4.3. Розробка бюджету проекту

Планувати витрати потр³бно так, щоб вони могли задовольнити

потреби у ф³нансових ресурсах протягом усього пер³оду реал³зац³¿

проекту. Для цього складають бюджет проекту план, який вира-

жаºться у к³льк³сних показниках ³ в³дображаº витрати, необх³дн³

для досягнення поставлено¿ мети. У бюджет³ в³дбиваються оц³нен³ ре-

зультати скоригованого календарного плану та стратег³¿ реал³зац³¿

проекту [44].

Плануючи витрати, недостатньо знати т³льки загальний обсяг ка-

п³таловкладень (³нвестиц³й) у проект. Необх³дно мати дан³ про що-

р³чну потребу у ф³нансуванн³, а для першого року ¿¿ покварталь-

ний ³ пом³сячний под³л. Тому процес формування бюджету проекту º

розпод³лом кошторисно¿ вартост³ в час³ за календарним планом. Як ³

календарний план, бюджет проекту розроблюº проектна команда.

78

Бюджет ³нвестиц³йного проекту необх³дно складати так, щоб ус³

його компоненти (зокрема, розрахунки) можна було легко анал³зува-

ти й перев³ряти. Загальний бюджет в³дбиваº витрати кошт³в на про-

ект за роками протягом усього пер³оду його реал³зац³¿. При цьому

бюджет першого року з поквартальним ³ пом³сячним под³лом визна-

чають з великим ступенем точност³, а бюджети наступних рок³в мо-

жуть зм³нюватися з³ зм³ною ц³н. На загальному бюджет³ базуються

плани окремих виконавц³в.

Бюджет проекту, як ³ кошторис, маº подв³йне значення: по-перше,

це план д³й, по-друге ³нструмент для управл³ння й контролю. Пра-

вильно складений бюджет проекту спрямований на розвязання двоx

основних завдань: забезпечення тако¿ динам³ки ³нвестиц³й, що спри-

ятиме реал³зац³¿ проекту в³дпов³дно до часових ³ ф³нансових обме-

жень; зменшення обсягу витрат ³ зниження ступеня ризикованост³

проекту за рахунок в³дпов³дно¿ структури ³нвестиц³й ³ максимальних

податкових п³льг.

Порядок планування витрат проекту. Вих³дною ³нформац³ºю для

планування витрат º кошторисна документац³я проекту ³ його кален-

дарний план. Перед плануванням витрат виконують так³ роботи [63]:

на основ³ календарного плану складають перел³к роб³т, як³ необх³дно

виконувати в кожний часовий пер³од (р³к, квартал, м³сяць); з кошто-

рисно¿ документац³¿ визначають варт³сть цих роб³т; розраховують со-

б³варт³сть роб³т за статями витрат (сировина та матер³али, устатку-

вання, зароб³тна плата, накладн³ витрати). При складанн³ бюджету

проекту витрати планують в³д загального до конкретного.

Кр³м перел³ку основних витрат бюджет проекту маº м³стити ¿х

докладний календар, ступ³нь точност³ якого залежить в³д характер-

них ознак проекту, обсяг³в кап³таловкладень, а також специф³чних

вимог, запропонованих орган³зац³ями-кредиторами. Календар може

бути складений як для проекту загалом, так ³ для окремих його ком-

понент³в; при цьому ³нформац³я може бути под³лена за р³зними пер³-

одами (м³сяць, квартал, п³вроку, р³к). Складов³ календаря бюджету

проекту:

календар витрат (включаючи дати платеж³в);

умови платеж³в, принаймн³ для основних категор³й витрат;

критичн³ моменти реал³зац³¿ проекту (наприклад, необх³дн³сть

одночасних платеж³в у певний пер³од) ³ засоби зниження повяза-

них ³з цим ризик³в.

Календар реал³зац³¿ бюджету маº три р³вн³. На першому р³вн³ по-

сл³довно п³дсумовують кошторисну варт³сть ус³х роб³т календарного

79

плану ³ будують ³нтегральну криву освоºння кошт³в протягом усього

пер³оду реал³зац³¿ проекту. При цьому розглядають альтернативн³ ва-

р³анти планування витрат: за ранн³х ³ п³зн³х терм³н³в початку роб³т ³

усереднений (най³мов³рн³ший) вар³ант розпод³лу витрат у час³. При-

клади ³нтегральних кривих вартост³ проекту наведено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. ²нтегральн³ крив³ вартост³ проекту

На другому р³вн³ визначають джерела надходження кошт³в (влас-

н³, залучен³ через ем³с³ю акц³й, кредитн³ тощо) для реал³зац³¿ проекту

³ конкретизують терм³ни ф³нансування окремих етап³в реал³зац³¿ про-

åêòó.

На третьому р³вн³ розраховують реальну варт³сть реал³зац³¿ про-

екту для його замовника (власника) з урахуванням вартост³ грошей у

÷àñ³.

Система контролю за бюджетом маº бути простою, за умови за-

безпечення вс³х ос³б, як³ приймають р³шення, своºчасною ³ повною

³нформац³ºю. Сутн³сть контролю полягаº в тому, щоб обºктивно ви-

явити наявн³ дестаб³л³зац³йн³ чинники ³ спрогнозувати можлив³сть ¿х

появи. Т³льки в цьому раз³ при виникненн³ в³дхилень в³д плану й бюд-

жету можна вчасно вжити коригуючих заход³в.

80

Основн³ завдання бюджетного контролю одержання точних оц³-

нок витрат, ¿х розпод³л у час³, п³дтвердження витрат, своºчасн³сть

зв³тност³ про витрати, виявлення помилкових витрат, п³дготовка

зв³ту про ф³нансовий стан проекту, прогноз витрат. Контроль за вит-

ратами ф³нансових кошт³в зд³йснюº спец³альна група контролю при

кер³вников³ проекту.

Контроль за витратами спрямований на визначення в³дхилень в³д

плану, тому бюджетний контроль проекту сконцентрований на вико-

нанн³ початкового бюджету та виявленн³ в³дхилень в³д нього, а не на

пошуку економ³¿ витрат. Фактичн³ витрати пор³внюють ³з запланова-

ним бюджетом за визначеними наперед контрольними точками. Як

правило, плани ³ бюджети складають на р³к наперед, але контроль за

¿х виконанням зд³йснюють регулярно.

Бюджетний контроль передбачаº детальний анал³з ³нформац³¿ про

виконання та стан роб³т за проектом. Зд³йснюють контроль у так³й

посл³довност³: визначають обсяги виконаних роб³т ³ ¿х кошторисну

варт³сть; пор³внюють кошторисну варт³сть виконаних ³ запланова-

них роб³т; визначають залишки кошторисно¿ вартост³ й фактичн³

витрати на виконан³ роботи; пор³внюють фактичн³ витрати з кошто-

рисною варт³стю виконаних роб³т; визначають економ³ю чи перевит-

рату ф³нансових кошт³в.

Контролюючи витрати, особливу увагу сл³д прид³ляти статтям, за

якими наявн³ ³стотн³ в³дхилення в³д бюджету. Для цього потр³бно

проанал³зувати складов³ вартост³ роб³т. Варт³сть роб³т може бути

перевищена через нижчу, н³ж оч³кувалося, продуктивн³сть прац³.

У свою чергу, причинами низько¿ продуктивност³ прац³ можуть бути

недостатн³ трудов³ навички прац³вник³в, брак необх³дних ресурс³в,

надм³рн³ витрати, повязан³ з проблемами забезпечення якост³.

П³дготовка зв³тност³ про витрати. П³д час бюджетного контро-

лю дан³ про витрати на проект беруть з бухгалтерських рахунк³в.

Витрати на проект повязан³ з перерахуванням кошт³в на оплату ма-

тер³ал³в, устаткування, роб³т ³ послуг. Витрати, що припадають на

зв³тний пер³од, називають поточними. Розр³зняють ще витрати ви-

робнич³, якщо вони повязан³ з виробничим процесом, ³ невиробнич³

(вибуття основних фонд³в, списання незатребувано¿ деб³торсько¿ за-

боргованост³ тощо).

Вибираючи рахунки для контролю за витратами на проект, необ-

х³дно враховувати звязок м³ж проектом ³ бухгалтерським обл³ком.

К³льк³сть рахунк³в, повязаних ³з конкретним обºктом, може бути

р³зною, але вони мають в³дбивати вс³ угоди, як³ укладаються при ре-

81

ал³зац³¿ проекту. Для того щоб одержати загальну оц³нку стану справ

щодо проекту, потр³бно узагальнити дан³ р³зних бухгалтерських ра-

хунк³в, оск³льки вони м³стять витрати, п³дсумовування яких визначаº

фактичну варт³сть роб³т з р³зних рахунк³в. П³сля визначення на ос-

нов³ бухгалтерських рахунк³в фактичних витрат ³ одержання грошей

в³д замовника (власника) проекту розраховують сальдо реальних

грошей за анал³зований пер³од.

²нформац³ю з бухгалтерських рахунк³в використовують з метою

п³дготовки внутр³шньо¿ зв³тност³ для щоденного планування, мон³то-

рингу, контролю ³ стратег³чного планування, а також зовн³шньо¿

зв³тност³ для власник³в та ³нших зовн³шн³х орган³зац³й. Зв³ти про

стан справ щодо проекту за даними бухгалтерського обл³ку основ-

ний зас³б контролю вартост³ проекту. Для р³зних користувач³в, як³

беруть участь у реал³зац³¿ проекту, готують зв³ти з р³зним ступенем

детал³зац³¿ та за р³зними статтями. Зовн³шн³ зв³ти мають спец³альну

форму ³ передбачають специф³чну процедуру обчислення. ¯х п³дго-

товка повязана з прийнятою системою бухгалтерського обл³ку.

Система бюджетного контролю. Пост³йне пор³вняння фактичних

результат³в ³з запланованими даº змогу кер³вников³ проекту оц³ни-

ти результативн³сть реал³зац³¿ проекту ³ виявити ступ³нь його в³д-

пов³дност³ початковому плану. Орган³зац³ю бюджетного контролю

проекту ³люструº рис. 4.2.

Розробка бюджету

проекту

Реал³зац³я бюджету

проекту

Пор³вняння фактичних

витрат ³з бюджетом

Вжиття заход³в

з реал³зац³¿ бюджету

Òàê

Виявлення в³дхилень

в³д бюджету

Бюджет реальний?

ͳ

Перегляд бюджету

проекту

82

Рис. 4.2. Орган³зац³я бюджетного контролю проекту

Якщо в результат³ бюджетного контролю виявлено, що бюджет

виконуºться ³ в³дхилень немаº, то роботи виконують в³дпов³дно до

плану. Якщо фактичн³ показники бюджету не в³дпов³дають плано-

вим, необх³дно виявити причини ³ джерело в³дхилень. Спочатку виз-

начають, чи реальний запланований бюджет у ситуац³¿, що склалася.

Якщо бюджет реальний, то ймов³рна причина його невиконання

недостатн³й р³вень контролю. У цьому раз³ необх³дно скоригувати

виконання роб³т, прив³вши ¿х у в³дпов³дн³сть до календарного плану

й бюджету. Якщо внасл³док зм³ни загально¿ ситуац³¿ (наприклад,

зм³ни ц³н) або виявлення помилок, допущених п³д час планування чи

виконання роб³т, реал³зувати запланований бюджет неможливо, його

необх³дно переглянути та привести у в³дпов³дн³сть до обставин.

Отже, бюджетний контроль полягаº в пор³внянн³ фактичних витрат

³з прогнозованими, а останнього прогнозу ³з початковим бюдже-

том. На основ³ такого пор³вняння визначають параметри, до яких

маº бути приведений початковий бюджет, щоб в³дпов³дати м³нливим

обставинам.

Зм³на календарного плану й бюджету. Якщо реальний стан справ

маº в³дхилення в³д плану, необх³дно скласти новий календарний план ³

внести зм³ни до бюджету. Робота над календарним планом ³ бюджетом

триваº весь пер³од реал³зац³¿ проекту. Оч³куван³ зм³ни вартост³ устат-

кування, матер³ал³в ³ зароб³тно¿ плати необх³дно розраховувати при

прогнозуванн³ вартост³ майбутн³х роб³т. Без урахування цих зм³н ка-

лендарн³ плани й бюджети ставатимуть дедал³ неефективн³шими. Вод-

ночас прогнозован³ оц³нки тривалост³ й вартост³ роб³т можна пере-

в³рити т³льки п³сля виконання роб³т. Щодо реального проекту його

тривал³сть реал³зац³¿ ³ варт³сть завжди взаºмоповязан³. У процес³ реа-

л³зац³¿ проекту затримки впливають на варт³сть, а проблеми щодо

бюджету, у свою чергу, можуть спричинити регулювання календарно-

го плану. Можливе сп³вв³дношення планово¿ та фактично¿ вартостей

проекту залежно в³д тривалост³ реал³зац³¿ проекту ³люструº рис. 4.3.

Проблеми ³нтеграц³¿ ³нформац³¿ про варт³сть ³ календарного плану

повязана з тим, що на практиц³ ¿х розроблюють р³зн³ групи виконав-

ц³в з р³зним ступенем детал³зац³¿ (одна робота проекту може м³стити

багато елемент³в витрат). Тому найпрост³ший зас³б визначення звяз-

ку м³ж тривал³стю реал³зац³¿ проекту ³ його варт³стю полягаº у визна-

ченн³ елемент³в витрат, повязаних з роботами щодо проекту.

83

Рис. 4.3. Сп³вв³дношення планово¿ та фактично¿ вартостей проекту

Контрольн³ питання

1. Що таке акц³онерн³ ³нвестиц³¿?

2. Що таке боргове ф³нансування?

3. Джерела ф³нансування.

4. Що таке власн³ ф³нансов³ кошти?

5. Що таке залучен³ кошти?

6. Засоби ф³нансування проекту.

7. Призначення кошторису.

8. Методи визначення кошторисно¿ вартост³.

9. Що таке ³ноземн³ ³нвестиц³¿?

10. Що таке позиков³ кошти?

11. Сутн³сть бюджету проекту.

12. Що таке проектне планування?

13. Складов³ проектного планування.

14. Базисно-компенсац³йний метод визначення вартост³ проекту.

15. Чи в³др³зняºться ресурсний метод в³д базисно-компенсац³йного?

84

Ðîçä³ë 5

Проектна д³яльн³сть

як сфера високого ризику

5.1. Проектн³ ризики та ¿х класиф³кац³я

Д³яльн³сть, повязана з розробкою, ф³нансуванням та реал³зац³ºю

³нвестиц³йних проект³в (проектна), º специф³чним видом господарсь-

ко¿ д³яльност³. Специф³ка тако¿ д³яльност³ виявляºться в п³двищених

ризиках учасник³в ³нвестиц³йного проекту, що визначаються такими

особливостями проектно¿ д³яльност³:

розтягнен³стю в час³ (для окремих проект³в проектний цикл

може тривати роки й нав³ть десятил³ття);

великою к³льк³стю учасник³в (кредитор³в, ³нвестор³в, замовни-

к³в, постачальник³в ³нвестиц³йних товар³в, консультант³в, проек-

тувальник³в, п³дрядчик³в, користувач³в обºкта ³нвестиц³йно¿

д³яльност³, гарант³в ³ поручител³в, страхувач³в, покупц³в (замов-

ник³в) проектного продукту тощо);

складним характером, тобто комб³нац³ºю прост³ших, елемен-

тарних форм господарсько¿ д³яльност³ (науково¿, техн³чно¿, ко-

мерц³йно¿, виробничо¿, буд³вельно¿, ф³нансово-кредитно¿, стра-

õîâî¿ òîùî);

³нтернац³ональним характером багатьох проект³в, який пород-

жуº ризики щодо р³зних кра¿н ³ пол³тики.

Умови реал³зац³¿ й ф³нансування ³нвестиц³й у реальному сектор³

в³тчизняно¿ економ³ки наприк³нц³ XX ст. можна охарактеризувати як

найвищою м³рою ризикован³. Про це св³дчать р³зноман³тн³ заруб³жн³

рейтинги ³нвестиц³йно¿ привабливост³ ³нвестиц³йного кл³мату в

Укра¿н³. Зазначен³ чинники висувають додатков³ вимоги до орган³за-

тор³в проектно¿ д³яльност³ щодо оц³нки ризик³в ³ управл³ння ними.

Основна умова зниження ризикованост³ реальних ³нвестиц³й по-

лягаº в посл³довн³й ³ наполеглив³й реал³зац³¿ довгостроково¿ пол³-

тики п³дтримки ³нвестиц³й у реальному сектор³ економ³ки. За будь-

якого ³нвестиц³йного кл³мату, що ³снуº на певний момент у кра¿н³, ре-

г³он³ чи галуз³, р³вень конкретних ризик³в для окремих учасник³в

85

³нвестиц³йно¿ д³яльност³ залежить в³д вибору й ефективност³ застосу-

вання тих чи ³нших метод³в та ³нструмент³в управл³ння ризиками.

Одне ³з завдань цього розд³лу полягаº у зд³йсненн³ комплексно¿

³нвентаризац³¿ вс³х основних ризик³в у межах проектно¿ д³яльност³

та р³зних ¿¿ аспект³в за р³зними показниками: фазами проектного цик-

лу, основними його учасниками, видами й типами операц³й (ко-

мерц³йн³, виробнич³, ф³нансов³ тощо), щодо ендогенност³ чи екзоген-

ност³ проекту тощо.

Ус³ учасники реал³зац³¿ проекту намагаються уникнути можливих

збитк³в, запоб³гаючи ¿м за допомогою р³зних засоб³в. Проте ризик

³снуº завжди.

Щоб знизити втрати в³д можливих прорахунк³в ³ забезпечити реа-

л³зац³ю проекту загалом, методолог³я управл³ння проектами перед-

бачаº спец³альн³ заходи, повязан³ з урахуванням чинник³в непевност³

й ризику на вс³х фазах ³ етапах реал³зац³¿ проекту.

Проектними вважаºться сукупн³сть ризик³в, що загрожують реа-

л³зац³¿ ³нвестиц³йного проекту чи можуть знизити його ефективн³сть

(комерц³йну, економ³чну, бюджетну, соц³альну, еколог³чну тощо).

Близьким до поняття проектний ризик º поняття непевн³сть, яке

часто використовують для характеристики певних вид³в ризик³в або

як синон³м поняття ризик.

Поняття непевн³сть ³ ризик стосовно проектно¿ д³яльност³

можна визначити так. П³д непевн³стю розум³ють неповноту чи не-

точн³сть ³нформац³¿ про умови реал³зац³¿ проекту, зокрема повязан³ з

ним витрати й результати. Непевн³сть, що повязана з можлив³стю

виникнення при реал³зац³¿ проекту несприятливих ситуац³й ³ насл³д-

к³в, характеризуºться поняттям ризик [38]. Для проект³в, як³ ц³лком

або здеб³льшого реал³зують приватн³ структури, для яких основним

критер³ºм усп³шност³ проекту º його комерц³йна (ф³нансова) ефек-

тивн³сть, проектн³ ризики це чинники, що загрожують одержанню

головними учасниками проекту запланованого ф³нансового резуль-

тату (кредиторами позичкового в³дсотка, фундаторами та власни-

ками проектно¿ компан³¿ прибутку). Безумовно, ризик³в зазнають

також ³нш³ учасники реал³зац³¿ проекту п³дрядчики, постачаль-

ники, замовники (покупц³) проектного продукту та ³н.

Розглянемо основн³ системи класиф³кац³¿ проектних ризик³в [45].

1. За фазами й етапам проектно¿ д³яльност³ виокремлюють ризики

до³нвестиц³йно¿ та ³нвестиц³йно¿ (буд³вельно¿) фаз, фази пусконала-

годжувальних роб³т, а також операц³йно¿ (виробничо¿) фази.

86

2. За можлив³стю чи неможлив³стю для учасник³в проектно¿ д³яль-

ност³ впливати на чинники ризик³в останн³ под³ляють на внутр³шн³

(ендогенн³) та зовн³шн³ (екзогенн³). До останн³х зараховують пол³-

тичн³ ризики й ризики форс-мажор (настання стих³йних лих: пожеж,

повеней, посух). Як правило, зовн³шн³ ризики ³снують на вс³х фазах ³

етапах проектно¿ д³яльност³.

3. За можлив³стю захисту в³д ризик³в розр³зняють ризики, як³

страхують (¿х под³ляють на так³, що покриваються за рахунок га-

рант³й, страхування, резервних фонд³в) ³ не страхують.

4. Ризики под³ляють також на динам³чн³ та статичн³. Динам³чни-

ми називають ризики непередбачених зм³н варт³сних оц³нок проекту

внасл³док зм³ни початкових управл³нських р³шень, а також ринкових

або пол³тичних ситуац³й. Так³ зм³ни можуть спричинити як втрати,

так ³ додатков³ прибутки. Статичними називають ризики втрати ре-

альних актив³в через запод³яння збитк³в власност³ чи незадов³льну

орган³зац³ю.

5. Широко в³дома класиф³кац³я, що базуºться на реальн³й практиц³

господарсько¿ д³яльност³, п³д час яко¿ виявлено так зван³ зм³шан³ ризи-

ки. Хоча ц³ ризики не перебувають у межах якогось одного класиф³-

кац³йного критер³ю, ¿х обовязково повинн³ враховувати вс³ учасники

проекту. Наприклад, до зм³шано¿ класиф³кац³¿ зараховують так³ про-

ектн³ ризики [38]:

повязан³ з нестаб³льн³стю законодавства щодо економ³ки ³ по-

точно¿ економ³чно¿ ситуац³¿, умов ³нвестування та використання

прибутку;

зовн³шньоеконом³чний (можлив³сть уведення обмежень на тор-

г³влю й постачання, закриття кордон³в тощо);

несприятливих соц³ально-пол³тичних зм³н у кра¿н³ чи рег³он³ че-

рез непевн³сть пол³тично¿ ситуац³¿;

неповноту чи неточн³сть ³нформац³¿ про динам³ку техн³ко-еконо-

м³чних показник³в, параметри ново¿ техн³ки й технолог³¿;

коливання ринково¿ конюнктури, ц³н, валютних курс³в тощо;

м³нлив³сть природно-кл³матичних умов, можлив³сть стих³йних лих;

виробничо-технолог³чний (авар³¿ й в³дмови устаткування, ви-

робничий брак тощо);

неч³тк³сть ц³лей, в³дм³нн³сть ³нтерес³в ³ повед³нки учасник³в реа-

л³зац³¿ проекту;

неповноту чи неточн³сть ³нформац³¿ про ф³нансовий стан ³ д³ло-

ву репутац³ю п³дприºмств-учасник³в (можлив³сть неплатеж³в,

банкрутств, невиконання догов³рних зобовязань).

87

6. В окремих галузях економ³ки ³снують специф³чн³ ризики. На-

приклад, у нафтогазодобувн³й промисловост³ особливу увагу зверта-

ють на геолог³чний ризик (або ширше ризик правильно¿ оц³нки

запас³в). У х³м³чн³й промисловост³, чорн³й ³ кольоров³й металург³¿,

целюлозно-паперов³й промисловост³ дуже високими º еколог³чн³ ри-

çèêè.

5.2. Типов³ ризики проекту

В³дпов³дно до ц³лей управл³ння проектами розр³зняють так³ ти-

пов³ ризики проекту, що базуються на практиц³ проектно¿ д³яльност³

[45]:

учасник³в проекту;

перевищення кошторисно¿ вартост³ проекту;

невчасного завершення буд³вництва ³ затримки завершення ро-

á³ò;

низько¿ якост³ роб³т ³ обºкта;

конструкц³йний ³ технолог³чний;

виробничий;

управл³нський;

збутовий;

ф³нансов³;

êðà¿íí³;

адм³н³стративн³;

юридичн³;

форс-мажор.

Ризик учасник³в проекту це ризик св³домого чи змушеного не-

виконання учасниками сво¿х зобовязань у межах проектно¿ д³яль-

ност³. Таке невиконання хоча б одним учасником проекту може при-

звести до ефекту ланцюгово¿ реакц³¿, унеможлививши виконання

зобовязань ус³ма ³ншими його учасниками. Ризики учасник³в проек-

ту можуть зумовлюватись ¿хн³м непрофес³онал³змом, недостатн³м

страхуванням в³д ризик³в, хитким ф³нансовим станом, зм³ною кер³в-

ництва ф³рми (орган³зац³¿) тощо. Багато ³нших ризик³в проектно¿

д³яльност³ º пох³дними в³д ризик³в учасник³в проект³в. Наприклад,

ризик перевищення кошторисно¿ вартост³ проекту може зумовлюва-

тися несумл³нн³стю буд³вельно¿ компан³¿, а ризики затримки завер-

шення роб³т ³ ¿х низько¿ якост³ найчаст³ше повязан³ з недостатн³м

88

досв³дом вибраного п³дрядчика. Основна в³дпов³дальн³сть за ризик

учасник³в проекту лежить на менеджерах проекту, як³ зобовязан³:

забезпечити ретельний в³дб³р учасник³в проекту (доц³льн³ше на

конкурсн³й основ³ з урахуванням рекомендац³й незалежних ос³б

³ орган³зац³й, п³сля вивчення зав³рених аудиторами ф³нансових

зв³т³в за к³лька рок³в, статутних документ³в, ³нформац³¿ про ке-

р³вник³в учасник³в проекту);

передбачити в договорах ³ контрактах з учасниками проекту

штрафн³ санкц³¿ за порушення ними сво¿х зобовязань;

обумовити право оперативно¿ зам³ни учасника проекту в раз³

³стотного порушення ним зобовязань щодо проекту або вияв-

лення ознак можливост³ такого порушення;

забезпечити пост³йний мон³торинг ф³нансового стану, юри-

дичного положення та ³нших аспект³в д³яльност³ учасник³в

проекту;

попередити учасник³в проекту про обовязкове ¿х страхування

в³д значущих для проекту ризик³в;

при можливост³ одержати в³д учасник³в проекту поручництва за

зобовязаннями учасника з боку вищо¿ за р³внем структури (на-

приклад, материнсько¿ компан³¿, якщо учасник º доч³рньою ком-

ïàí³ºþ).

Ризик перевищення кошторисно¿ вартост³ проекту може бути на-

сл³дком помилок у проектуванн³, нездатност³ п³дрядчика забезпечити

ефективне використання ресурс³в, зм³ни умов реал³зац³¿ проекту (на-

приклад, п³двищення ц³н або зб³льшення податк³в).

Ризик невчасного завершення буд³вництва можуть спричинити по-

милки у проектуванн³, порушення зобовязань п³дрядчиком, зм³на

зовн³шн³х умов (наприклад, вимога закрити проект з еколог³чних

причин; додатков³ адм³н³стративн³ розпорядження орган³в влади).

Затримки завершення роб³т призводять до додаткових витрат: нара-

хування додаткових в³дсотк³в за кредитом, подорожчання роб³т ³ ма-

тер³ал³в через ³нфляц³йне п³двищення ц³н. Врешт³, затримки завер-

шення роб³т можуть виявитися катастроф³чними для проекту через

припинення контрактних в³дносин ³з постачальниками сировини для

майбутнього обºкта та з покупцями майбутнього проектного про-

дукту.

Ризик низько¿ якост³ роб³т ³ обºкта може зумовитися порушенням

зобовязань п³дрядчика чи постачальника матер³ал³в ³ устаткування,

помилками у проектуванн³ тощо. Насл³дками низько¿ якост³ обºкта

89

можуть бути додатков³ ³нвестиц³йн³ витрати за проектом (для вип-

равлення дефект³в, зокрема зам³ни окремих вузл³в ³ одиниць устатку-

вання), додатков³ витрати на виробництво проектного продукту чи

нав³ть в³дмова покупця в³д придбання товару.

Конструкц³йний ³ технолог³чний ризики. Конструкц³йним назива-

ють ризик техн³чно¿ незд³йсненност³ проекту ще на ³нвестиц³йн³й (бу-

д³вельн³й) фаз³ через помилки розробник³в проектно¿ (техн³чно¿) до-

кументац³¿, недостатн³сть або неточн³сть вих³дно¿ ³нформац³¿, необ-

х³дно¿ для розробки ц³º¿ документац³¿, неапробован³сть буд³вельних

технолог³й. Технолог³чним вважають ризик в³дхилення в режим³ екс-

плуатац³¿ обºкта в³д заданих техн³ко-економ³чних параметр³в (п³дви-

щен³ експлуатац³йн³ витрати, великий в³дсоток браку, високий

ступ³нь авар³йност³, нев³дпов³дн³сть еколог³чним нормативам тощо)

у результат³ застосування неапробованих у промислових масштабах

технолог³й.

Виробничий ризик повязаний з можлив³стю виникнення перебо¿в у

виробничому процес³. В³н може виявлятися в порушенн³ ритм³чност³

виробництва чи нав³ть у його припиненн³, недосягненн³ обºктом

проектно¿ потужност³, п³двищеному р³вн³ додаткових виробничих

витрат тощо. Р³зновидом виробничого ризику º технолог³чний. Ви-

робничий ризик може виникати з економ³чних причин (через перебо¿

у постачанн³, низьку як³сть сировини тощо). П³двищений р³вень ви-

робничих витрат може зумовлюватися помилками у розрахунках

витрат на стад³¿ обгрунтування ³нвестиц³й у проект, неточно визначе-

ними вимогами до якост³ й обсяг³в необх³дно¿ сировини та ³нших ре-

сурс³в. До виробничого ризику належать також геолог³чний (ризик не-

правильного визначення обсягу запас³в корисних копалин, в³дсотку

корисно¿ речовини в руд³, наявност³ в н³й шк³дливих дом³шок, умов

залягання) та еколог³чний (ризик порушення еколог³чних стандарт³в,

п³двищен³ витрати на охорону навколишнього середовища, закриття

обºкта з причин еколог³чного характеру).

Управл³нський ризик так само вважають виробничим, оск³льки в³н

зумовлюºться недостатн³м р³внем квал³ф³кац³¿ та досв³ду управл³н-

ського персоналу, помилками ³ низьким р³внем менеджменту на вс³х

фазах та стад³ях проектно¿ д³яльност³ до³нвестиц³йн³й, ³нвестиц³й-

н³й, виробнич³й ³ закриття проекту (особливо коли для управл³ння

проектом створено наскр³зну групу менеджер³в).

Збутовий ризик зумовлюºться зменшенням обсяг³в реал³зац³¿ про-

дукту проекту (товару, послуги) ³ зниженням ц³ни на нього. Цей ри-

90

зик називають ще ризиком зм³ни конюнктурного ринку, маркетин-

говим або ц³новим. Збутовий ризик особливо високий для проект³в,

повязаних з випуском ново¿ продукц³¿, ц³ни на яку важко спрогнозу-

вати на стад³¿ розробки проекту (промислових споживчих товар³в,

науком³стко¿ продукц³¿, фармацевтичних товар³в). Прогнозован³шим

збутовий ризик º для б³ржових товар³в (сировини та нап³вфабри-

кат³в). Найнижч³ збутов³ ризики за проектами, замовником яких º

держава.

Основними р³зновидами ф³нансового ризику щодо проектно¿ д³яль-

ност³ º кредитний, валютний, зм³ни процентно¿ ставки та реф³нансу-

вання.

Кредитний ризик це ризик непогашення чи неповного погашен-

ня банку-кредитору плат³жних зобовязань позичальником (проект-

ною компан³ºю) за кредитним договором (основно¿ суми боргу,

в³дсотк³в, ком³с³йних платеж³в). Це основний ризик банку, що бере

участь у кредитуванн³ проекту.

Валютний ризик виникаº тод³, коли валюта кредиту не зб³гаºться

з одержаною в³д реал³зац³¿ продукту проекту. Цей ризик особливо

загострюºться тод³, коли зазначений продукт реал³зуºться на м³сце-

вому ринку ³ на вимогу влади за нац³ональну валюту, що маº тенден-

ц³ю до знец³нення та девальвац³¿.

Ризик зм³ни процентно¿ ставки виникаº тод³, коли використову-

ють кредитн³ ресурси з нест³йкою (зм³нною) ставкою (зокрема, серед-

ньо- та довгостроков³ ролл-оверн³ кредити, короткостроков³ ц³нн³

папери з нест³йкою ставкою). У раз³ залучення таких ресурс³в ³снуº

небезпека зб³льшення вартост³ використовуваного у проект³ кап³талу

та зниження рентабельност³ проекту.

Ризик реф³нансування виникаº через видачу головним банком

орган³затором ф³нансування зобовязання надати позичальнику

синдикований кредит на певну суму ³ труднощ³, що виникають при

наступн³й синдикац³¿ кредиту. Цей ризик ц³лком залежить в³д голов-

ного банку.

Кра¿нний ризик º зовн³шн³м. В³н полягаº в тому, що соц³ально-по-

л³тичн³ процеси, як³ в³дбуваються у кра¿н³, ³ ¿¿ пол³тика можуть ство-

рити утруднення для проектно¿ д³яльност³ чи зробити ¿¿ неможливою.

Чинниками кра¿нного ризику º д³¿ центрально¿ та м³сцево¿ влади,

в³йни, страйки, соц³альн³ заворушення, революц³¿, терористичн³ акти,

³нфляц³я, зниження попиту на продукт проекту на внутр³шньому рин-

ку, загальний спад економ³ки кра¿ни, як³ ц³лком або значною м³рою

91

перебувають поза сферою впливу основних учасник³в проекту. Зазна-

чен³ ризики умовно под³ляють на пол³тичн³ й економ³чн³.

Пол³тичн³ кра¿нн³ ризики повязан³ з д³ями влади, спрямованими

на обмеження чи припинення проектно¿ д³яльност³, до яко¿ залучен³

³ноземн³ ³нвестори та кредитори. Найрадикальн³шими з таких д³й º

нац³онал³зац³я й експропр³ац³я майна. Спричинити пол³тичн³ кра¿нн³

ризики можуть також заборони чи обмеження на вивезення при-

бутк³в за кордон, позбавлення ³ноземного кап³талу ран³ше наданих

йому п³льг, в³дкликання концес³й ³ л³ценз³й тощо.

Економ³чн³ кра¿нн³ ризики повязан³ з³ зм³ною податкових, валют-

них, митних або ³нших економ³чних умов реал³зац³¿ проекту, що оф³-

ц³йно не повязане з обмеженнями д³яльност³ ³ноземного кап³талу.

Адм³н³стративн³ ризики так само º зовн³шн³ми. Вони повязан³ з

одержанням р³зноман³тних л³ценз³й, дозвол³в ³ угод в³д державних

регулювальних ³ наглядових в³домств. Ц³ документи потр³бн³ на вс³х

етапах проектно¿ д³яльност³. Для окремих проект³в ¿х може бути сот-

н³. До того ж для ³нтернац³онального проекту документи видаються

державними в³домствами к³лькох кра¿н. У багатьох кра¿нах одержан-

ня л³ценз³й (дозвол³в, угод) часто повязане з корупц³ºю. ² це харак-

терно не т³льки для кра¿н, що розвиваються, а й для промислово роз-

винених. Можлив³ в³дмова в одержанн³ т³º¿ чи ³ншо¿ л³ценз³¿ (дозволу,

угоди), звол³кання щодо ¿¿ одержання, зм³ни регулювальних норм

при реал³зац³¿ проекту (що тягне за собою переоформлення виданих

л³ценз³й або одержання нових).

Юридичн³ ризики певною м³рою повязан³ з кра¿нними, адм³н³стра-

тивними та управл³нськими. Це виявляºться насамперед у непевност³

кредитора щодо можливост³ реал³зац³¿ гарант³й забезпечення за кре-

дитом. Причини непевност³ криються у неч³ткому нац³ональному за-

конодавств³ й прогалинах у м³жнародному прав³, недостатньому

р³вн³ якост³ договор³в, контракт³в, гарант³йних лист³в та ³нших юри-

дичних документ³в, недосконалост³ арб³тражно-судово¿ системи (не-

р³вний доступ стор³н до суд³в ³ ¿х корумпован³сть, невизнання р³шень

³ноземного суду, низька ефективн³сть виконання судових р³шень то-

що). До юридичних належать будь-як³ ризики, що утруднюють реа-

л³зац³ю проекту через недосконал³сть законодавства й норм м³жна-

родного права, часту зм³ну закон³в, низьку як³сть юридичних доку-

мент³в ³ недол³ки арб³тражно-судових механ³зм³в. Окрем³ юридичн³

ризики учасники проекту не мають змоги проконтролювати через

нест³йк³сть ³ непрогнозован³сть зм³н законодавчо¿ бази, тому вони по

92

сут³ близьк³ до кра¿нних ³ пол³тичних. ²нод³ окрем³ юридичн³ ризики

можна т³ºю чи ³ншою м³рою ел³м³нувати за рахунок залучення до ре-

ал³зац³¿ проекту квал³ф³кованих юридичних консультант³в, як³ в раз³

потреби можуть сприяти вир³шенню спор³в м³ж учасниками проект-

но¿ д³яльност³, а також м³ж учасниками проекту та владою кра¿ни.

Ризик форс-мажор (непереборно¿ сили, настання стих³йних лих) º

зовн³шн³м щодо проектно¿ д³яльност³. В³н повязаний з такими при-

родними явищами, як землетруси, пожеж³, повен³, урагани, цунам³

тощо. П³д категор³ю форс-мажор п³дпадають ³ окрем³ соц³альн³ й

пол³тичн³ стих³йн³ явища, наприклад страйки, повстання, революц³¿.

Таким чином, частина кра¿нних ризик³в º ризиками форс-мажор.

Окрем³ види ризик³в проектно¿ д³яльност³ н³би перекривають

один одного (кра¿нн³, пол³тичн³, форс-мажор). Деяк³ з ризик³в мають

виражену субординац³ю виробнич³ ризики под³ляються на уп-

равл³нськ³, еколог³чн³, постачальницьк³ тощо. ²нод³ ризики можуть

втратити актуальн³сть внасл³док реал³зац³¿ проекту в конкретн³й

кра¿н³ чи державного замовлення на проектну продукц³ю. У кожному

конкретному випадку з урахуванням галузево¿ специф³ки проекту,

його масштаб³в, вибрано¿ технолог³¿, кра¿ни реал³зац³¿ та ³нших спе-

циф³чних особливостей проекту д³ють т³ чи ³нш³ групи ризик³в.