5.3. Основн³ принципи управл³ння

проектними ризиками

Як зазначалося, одним з основних завдань, як³ розвязують у межах

управл³ння проектами, º управл³ння ризиками проектно¿ д³яльност³,

або управл³ння ризиками проекту. Це завдання не в³докремлюºться

в³д б³льшост³ ³нших функц³й управл³ння проектами. При визначенн³

ф³нансових потреб, обчисленн³ кошторису й бюджету, п³дготовц³ й

укладенн³ контракт³в, п³д час контролю за реал³зац³ºю проекту по-

стаº завдання захисту учасник³в проектно¿ д³яльност³ в³д р³зних вид³в

ризик³в [65].

Ризики ³снують на вс³х фазах ³ етапах проектно¿ д³яльност³, тому

функц³я управл³ння ними º актуальною аж до закриття проекту. Уп-

равл³ння проектними ризиками пронизуº вс³ без винятку напрямки

д³яльност³ в межах управл³ння проектами. Тому виникають р³зн³

труднощ³ (орган³зац³йн³, кадров³, психолог³чн³ тощо) щодо виокрем-

лення ц³º¿ функц³¿ в самост³йний елемент орган³зац³йно¿ структури

93

управл³ння проектами [20]. У процес³ реал³зац³¿ нав³ть великих про-

ект³в д³яльн³сть з управл³ння ризиками координуº кер³вник (менед-

жер) проекту: за ч³тко¿ в ц³лому орган³зац³¿ управл³ння проектом без

методично¿ бази щодо управл³ння ризиками можуть виникати велик³

проблеми. Якщо проектна команда не врахуº хоча б один ³стотний

ризик або не забезпечить своºчасно квал³ф³кований захист в³д нього,

крах проекту неминучий з певними насл³дками для вс³х або окремих

його учасник³в. Досв³д негативно¿ реал³зац³¿ багатьох проект³в у дер-

жавному та приватному секторах багатьох кра¿н наочне цьому

п³дтвердження. Це зумовило появу на Заход³ в 90-х роках XX ст.

велико¿ к³лькост³ праць у галуз³ управл³ння проектними ризиками

в межах управл³ння проектами. Нагромаджено великий обсяг знань,

процедур ³ технолог³й щодо обмеження (м³н³м³зац³¿) ризик³в при реа-

л³зац³¿ проект³в. У межах управл³ння проектними ризиками розгляда-

ють так³ питання:

класиф³кац³ю проектних ризик³в;

методи виявлення й оц³нки ризик³в;

³нформац³йне забезпечення управл³ння ризиками;

мон³торинг ³ прогнозування ризик³в;

технолог³ю зниження (ел³м³нування) ризик³в;

орган³зац³ю управл³ння ризиками;

оц³нювання ефективност³ й обгрунтування оптимального р³вня

витрат на управл³ння ризиками.

У межах теор³¿ та практики управл³ння проектними ризиками най-

важлив³шими º, зокрема, методи оц³нки, мон³торингу та прогнозу-

вання ризик³в, ³нформац³йного забезпечення управл³ння ризиками.

Д³яльн³сть з управл³ння ризиками охоплюº так³ основн³ напрямки

(етапи) [57]: ³дентиф³кац³ю (виявлення) ризику, його оц³нку, виб³р

методу та засоб³в (³нструмент³в) управл³ння ризиком, запоб³гання,

контролювання, ф³нансування ризику, оц³нку результат³в.

Перш³ два напрямки прийнято називати анал³зом ризику. При цьо-

му ³дентиф³кац³я ризику належить до як³сного анал³зу, а оц³нка ризи-

ку до к³льк³сного. У теор³¿ управл³ння ризиками серед к³льк³сних

метод³в анал³зу ризику найв³дом³ш³ метод статистичного анал³зу,

анал³з доц³льност³ витрат ³ метод експертних оц³нок. Призначення

анал³зу ризик³в надати потенц³йним учасникам проектно¿ д³яль-

ност³ необх³дн³ дан³ для прийняття р³шень щодо доц³льност³ виконан-

ня задумано¿ д³яльност³. Анал³з ризику не обовязково завершуºться

ухваленням р³шення. У проектн³й д³яльност³ можуть виявитися нов³

94

чинники ризику, а в оц³нки в³домих ран³ше ризик³в можуть бути вне-

сен³ корективи.

Важливим º виб³р методу й ³нструмент³в управл³ння ризиком. Зау-

важимо, що поняття метод ширше, н³ж ³нструмент. У межах виб-

раного методу можна використовувати конкретн³ ³нструменти.

В³дом³ чотири основних методи управл³ння ризиками [72]: скасуван-

ня, запоб³гання та контролювання, страхування та поглинання ри-

çèê³â.

Скасування ризику означаº в³дмову в³д певно¿ д³яльност³ чи таку

³стотну (радикальну) ¿¿ трансформац³ю, у результат³ яко¿ ризик зни-

êàº.

Запоб³гання та контролювання ризику це ефективна орган³зац³я

проектно¿ д³яльност³, тобто коли ¿¿ учасники мають змогу ефективно

впливати на чинники ризику ³ зменшувати можлив³сть настання не-

сприятливо¿ под³¿. Контролювання ризику полягаº в реал³зац³¿ комп-

лексу заход³в, спрямованих на м³н³м³зац³ю збитк³в п³сля настання не-

сприятливо¿ под³¿.

Страхування ризику передбачаº зменшення збитк³в в³д д³яльност³

за рахунок ф³нансово¿ компенсац³¿ з³ спец³альних страхових фонд³в.

Поглинання ризику це такий спос³б д³яльност³, коли при матер³-

ал³зац³¿ ризику збитки повн³стю несе його учасник (учасники). Цей

метод управл³ння ризиками застосовують тод³, коли можлив³сть ри-

зику невелика чи збитки в раз³ його настання не³стотно впливають на

учасник³в проектно¿ д³яльност³.

Будь-яка проектна д³яльн³сть повязана не з одним, а з багатьма

ризиками, тому щодо одних ризик³в застосовують метод поглинання,

щодо ³нших страхування, щодо трет³х запоб³гання та контро-

лювання.

П³сля вибору методу та ³нструмент³в управл³ння ризиком прийма-

ють р³шення щодо початку реал³зац³¿ проекту. Звол³кання з прийнят-

тям такого р³шення призводить до негативних насл³дк³в для учас-

ник³в проекту чи виникнення суперечностей м³ж ними (аж до розпаду

проектно¿ компан³¿).

У межах кожного з розглянутих метод³в можуть застосовуватись

одночасно к³лька ³нструмент³в управл³ння ризиками. Наприклад,

у межах методу страхування використовують сп³льне (взаºмне) стра-

хування, перестрахування, самострахування, р³зноман³тн³ форми

традиц³йного страхування за участю страхових компан³й. Метод

запоб³гання та контролювання ризик³в передбачаº розробку план³в

95

³ програм превентивних заход³в ситуац³йного плану [26], а також та-

ких орган³зац³йно-техн³чних заход³в на основ³ розроблених план³в ³

програм:

мон³торинг ризик³в;

прогнозування ризик³в;

³нформування кер³вництва про можливу небезпеку ³ формування

в³дпов³дних рекомендац³й;

спец³альних заход³в навчання персоналу, закуп³вля спец³аль-

ного устаткування для л³кв³дац³¿ насл³дк³в катастроф ³ авар³й,

упровадження систем електронного контролю за функц³онуван-

ням машин ³ устаткування та ³н.

Д³ºв³сть методу запоб³гання та контролювання б³льшост³ ризик³в

очевидна. Проте ³нод³ ризикам неможливо запоб³гти чи зменшити ¿х, а

для окремих з них превентивн³ заходи можуть виявитися недоц³льними

через велик³ витрати. У цьому раз³ застосовують метод ф³нансування

ризик³в учасники д³яльност³ вид³ляють кошти для самострахування,

взаºмного страхування та страхування за допомогою страхувача з ме-

тою захисту майнових ³нтерес³в у раз³ настання певних под³й [45].

Метод ф³нансування ризик³в у багатьох випадках припускаº одно-

часне використання методу запоб³гання та контролювання ризик³в.

У договорах страхування з багатьох вид³в ризик³в м³стяться статт³,

що передбачають вжиття страхувальником необх³дних превентивних

заход³в (протипожежних, з техн³ки безпеки, з³ збереження майна, ре-

монту устаткування тощо). До управл³ння ризиком кр³м безпосе-

редн³х учасник³в проектно¿ д³яльност³ залучають страхову компан³ю

(страхувача), яка в³дпов³дними методами й засобами оц³нюº ризики

та певн³ обставини, бере участь у розробц³ план³в ³ превентивних за-

ход³в для учасника проектно¿ д³яльност³ (страхувальника) ³ контро-

люº виконання ним цих програм.

У теор³¿ управл³ння ризиками методи запоб³гання та контролю-

вання ризику, а також ф³нансування ризику ³нод³ обºднують в один

застосування вибраного методу.

5.4. Загальн³ положення теор³¿

управл³ння ризиками проекту

Конкретизуючи загальн³ положення теор³¿ управл³ння ризиками

щодо проектно¿ д³яльност³ (переважно у сфер³ ³нвестиц³йних про-

ект³в), сл³д ураховувати так³ ¿¿ особливост³: множинн³сть учасник³в;

96

значну розтягнут³сть у час³; складний (комб³нований) характер ц³º¿

д³яльност³ як поºднання прост³ших форм д³яльност³ науково-тех-

н³чно¿, комерц³йно¿, ф³нансово¿, буд³вельно¿, виробничо¿ та ³н.; ³нтер-

нац³ональний характер (у б³льшост³ випадк³в).

Ризики анал³зують переважно на до³нвестиц³йн³й фаз³, у той час

як виявляються вони на ³нвестиц³йн³й, виробнич³й фазах ³ фаз³ за-

криття проекту. Практика св³дчить, що при реал³зац³¿ б³льшост³ про-

ект³в (особливо складних ³ довгострокових) у них вносяться коректи-

ви. Тому дуже важливим процесом º управл³ння зм³нами при реал³-

зац³¿ проекту. П³д зм³ною розум³ють зам³ну одного р³шення ³ншим

внасл³док впливу р³зноман³тних зовн³шн³х ³ внутр³шн³х чинник³в при

розробц³ та реал³зац³¿ проект³в [61]. Часова в³ддален³сть анал³зу ри-

зик³в в³д моменту ¿х прояву (к³лька рок³в, а ³нколи й десятил³ть) при-

зводить до таких насл³дк³в:

окрем³ ризики можуть взагал³ не враховуватись на етап³ ³денти-

ô³êàö³¿;

окрем³ виявлен³ ризики можуть бути оц³нен³ неточно через зм³ну

зовн³шн³х умов реал³зац³¿ проекту;

внесення коректив³в у проект;

оц³нки окремих ризик³в можуть коригуватися через появу додат-

кових знань про них (наприклад, можлив³сть ³ насл³дки реал³-

çàö³¿).

З огляду на викладене випливаº, що анал³з ризик³в проектно¿

д³яльност³ (³дентиф³кац³я та оц³нка) маº бути не окремим (початко-

вим) етапом управл³ння ризиками, а його пост³йною функц³ºю, що

реал³зуºться на вс³х фазах ³ етапах проектного циклу [45].

²дентиф³кац³я ризик³в (як³сний анал³з) передбачаº визначення чин-

ник³в, сфер д³¿, вид³в ризик³в, етап³в ³ роб³т, на яких ризик п³дви-

щуºться. Незважаючи на множинн³сть ризик³в, що виявляються в

кожному проект³, ¿х к³льк³сть стандартна. Як правило, зм³нюються

т³льки к³льк³сн³ показники залежно в³д масштаб³в проекту, кра¿ни

розм³щення учасник³в, ступеня державно¿ п³дтримки тощо. Для

к³льк³сного анал³зу ризик³в проектно¿ д³яльност³ найчаст³ше застосову-

ють анал³з чутливост³ проекту, визначають точку беззбитковост³ ³

перев³ряють проект щодо ст³йкост³. Ц³ методи ун³версальн³. Застосо-

вують ¿х для оц³нки комерц³йних ризик³в, що властив³ вс³м видам

³нвестиц³йних проект³в. Анал³з чутливост³ даº змогу оц³нити, як зм³-

ниться ефективн³сть проекту (як показник ефективност³ використову-

ють чисту зведену варт³сть проекту) у раз³ зм³ни одного чи к³лькох

97

його основних параметр³в (чинник³в ризику), наприклад ц³ну оди-

ниц³ продукц³¿, обсягу продаж³в, процентно¿ ставки за кредитом, вар-

тост³ сировини та ³нших витрат виробництва, обсягу ³нвестиц³й, роз-

м³ру податк³в.

За допомогою точки беззбитковост³ визначають обсяг продаж³в,

коли надходження в³д реал³зац³¿ продукц³¿ дор³внюють витратам на ¿¿

виробництво (повн³й соб³вартост³). Якщо обсяг продаж³в (³ в³дпов³д-

ний обсяг виробництва) нижчий в³д точки беззбитковост³, ф³рма заз-

наº збитк³в, а якщо надходження дор³внюють витратам, ф³рма пра-

цюº беззбитково. Як правило, розраховують к³лька точок беззбитко-

вост³ з урахуванням р³зних ц³нових ³ варт³сних сценар³¿в [52].

Перев³рка ст³йкост³ проекту передбачаº розробку сценар³¿в його

розвитку в найнебезпечн³шому вар³ант³ для основних учасник³в про-

екту. За вс³ма сценар³ями розраховують планован³ прибутки, втрати

та ефективн³сть д³яльност³ для кожного учасника. Проект визнаºться

ст³йким ³ ефективним, якщо в ус³х розглянутих ситуац³ях ³нтереси

учасник³в дотриман³, а можлив³ несприятлив³ насл³дки будуть усунут³

за рахунок створених запас³в ³ резерв³в або в³дшкодован³ страховими

виплатами. Ступ³нь ст³йкост³ проекту стосовно можливих зм³н умов

його реал³зац³¿ може бути конкретизований гранично припустимими

р³внями обсяг³в виробництва, ц³н на продукц³ю тощо [15].

Кр³м розглянутих метод³в для к³льк³сного анал³зу проектних ри-

зик³в застосовують дерево р³шень, анал³з сценар³¿в, метод статис-

тичних випробувань Монте-Карло, формал³зований опис невизначе-

ност³, метод експертних оц³нок, статистичний метод, метод аналог³й

(використання даних щодо ³нших ран³ше виконаних проект³в), по-

стад³йну оц³нку ризик³в та ³нш³ анал³тичн³ методи [52].

На практиц³ анал³з проектних ризик³в зд³йснюють т³льки на до³н-

вестиц³йн³й фаз³ проекту (п³д час техн³ко-економ³чного обгрунтуван-

ня ³нвестиц³йного проекту, складання б³знес-плану, оц³нки ³нвести-

ц³йного проекту банком або ³ншою структурою, що ф³нансуº його)

перед прийняттям р³шення про початок його реал³зац³¿ чи ф³нансу-

вання. На подальших етапах функц³я анал³зу ризик³в слабшаº, якщо

не зникаº зовс³м, ³ це призводить до великих загроз щодо проекту та

його учасник³в. Перетворення анал³зу проектних ризик³в на перма-

нентну функц³ю (у межах управл³ння проектними ризиками та проек-

том загалом) потребуº таких д³й:

пост³йного мон³торингу зовн³шн³х умов реал³зац³¿ проекту;

збирання додатково¿ ³нформац³¿ про найважлив³ш³ для зазначе-

ного проекту ризики;

98

коригування початкових оц³нок проектних ризик³в з урахуван-

ням додатково¿ ³нформац³¿ щодо ризик³в, зм³ни зовн³шн³х умов

проекту та зм³н у проект³;

регулярного ³нформування кер³вника проекту про внесен³ корек-

òèâè.

Наявн³сть велико¿ к³лькост³ учасник³в проекту проектно¿ ком-

пан³¿, спонсор³в, кредитор³в, п³дрядчик³в, постачальник³в ³нвестиц³й-

них товар³в, покупц³в проектного продукту та ³н. спричинюº так³

íàñë³äêè:

кожен ставиться до ризик³в по-своºму (т³, що для одного учасни-

ка º значущими, ³ншим можуть сприйматись як несуттºв³);

розм³р ризик³в, що припадають на кожного учасника, значною

м³рою залежить в³д торгу м³ж ними;

кожний учасник проектно¿ д³яльност³ сприймаºться ³ншими

учасниками як своºр³дний чинник ризику: невиконання ним зо-

бовязань з тих чи ³нших причин може призвести до труднощ³в

у реал³зац³¿ проекту чи нав³ть до його краху.

Зв³дси випливаº така стратег³я повед³нки учасник³в проекту щодо

ризик³в.

1. Ус³ учасники, оц³нюючи ризики, для досягнення ºдино¿ точки

зору на загальний обсяг ³ структуру ризик³в за проектом по можли-

вост³ повинн³ застосовувати одн³ процедури та методики анал³зу

(сп³лкуватися одн³ºю мовою).

2. Ризики м³ж учасниками проекту хоча б у найзагальн³шому ви-

гляд³ необх³дно розпод³лити ще на до³нвестиц³йн³й фаз³ проектного

циклу (принаймн³ у форм³ проект³в в³дпов³дних угод ³ контракт³в).

Якщо торг щодо розпод³лу ризик³в в³дбуватиметься п³сля прийнят-

тя р³шення про реал³зац³ю та ф³нансування проекту, останн³й може

виявитися заблокованим, а кошти витраченими даремно. Як св³дчить

практика, переговори про розпод³л ризик³в так само значущ³, як ³ з

таких традиц³йних питань, як ц³на, процентн³ ставки за кредитом,

граф³к платеж³в.

3. Розпод³ляючи ризики проекту м³ж його учасниками, не треба

перевантажувати ними окремих учасник³в, бо вони можуть не спра-

витися з насл³дками несприятливих под³й ³ потягти на дно проект з

³ншими учасниками. Одна з основних умов д³ºздатност³ проекту

зб³жн³сть ³нтерес³в ус³х його учасник³в. Оптимальний розпод³л вит-

рат, вигод ³ ризик³в серед учасник³в проекту створюº умови для не-

формально¿, т³сно¿ й зац³кавлено¿ сп³впрац³, в³дчуття, що вс³ перебу-

вають в одному човн³.

99

4. Кожний учасник проекту до певного розум³ння º самост³йним

чинником ризику, тому ³н³ц³атор проекту (проектна команда) маº

прид³ляти максимальну увагу вибору учасник³в з огляду на ¿хн³ фа-

хов³ якост³, досв³д роботи з реал³зац³¿ проект³в такого виду, ф³нансо-

вий стан, сумл³нн³сть. Найчаст³ше ³н³ц³аторами проекту, як³ добира-

ють ³нших учасник³в, º його спонсори (фундатори проектно¿ ком-

пан³¿), а також банки, що надають проектний кредит.

Комб³нований характер проектно¿ д³яльност³ сл³д ураховувати ще

на до³нвестиц³йн³й фаз³, анал³зуючи ризики щодо р³зних вид³в д³яль-

ност³ в межах проекту (науково-досл³дно¿, виробничо¿, комерц³йно¿,

буд³вельно¿, ф³нансово¿ тощо). Часто ³н³ц³атором проекту º структу-

ра, що займаºться якимось одним видом д³яльност³ (наприклад, видо-

бутком нафти й газу), тому вона добре об³знана з ризиками, повяза-

ними саме з такою д³яльн³стю (у розглядуваному приклад³ геоло-

г³чною розв³дкою, експлуатац³ºю родовищ нафти й газу), але мало

знаº про ризики, скаж³мо, ф³нансування (кредитування), буд³вельн³,

збуту тощо.

Тому для анал³зу комплексу ризик³в проектно¿ д³яльност³ загалом

³н³ц³атору проекту доц³льно вдаватися до послуг консультант³в, як³

вм³ють анал³зувати ризики р³зних аспект³в ц³º¿ д³яльност³. Так³ послу-

ги можуть знадобитись ³ на ³нших фазах та етапах проектного циклу.

Зазначимо, що на ³нвестиц³йн³й ³ виробнич³й фазах проектного циклу

ф³нансов³ ризики звичайно анал³зуº банк, який видаº проектний кре-

дит (в³н не залучаº до анал³зу цих ризик³в консультант³в).

²нтернац³ональний характер проектно¿ д³яльност³ виявляºться

в тому, що учасники проекту можуть належати до юрисдикц³¿ р³зних

кра¿н, а також мати статус м³жнародних орган³зац³й. ²нтернац³онал³-

зац³я проектно¿ д³яльност³ зумовлена м³жнародним под³лом прац³,

посиленням рол³ транснац³ональних компан³й у св³тов³й економ³ц³,

п³двищенням рол³ м³жнародних ф³нансових ³нститут³в у ф³нансов³й

п³дтримц³ проект³в. Значна частина проект³в реал³зуºться у кра¿нах,

що розвиваються, а ¿х ф³нансування, буд³вництво, постачання ³нвес-

тиц³йного устаткування та технолог³й, збут проектного продукту за-

безпечують промислово розвинен³ кра¿ни.

100

5.5. Методи анал³зу ризик³в проекту

З метою врахування чинник³в непевност³ й ризику при оц³нюванн³

ефективност³ проекту використовують усю наявну ³нформац³ю про

умови його реал³зац³¿, зокрема ту, що виражаºться у форм³ ймов³рн³-

сних закон³в розпод³лу. При цьому застосовують так³ методи: анал³з

чутливост³; перев³рку ст³йкост³ проекту; визначення граничних зна-

чень параметр³в проекту; визначення точки беззбитковост³; коригу-

вання параметр³в проекту; побудова дерева р³шень; формал³зова-

ний опис непевност³ [52; 54; 57; 65].

Анал³з чутливост³ передбачаº точну оц³нку того, як зм³ниться

ефективн³сть проекту при зм³н³ одного з вих³дних його параметр³в.

Що б³льша ця залежн³сть, то вищий ризик реал³зац³¿ проекту ³ ³стот-

н³ший вплив незначного в³дхилення в³д початкового задуму на ефек-

тивн³сть проекту загалом. Анал³з чутливост³ проекту застосовують

для визначення найважлив³ших чинник³в впливу на проект, а також

для пор³вняльного анал³зу проект³в.

Посл³довн³сть визначення найважлив³ших чинник³в впливу на

проект така. Спочатку визначають найзначн³ш³ чинники, обчислю-

ють найб³льш³ ¿х ³мов³рн³ значення. Розраховують NPV для базових

значень, пот³м для кожного значення одного з основних чинник³в

у визначених межах. Так³ д³¿ виконують для вс³х чинник³в, зводять не-

обх³дн³ розрахунки в таблицю, пор³внюють чутлив³сть проекту до

кожного чинника ³ визначають найважлив³ш³ з них.

Можна розглядати так³ чинники: тривал³сть ³нвестиц³йно¿ фази,

ц³ну одиниц³ продукц³¿, обсяг продаж³в, плату за позичен³ засоби,

варт³сть сировини, розм³р податк³в та ³н. У результат³ розрахунк³в

визначають чинники, що най³стотн³ше впливають на NPV проекту.

Розглянемо приклад анал³зу чутливост³ проекту. Результати об-

числення зм³н показника NPV проекту в раз³ зм³ни окремих його чин-

ник³в на ±10 % наведено в табл. 5.1.

У цьому приклад³ на показник NPV най³стотн³ше впливаº зм³на

ц³ни за одиницю продукц³¿ й обсягу продаж³в. Тому компан³я, що ре-

ал³зуº проект, повинна вдосконалити маркетинг продукц³¿, розшири-

ти дилерську мережу, знайти над³йних партнер³в, укласти з ними дов-

гостроков³ контракти.

Розглянемо приклад пор³вняльного анал³зу проект³в. Для про-

ект³в А та Б були обчислен³ значення показника NPV (базовий ³ п³сля

зм³ни ц³ни на продукц³ю на ±10 %). Результати обчислення наведен³ в

òàáë. 5.2.

101

Таблиця 5.1

Обчислення зм³н показника NPV проекту при зм³н³ його чинник³в

Значення NPV п³сля зм³ни чинника, тис. грн.

Чинник

Ц³на за одиницю продукц³¿

Обсяг продаж³в

Плата за кредит

Варт³сть сировини

Розм³р податк³в

−10 %

75 (−50 %)

90 (−40 %)

130 (−13 %)

120 (−20 %)

140 (−6 %)

Áàçà

150

150

150

150

150

+10 %

225 (50 %)

210 (40 %)

170 (13 %)

180 (20 %)

160 (6 %)

Таблиця 5.2

Обчислення зм³н показника NPV за проектами

Значення NPV п³сля зм³ни чинника, тис. грн.

Проект

À

Á

−10 %

50 (−38 %)

70 (−13 %)

Áàçà

80

80

+10 %

110 (38 %)

90 (13 %)

²з наведених даних табл. 5.2 випливаº, що проект Б не такий чут-

ливий до ц³нових коливань, як проект А.

Перев³рка ст³йкост³ проекту. Реал³зац³я розглядуваного методу пе-

редбачаº розробку сценар³¿в розвитку проекту в базовому та найнебез-

печн³ших для його учасник³в вар³антах. Для кожного сценар³ю досл³д-

жують, як у в³дпов³дних орган³зац³йно-економ³чних умовах працюва-

тиме механ³зм реал³зац³¿ проекту, якими будуть надходження та втрати

окремих його учасник³в. Вплив чинник³в ризику на норму дисконту не

враховують. Проект вважають ст³йким ³ ефективним тод³, коли в ус³х

розглянутих ситуац³ях дотримуються ³нтереси його учасник³в, а мож-

лив³ несприятлив³ насл³дки усуваються за рахунок створених запас³в ³

резерв³в або в³дшкодовуються страховими виплатами.

Як приклад розглянемо проект буд³вництва котедж³в з подаль-

шим ¿х продажем. З метою спрощення припустимо, що в реал³зац³¿

цього проекту беруть участь два учасники: компан³я А, що маº зе-

мельну д³лянку та права на ¿¿ забудову, ³ компан³я Б, що розглядаº

можлив³сть укладення з компан³ºю А контракту на буд³вництво. Умо-

вами контракту передбачаºться, що компан³я А надасть компан³¿ Б зе-

102

мельну д³лянку, необх³дну проектну документац³ю, а також бере на

себе витрати, повязан³ з оформленням цих документ³в. Кр³м того,

компан³я А в³дпов³даº за орган³зац³ю та рекламу. Компан³я Б бере на

себе витрати, повязан³ з буд³вництвом. Прибутки в³д продажу квартир

мають бути розпод³лен³ так: 20 % котедж³в безоплатно передаºться му-

н³ципал³тету м³ста, по 40 % одержують учасники проекту. Необх³дну

³нформац³ю для розрахунку ст³йкост³ проекту наведено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Вих³дна ³нформац³я

ãðí.

Âàð³àíò

Показник

базовий найнебезпечн³ший

Ринкова варт³сть 1 м²

Орган³зац³йн³ витрати компан³¿

Витрати на рекламу

Витрати на проектну документац³ю

Варт³сть буд³вництва 1 м2

1200

10000

20000

50000

300

1000

15000

30000

70000

450

Прим³тка. Загальна площа котедж³в 1000 м2; оц³нна варт³сть земельно¿

д³лянки 200 тис. грн.

Зд³йснимо необх³дн³ обчислення:

для базового вар³анта

NPV_À= 0,4⋅1000 ⋅ 1200 − 200000 − 10000 − 20000 − 50000 = 200000 ãðí,

NPV Á = 0,4 ⋅ 1000 ⋅ 1200 − 300 ⋅ 1000 = 180000 ãðí;

для найнебезпечн³шого вар³анта

NPV_À= 0,4 ⋅ 1000 ⋅ 1000 − 200000 − 15000 − 30000 − 70000 = 85000 ãðí,

NPV Á = 0,4 ⋅ 1000 ⋅ 1000 − 450 ⋅ 1000 = − 50000 ãðí.

З наведених розрахунк³в випливаº, що проект нест³йкий. Для його

реал³зац³¿ потр³бно перерозпод³лити ризик зб³льшення його вартост³

м³ж учасниками проекту.

Ступ³нь ст³йкост³ проекту до можливих зм³н умов реал³зац³¿ може

бути схарактеризований граничним р³внем обсяг³в виробництва,

ц³нами на вироблену продукц³ю та ³ншими параметрами проекту.

Граничне значення параметра проекту для t-го року його реал³зац³¿

визначаºться як таке, при якому чистий прибуток учасника проекту

цього року стаº нульовим.

Визначення точки беззбитковост³. Ця точка в³дпов³даº обсягу

продаж³в, при якому надходження в³д реал³зац³¿ продукц³¿ зб³гаються

103

з витратами виробництва. При цьому витрати на виробництво про-

дукц³¿ под³ляють на умовно-пост³йн³ В_ïта умовно-зм³нн³ В_ç.

У точц³ беззбитковост³ сукупн³ поточн³ витрати (В) дор³внюють

сукупним прибуткам (П) в³д реал³зац³¿ проекту, тобто П = В.

Прибутки в³д реал³зац³¿ проекту це прибутки в³д продажу то-

вар³в (роб³т, послуг), як³ визначають як добуток к³лькост³ одиниць

продукц³¿ (К) та ц³ни за одиницю продукц³¿ (Ц), тобто П = К Ц.

Сукупн³ поточн³ витрати складаються з умовно-пост³йних ³ умов-

но-зм³нних, тобто В = В_ï+ Â_çÊ.

Умовно-пост³йн³ витрати не залежать в³д зм³ни обсягу випуску

продукц³¿. До цих витрат належать амортизац³я будинку й виробни-

чого устаткування, витрати на утримання транспорту, в³дсотки на

кап³тал, зароб³тна плата управл³нського персоналу, витрати на орен-

ду прим³щень, страхування, оплату комунальних послуг та ³н. Умов-

но-зм³нними називають витрати, що залежать в³д обсягу випуску

продукц³¿. Це витрати на куп³влю сировини та матер³ал³в, зароб³тну

плату виробничих прац³вник³в, придбання палива, торговельн³ вит-

рати, кошти на сплату податк³в та ³н.

Р³вн³сть В = П можна записати у вигляд³ ЦК = В_ï+ Â_çÊ. Òîìó íå-

обх³дна для досягнення точки беззбитковост³ к³льк³сть одиниць реа-

л³зовано¿ продукц³¿

Ò_á = Â_ï / (Ö − Â_ç).

П³дтвердженням ст³йкост³ проекту º значення точки беззбитко-

вост³, що не перевищуº ном³нальних обсяг³в виробництва та про-

даж³в. Що дал³ в³д них значення точки беззбитковост³ (у процент-

ному в³дношенн³), то проект ст³йк³ший.

Наприклад, пор³вняºмо ст³йк³сть двох вар³ант³в проекту з вироб-

ництва телев³зор³в компан³ºю Екран. Для цього необх³дно визна-

чити точку беззбитковост³ для кожного вар³анта. Для обох вар³ант³в

ц³на одного телев³зора становить 1000 грн. Витрати виробництва за

вар³антами наведен³ в табл. 5.4.

Äëÿ âàð³àíòà À ìàºìî Ò_á= 4500000 : (1000 − 820) = 25000, äëÿ âà-

ð³àíòà Á ìàºìî Ò_á= 10000000 : (1000 − 750) = 40000.

Пор³внюючи вар³анти, бачимо, що вар³ант А ст³йк³ший, тому

що зг³дно з ним випустити ³ реал³зувати 25 тис. телев³зор³в достатньо

для покриття вс³х витрат, а за вар³антом Б для цього необх³дно випу-

стити ³ реал³зувати 40 тис. телев³зор³в.

Метод розрахунку точки беззбитковост³ ускладнюºться, якщо в

раз³ зм³ни обсяг³в виробництва чи р³вня використання виробничо¿

104

потужност³ витрати зм³нюються нел³н³йно (хоча алгоритм при цьому

залишаºться такий самий).

Таблиця 5.4

Витрати виробництва за вар³антами

ãðí.

Вид витрат

Витрати на сировину,

основн³ матер³али

Витрати на ³нш³

матер³али

Зароб³тна плата

Комунальн³ витрати

Витрати на електро-

енерг³ю

Витрати на обслуго-

вування й ремонт

Накладн³ витрати

Адм³н³стративн³

витрати

Витрати на збут

Пост³йн³ значення

за вар³антами

À Á

500000 1000000

1000000 2500000

2000000 4500000

1000000 2000000

Зм³нн³ значення на одиницю

продукц³¿ за вар³антами

À Á

200 250

100 80

300 250

70 50

50 40

100 80

Разом

4500000

10000000

820

750

Коригування параметр³в проекту. Можлива невизначен³сть умов

реал³зац³¿ проекту може враховуватися також коригуванням його па-

раметр³в ³ застосовуваних у розрахунку економ³чних норматив³в че-

рез зам³ну ¿х проектних значень на оч³куван³:

стpоки буд³вництва й виконання ³нших роб³т зб³льшуються на

середн³й розм³р можливих затримок;

ураховуºться середнº зб³льшення вартост³ буд³вництва, зумовле-

не помилками проектно¿ орган³зац³¿, переглядом проектних р³-

шень п³д час буд³вництва ³ непередбаченими витратами;

ураховуються зап³знювання платеж³в, неритм³чн³сть постачань

сировини ³ матер³ал³в, позапланов³ в³дмови устаткування через

порушення персоналом технолог³¿, сплачен³ й одержан³ штрафи

за порушення догов³рних зобовязань;

105

якщо проектом не передбачене страхування учасника в³д певно-

го виду ³нвестиц³йного ризику, до складу його витрат включа-

ються оч³куван³ втрати в³д цього виду ризику;

у склад³ непрямих ф³нансових результат³в ураховуºться вплив

³нвестиц³йних ризик³в на сторонн³ п³дприºмства й населення;

зб³льшуºться норма дисконту ³ значення NPV.

Формал³зований опис невизначеност³. Цей метод найточн³ший (але

й найскладн³ший з техн³чного боку). В³н складаºться з таких етап³в:

опису можливих умов реал³зац³¿ проекту у форм³ в³дпов³дних сце-

нар³¿в або моделей, що враховують систему обмежень на значен-

ня основних техн³чних, економ³чних та ³нших параметр³в проек-

ту, витрати (зокрема повязан³ з³ страхуванням ³ резервуванням),

результати й показники ефективност³;

перетворення вих³дно¿ ³нформац³¿ про чинники невизначеност³

на ³нформац³ю про можлив³сть окремих умов реал³зац³¿ та в³дпо-

в³дн³ значення показник³в ефективност³ чи ³нтервали ¿х зм³ни;

обчислення показник³в ефективност³ проекту загалом з ураху-

ванням невизначеност³ умов його реал³зац³¿.

Для пор³вняння р³зних ³нвестиц³йних проект³в (вар³ант³в проекту)

³ вибору найефективн³шого з них застосовують переважно показники

оч³куваного ³нтегрального ефекту Е_î÷(економ³чного на р³вн³ народ-

ного господарства, комерц³йного на р³вн³ окремого учасника). Ц³

сам³ показники використовують для обгрунтування рац³ональних

розм³р³в ³ форм резервування та страхування.

Якщо в³дом³ можливост³ р³зних умов реал³зац³¿ проекту, то оч³ку-

ваний ³нтегральний ефект обчислюють за формулою математичного

спод³вання

Å_î÷= ∑ E_iP_i,

i

äå Å_i ³нтегральний ефект за i-¿ умови реал³зац³¿; P_i ³ìîâ³ðí³ñòü

реал³зац³¿ i-¿ умови.

Анал³з сценар³¿в розвитку найменш трудом³сткий метод форма-

л³зованого опису невизначеност³. Перевага його полягаº в тому, що

при його застосуванн³ можна оц³нити вплив певних параметр³в на

к³нцев³ результати проекту через можлив³сть настання в³дпов³дних

сценар³¿в.

Наприклад, розглянемо таку ситуац³ю. У результат³ маркетинго-

вого досл³дження ринку було визнано, що ³снуº три вар³анти розвит-

ку проекту Стр³ла. За оптим³стичним сценар³ºм зведен³ прибутки

106

та витрати становлять в³дпов³дно 50 ³ 5 тис. грн, а ймов³рн³сть настан-

ня цього сценар³ю 0,25. За нормальним сценар³ºм зведен³ прибутки

та витрати становлять в³дпов³дно 30 ³ 15 тис. грн, а ймов³рн³сть настан-

ня цього сценар³ю 0,5. За песим³стичним сценар³ºм маºмо в³дпов³дно

15 та 20 тис. грн ³ 0,25. Обчислимо для цих сценар³¿в оч³куваний ³нтег-

ральний ефект за вих³дними даними, наведеними в табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Âèõ³äí³ äàí³

Сценар³й

Оптим³стичний

Нормальний

Песим³стичний

Å_î÷

P_i

0,25

0,50

0,25

E_i, òèñ. ãðí.

50 − 5 = 45

30 − 15 = 15

15 − 20 = −5

E_i P_i, òèñ. ãðí.

11,25

7,50

−1,25

17,50

Як бачимо, оч³куваний ³нтегральний ефект з урахуванням р³зних

сценар³¿в проекту та ймов³рност³ ¿х настання (17,5 тис. грн) в³др³зня-

ºться в³д ³нтегрального ефекту за умови най³мов³рн³шого вар³анта

розвитку под³й (15 тис. грн).

Дерево р³шень звичайно будують для анал³зу ризику проект³в,

що мають доступну для цього к³льк³сть вар³ант³в розвитку. Анал³ти-

ку проекту необх³дно мати достатн³й обсяг ³нформац³¿ для розгляду

можливих сценар³¿в розвитку проекту з урахуванням можливост³ й

часу ¿х настання. Дан³ для побудови дерева р³шень збирають у та-

к³й посл³довност³: визначають склад ³ тривал³сть фаз життºвого цик-

лу проекту; визначають ключов³ под³¿, що можуть вплинути на по-

дальший розвиток проекту; визначають час настання ключових

под³й; формулюють ус³ можлив³ р³шення, що можуть бути прийнят³ в

результат³ настання кожно¿ ключово¿ под³¿; визначають можлив³сть

прийняття кожного р³шення; обчислюють варт³сть кожного етапу ре-

ал³зац³¿ проекту (варт³сть роб³т м³ж ключовими под³ями) у поточних

ц³нах. На п³дстав³ отриманих даних будують дерево р³шень. Вузли

його º ключовими под³ями, а стр³лки, що зºднують вузли, це робо-

ти з реал³зац³¿ проекту. Кр³м того, подаºться ³нформац³я щодо часу,

вартост³ роб³т ³ можливост³ прийняття того чи ³ншого р³шення.

У результат³ побудови дерева р³шень визначають можлив³сть

кожного сценар³ю розвитку проекту, NPV за кожним сценар³ºм,

107

³нтегральний показник NPV. Додатне значення ³нтегрального показни-

ка NPV св³дчить про прийнятний ступ³нь ризику, повязаного з³

зд³йсненням проекту.

Метод Монте-Карло застосовують для формал³зованого опису

невизначеност³ у найскладн³ших для прогнозування проектах. При

цьому використовують ³м³тац³йн³ модел³, за допомогою яких створю-

ють множину сценар³¿в, узгоджених ³з заданими обмеженнями щодо

âèõ³äíèõ çì³ííèõ.

У загальному випадку оч³куваний ³нтегральний ефект обчислю-

ють за формулою

E_î÷ = E_max+ (1 − )E_min,

де  спец³альний норматив для врахування невизначеност³ ефекту,

що в³дбиваº систему переваг в³дпов³дного субºкта господарювання

за умов невизначеност³ (для визначення оч³куваного ³нтегрального

економ³чного ефекту рекомендуºться брати  = 0,3); Е_max, Å_minìàòå-

матичне спод³вання ³нтегрального ефекту за припустимих в³рог³дних

розпод³л³в в³дпов³дно найб³льше та найменше.

Контрольн³ питання

1. Що означають непевн³сть ³ ризик? Основн³ ¿х види.

2. Методи анал³зу ризик³в. Хто ³ як маº зд³йснювати цей анал³з?

3. Як можна знизити ризик ³ невизначен³сть проекту?

4. Як ранжирують ризики за ступенем важливост³?

5. Сутн³сть методу Монте-Карло щодо анал³зу ризик³в.

6. Як³ методи управл³ння ризиками застосовують на основних фазах

³ етапах життºвого циклу проекту?

7. Сутн³сть анал³зу чутливост³. На якому етап³ проекту зд³йснюють

анал³з чутливост³?

8. Сутн³сть перев³рки ст³йкост³ проекту.

108

Ðîçä³ë 6

Методи й ³нструменти

управл³ння ризиками проекту

6.1. Методи управл³ння проектними ризиками

Як зазначалося, у практиц³ управл³ння проектами застосовують

чотири основних методи управл³ння ризиками: ¿х скасування, запо-

б³гання та контролювання, страхування та поглинання. Проектна

д³яльн³сть повязана з багатьма ризиками, тому до одних ризик³в за-

стосовують метод поглинання, до ³нших страхування, до трет³х

запоб³гання та контролювання. До конкретного ризику одночасно

можна застосовувати к³лька метод³в управл³ння ризиками.

Найчаст³ше застосовують метод запоб³гання та контролювання:

на до³нвестиц³йн³й фаз³ через висок³ ризики ф³нансово-кредитн³ ³н-

ститути в³дбраковують 9 ³з 10 чи нав³ть 99 ³з 100 проект³в [45]. ²деть-

ся про умовне, а не абсолютне запоб³гання ризику. Це означаº, що за

багатьма в³дбракованими проектами позитивне р³шення не прий-

маºться, а ³н³ц³атору проекту рекомендуºться скоригувати його з ме-

тою зниження до прийнятного р³вня ризик³в. Менеджмент проектних

ризик³в передбачаº не т³льки анал³з ризик³в запропонованого проек-

ту, а й коригування проекту з метою зниження небезпеки виявлених

ризик³в. Цю творчу функц³ю виконують як на до³нвестиц³йн³й, так ³

на наступних фазах проектного циклу, якщо к³льк³сть ризик³в при ре-

ал³зац³¿ проекту перевищуº критичну.

Передумовою застосування методу поглинання º широке коло

учасник³в проекту [51]. При цьому ризик маº бути р³вном³рно розпо-

д³лений м³ж учасниками проекту, тому що поглинання реал³зованого

ризику одним або к³лькома учасниками може виявитися згубним для

проекту. Залучення до проекту додаткових учасник³в даº змогу по-

мякшити можлив³ насл³дки реал³зац³¿ ризику. Додатков³ учасники

можуть залучатися для виконання рол³ сп³в³нвестор³в ³ гарант³в.

У загальному вигляд³ д³яльн³сть з управл³ння ризиками в межах

проекту под³ляють на блоки:

 управл³ння ризиками непогашення банк³вського кредиту на ос-

нов³ розпод³лу цих ризик³в м³ж банком ³ спонсорами проекту;

109

 управл³ння ризиками проектно¿ д³яльност³ за допомогою розпо-

д³лу ризик³в м³ж проектною компан³ºю, постачальниками та

п³дрядчиками (на ³нвестиц³йн³й фаз³ проектного циклу);

 управл³ння ризиками проектно¿ д³яльност³ на основ³ розпод³лу

ризик³в м³ж проектною компан³ºю та можливими додатковими

учасниками проекту (на виробнич³й фаз³ проектного циклу це

компан³я оператор проекту, покупц³ проектного продукту,

постачальники ресурс³в);

 управл³ння вс³ма видами проектних ризик³в, що базуºться на ви-

користанн³ методу страхування.

Розглянемо конкретн³ методи й ³нструменти управл³ння проектни-

ми ризиками в межах перел³чених блок³в, окр³м другого. Оск³льки

б³льш³сть ризик³в припадаº на ³нвестиц³йну фазу проектного циклу ³

ефективн³сть реал³зац³¿ проекту загалом ³стотно залежить в³д вико-

нання контракт³в на постачання ³нвестиц³йних товар³в ³ контракт³в

на зд³йснення п³дрядних роб³т, питання другого блоку висв³тлимо в

розд. 7. Управл³ння ризиками постачання ³нвестиц³йних ресурс³в ³ ви-

конання п³дрядних роб³т розглянемо в орган³чн³й ºдност³ двох основ-

них метод³в: розпод³лу ризик³в ³ ¿х страхування.