вона вплине на варт³сть, запланован³ показники

роб³т ³ граф³ки виконання проекту, а також на результат проекту (на-

приклад, чи зб³льшиться пер³од експлуатац³¿ обºкта за рахунок вне-

сення зм³н у конструктивн³ р³шення). Ус³ ц³ проблеми варто анал³зу-

вати одночасно. У процес³ оц³нки й анал³зу насл³дк³в впливу зм³н на

проект застосовують р³зн³ методики, наприклад функц³онально-вар-

т³сний анал³з, анал³з альтернатив, техн³ку с³ткового планування.

Зм³ни розглядаº проектна команда чи спец³ально створена для

цього ком³с³я з контролю та управл³ння зм³нами, що складаºться з

головних спец³ал³ст³в орган³зац³¿. Через те що зм³ни можуть спричи-

нити необх³дн³сть у додатковому ф³нансуванн³, перегляд строк³в

здач³ обºкта замовнику, до оц³нювання й обговорення запропонова-

них зм³н сл³д залучати ³нвестора, замовника, постачальник³в та

159

³нших учасник³в проекту. У процес³ оц³нки впливу зм³н на к³нцев³ ре-

зультати й узгодження зм³н з ус³ма учасниками проекту створюються

умови для ¿х ефективного й економ³чного впровадження. Результати

оц³нки зм³н п³сля ¿х затвердження обовязково документують.

8.4. Завершення проекту

Етап завершення проекту передбачаº експлуатац³йн³ випробу-

вання, закриття контракту та здачу обºкта замовнику. Проект може

бути завершений п³сля виконання вс³х його роб³т ³ як насл³док р³шення

про ¿х припинення. Мета експлуатац³йних випробувань одержати

дан³, що характеризують р³вень результат³в, досягнутих при вико-

нанн³ роб³т з реал³зац³¿ проекту. П³д час цих випробувань виявляють

фактичн³ характеристики роботи устаткування, що п³дтверджують

або спростовують доц³льн³сть вибрано¿ технолог³¿.

П³д час експлуатац³йних випробувань пор³внюють реальн³ екс-

плуатац³йн³ характеристики проекту ³з запланованими показниками

³ виявляють розб³жност³ м³ж ними; виявляють причини розб³жностей,

розроблюють заходи з ¿х усунення ³ орган³зовують в³дпов³дн³ роботи.

Для ефективного проведення експлуатац³йних випробувань ¿х необ-

х³дно ретельно п³дготувати, спланувати ³ скоординувати. Цю робо-

ту орган³зовуº й виконуº координатор роб³т з експлуатац³йних

випробувань п³д кер³вництвом проект-менеджера. Для планування

й орган³зац³¿ експлуатац³йних випробувань складають граф³к ¿х

зд³йснення.

Вимоги до експлуатац³йних випробувань визначаються гарант³й-

ними угодами м³ж виконавцем (п³дрядчиком), постачальниками та

замовником. Зд³йснення цих випробувань забезпечуº захист прав ус³х

стор³н проекту. Складаºться таке випробування з перев³рки в³дпов³д-

ност³ встановленого устаткування проекту; спостереження за його

випробуваннями, початком роб³т ³ впровадженням устаткування в

експлуатац³ю; визначення в³дпов³дност³ вих³дно¿ сировини, яку вико-

ристовують у процес³ випробувань; визначення часу й умов випробу-

вання; встановлення при випробуванн³ в³дпов³дност³ змонтованого

устаткування його паспортним даним; усунення нев³дпов³дностей

проекту.

На експлуатац³йн³ випробування ³стотно впливають будь-як³ не-

доробки й неполадки, тому необх³дно щодня вносити ³нформац³ю

160

про випробування до спец³ального журналу, у якому ф³ксують також

будь-як³ в³дхилення в³д запланованих показник³в. Цей журнал пере-

дають користувачу, тому що така ³нформац³я може стати йому у при-

год³ для подальшо¿ роботи (на фаз³ експлуатац³¿).

За результатами експлуатац³йних випробувань складають зв³т, де

м³стяться рекв³зити ф³рми, що зд³йснюº випробування; назва техно-

лог³чного процесу, який маº бути випробуваний; мета випробування;

пор³вняння фактичних ³ запланованих результат³в; рекомендац³¿ за

п³дсумками випробувань. До зв³ту додаºться щоденна ³нформац³я

про випробування. Результати випробувань º п³дставою для передан-

ня п³дрядчиком в³дпов³дальност³ за обºкт замовнику.

Останн³м етапом завершення проекту º закриття контракту й п³д-

писання в³дпов³дних документ³в (здача обºкта замовнику). Основн³

етапи закриття контракту перев³рка ф³нансово¿ зв³тност³, завер-

шення невиконаних зобовязань, паспортизац³я й остаточн³ розра-

хунки. Гарант³йне обслуговування так само º етапом завершення

проекту, який зд³йснюють п³сля здач³ обºкта замовнику на основ³ га-

рант³йних зобовязань.

Перев³рка ф³нансово¿ зв³тност³ стосуºться зв³тност³ замовника й

п³дрядчика. Перев³рка зв³тност³ замовника передбачаº перев³рку пов-

ноти виписування фактури на сумарний обсяг завершених роб³т; уз-

годження отриманих платеж³в ³з поданими рахунками-фактурами;

перев³рку наявност³ документац³¿ за зм³нами; контроль в³драхувань

замовника. Перев³рка зв³тност³ виконавця охоплюº перев³рку пла-

теж³в постачальникам ³ субп³дрядчикам, а також в³дпов³дност³ суми

замовлених закуп³вель за документами постачальник³в; виявлення

прострочених платеж³в постачальнику; п³дтвердження в³драхувань.

Результатом тако¿ перев³рки º дан³ для п³дготовки остаточних ф³нан-

сових зв³т³в за проектом.

Паспортизац³я один ³з важливих елемент³в орган³зац³¿ закриття

контракту. Для ¿¿ зд³йснення необх³дно надати в³дпов³дну документа-

ц³ю, наприклад ту, що характеризуº техн³чн³ умови використовувано¿

сировини й матер³ал³в. Це можуть бути сертиф³кати, тому що ними

атестують продукц³ю. Усю документац³ю передають замовнику для

реºстрац³¿. У раз³ правильного управл³ння проектом питання паспор-

тизац³¿ вир³шуються своºчасно, а не т³льки на етап³ закриття конт-

ракту.

Невиконан³ зобовязання. Кер³вник проекту до закриття контракту

повинен вир³шити вс³ сп³рн³ питання за допомогою переговор³в. Може

161

бути також прийняте р³шення про те, що окрем³ елементи проекту не

будуть виконан³. Остаточне р³шення про виконання невиконаних зо-

бовязань приймаº замовник.

Визначен³ на початку проекту обсяги роб³т можуть виявитися над-

м³рними у звязку з³ зм³нами в контракт³. Невиконан³ зобовязання

необх³дно виявляти протягом усього пер³оду виконання контракту, ³

¿х треба виконувати своºчасно, а не т³льки на етап³ закриття контрак-

ту, щоб уникнути зайвих витрат ³ нерац³онального використання ре-

сурс³в. У результат³ перев³рки невиконаних зобовязань визначають

обсяги роб³т, що не потребують додаткових зусиль ³ готових до зак-

риття, а також роб³т, що потребують завершення для виконання до-

гов³рних зобовязань. На етап³ завершення проекту його кер³вник

витребуº в замовника перел³к розб³жностей ³ недол³к³в, як³ необх³дно

усунути до приймання роб³т. Цей перел³к перев³ряють на в³дпов³д-

н³сть догов³рним зобовязанням.

Гарант³йне обслуговування обºкта зд³йснюють п³сля закриття

контракту не проектною командою, а в³дпов³дною функц³ональною

групою, як³й передають техн³чну ³нформац³ю, креслення, устаткуван-

ня, ³нструменти, засоби навчання, пос³бники з експлуатац³¿, результа-

ти випробувань, в³дпов³дну документац³ю ф³рм-постачальник³в. Ке-

р³вник проекту може залишатися головною особою й на цьому етап³.

Умови гарант³йного обслуговування зазначен³ в контракт³. Прий-

мання-здачу завершеного проекту (завершеного буд³вництвом обºк-

та) оформлюють актом встановлено¿ форми.

Контрольн³ питання

1. Переваги ³ недол³ки функц³онально¿, матрично¿ та проектно¿ струк-

тур управл³ння.

2. Як³ функц³¿ виконуº кер³вник проекту в матричн³й ³ проектн³й

структурах управл³ння?

3. Як³ чинники враховують п³д час вибору структури управл³ння?

4. Основн³ функц³¿ замовника.

5. Обовязки п³дрядчика.

6. Як розпод³ляються функц³¿ м³ж членами проектно¿ команди?

7. Основн³ обовязки кер³вника проекту.

8. Основн³ ц³л³, призначення ³ завдання контролю за процесом реа-

л³зац³¿ проекту.

9. Особлив³сть вибору системи показник³в, що характеризують стан

виконання проекту.

162

10. Технолог³¿ оц³нки виконання проекту.

11. Як³ методи застосовують для контролю календарних граф³к³в?

12. Особливост³ й переваги граф³чного подання результат³в контролю.

13. Що означаº актуал³зац³я календарного плану?

15. Сутн³сть регулювання процесу реал³зац³¿ проекту.

16. Чинники, як³ необх³дно враховувати при управл³нн³ зм³нами.

17. Основн³ етапи управл³ння зм³нами.

163

Ðîçä³ë 9

Управл³ння як³стю проекту

9.1. Концепц³я управл³ння як³стю проекту

Завдання забезпечення якост³ проекту на належному р³вн³ акту-

альне на вс³х фазах його життºвого циклу. На кожн³й з них ³снують

певн³ специф³чн³ методи забезпечення. Розглянемо не технолог³чн³

способи забезпечення якост³ (це функц³я спец³альних технолог³чних

дисципл³н), а методи орган³зац³¿ бездефектних процес³в на основ³ ме-

тодолог³¿ управл³ння проектами. Нова пол³тика управл³ння базуºться

насамперед на розум³нн³ учасниками проект³в життºво¿ необх³дност³

забезпечення ¿х якост³.

Управл³ння як³стю проекту грунтуºться на таких основних прин-

ципах: як³сть нев³дд³льна властив³сть проекту загалом, а не

самост³йна функц³я управл³ння; як³сть оц³нюº споживач, а не вироб-

ник; в³дпов³дальн³сть за як³сть маº бути адресною; ус³ виконавц³ по-

винн³ мати в³дпов³дну квал³ф³кац³ю, дозволи й л³ценз³¿ на виконання

конкретних роб³т проекту; для реального п³двищення якост³ проекту

потр³бн³ нов³ технолог³¿; п³двищити як³сть проекту можна т³льки зу-

силлями вс³х прац³вник³в; доц³льно контролювати процес, а не ре-

зультат; пол³тика у сфер³ забезпечення якост³ проекту маº бути части-

ною загально¿ пол³тики п³дприºмства.

Найчаст³ше застосовують метод системного управл³ння як³стю

(TQM Total Quality Management). В³дпов³дно до цього методу

встановлюють ºдину схему розробки та впроваджують систему уп-

равл³ння як³стю проекту (зазвичай цим займаються спец³ал³зован³

ф³рми за контрактом з п³дприºмством):

обстежують виробництво й готують спец³альну допов³дь;

на основ³ обстеження й анал³зу фактичного стану виробництва

вибирають систему управл³ння як³стю й розроблюють програму

якост³;

розроблюють технолог³ю реал³зац³¿ програми якост³, де розкри-

вають сутн³сть механ³зму функц³онування системи управл³ння

ÿê³ñòþ;

на спец³альн³й нарад³ за участю ф³рми-консультанта обговорю-

ють детал³, терм³ни й орган³зац³ю виконання програми якост³,

164

вносять корективи ³ приймають р³шення (у тому числ³ з питань

навчання й атестац³¿ персоналу);

заходи з програми вносять у загальний план реал³зац³¿ проекту;

програму якост³ запускають у виробництво; при цьому спец³а-

л³зована ф³рма зд³йснюº пер³одичн³ перев³рки, документально

оформлюº ¿х результати ³ вносить у зазначен³ документи необ-

х³дн³ уточнення й корективи.

У процес³ реал³зац³¿ програми спец³ал³зована ф³рма-консультант

зд³йснюº п³дтримку системи ³ захищаº ³нтереси п³дприºмства.

Робота проект-менеджера полягаº в пор³внянн³ поточного р³в-

ня якост³ ³з запланованим (приклад такого пор³вняння наведено на

ðèñ. 9.1).

100 %

Çîâí³øí³ 11,1 %

Зменшення витрат ≈ 37 %

75 %

50 %

25 %

0 %

Внутр³шн³ 44,8 %

²нформац³йн³ 29,2 %

Попереджувальн³ 14,9 %

Витрати

5,6 %

23,1 %

12,3 %

22,2 %

П³сля впровадження методу TQM

Рис. 9.1. Структура витрат на забезпечення якост³ проекту

²нформац³ю для такого пор³вняння дають обл³к ³ анал³з витрат,

повязаних ³з забезпеченням якост³ проекту. Ц³ витрати класиф³кують

òàê:

попереджувальн³, спрямован³ на пост³йне задоволення вимог за-

мовника щодо виробництва продукц³¿ без дефект³в (витрати на

забезпечення якост³ проекту, навчання персоналу тощо);

³нформац³йн³, повязан³ з бажанням замовника (споживача) пере-

конатися в тому, що процес розвиваºться в потр³бному напрям-

ку (витрати на ³нспекц³йн³ перев³рки, лабораторний ³ операц³й-

ний контроль);

165

внутр³шн³, спрямован³ на усунення дефект³в, повязаних з внут-

р³шн³ми проблемами (витрати на в³дбракування, ремонт), з ме-

тою коригування процесу виготовлення продукц³¿, прийнятно¿

для замовника;

зовн³шн³, спрямован³ на усунення дефект³в, повязаних з вимога-

ми замовника, як³ спричинюються тим, що вимоги замовника не

були задоволен³ (витрати на повернення продукц³¿, задоволення

скарг споживач³в, необх³дн³ заходи у в³дпов³дь).

У результат³ управл³ння як³стю проекту поряд ³з загальним змен-

шенням витрат зм³нюºться ¿х структура: частка попереджувальних

витрат зб³льшуºться, а вс³х ³нших зменшуºться. З метою забезпе-

чення такого результату, багато уваги в систем³ управл³ння як³стю

прид³ляють п³дготовц³ кадр³в. Загальним напрямком навчальних про-

грам º п³двищення якост³ через запоб³гання дефектам.

Процес управл³ння як³стю проекту значною м³рою компютеризо-

ваний. За допомогою обчислювально¿ техн³ки розвязують так³ зав-

дання: розпод³ляють у час³ й за видами продукц³¿ витрати, повязан³ ³з

забезпеченням якост³ проекту; визначають види ³ варт³сть продукц³¿

(проект³в), що потребуº п³двищених витрат; виявляють динам³ку

зм³ни соб³вартост³ продукц³¿; визначають ступ³нь задоволення спожи-

вач³в продукц³ºю проекту.