3.3. Матер³ально-техн³чна п³дготовка проекту

Основне завдання ц³º¿ фази проекту забезпечити надходження

устаткування, конструкц³й, матер³ал³в ³ послуг у точн³й в³дпов³дност³

до плану проекту. Цей процес прийнято под³ляти на куп³влю ресурс³в

³ послуг на конкурсн³й основ³, постачання ресурс³в на м³сце виконан-

ня роб³т ³ правове регулювання догов³рних в³дносин.

У заруб³жн³й практиц³ розр³зняють закуп³влю роб³т, матер³ал³в,

устаткування, послуг, а також послуг консультант³в проекту [64]. Не-

зважаючи на в³дм³нност³ в терм³нолог³¿ в³тчизняна структура заку-

п³вель близька до заруб³жно¿ ³ в³др³зняºться в³д не¿ т³льки останн³м

елементом, що не д³став в Укра¿н³ широкого застосування. За ³ншими

61

елементами закуп³вель спостер³гаºться зближення п³дход³в, за винят-

ком того, що вс³ процедури закуп³вель за кордоном суворо регламен-

тован³ (правилами, ³нструкц³ями), а у в³тчизнян³й практиц³ процес

регламентац³¿ т³льки розгортаºться.

Основною правовою формою орган³зац³¿ та регулювання в³дно-

син м³ж учасниками (субºктами) закуп³вель º догов³р угода

стор³н, спрямована на встановлення, зм³ну чи припинення цив³льних

прав ³ обовязк³в. Догов³р не т³льки закр³плюº зобовязання та права

стор³н, а й визначаº порядок ¿х виконання, а також передбачаº засо-

би захисту ³нтерес³в стор³н. ²снуº два основних типи договор³в по-

стачання та п³дряду [44].

За договором постачання постачальник зобовязуºться в обумов-

лен³ терм³ни передати покупцю у власн³сть (повне господарське воло-

д³ння, оперативне управл³ння) товар, призначений для п³дприºм-

ницько¿ д³яльност³ чи ³нших ц³лей, не повязаних з особистим (с³мей-

ним, домашн³м) споживанням. Покупець при цьому зобовязуºться

прийняти товар ³ сплатити за нього певну ц³ну. Догов³р постачання

передбачаº в³льн³ д³¿ стор³н, тобто, як правило, постачальник не зобо-

вязаний укладати такий догов³р (проте законодавство може зобовя-

зати постачальника укласти догов³р на вимогу покупця, зокрема

в раз³ постачання продукц³¿ для державних потреб).

Догов³р п³дряду регулюº закуп³вл³, необх³дним обºктом яких º ре-

зультат певних д³й. У цьому раз³ одна сторона за завданням ³ншо¿ зо-

бовязуºться виконати для не¿ за плату певну роботу (замовлення), ре-

зультат яко¿ переходить у власн³сть замовника. На основ³ таких зобо-

вязань створюºться нове майно (буд³вництво), зд³йснюºться ремонт,

пол³пшуються ³снуюч³ обºкти (реконструкц³я, кап³тальний ремонт,

техн³чне обслуговування), реал³зуються результати творчо¿ д³яль-

ност³ (досл³дження, нововведення).

Розр³зняють так³ орган³зац³йн³ форми закуп³вель: прям³, посеред-

ницьк³ та б³ржов³. При прям³й закуп³вл³ ³снуº правовий звязок м³ж

двома субºктами закуп³вель; м³ж ними укладаºться в³дпов³дний до-

гов³р. При посередницьк³й форм³ закуп³вл³ особа, що зд³йснюº про-

ект, вступаº у правов³ в³дносини з посередником особою, яка

сприяº забезпеченню проекту необх³дними ресурсами. При б³ржов³й

закуп³вл³ члени б³рж³ зд³йснюють б³ржову торг³влю безпосередньо

в³д свого ³мен³ ³ за власний рахунок, в³д ³мен³ кл³ºнта за його рахунок,

в³д свого ³мен³ за рахунок кл³ºнта або в³д ³мен³ кл³ºнта за власний ра-

хунок. П³д час зд³йснення закуп³вель порушен³ або сп³рн³ права та

62

³нтереси стор³н захищають арб³тражн³ (як правило) ³ загальн³ суди

(в окремих випадках).

На етап³ матер³ально-техн³чно¿ п³дготовки проекту мають бути

виконан³ так³ д³¿:

п³дготовка специф³кац³й ³ техн³чних умов, що характеризують

к³льк³сть ³ як³сть необх³дного устаткування, машин ³ механ³зм³в,

конструкц³й, матер³ал³в, роб³т, послуг;

планування й орган³зац³я процесу закуп³вель;

вивчення джерел закуп³вл³, переговори з можливими постачаль-

никами ³ попередн³й п³дб³р учасник³в торг³в;

п³дготовка документ³в для торг³в, проведення торг³в ³ ухвалення

р³шення про укладення контракт³в ³з заявниками, що виграли

торги;

розм³щення замовлення, зокрема переговори про постачання;

планування поставок;

контроль за поставками (своºчасн³сть, комплектн³сть, к³льк³сть ³

як³сть) ³з вжиттям необх³дних заход³в у раз³ в³дхилень;

найняття на роботу необх³дних спец³ал³ст³в, включаючи кон-

сультант³в;

взаºморозрахунки й орган³зац³я бухгалтерського обл³ку;

доставка, приймання та збереження товару, обл³к ³ контроль до-

ставки;

розвязання конфл³кт³в.

На окремих етапах стад³¿ закуп³вель ³ постачань до управл³ння ма-

тер³ально-техн³чною п³дготовкою проекту висувають так³ вимоги.

Планування й орган³зац³ю зд³йснюють на основ³ даних ПКД; гра-

ф³ки розроблюють на основ³ загального плану проекту з урахуван-

ням тривалост³ розробки ПКД, циклу закуп³вель ³ доставки вантаж³в;

план маº охоплювати проект загалом; м³сце закуп³вель вибирають на

основ³ розрахунку вартост³ вар³ант³в; у план³ зазначають ос³б, як³

в³дпов³дають за кожну позиц³ю постачання.

Постачальник³в вибирають на основ³ вивчення так званих квал³-

ф³кац³йних анкет, де м³ститься ³нформац³я про управл³нськ³, техн³чн³,

виробнич³ й ф³нансов³ можливост³ претендент³в; список претендент³в

розроблюють на основ³ вивчення анкет ³ узгоджують ³з замовником

та кер³вником проекту; остаточний виб³р постачальник³в зд³йснюють

у результат³ торг³в.

Розм³щення замовлень. Розроблюють заходи щодо стандартизац³¿

(скорочення номенклатури) закуп³вель; загальн³ замовлення оформ-

63

люють т³льки п³сля скорочення номенклатури закуп³вель; оц³нка зая-

вок ³ проведення торг³в передують укладенню контракт³в; контракти

укладають п³сля узгодження з переможцями торг³в вимог до переве-

зення та збереження вантаж³в ³ порядку платеж³в та прем³ювання.

Контроль за поставками зд³йснюють на основ³ спец³альних граф³-

к³в. Орган³зовують контроль за кожним з перел³чених вид³в поста-

чання (устаткування, роботи, м³сцев³ матер³али, послуги). Грунтуºть-

ся контроль на загальному план³ проекту; ус³ зм³ни вносять у загаль-

ний граф³к проекту; застосовують стандартн³ форми зв³тност³.

Ус³ зазначен³ роботи очолюº служба кер³вника проекту, що працюº

в контакт³ з ус³ма п³дприºмствами й орган³зац³ями, як³ забезпечують

проект ресурсами. У великих проектах головний кер³вник (проект-

менеджер) делегуº в³дпов³дн³ повноваження спец³альному менеджеру

з поставок (або нав³ть спец³альн³й служб³). У будь-якому раз³ кер³в-

ник проекту центральна ф³гура в цикл³ матер³ально-техн³чно¿

п³дготовки проекту.

Контрольн³ питання

1. Основн³ етапи ³ загальна схема розробки проектно¿ кошторисно¿

документац³¿.

2. Засоби та джерела ф³нансування проекту.

3. Призначення кошторису.

4. Методи визначення кошторисно¿ вартост³.

5. Склад ³ порядок розробки кошторисно¿ документац³¿.

6. Що таке бюджет проекту?

7. Що таке проектне планування?

8. Етапи проектного планування.

9. Сутн³сть базисно-компенсац³йного методу визначення вартост³

проекту.

10. Чим ресурсний метод в³др³зняºться в³д базисно-компенсац³йного?

11. Сутн³сть ресурсно-³ндексного методу визначення вартост³ проекту.

12. Основн³ елементи фази матер³ально-техн³чного забезпечення про-

åêòó.

13. Основн³ типи договору з матер³ально-техн³чного забезпечення.

14. Основн³ форми закуп³вель.

15. Основн³ етапи матер³ально-техн³чно¿ п³дготовки проекту.

64

Ðîçä³ë 4

Ф³нансування, кошторис

³ бюджет проекту

4.1. Ф³нансування проекту

Ф³нансування проекту маº забезпечити розвязання двох основних

завдань:

забезпечити таку динам³ку ³нвестиц³й, яка б уможливила вико-

нання проекту в³дпов³дно до часових ³ ф³нансових (грошових)

обмежень;

зменшити витрати ф³нансових ресурс³в ³ проектн³ ризики за ра-

хунок оптим³зац³¿ структури ³нвестиц³й та максим³зац³¿ податко-

âèõ ï³ëüã.

Для будь-якого ³нвестиц³йного проекту необх³дно узгоджувати

потоки кошт³в у час³, тобто в кожний часовий пер³од (м³сяць, квар-

тал, р³к) у розпорядження п³дприºмства маº надходити б³льше кош-

т³в, н³ж йому треба сплачувати (для повернення ³нвестиц³й, сплати

в³дсотк³в за ними, сплати податк³в тощо). Якщо в кожний часовий пе-

р³од сальдо додатне, то ф³нансова стаб³льн³сть ³нвестиц³йного проек-

ту забезпечена.

Ф³нансування проекту передбачаº чотири етапи: попереднº вив-

чення життºздатност³ проекту; розробка плану його реал³зац³¿; орга-

н³зац³я ф³нансування; контроль за виконанням плану ³ дотриманням

умов ф³нансування.

Попередн³й анал³з життºздатност³ проекту зд³йснюють для того,

щоб визначити, чи вартий проект витрат часу й ресурс³в, що повя-

зан³ з ним, ³ чи буде потоку ресурс³в достатньо для покриття вс³х вит-

рат та одержання середнього прибутку.

Планування реал³зац³¿ проекту охоплюº процес в³д моменту попе-

реднього вивчення його життºздатност³ до орган³зац³¿ ф³нансування.

На цьому етап³ оц³нюють вс³ показники ³ ризики за проектом, анал³-

зуючи можлив³ вар³анти розвитку економ³чно¿, пол³тично¿ та ³нших

ситуац³й; прогнозують вплив на життºздатн³сть проекту таких чин-

ник³в, як процентн³ ставки за кредитами, темпи ³нфляц³¿, валютн³ ри-

çèêè.

65

П³сля завершення перших двох етап³в розроблюють пропозиц³¿

щодо орган³зац³¿ схеми ф³нансування проекту, а на стад³¿ його реал³-

зац³¿ зд³йснюють контроль за виконанням плану та умовами ф³нансу-

вання.

Засоби та джерела ф³нансування проекту. Розр³зняють так³ засоби

ф³нансування проекту [9; 19; 37; 49; 63]: акц³онерн³ ³нвестиц³¿ (внески

кошт³в, устаткування, технолог³й); ф³нансування з державних джерел

(безпосередньо за рахунок ³нвестиц³йних програм через пряме субси-

дування на платних або безоплатних умовах); л³зингове ф³нансуван-

ня (на основ³ довгостроково¿ оренди майна з³ збер³ганням права влас-

ност³ за орендодавцем); ³потека (застава нерухомого майна з метою

одержання грошово¿ позички); боргове ф³нансування (за рахунок

кредит³в банк³в ³ боргових зобовязань юридичних або ф³зичних

ос³б). Кожна з цих форм маº певн³ переваги та недол³ки, тому пра-

вильно оц³нити насл³дки застосування р³зних засоб³в ф³нансування

можна т³льки п³сля пор³вняння альтернативних вар³ант³в.

²снують так³ джерела ф³нансування проект³в:

власн³ ф³нансов³ кошти (прибуток, амортизац³йн³ в³драхування,

кошти, як³ виплачують страхов³ органи як в³дшкодування), а та-

кож ³нш³ види актив³в (основн³ фонди, земельн³ д³лянки тощо) ³

залучених кошт³в (кошти в³д продажу акц³й, доброд³йн³ чи ³нш³

внески, кошти, як³ вид³ляють вищ³ за р³внем холдингов³ чи ак-

ц³онерн³ компан³¿, промислово-ф³нансов³ групи на безоплатн³й

або п³льгов³й основ³);

асигнування з державного, рег³ональних ³ м³сцевих бюджет³в,

фонду п³дтримки п³дприºмництва, надан³ на безоплатн³й основ³;

³ноземн³ ³нвестиц³¿, надан³ у форм³ ф³нансово¿ чи ³ншо¿ участ³ у

статутному кап³тал³ сп³льних п³дприºмств, а також у форм³ пря-

мих грошових внеск³в м³жнародних орган³зац³й ³ ф³нансових

установ, держав, п³дприºмств та орган³зац³й р³зних форм влас-

íîñò³;

р³зн³ форми позикових кошт³в, зокрема кредити, надан³ держа-

вою на зворотн³й основ³; кредити ³ноземних ³нвестор³в; обл³-

гац³йн³ позики; кредити банк³в, ³нвестиц³йних фонд³в ³ компан³й,

страхових товариств, пенс³йних фонд³в; вексел³ тощо.

Окрем³ банки надають спец³альну послугу (merchant banking)

анал³зують пропонований проект, доводять його до р³вня, що даº

змогу усп³шно орган³зувати його ф³нансування, проводять перегово-

ри з метою виявлення можливих кредитор³в ³ передають замовнику

66

(на комерц³йних умовах) сформований вар³ант проекту з конкретни-

ми рекомендац³ями [51]. У цьому раз³ кредитори мають додаткову га-

рант³ю життºздатност³ проекту.

Бюджетне ф³нансування. Централ³зован³ ³нвестиц³¿, що ф³нансу-

ються з державного, рег³онального та м³сцевого бюджет³в, концент-

руються на пр³оритетних напрямках розвитку економ³ки. Перел³к

³нвестиц³йних проект³в, як³ зд³йснюються за рахунок державних ³н-

вестиц³й, формують у сувор³й в³дпов³дност³ до ц³лей ³ пр³оритет³в ³н-

вестиц³йно¿ пол³тики. Централ³зован³ ³нвестиц³¿ з бюджету у вироб-

ничу сферу вид³ляються, як правило, на платн³й ³ зворотн³й основ³

у порядку, який визначаº уряд. Довгостроков³ кредити, у тому числ³ й

п³льгов³, що надаються п³дприºмствам для реал³зац³¿ ³нвестиц³йних

проект³в, мають бути повернен³ у встановленому порядку.

Акц³онерне ф³нансування. Одн³ºю з найпоширен³ших форм ф³нан-

сування проект³в º одержання ф³нансових ресурс³в через випуск акц³й

³ обл³гац³й. Акц³онерний кап³тал, який базуºться на ем³с³¿ акц³й, може

мати форму грошових внеск³в, техн³ки й технолог³¿, а також послуг,

документац³¿, майнових прав, прав використання ресурс³в тощо. Пе-

ревага акц³онерно¿ форми ф³нансування проекту полягаº в тому, що

основний обсяг необх³дних ресурс³в (ф³нансових та ³н.) надходить на

початку або п³д час реал³зац³¿ проекту. Ця форма даº змогу перенес-

ти розрахунки з ³нвесторами на п³зн³ш³ терм³ни, коли п³двищуºться

спроможн³сть проекту генерувати прибутки. Водночас проекти ф³-

нансуються через випуск як акц³й, так ³ боргових зобовязань.

Боргове ф³нансування. Джерелами боргового ф³нансування про-

ект³в º довгостроков³ кредити в комерц³йних банках, кредити в дер-

жавних установах, ³потечн³ позички, приватне розм³щення боргових

зобовязань, а також ем³с³я обл³гац³й ³ боргових зобовязань, зокрема

в раз³ зд³йснення проект³в на д³ючих п³дприºмствах.

Вар³анти ф³нансування проекту треба вибирати з урахуванням

можливост³ погашення кредиту ³ виплати процентно¿ ставки. На

усп³шн³сть реал³зац³¿ проекту впливаº правильний виб³р джерел кре-

дитування, якими можуть бути м³жнародн³ ф³нансов³ орган³зац³¿,

спец³ал³зован³ кредитн³ агентства, комерц³йн³ банки, ф³нансов³, ³нве-

стиц³йн³ та л³зингов³ компан³¿, ощадн³ банки, багат³ приватн³ особи.

Найчаст³ше основним джерелом кредит³в º комерц³йн³ банки. Проте

не т³льки вони надають кошти для реал³зац³¿ проект³в. У кредиту-

ванн³ беруть участь ³ ф³нансов³ орган³зац³¿. Банк³вськ³ установи ана-

л³зують вар³анти проекту, орган³зують ф³нансування проекту, вико-

67

нують функц³¿ ф³нансового консультанта, розроблюють схеми розпо-

д³лу ризик³в, зд³йснюють звязок з ³ншими кредиторами [60; 73].

Одн³ºю з форм залучення засоб³в для нарощування власного кап³-

талу º боргов³ зобовязання, тобто зобовязання п³дприºмства повер-

нути кредитору певну суму кошт³в через ф³ксований пер³од часу з уз-

годженою прем³ºю у вигляд³ частини прибутку в³д проекту. ²ншими

словами, це позичка. Зауважимо, що цей зас³б залучення кошт³в по-

вязаний з³ значним ризиком. Тому нав³ть п³двищена процентна став-

ка не робить ¿х ф³нансово привабливими. Для того щоб умови ³нвес-

тування стали прийнятн³шими, до боргових зобовязань додають

ц³нн³ папери боржника варанти, обл³гац³¿ з ф³ксованою процент-

ною ставкою, конвертован³ та субординарн³ конвертован³ обл³га-

ö³¿^*.

Альтернативи ф³нансування. Ф³нансування проект³в у вигляд³ кре-

дит³в доц³льн³ше для залучення ³нвестиц³й в ефективно д³юч³ п³дпри-

ºмства. В³д таких п³дприºмств не вимагають п³двищено¿ плати за кре-

дит через незначний ризик; кр³м того, у них º матер³альне забезпечен-

ня кредиту, тому що вони мають активи.

При створенн³ нових п³дприºмств, реал³зац³¿ нових ³нвестиц³йних

проект³в найкраще джерело ф³нансування акц³онерний кап³тал.

Для таких проект³в отримання кредиту повязане з великим ризиком,

оск³льки спричинюº введення жорстко¿ системи платеж³в з метою за-

безпечення повернення основного боргу й в³дсотк³в. Дотримання

терм³н³в оплати може виявитися для нових п³дприºмств скрутним че-

рез пов³льне зб³льшення суми прибутку. Проблеми з л³кв³дн³стю в

перш³ роки функц³онування обºкта в так³й ситуац³¿ можуть виявити-

ся нерозвязними нав³ть для перспективних проект³в, спроможних

у майбутньому забезпечити одержання значного прибутку. Кошти

акц³онер³в або партнер³в (у порядку пайово¿ участ³) позбавлен³ цих

недол³к³в, хоча з³брати ¿х важче, н³ж одержати кредит у банку.

У св³тов³й практиц³ основною формою залучення засоб³в для ³нве-

стування º розширення акц³онерного кап³талу, а також позики ³ ви-

* Варанти гарантують ³нвестору право чи прив³лей на куп³влю акц³й позичальни-

ка за ф³ксованою на момент оформлення ц³ною в межах ф³ксованого терм³ну. Кредито-

ру мають бути повернут³ вс³ запозичен³ у нього грошов³ кошти, до того ж в³н може ре-

ал³зувати власн³ варанти. Конвертован³ обл³гац³¿ погашають п³сля реал³зац³¿ права на

куп³влю акц³й, субординарн³ конвертован³ обл³гац³¿ ран³ше, н³ж ус³ зобовязання за ак-

ц³ями, але п³зн³ше, н³ж ³нш³ види борг³в, наприклад банк³вськ³ кредити. Обл³гац³¿ з ф³к-

сованою процентною ставкою не п³длягають конвертац³¿ в акц³¿. Позичальник зобовя-

заний повернути отриман³ грошов³ кошти через ф³ксований пер³од часу з визначеною

доплатою у вигляд³ процентного прибутку кредитора.

68

пуск обл³гац³й. Переваги ц³º¿ форми полягають у тому, що прибуток

на акц³ю залежить в³д результату д³яльност³ п³дприºмства, а випуск

акц³й у в³дкритий продаж п³двищуº ¿х л³кв³дн³сть; за допомогою

акц³й кап³тал залучаºться на невизначений терм³н ³ без зобовязань

щодо повернення; в³дкрите акц³онерне товариство маº б³льше мож-

ливостей для притягнення кап³талу, н³ж закрите. Проте ³снують певн³

проблеми: зб³льшення к³лькост³ акц³онер³в утрудняº управл³ння п³д-

приºмством, а випуск акц³й призводить до роздр³бнення прибутку

м³ж великою к³льк³стю учасник³в; в³дкритий продаж акц³й може при-

звести до втрати контролю за власн³стю.

Основна в³дм³нн³сть м³ж власними та запозиченими ф³нансовими

ресурсами полягаº в тому, що в раз³ залучення останн³х в³дсотки за

кредитами в³драховуються до сплати податк³в, тобто включаються

у валов³ витрати, у той час як див³денди виплачуються з прибутку, що

залишаºться в розпорядженн³ п³дприºмства. Ця обставина º джере-

лом додатково¿ вигоди для п³дприºмства, суть яко¿ пояснюº наведе-

ний дал³ приклад.

Приклад 4.1. П³дприºмство потребуº ³нвестиц³й на суму 2 млн грн,

маº два альтернативних джерела ф³нансування: випуск звичайних

акц³й ³ одержання кредиту. Варт³сть кожно¿ альтернативи становить

10 % потр³бно¿ суми. ²нвестиц³йний проект незалежно в³д джерела

ф³нансування приносить прибуток у розм³р³ 8,5 млн грн; соб³варт³сть

продукц³¿ (без в³дсоткових платеж³в) становить 5,6 млн грн. Потр³бно

розрахувати чистий прибуток за р³зних умов ф³нансування.

Розрахунок чистого прибутку наведено в таблиц³.

Розрахунок чистого прибутку

ãðí.

Показник

Надходження в³д реал³зац³¿ продукц³¿

Соб³варт³сть продукц³¿

ÏÄÂ

Сплата в³дсотк³в

Валовий прибуток

Податок з прибутку (30 %)

Див³денди

Чистий прибуток

Åì³ñ³ÿ àêö³é

8500000

5600000

1416667

0

1483333

445000

200000

838333

Кредитн³ ресурси

8500000

5600000

1416667

200000

1283333

385000

0

898333

69

Як бачимо, позиков³ кошти залучати виг³дн³ше: економ³я ста-

новить 60 тис. грн. Зазначене явище називаºться ефектом податко-

во¿ економ³¿. Показником економ³¿ º ставка податку з прибутку.

Справд³, плата за використання ф³нансових ресурс³в становить 10 %

в³д 2 млн грн, тобто 200 тис. грн. Помноживши цю суму на ставку по-

датку з прибутку 30 %, одержимо т³ сам³ 60 тис. грн.

Таким чином, кредитне ф³нансування проекту для п³дприºмства

виг³дн³ше, н³ж використання власних кошт³в. Водночас таке ф³нансу-

вання ризикован³ше, оск³льки в³дсотки за кредит ³ основну частину

боргу п³дприºмство маº повертати за будь-яких умов незалежно в³д

ефективност³ проекту [35; 37; 43]. Для ³нвестора така форма вкладан-

ня грошей не така ризикована, бо зг³дно ³з законодавством в³н у край-

ньому раз³ може повернути сво¿ грош³ через суд. П³дприºмство, нама-

гаючись зменшити св³й ризик, випускаº ф³нансов³ ³нструменти влас-

ност³ акц³¿. Проте як примусити ³нвестора вкладати в ц³ акц³¿

грош³, якщо боргов³ зобовязання для нього не так³ ризикован³? ªди-

ний спос³б об³цяти йому прибуток, забезпечуючи його згодом ви-

щою платою за використан³ ф³нансов³ ресурси.

Сказане ³люструють наведен³ дал³ матриц³ прибутковост³ та ризи-

ку, що характеризують прибутков³сть ³ ризик для двох стор³н ³нвести-

ц³йного процесу ³нвестора ³ позичальника.

Матриця прибутковост³

Сторона ³нвестиц³йного

процесу

Власн³ ресурси

Запозичен³ ресурси

²нвесторБ³льш

прибутково Менш прибутково

Позичальник

Сторона ³нвестиц³йного

процесу

Менш прибутково

Матриця ризику

Власн³ ресурси

Б³льш прибутково

Запозичен³ ресурси

²нвесторБ³льш

ризиковано Менш ризиковано

Позичальник

Менш ризиковано

Б³льш ризиковано

З пор³вняння наведених матриць випливаº золоте правило ³нвес-

тування: що б³льший ризик ³нвестування, то вища прибутков³сть.

Л³зингове ф³нансування. Якщо п³дприºмство не маº в³льних кошт³в,

щоб купити устаткування, воно може звернутися до л³зингово¿ ком-

70

пан³¿. Зам³сть запозичення ф³нансових кошт³в п³дприºмство може взяти

устаткування чи ³нш³ виробнич³ активи в оренду. Таке ф³нансування

називають л³зинговим. В³дпов³дно до укладеного договору л³зингова

компан³я повн³стю виплачуº виробнику (або власнику) варт³сть устат-

кування ³ здаº його в оренду з правом викупу наприк³нц³ оренди. Та-

ким чином, п³дприºмство одержуº довгострокову позичку в³д л³зин-

гово¿ ф³рми, яку поступово сплачуº в результат³ в³днесення платеж³в

за л³зингом на соб³варт³сть продукц³¿. Л³зинг даº змогу п³дприºмству

одержати устаткування й почати його експлуатац³ю, не в³двол³каючи

кошти з обороту. У ринков³й економ³ц³ використання л³зингу стано-

вить 2530 % загально¿ суми позичкових кошт³в. Якщо орендодавець ³

орендар п³дпадають п³д одн³ правила оподатковування ³ ф³нансуван-

ня, то нагромаджен³ л³зингов³ витрати не в³др³знятимуться в³д витрат

на придбання цих самих актив³в у кредит. Якщо ж орендодавець маº

певн³ переваги на ринках засоб³в виробництва чи ф³нансових ринках

(тобто умови оподаткування та кредитування р³зн³), л³зингов³ витрати

можуть бути нижчими, н³ж сукупн³ витрати на куп³влю устаткування

[45].

²потека це позичка п³д заставу нерухомост³ [19; 26]. ²потека º

одним з найважлив³ших джерел ф³нансування проект³в у кра¿нах з

ринковою економ³кою. Обºктом застави можуть бути буд³вл³, спору-

ди, будинки, земля та ³нш³ види нерухомост³, що перебувають у влас-

ност³ п³дприºмств ³ ф³зичних ос³б.

Для ф³нансування проект³в застосовують так³ форми ³потечних

позичок: стандартну сплата боргу й виплата в³дсотк³в р³вними ча-

стинами; з³ зростанням платеж³в на початковому етап³ зб³льшен-

ня внеск³в з визначеним пост³йним темпом, а дал³ виплата ¿х пос-

т³йними сумами; з³ зм³нною сумою виплати виплата у п³льговий пе-

р³од т³льки в³дсотк³в без зб³льшення основно¿ суми боргу; ³з заставним

рахунком в³дкриття спец³ального рахунка, на який боржник вно-

сить певн³ грошов³ кошти для п³дстрахування виплати внеск³в на

етап³ реал³зац³¿ проекту.

Останн³ми роками розвинен³ кра¿ни св³ту широко застосовують

проектне ф³нансування один з вид³в боргового. Таке ф³нансування

полягаº в тому, що банк-кредитор анал³зуº пропонований ³нвестиц³й-

ний проект, доводить його до р³вня, що даº змогу орган³зувати його

усп³шне ф³нансування, веде переговори з кредиторами, передаº на

комерц³йних умовах замовнику сформований вар³ант з конкретними

висновками та пропозиц³ями. У цьому раз³ ³нвестори мають ³стотну

71

гарант³ю життºздатност³ та ефективност³ проекту. В³дд³ли проектного

ф³нансування входять до складу багатьох пров³дних банк³вських уста-

íîâ.

У США проектним називають такий тип ф³нансування, коли про-

ект ºдиний (або основний) зас³б обслуговування боргових зобо-

вязань без залучення додаткових ф³нансових джерел [45]. У ªвроп³

цим терм³ном позначають наб³р метод³в залучення грошових кошт³в

для ф³нансування проект³в.

У проектному ф³нансуванн³ одержання запланованого потоку ре-

альних грошей досягаºться виявленням ³ розпод³лом комплексу по-

вязаних ³з проектом ризик³в м³ж ус³ма його учасниками п³дрядни-

ми орган³зац³ями, ф³нансовими установами, державними органами,

постачальниками сировини та нап³вфабрикат³в, споживачами к³нце-

во¿ продукц³¿. Орган³зац³я ф³нансування за типом проектного даº

змогу на початков³й стад³¿ реал³зац³¿ проекту оц³нити можливост³

його фундатор³в, визначити потреби проекту в запозичених ф³нан-

сових ресурсах, прибутки п³сля здач³ п³дприºмства в експлуатац³ю,

розпод³лити ризики створення та функц³онування п³дприºмства м³ж

ус³ма за³нтересованими юридичними та ф³зичними особами. Залеж-

но в³д частки ризику, яку бере на себе кредитор, розр³зняють так³

форми проектного ф³нансування: з повним регресом на позичальни-

ка; без регресу на позичальника; з обмеженим регресом на пози-

чальника^*.

Ф³нансування з повним регресом на позичальника найпоширен³ша

форма проектного ф³нансування. Перевагу ¿й в³ддають через швид-

к³сть ³ простоту одержання кошт³в, необх³дних для ф³нансування про-

екту. Кр³м того, варт³сть ц³º¿ форми нижча, н³ж двох ³нших. Застосо-

вують цю форму в таких випадках:

для ф³нансування малоприбуткових або некомерц³йних про-

ект³в, замовники яких мають можлив³сть сплатити кредити за

рахунок ³нших прибутк³в позичальника, наприклад проект³в, що

мають соц³альну спрямован³сть;

коли кошти надаються у форм³ експортного кредиту; багато

спец³ал³зованих агентств з надання таких кредит³в мають мож-

лив³сть брати на себе ризики проект³в без додаткових гарант³й

òðåò³õ ñòîð³í;

* Регрес це вимога про в³дшкодування надано¿ в борг суми. Детальн³ше див. [11;

12; 22; 43].

72

 для проект³в з недостатньо над³йними гарант³ями, нав³ть якщо

вони й покривають ус³ ризики;

 для невеликих проект³в, дуже чутливих нав³ть до незначного

зб³льшення витрат.

У раз³ ф³нансування без регресу на позичальника кредитор не маº

в³д нього жодних гарант³й ³ бере на себе майже вс³ ризики, повязан³

з реал³зац³ºю проекту. Така форма ф³нансування маº високу варт³сть

для позичальника, оск³льки кредитор спод³ваºться одержати в³дпо-

в³дну компенсац³ю за високий ступ³нь ризику. Без регресу на пози-

чальника ф³нансуються високоприбутков³ проекти, що дають у ре-

зультат³ реал³зац³¿ конкурентоспроможну продукц³ю, наприклад по-

вязан³ з видобутком ³ реал³зац³ºю корисних копалин. Для того щоб

кредитори ризикнули вкласти кошти в такий проект, необх³дн³ так³

умови:

застосування добре в³дпрацьовано¿ технолог³¿, що даº змогу ви-

пускати конкурентоспроможну продукц³ю;

можлив³сть оц³нки ризик³в буд³вництва, виходу на проектну по-

тужн³сть, а також повязаних з функц³онуванням проекту;

можлив³сть оц³нки ринку продукц³¿, яка маº бути реал³зована,

щоб заздалег³дь визначити ц³нов³ ризики;

над³йн³ домовленост³ з постачальниками сировини, комплекту-

ючих деталей, енергонос³¿в ³ визначен³ ц³ни на ц³ ресурси.

Нин³ швидко поширюºться проектне ф³нансування з обмеженим

регресом на позичальника. У цьому раз³ при ф³нансуванн³ проекту

оц³нюють ус³ повязан³ з його реал³зац³ºю ризики, як³ розпод³ляються

м³ж учасниками проекту так, щоб кожен м³г брати на себе ризики, що

залежать в³д нього. Наприклад, позичальник несе в³дпов³дальн³сть за

ризики, повязан³ з експлуатац³ºю обºкта, п³дрядчик ризик завер-

шення буд³вництва обºкта та введення його в експлуатац³ю, поста-

чальники устаткування ризик, повязаний з комплектн³стю, як³стю

та своºчасн³стю поставок.

До переваг розглядувано¿ форми проектного ф³нансування нале-

жать його пом³рна ц³на ³ максимальний розпод³л ризик³в за проектом

для позичальника. При цьому за³нтересован³ в реал³зац³¿ проекту сто-

рони беруть на себе конкретн³ комерц³йн³ зобовязання.

Контроль за дотриманням умов ф³нансування зд³йснюють, як пра-

вило, на основ³ регулярних рев³з³й за такими аспектами: фактичн³

витрати; пот³к реальних грошей; ф³нансовий стан проекту ³ компан³¿,

що реал³зуº цей проект; зв³тн³сть; управл³ння ф³нансами; помилков³

73

витрати. Ефективн³сть роботи кер³вника проекту оц³нюють переважно

за тим, як усп³шно в³н орган³зовуº роботу з контролю за витра-тами на

проект.

Для управл³ння процесом ф³нансування проекту в розвинених

кра¿нах застосовують спец³альний план управл³ння ф³нансовими ре-

сурсами, який розроблюють при п³дготовц³ контракт³в ³ пост³йно ак-

туал³зують. Цей план передбачаº, як³ витрати п³длягають контролю

(витрати компан³¿; варт³сть устаткування, матер³ал³в ³ робочо¿ сили;

накладн³ витрати); за допомогою яких показник³в оц³нюватимуться

витрати (необх³дно, щоб вони зб³галися з прийнятою у проект³ чи в

компан³¿ системою зв³тност³); як буде орган³зовано контроль (учасни-

ки, витрати, процедури передавання ³нформац³¿). Необх³дно врахову-

вати, що ефективн³сть контролю за ф³нансами знижуºться на п³зн³х

етапах реал³зац³¿ проекту.