2.3. Сутн³сть проектного анал³зу

Основна мета проектного анал³зу визначити ц³нн³сть проекту.

Ще до ухвалення р³шення про зд³йснення проекту необх³дно розгля-

нути вс³ його аспекти протягом життºвого циклу. Це даº змогу, на-

приклад, в³дхиляти проекти, як³ дають швидку в³ддачу, але неефек-

тивн³ в час³, ³ п³дтримувати т³, що пов³льно набирають силу, але

мають ³стотн³ довгостроков³ вигоди. Важливим º також питання

про сп³вв³дношення формальних ³ неформальних метод³в анал³зу.

Справд³, якому проекту в³ддати перевагу, якщо одн³ показники кращ³

в одному проект³, а ³нш³ в ³ншому? У цьому раз³ сл³д послугуватися

35

P ._t

= (1 + r)^t.

Перерахунок вартост³ грошей нин³шньо¿ ³ в майбутньому в ек-

в³валентн³ вартост³ за допомогою дисконтування даº змогу визначи-

ти ц³нн³сть проект³в на основ³ нин³шн³х ³ майбутн³х витрат ³ резуль-

тат³в. Отриман³ результати п³дсумовують, щоб одержати загальний

показник ц³нност³ проекту, за яким роблять висновок про його прий-

няття чи неприйняття.

Показники ефективност³ проекту в³дбивають сп³вв³дношення ви-

трат ³ результат³в щодо ³нтерес³в стор³н, як³ беруть участь у реал³зац³¿

проекту. Для оц³нки ефективност³ ³нвестиц³йного проекту застосову-

ють показники комерц³йно¿ (ф³нансово¿) ефективност³, як³ врахову-

ють ф³нансов³ насл³дки реал³зац³¿ проекту для його учасник³в, ³ показ-

ники економ³чно¿ ефективност³, як³ враховують не прям³ ф³нансов³

³нтереси учасник³в проекту, а насл³дки його реал³зац³¿ для держав-

ного чи м³сцевого бюджету [8; 10; 14; 27; 36].

36

М³жнародна практика оц³нки ефективност³ ³нвестиц³й базуºться

на розглянут³й концепц³¿ оц³нки вартост³ грошей у час³. Пор³внювати

р³зн³ проекти або вар³анти одного проекту й вибирати кращий з них

рекомендуºться за допомогою таких основних показник³в [64]: приве-

деного прибутку (Present Value) PV; чистого приведеного ³нтег-

рального прибутку (Net Present Value) NPV; ³ндексу рентабель-

ност³ ³нвестиц³й (Profitability Index) PI; внутр³шньо¿ норми прибут-

ковост³ (Internal Rate of Retum) IRR; модиф³ковано¿ внутр³шньо¿

норми прибутковост³ (Modified Internal Rate of Retum) MIRR; тер-

м³ну окупност³ (Payback Period) РР; дисконтованого терм³ну окуп-

ност³ (Discoun-ted Payback Period) DPP; коеф³ц³ºнта ефективност³

³нвестиц³й (Accounting Rate of Retum) ARR.

Приведений прибуток (PV) розраховують для пост³йно¿ норми

дисконту за формулою

P

PV =

t

t

∑t (1 + r) ,

äå P_t грошов³ надходження за пер³од t.

Чистий приведений прибуток (NPV) визначають як суму потоко-

вих ефект³в (тобто перевищення результат³в над витратами) за весь

розрахунковий пер³од ³снування проекту, приведених до початкового

ïåð³îäó:

−

P IC_t

NPV =

t

t

∑t (1 + r) ,

äå ²Ñ_t ³нвестиц³¿ (витрати), зроблен³ за пер³од t.

Якщо значення NPV за задано¿ норми дисконту додатне (NPV > 0),

можна вважати проект ефективним ³ розглядати питання про його

прийняття чи подальший анал³з. Що б³льше значення NPV, то ефек-

тивн³ший проект. Якщо NPV ≤ 0, то проект вважаºться неефектив-

íèì.

Для визначення NPV можна застосовувати модиф³ковану методи-

ку. Використання модиф³кованого показника NPV базуºться на по-

р³внянн³ витрачених дисконтованих ³нвестиц³й IC ³з загальними дис-

контованими грошовими надходженнями. У цьому раз³ NPV розра-

ховують для пост³йно¿ норми дисконту за формулою

P

NPV =

∑t (1 + ) − .

37

Приклад 2.1. Проекти В ³ С мають однаков³ витрати, результати

та тривалост³ життºвого циклу. Норма дисконту становить 10 %

(r = 0,1). Необх³дно пор³вняти значення NPV обох проект³в ³ вибрати

кращий з них.

Вих³дн³ дан³ та розвязання прикладу для проект³в В ³ С наведен³

â³äïîâ³äíî â òàáë. 2.1 ³ 2.2.

Таблиця 2.1

Вих³дн³ дан³ й розвязання прикладу для проекту В

Р³к ³снування

проекту t

1-é

2-é

3-é

4-é

5-é

Разом

Витрати IС_t,

òèñ. ãðí.

5

20

30

0

0

55

Грошов³

надходження Р_t,

òèñ. ãðí.

0

10

20

20

30

80

Ð_t− ²Ñ_t,

òèñ. ãðí.

−5

−10

−10

20

30

25

(1+ r)^t

−4,55

−8,26

7,52

13,66

18,63

11,96

Таблиця 2.2

Вих³дн³ дан³ й розвязання прикладу для проекту C

Грошов³

−

Р³к ³снування

проекту t

1-é

2-é

3-é

4-é

5-é

Разом

Витрати IС_t,

òèñ. ãðí.

30

20

5

0

0

55

надходження Р_t,

òèñ. ãðí.

10

10

20

20

20

80

Ð_t− ²Ñ_t,

òèñ. ãðí.

−20

−10

15

20

20

25

(1+ r)^t

−18,18

−8,26

11,25

13,69

12,42

10,92

²з даних табл. 2.1, 2.2 випливаº, що перевагу сл³д в³ддати проекту

В, тому що для нього NPV = 11,96, а для проекту С чистий приведе-

ний ³нтегральний прибуток NPV = 10,92. Кр³м того, дисконтован³

витрати для проекту В дор³внюють

5

20

30

+ + ≈

,

òèñ. ãðí,

, ,

-4011

2

,

3

43 65

38

11

11

а для проекту С

30

20

5

òèñ. ãðí

+ + ≈

-68,

,

, ,

-2711

2

,

3

47 59

11

11

тобто й за цим показником переважаº проект В.

Як бачимо, значення NPV залежить в³д розпод³лу витрат ³ грошо-

вих надходжень у час³. Сл³д ураховувати також вплив норми дискон-

ту на значення NPV (що вона б³льша, то менше NPV).

Приклад 2.2. За умов прикладу 2.1 пор³вняти проекти за модиф³ко-

ваною методикою визначення NPV.

Потоки дисконтованих надходжень для проект³в В ³ С дор³вню-

þòü â³äïîâ³äíî

10

20

20

30

òèñ. ãðí;

+ + + ≈

-68,

2 3

4 5

55 53

,

11

10

10

,

11

20

,

11

20

,

11

20

+ + + + ≈

,

òèñ. ãðí.

, ,

2

3 4

5

58 47

-4011

11

,

11

,

11

,

11

Для проекту В маºмо NPV = 55,53 − 43,65 = 11,88 тис. грн, для про-

екту С значення NPV = 58,47 − 47,59 = 10,88 тис. грн. Отже, перевагу

сл³д в³ддати проекту В.

²ндекс рентабельност³ ³нвестиц³й (PI) º в³дношенням суми приве-

дених ефект³в до розм³ру кап³таловкладень, тобто

P

PI =

∑t (1 + ) : .

²ндекс рентабельност³ ³нвестиц³й (прибутковост³) т³сно повязаний

³з NPV: якщо значення NPV додатне, то PI > 1, ³ навпаки. Таким чи-

ном, якщо PI > 1, то проект вважаºться ефективним, а якщо PI ≤ 1

неефективним.

Приклад 2.3. За умов приклад³в 2.1 ³ 2.2 розрахувати ³ндекси рен-

табельност³ ³нвестиц³й PI для проект³в В ³ С.

Для проекту В маºмо PI ≈ 55,53/43,65 ≈ 1,27 > 1, для проекту С маº-

ìî PI ≈ 58,47/47,59 ≈ 1,23.

²ндекс PI º в³дносним показником, який можна застосовувати для

вибору одного з альтернативних проект³в, що мають приблизно од-

наков³ значення NPV чи комплектування портфеля ³нвестиц³й з мак-

симальним значенням NPV.

39

IC_t

IRR

t 1+ IRR)^t

= 0

.

Якщо значення NPV ³нвестиц³йного проекту даº в³дпов³дь на пи-

тання про його ефективн³сть за певно¿ задано¿ норми дисконту r, то

IRR визначають методом посл³довних наближень ³ пор³внюють з не-

обх³дною ³нвестору нормою прибутку на вкладений кап³тал. Якщо

значення ²RR не менше в³д потр³бно¿ норми прибутку на кап³тал,

³нвестиц³¿ виправдан³. У противному раз³ проект в³дхиляють.

Приклад 2.4. Для проекту В (див. приклад 2.1) розрахувати внут-

р³шню норму прибутковост³.

При норм³ прибутку 10 % (r = 0,1) NPV ≈ 11,96 тис. грн (див.

òàáë. 2.1).

Ïðè r = 0,2 ìàºìî

NPV = −5 + −10 + −10 + 20

+

30

≈

, òèñ. ãðí.

, ,

-4012

2

,

3

,

4

,

5

-404 8

12

12

12

12

Îòæå, NPV > 0, òîìó IRR > 20 %. Ïðè r = 0,3 ìàºìî NPV ≈ 0,77 òèñ. ãðí,

а при r = 0,4 значення NPV ≈ −1,53 тис. грн. Отже, 30 % < IRR < 40 %.

За допомогою методу посл³довних наближень звузимо ³нтервал

допустимих значень показника IRR. При r =0,35 маºмо NPV ≈

≈ −0,54 тис. грн. Отже, 30 % < IRR < 35 %. При ставках дисконту 0,33;

0,32; 1,325; 1,326; 1,327; 1,328 отримаºмо в³дпов³дно так³ значення

NPV, тис. грн: 0,06; 0,20; 0,07; 0,04; 0,01; −0,01. Зв³дси доходимо вис-

новку, що 32,7 % < IRR < 32,8 %. Для прискорення обчислень застосо-

вують програмн³ засоби типу електронних таблиць.

За допомогою показника IRR можна визначити максимальний

в³дносний р³вень витрат, припустимий для анал³зованого проекту.

Наприклад, якщо проект ц³лком ф³нансуºться за рахунок позички ко-

мерц³йного банку, то значення IRR показуº верхню межу припустимо-

го р³вня банк³всько¿ процентно¿ ставки, перевищення яко¿ перетворюº

проект на збитковий.

На практиц³ будь-яке п³дприºмство ф³нансуº свою д³яльн³сть, у

тому числ³ й ³нвестиц³йну, ³з р³зних джерел. За використання авансо-

ваних у його д³яльн³сть запозичених ф³нансових ресурс³в п³дприºм-

ство платить в³дсотки, тобто несе обгрунтован³ витрати для п³дтрим-

40

ки свого економ³чного стану. Показник, що характеризуº в³дносний

р³вень цих витрат, називають ц³ною авансованого кап³талу

(Weighted Average Cost of Capital) WACC. Показник IRR пор³вню-

ють з WACC проекту. Якщо IRR > WACC, проект варто прийняти;

якщо IRR < WACC, його варто в³дхилити; якщо IRR = WACC, про-

ект н³ прибутковий, н³ збитковий.

Для полегшення розрахунку NPV, PI ³ IRR застосовують спец³аль-

н³ статистичн³ таблиц³, як³ м³стять значення складних в³дсотк³в. ²з

трьох розглянутих показник³в (NPV, PI, IRR) т³льки перший адитив-

ний за часом, тобто NPV р³зних проект³в можна п³дсумувати. Це

дуже важлива властив³сть, яка робить цей показник основним п³д час

анал³зу оптимальност³ ³нвестиц³йного портфеля.

Терм³н окупност³ РР це м³н³мальний часовий ³нтервал (в³д по-

чатку зд³йснення проекту), за межами якого ³нтегральний дох³д в³д

проекту стаº позитивним ³ залишаºться таким. ²ншими словами, це

пер³од часу, починаючи з якого початков³ вкладення та ³нш³ повя-

зан³ з проектом витрати покриваються результатами його зд³йснен-

ня. Посл³довн³сть розрахунку терм³ну окупност³ залежить в³д р³в-

ном³рност³ розпод³лу прогнозованих прибутк³в в³д ³нвестиц³¿. Якщо

прибуток розпод³лений за роками р³вном³рно, то пропонуºться вико-

ристовувати формулу

PP =

∑t P_t′ ,

∑ P_t≥ IC.

t

Окрем³ фах³вц³ рекомендують у процес³ розрахунку РР ураховува-

ти чинник часу. У цьому раз³ грошов³ потоки дисконтують за показ-

ником WACC ³ зам³сть терм³ну окупност³ РР розраховують дискон-

тований терм³н окупност³ DРР м³н³мальний часовий ³нтервал, за

межами якого

∑

P

t

≥

.

1 +

r t IC

t ( )

41

²з визначень двох останн³х показник³в випливаº, що дисконтова-

ний терм³н окупност³ DРР перевищуº терм³н окупност³ PP. Показник

РР розрахувати легше, проте в³н не даº змоги враховувати прибутки

останн³х пер³од³в; р³зницю м³ж проектами з однаковими кумулятив-

ними прибутками, але р³зним розпод³лом у час³; адитивн³сть про-

ект³в. Це п³дтверджують приклади 2.52.7.

Приклад 2.5. Маºмо проекти А ³ В з однаковими кап³тальними

витратами (15 млн грн), але з р³зними прогнозованими прибутками:

в³дпов³дно по 5 млн грн протягом 4 рок³в ³ по 5 млн грн протягом

6 рок³в. Обидва проекти забезпечують окупн³сть протягом 3 рок³в. За

показником РР проекти р³вносильн³, але насправд³ проект В виг³дн³-

ший, бо даº б³льший сукупний прибуток.

Приклад 2.6. Маºмо два проекти: А з р³чними прибутками 400,

350, 300 тис. грн ³ В з р³чними прибутками 300, 350, 400 тис. грн. За

показником РР проекти р³вносильн³, проте проект А забезпечуº б³ль-

ший прибуток у перш³ два роки, що дуже важливо для прискорення

розрахунк³в ³з кредиторами.

Приклад 2.7. П³дприºмству запропоновано до реал³зац³¿ три про-

екти: А та В, що º взаºмовиключними, ³ С незалежний. Розпо-

д³л грошових поток³в за проектами та ¿х комб³нац³ями показаний у

òàáë. 2.3.

Таблиця 2.3

Розпод³л грошових поток³в за проектами

Грошов³ потоки, тис. грн., за проектами

гê

À Â Ñ À, Ñ Â, Ñ

1-é

2-é

3-é

4-é

Ïåð³îä îêóï-

íîñò³, ðîê³â

−10

0

20

5

2

−10

10

0

15

1

−10

0

0

15

3

−20

0

20

20

2

−20

10

0

30

3

П³дприºмство може вибрати не т³льки один ³з запропонованих

проект³в, а й комб³нац³¿ А та С чи В та С. Якщо розглядати проекти

окремо за показником РР, то кращим буде проект В. Якщо розгляда-

ти комб³нац³¿ проект³в, перевагу доц³льно в³ддати комб³нац³¿ А, С.

42

Вибирати проекти за показником РР доц³льно тод³, коли замов-

ник б³льшою м³рою стурбований проблемами л³кв³дност³, н³ж при-

бутками. Для замовника головне, щоб ³нвестиц³¿ окупились якомога

швидше. Так трапляºться тод³, коли ³нвестиц³¿ повязан³ з високим

ступенем ризику, переважно в галузях ³ видах д³яльност³, де в³дбува-

ються швидк³ зм³ни. Що коротший терм³н окупност³, то менший

ступ³нь ризикованост³ проекту.

Коеф³ц³ºнт ефективност³ ³нвестиц³й (ARR) це в³дношення се-

редньор³чного чистого прибутку проекту Р_ñð (балансового прибутку

за м³нусом в³драхувань у бюджет) до середньор³чного обсягу ³нвес-

òèö³é ²Ñ_ñð(без залишково¿ або л³кв³дац³йно¿ вартост³):

ARR P_ñð

= IC_ñð⋅100 %.

Показник ARR визначаºться без дисконтування витрат ³ при-

бутк³в, тому в³н не даº змоги враховувати р³зницю м³ж проектами

з однаковими середньор³чними прибутками, але такими, що вар³ю-

ються в час³.

Можна також застосовувати дисконтований коеф³ц³ºнт ефектив-

ност³ ³нвестиц³й, який визначають за формулою

ARR

d

=

∑

P

t

t

∑

IC

t

t

t

( + r)

t

(1+ r) .

Приклад 2.8. Розрахувати ARR_d, якщо норма прибутковост³ дор³в-

нюº 20 %, а грошов³ потоки наведен³ в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Показники для розрахунку ARR_d

Грошов³ потоки, тис. грн., за р³к

Показник

1-é 2-é 3-é 4-é 5-é

Кап³тальн³ витрати

Чистий прибуток

5000

980

500

1300

0

1800

0

1600

0

40

Дисконтована сума кап³тальних витрат дор³внюº

5000

12

500

+ ≈

òèñ. ãðí,

, 12, 2 4514

43

а кумулятивна сума дисконтованих прибутк³в

980 + 1300 + 1800 + 1600 + 40 ≈

òèñ. ãðí,

12

,

, 2

12

, 3

12

, 4

12

12, 5 3549

çâ³äêè ARR ≈ 78,62 %.

Застосування жодного з перел³чених показник³в недостатнº для

прийняття р³шення щодо реал³зац³¿ проекту. Р³шення про ³нвестуван-

ня проекту треба приймати з урахуванням ус³х розглянутих показ-

ник³в та ³нтерес³в ус³х учасник³в ³нвестиц³йного проекту [27]. У кож-

ному конкретному випадку необх³дно ор³ºнтуватися на критер³¿, як³,

на думку кер³вництва проекту, º важлив³шими, чи брати до уваги до-

датков³ обºктивн³ та субºктивн³ чинники.

Анал³з альтернативних проект³в. П³д час анал³зу проект³в часто

постаº потреба вибрати з к³лькох ³нвестиц³йних проект³в найкращий.

Найчаст³ше такий виб³р визначаºться наявними ф³нансовими ресур-

сами [27]. Як зазначалося, залежно в³д прийнятого критер³ю оц³нки

р³шення може бути р³зним незважаючи на т³сний звязок м³ж показ-

никами NPV, IRR ³ PI (NPV ≥ 0 тод³ й т³льки тод³, коли IRR ≥ 1 та

PI ≥ 1). Для ³люстрац³¿ розглянемо приклад.

Приклад 2.9. У табл. 2.5 наведено вих³дн³ дан³ й результати розра-

хунку показник³в NPV, IRR, PI, РР та ARR для чотирьох проект³в

А, В, С та D, як³ плануºться ф³нансувати за рахунок позички банку

п³д 20 % р³чних. Для спрощення розрахунк³в витрати на виплату

в³дсотк³в не врахован³. Ус³ чотири проекти мають однакову варт³сть

(для реал³зац³¿ кожного з них потр³бн³ ³нвестиц³¿ 100 тис. грн) ³ одна-

кову тривал³сть життºвого циклу 5 рок³в. У табл. 2.5 вид³лен³

кращ³ значення кожного з показник³в. З табл. 2.5 випливаº, що залеж-

но в³д вибраного критер³ю можлив³ р³зн³ вар³анти вибору проект³в.

Для прийняття остаточного р³шення необх³дно застосовувати додат-

ков³ формальн³ та неформальн³ критер³¿, а також ураховувати обºк-

тивн³ та субºктивн³ чинники.

Методи, що базуються на дисконтованих оц³нках, обºктивн³ш³,

бо враховують часовий компонент грошових поток³в. Хоча вони тру-

дом³стк³, можливост³ ЕОМ дають змогу подолати ц³ труднощ³.

З ус³х розглянутих показник³в найприйнятн³шими для ухвалення

р³шення ³нвестиц³йного характеру º чистий зведений ³нтегральний

прибуток NPV, ³ндекс рентабельност³ ³нвестиц³й PI та внутр³шня

норма прибутковост³ IRR. Незважаючи на зазначений звязок м³ж

44

Вих³дн³ дан³ та результати розрахунку показник³в

Грошов³ потоки, тис. грн., NPV,

Таблиця 2.5

Проект

çà ð³ê òèñ.

PI IRR, % PP ARR, %

1-é 2-é 3-é 4-é 5-é

ãðí.

À

Â

0 10 25 120 130 31,53 1,32 28,18

10 30 50 60 130 39,28 1,39 31,53

4

4

285

280

Ñ

D

30 45 50

30 90 50

60 70 42,25 1,42 35,44 3,5 255

25 10 32,51 1,33 36,03 3 205

ними проблема вибору застосовуваних показник³в залишаºться, тому

що показник NPV абсолютний, а PI та IRR в³дносн³ ³, отже, непо-

р³внянн³.

Приклад 2.10. У табл. 2.6 наведено показники для альтернативних

проект³в А та В.

Таблиця 2.6

Показники проект³в А та В

Проект

A

B

NPV, òèñ. ãðí.

450

48

IRR, %

17

22

PI

1,07

1,30

Якщо розглядати проекти ³зольовано, то кожний з них маº бути

прийнятий, тому що вони задовольняють ус³м критер³ям. Проте про-

ект А маº б³льше значення NPV, а проект В б³льш³ значення IRR та

PI. У цьому раз³ рекомендуºться вибрати проект з б³льшим значен-

ням NPV, тому що цей показник характеризуº можливе зб³льшення

економ³чного потенц³алу п³дприºмства.

У пор³вняльному анал³з³ альтернативних проект³в показник IRR

можна застосовувати обмежено, тому що в³н в³дносний, ³ на його ос-

нов³ неможливо зробити беззаперечн³ висновки про альтернативн³

проекти щодо ¿х можливого внеску у зб³льшення кап³талу п³дприºм-

ства, особливо коли проекти ³стотно р³зняться за грошовими пото-

êàìè.

45

Приклад 2.11. Припустимо, що в результат³ розрахунку показник³в

для альтернативних проект³в А та В (при r = 0,1) одержано значення,

наведен³ в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Показники проект³в А та В

Проект

Ðîçì³ð

³нвестиц³й,

òèñ. ãðí.

Грошов³ потоки, тис. грн.,

çà ð³ê

1-é 2-é

IRR, % NPV,

òèñ. ãðí.

À

25

15

70

100

46,49

Â

1500

500

1900

30 524,79

Значення IRR св³дчить лише про максимальний р³вень витрат, що

може бути асоц³йований з оц³нюваним проектом. Якщо ц³на ³нвес-

тиц³й (у розглядуваному випадку 10 %) в обидва альтернативн³ про-

екти менша в³д значення IRR, для зд³йснення вибору потр³бн³ додат-

ков³ критер³¿.

Кр³м того, значення IRR не даº змоги анал³зувати ситуац³¿, коли

ö³íà êàï³òàëó çì³íþºòüñÿ.

Одна з ³стотних хиб показника IRR полягаº в тому, що в³н на

в³дм³ну в³д NPV не адитивний, тобто для ³нвестиц³йних проект³в А та

В, що можуть бути зд³йснен³ одночасно, NPV(А + В) = NPV(А) +

+ NPV(В), але IRR(А + B) ≠ IRR(А) + IRR (В). Цей показник не мож-

на застосовувати й у нестандартних випадках, зокрема коли в³дплив

³ приплив кап³талу чергуються за роками.

Контрольн³ питання

1. Як виникаº ³дея проекту?

2. Основн³ критер³¿ оц³нки можливост³ прийняття проекту.

3. З яких причин можна в³дхилити ³дею проекту?

4. Початкова фаза проекту.

5. Що означаº оц³нити життºздатн³сть проекту?

6. Основн³ елементи концепц³¿ проекту.

7. Види проектного анал³зу.

8. На яке питання в³дпов³даº кожний вид анал³зу?

9. Що таке комерц³йний анал³з проекту?

10. Що таке дисконтування?

11. Як визначити нин³шню варт³сть майбутн³х грошей?

46

12. Як визначити NPV?

13. З якою метою визначають IRR?

14. За яких сп³вв³дношень показник³в NPV, IRR ³ Р² можна прийняти

проект?

15. Чи в³др³зняºться банк³вський в³дсоток в³д коеф³ц³ºнта дисконту?

47

Ðîçä³ë 3

Розробка та планування проекту

3.1. Планування реал³зац³¿ проекту

В управл³нн³ проектом планування º орган³зац³йним початком

процесу реал³зац³¿ проекту. Сутн³сть планування проекту полягаº

в обгрунтуванн³ ц³лей ³ засоб³в ¿х досягнення на основ³ виявлення

ресурс³в, визначення комплексу роб³т, ефективних метод³в ³ засоб³в,

необх³дних для ¿х виконання, ³ встановлення взаºмод³¿ орган³зац³й

учасник³в проекту. Процес розробки план³в охоплюº вс³ етапи про-

ектного циклу: створення концепц³¿ проекту; виб³р стратег³чного

р³шення щодо виконання проекту ³ розробка деталей проекту, зокре-

ма впорядкування контрактних пропозиц³й, укладення контракт³в,

виконання роб³т, завершення проекту. На етап³ планування проекту

визначають ус³ необх³дн³ параметри його реал³зац³¿ тривал³сть (за-

галом ³ за окремими роботами), потребу у трудових, матер³ально-тех-

н³чних ³ ф³нансових ресурсах, терм³ни постачання сировини, матер³-

ал³в ³ технолог³чного устаткування, а також залучення до проекту

³нших орган³зац³й. Прийнят³ р³шення щодо цих параметр³в мають за-

безпечити реал³зац³ю проекту в задан³ терм³ни з м³н³мальними витра-

тами ресурс³в ³ високою як³стю виконання роб³т.

Ц³л³, призначення й види план³в. Основна мета планування проек-

ту забезпечити виконання роб³т ³ досягнення к³нцевих результат³в

проекту. Планування передбачаº визначення ц³лей ³ параметр³в взаº-

мод³¿ роб³т ³ орган³зац³й-учасниць, розпод³л ресурс³в ³ прийняття

³нших орган³зац³йних, технолог³чних ³ економ³чних р³шень, що забез-

печують досягнення поставлених у проект³ ц³лей. Традиц³йно скла-

лася така система план³в:

1) на до³нвестиц³йн³й стад³¿ у склад³ концепц³¿ проекту, б³знес-пла-

ну, попереднього ТЕО попередн³й план реал³зац³¿ проекту з

урахуванням потреб в основних видах ресурс³в ³ обгрунтуван-

ням ³нвестиц³й;

2) на стад³¿ розробки проектно-технолог³чно¿ документац³¿ у скла-

д³ проекту орган³зац³¿ реал³зац³¿ проекту:

48

уточнений план проекту загалом;

календарний план сфери матер³ал³зац³¿ проекту;

календарний план п³дготовчого пер³оду;

укрупнений с³тковий граф³к (для складних проект³в);

буд³вельний генеральний план (для проект³в, повязаних з бу-

д³вництвом);

орган³зац³йно-технолог³чн³ схеми матер³ал³зац³¿ проекту;

в³дом³сть основних роб³т;

потреба в матер³ально-техн³чних ресурсах;

потреба в машинах, механ³змах ³ устаткуванн³ для реал³зац³¿

проекту;

3) на стад³¿ матер³ал³зац³¿ у склад³ проекту виконання роб³т (ПВР)

³ орган³зац³йно-технолог³чних заход³в:

календарний план виконання роб³т;

комплексний с³тковий граф³к;

буд³вельний генеральний план обºкта (для проект³в, повяза-

них з буд³вництвом);

граф³ки надходження матер³ал³в ³ комплектуючих вироб³в;

граф³ки потреби в кадрах;

технолог³чн³ карти з погодинними граф³ками;

заходи щодо виконання р³зних вид³в роб³т;

пропозиц³¿ з оперативно-диспетчерського управл³ння.

П³д час розробки програми роб³т орган³зац³¿ виконавц³ проекту

коригують календарн³ плани виконання роб³т, граф³ки надходження

ресурс³в та ³нш³ документи ПВР з урахуванням реальних виробничих

ситуац³й ³ наявних трудових та матер³ально-техн³чних ресурс³в, го-

товност³ фронту роб³т.

У методолог³¿ управл³ння проектами сформован³ три фундамен-

тальних р³вн³ управл³ння: концептуальний, стратег³чний ³ тактичний.

Для кожного з них маº бути розроблений в³дпов³дний план.

На концептуальному р³вн³ управл³ння визначають ц³л³ та завдання

проекту; розглядають альтернативн³ вар³анти д³й для досягнення на-

м³чених результат³в з оц³нкою негативних ³ позитивних аспект³в кож-

ного вар³анта; визначають концептуальн³ напрямки реал³зац³¿ проек-

ту, зокрема опис предметно¿ област³, укрупнено¿ структури роб³т ³

лог³ки ¿х виконання; попередньо оц³нюють тривал³сть ³ варт³сть про-

екту, а також потреби в ресурсах.

На стратег³чному р³вн³ управл³ння визначають ц³льов³ етапи й ос-

новн³ напрямки роботи, що характеризуються терм³нами матер³ал³-

49

зац³¿ обºкт³в ³ виробничих потужностей, обсягами випуску продукц³¿;

етапи проекту, що характеризуються терм³нами завершення комп-

лекс³в роб³т, постачання продукц³¿ (устаткування), п³дготовки фрон-

ту роб³т; планують кооперац³ю орган³зац³й-виконавц³в; виявляють

потреби в матер³альних, техн³чних ³ ф³нансових ресурсах з розпод³-

лом за роками та кварталами.

Основне призначення стратег³чного плану показати, наск³льки

пром³жн³ етапи реал³зац³¿ в³дпов³дають к³нцевим ц³лям проекту.

Стратег³чний план встановлюº стаб³льне зовн³шнº та внутр³шнº сере-

довище ³ ф³ксован³ ц³л³ для проектно¿ команди, забезпечуº загальне

бачення проекту. На цьому р³вн³ фокусують увагу на пром³жних ета-

пах плану, що даº змогу розпод³лити роботу м³ж п³дрозд³лами проек-

тно¿ команди з метою забезпечення подальшого виконання проекту.

На тактичному р³вн³ управл³ння розроблюють поточн³ та опера-

тивн³ плани. Поточн³ плани уточнюють терм³ни виконання комп-

лекс³в роб³т за роками та кварталами ³ потреби в ресурсах, визнача-

ють ч³тк³ меж³ м³ж етапами роб³т, за виконання яких в³дпов³дають

р³зн³ орган³зац³¿-виконавц³. Оперативн³ плани детал³зують завдання

на м³сяць, тиждень або добу за комплексами роб³т.

Плани можна детал³зувати за функц³ями управл³ння та ступенем

охоплення роб³т. Функц³ональний план розроблюють на кожний комп-

лекс роб³т (п³дготовч³ роботи, проектування, постачання матер³ал³в ³

устаткування, буд³вництво, пусковий пер³од ³ освоºння виробничих

потужностей) або на комплекс роб³т, як³ виконуº одна орган³зац³я.

За ступенем охоплення роб³т плани под³ляють на зведен³ (ком-

плексн³) на вс³ роботи проекту ³ детальн³ за орган³зац³ями-учас-

никами та видами роб³т.

Залежно в³д масштабу, вартост³ й виду проекту основними етапа-

ми процесу планування º так³: окреслення ц³лей, завдань проекту;

визначення основних техн³ко-економ³чних показник³в проекту, його

тривалост³ та потр³бних ресурс³в; специф³кац³я виконуваних роб³т,

етап³в ³ напрямк³в проекту; структуризац³я проекту; прийняття

орган³зац³йно-технолог³чних р³шень; побудова с³ткових моделей;

оц³нка можливост³ реал³зац³¿ проекту; оптим³зац³я використання ре-

сурс³в за терм³нами, критер³ями якост³ тощо; визначення потреби в

ресурсах; складання документ³в за етапами план³в; затвердження

план³в ³ бюджету; доведення планових завдань до виконавц³в; п³дго-

товка ³ затвердження зв³тно¿ документац³¿ для контролю план³в.

Центральне м³сце у плануванн³ проекту пос³дають завдання кален-

дарного планування складання й коригування розкладу виконання

50

роб³т, зг³дно з яким роботи, як³ виконуватимуть р³зн³ орган³зац³¿, вза-

ºмоузгоджуються в час³ з урахуванням можливостей ¿х забезпечення

матер³ально-техн³чними та трудовими ресурсами. Таке узгодження

маº гарантувати дотримання заданих обмежень (щодо терм³н³в роб³т,

л³м³т³в ресурс³в, ф³ксування ц³н тощо) ³ оптимальний розпод³л ре-

сурс³в. Тип календарного плану вибирають залежно в³д ц³лей плану-

вання, особливостей проекту та орган³зац³¿ управл³ння.

У найпрост³шому випадку параметрами календарного плану º

дати початку й завершення кожно¿ роботи, тривал³сть роб³т ³ необ-

х³дн³ ресурси. Календарн³ плани анал³зують щодо резерву часу (мож-

ливого в³дхилення тривалост³ виконання кожно¿ роботи, що не впли-

ваº на терм³н завершення проекту). У б³льшост³ складних календарних

план³в передбачають р³зн³ вар³анти момент³в початку й завершення

роб³т, ¿х тривалост³ та резерв³в часу (ранн³, п³зн³, базов³, планов³ та

фактичн³ дати, загальний ³ конкретний резерви часу). Зазначен³ пара-

метри можна обчислити за допомогою с³ткових моделей.

Розглянемо детальн³ше окрем³ параметри календарних ³ с³ткових

ãðàô³ê³â.

Тривал³сть роботи це час ¿¿ виконання. У детерм³нованих пла-

нах тривал³сть роботи вважаºться пост³йною. Насправд³ вона зале-

жить в³д зовн³шн³х чинник³в, наприклад к³лькост³ трудових ресурс³в

на ц³й робот³. Фактичну тривал³сть роботи необх³дно знати для того,

щоб, пор³внюючи ¿¿ з плановою, можна було обчислити в³дхилення

в³д плану (це потр³бно для контролю за виконанням роб³т). Початок

³ завершення одн³º¿ роботи здеб³льшого залежать в³д тривалост³ ви-

конання ³нших роб³т.

Найперша дата, коли робота може бути розпочата, називаºться

датою раннього початку. Якщо до не¿ додати тривал³сть роботи, от-

римаºмо дату ¿¿ раннього завершення. Через те що виконання роботи

може залежати в³д завершення якогось ¿¿ елемента, ³снуº остання

дата, коли робота може бути завершена без затримки виконання про-

екту загалом. Ця дата обчислюºться як сума дати п³знього початку та

тривалост³ виконання роботи. Якщо дати п³знього та раннього по-

чатку р³зняться, то пром³жок, коли робота може бути розпочата, на-

зиваºться резервом часу ³ визначаºться так:

резерв часу = дата п³знього початку − дата раннього початку.

Якщо тривал³сть роботи не зм³нюºться, то р³зниця м³ж ранн³м ³

п³зн³м початками та ранн³м ³ п³зн³м ¿¿ завершеннями зб³гаºться. Таке

припущення роблять у б³льшост³ систем планування. Робота з нульо-

51

вим резервом часу називаºться критичною; ¿¿ тривал³сть визначаº

тривал³сть реал³зац³¿ проекту загалом.

Критична тривал³сть роботи це м³н³мальний пром³жок часу, за

який може бути виконаний увесь комплекс роб³т, повязаних з проек-

том. Шлях у с³тков³й модел³ називають критичним, якщо його три-

вал³сть дор³внюº критичн³й тривалост³ роботи. Робота, яку викону-

ють на критичному шляху, так само називаºться критичною. Як пра-

вило, ця робота займаº невелику частку вс³х роб³т, але вона визначаº

тривал³сть реал³зац³¿ проекту загалом. Виокремлюють також роботу

з дуже малим резервом часу ¿¿ називають субкритичною. Ц³й ро-

бот³ сл³д прид³ляти таку саму увагу, як ³ критичн³й.

При визначенн³ базових або поточних планових дат необх³дно

враховувати ресурсн³ обмеження [34]. Якщо для вс³х роб³т проекту

визначен³ потреби в ресурсах ³ встановлен³ дати ¿х початку та завер-

шення, можна обчислити функц³ю зм³ни потреб для кожного ресурсу

проекту у вигляд³ таблиц³ р³вн³в ресурс³в ресурсно¿ г³стограми.

Дан³ ц³º¿ г³стограми пор³внюють з наявною к³льк³стю ресурс³в, ³ якщо

потреба в якомусь ресурс³ перевищуº наявну його к³льк³сть, то, мож-

ливо, доведеться зм³нити час у календарному план³, щоб зменшити

цю потребу. Це можна зробити за рахунок використання резерв³в

часу роб³т, як³ не виконують на критичному шляху, або зб³льшення

тривалост³ проекту. П³сля визначення потр³бних для виконання кож-

но¿ роботи ресурс³в ³ початково¿ ¿х наявност³ необх³дно усунути не-

в³дпов³дн³сть м³ж ресурсами та фронтом роб³т. Завдання планування

ресурс³в маº, як правило, два розвязки урахування потреб в окре-

мих видах ресурс³в, зменшення насл³дк³в ¿х деф³циту ³ розпод³л ре-

ñóðñ³â.

Урахування потреби в ресурсах зводиться до побудови г³стограм

загально¿ потреби в ресурсах для заданого вар³анта календарного

плану. Так³ г³стограми показують розпод³л потреби в ресурсах у час³,

даючи змогу пор³вняти цю потребу з можливостями своºчасного за-

безпечення в³дпов³дного проекту ресурсами ³ оц³нити як³сть та ре-

альн³сть вар³анта календарного плану.

Завдання розпод³лу ресурс³в зустр³чаються в найр³зноман³тн³ших

постановках. Залежно в³д прийнятого критер³ю оптимальност³ й ха-

рактеру обмежень можна виокремити завдання м³н³м³зац³¿ в³дхилень

в³д заданих терм³н³в або м³н³м³зац³¿ терм³н³в настання ц³льових под³й

за дотримання обмежень на ресурси та завдання оптим³зац³¿ крите-

р³ю якост³ використання ресурс³в за заданих терм³н³в виконання ком-

плексу роб³т.

52

Часто на практиц³ постаº потреба параметри календарного плану

привести у в³дпов³дн³сть до заданих обмежень. Для цього потр³бно

проанал³зувати чинники, що не сприяють виконанню проекту. П³д

час такого анал³зу необх³дно виявити можлив³сть появи чинник³в,

здатних дестаб³л³зувати ситуац³ю; спрогнозувати вплив таких чин-

ник³в; сформувати заходи з подолання чи усунення негативних чин-

ник³в; урахувати чинники, що сприяють виконанню проекту; сфор-

мувати план орган³зац³йно-технолог³чних заход³в; п³дготувати про-

позиц³¿ ³ довести до виконавц³в р³шення про те, на яких д³лянках

роб³т варто переглянути конкретн³ календарн³ плани [22; 34; 42].

Анал³з можливост³ реал³зац³¿ проекту. Спочатку уточнюють ³ в

раз³ потреби детал³зують отриманий у результат³ розрахунку с³тково¿

модел³ календарний план. Переконавшись, що в нього включен³ вс³

роботи ³ º вичерпна ³нформац³я про наявн³ й необх³дн³ ресурси, пере-

ходять до анал³зу можливост³ реал³зац³¿ проекту. Розр³зняють чотири

типи оц³нок тако¿ можливост³: ³нтегральну оц³нку над³йност³, ресурс-

ну, економ³чну та ф³нансову [36; 68; 69]. Лише п³сля таких ретельних

оц³нок можна бути впевненим, що проект, якому в³дпов³даº план, за-

безпечений необх³дними ресурсами, ³ виконання проекту за цим пла-

ном економн³ше, н³ж за будь-яким ³ншим (рис. 3.1).

Ресурсн³ можливост³ реал³зац³¿ проекту анал³зують у дв³ стад³¿. На

перш³й оц³нюють наявн³сть ресурс³в для вс³х роб³т, на друг³й зглад-

жують епюру використання ресурс³в. Вир³вняна епюра використання

робочо¿ сили забезпечуº меншу варт³сть ³ ефективн³шу роботу. Якщо

не вс³ ресурси можна одержати з внутр³шн³х джерел, то ¿х необх³дно

купити, орендувати чи взяти напрокат. Дан³ про м³н³мальну к³льк³сть

необх³дних ресурс³в використовують при перев³рц³ достатност³ ре-

сурс³в п³дрядчика для виконання проекту.

Економ³чн³ й ф³нансов³ можливост³ реал³зац³¿ проекту взаºмоповя-

зан³, тому на стад³¿ планування ¿х можна розглядати разом. Для кож-

но¿ операц³¿ реал³зац³¿ проекту в³дома оц³нка вартост³. Тому для того

щоб проанал³зувати економ³чн³ можливост³ реал³зац³¿ проекту, по-

тр³бно мати наб³р вартостей операц³й залежно в³д тривалост³ ¿х вико-

нання. Ц³ вартост³ можуть залежати й в³д способ³в реал³зац³¿ проекту,

тому розглядають альтернативн³ методи реал³зац³¿ проекту, оц³ню-

ють ¿х ³ отриману ³нформац³ю використовують для анал³зу економ³ч-

них можливостей реал³зац³¿ проекту.

Економ³чн³ передумови реал³зац³¿ проекту необх³дн³ для визначен-

ня його тривалост³, що в³дпов³даº м³н³мальн³й вартост³ проекту. Часто

обсяг використовуваних ресурс³в або тривал³сть проекту обмежен³.

53

Вх³дна ³нформац³я

Проект плану

реал³зац³¿ проекту

Îö³íêà

над³йност³

Ресурсн³ можливост³

ðåàë³çàö³¿

Економ³чн³ можливост³

ðåàë³çàö³¿

Ф³нансов³ можливост³

ðåàë³çàö³¿

Оптим³зац³я проекту

плану

Оц³нка витрат

за додатковими критер³ями

Чи можлив³

додатков³ ресурси?

Òàê

Чи м³н³мальн³

витрати?

Òàê

Чи буде ф³нансове

забезпечення?

Òàê

Чи задовольняº

проект плану?

Òàê

Проект плану

реал³зац³¿ проекту

ͳ

ͳ

ͳ

ͳ

Рис. 3.1. Технолог³я оц³нювання можливост³ реал³зац³¿ проекту

Хоча процедури перев³рки ресурсних, економ³чних ³ ф³нансових мож-

ливостей реал³зац³¿ проекту аналог³чн³, р³зноман³тн³ ресурсн³, часов³

та ф³нансов³ обмеження по-р³зному визначають область, у як³й досл³-

джуються в³дпов³дн³ тривалост³ й вартост³.

54

Якщо у проект³ передбачаºться використання лише власних тру-

дових ресурс³в, то можна скласти розклад ¿х використання для того,

щоб визначити, чи буде забезпечено в такий спос³б виконання проек-

ту. Аналог³чно можна скласти розклад витрат, щоб переконатися, що

нам³чен³ закупки можна зд³йснити, а матер³али поставити у визначен³

терм³ни. Якщо вибрана тривал³сть виконання проекту в³дпов³даº

м³н³мальн³й його вартост³, сл³д зд³йснити п³дсумкову перев³рку ф³-

нансових можливостей реал³зац³¿ проекту. Для цього анал³зують гро-

шов³ потоки, що даº змогу спланувати вс³ ф³нансов³ операц³¿ за зв³т-

ними пер³одами (скласти квартальн³, м³сячн³ та п³вм³сячн³ плани) та

¿х к³нцевий ефект [28; 48; 51].

Оптим³зац³я проекту плану. У план³, де розпод³лено ресурси, вже

визначено моменти початку й завершення роб³т. Проте при перев³рц³

економ³чних можливостей реал³зац³¿ проекту може зясуватися, що

визначен³ тривалост³ економ³чно невиг³дн³. У цьому раз³ необх³дно

переглянути критер³¿ розпод³лу ресурс³в ³ досл³дити можливост³ одер-

жання додаткових ресурс³в, тобто зд³йснити другу ³терац³ю розпод³-

лу ресурс³в, перев³ривши п³сля цього, чи º економ³чн³ та ф³нансов³

передумови реал³зац³¿ його результат³в. Такий ³теративний анал³з

доц³льно виконувати доти, поки не буде отримано прийнятний роз-

êëàä [28].

План, що витримав анал³з на можлив³сть його реал³зац³¿, необх³дно

оц³нити на в³дпов³дн³сть ³ншим критер³ям. При цьому сл³д ураховува-

ти коливання вартост³, повязан³ з ресурсними зм³нами, зниженням ³

п³двищенням ц³н, перервами в робот³, простоями, варт³стю навчання

прац³вник³в, виплатою прем³й за скорочення терм³н³в виконання роб³т

тощо. Можуть зм³нитися й умови виконання проекту, закони, повязан³

з податками, тощо. До визначальних економ³чних критер³¿в належать

також максимальна зайнят³сть та м³н³мум економ³чно¿ активност³.

На етап³ оптим³зац³¿ проекту плану може постати потреба у зм³н³

плану для задоволення тих чи ³нших критер³¿в. А це, у свою чергу,

може спричинитися до необх³дност³ повернення до попередн³х ета-

п³в планування. У результат³ (можливо, п³сля к³лькох ³терац³й) зяв-

ляºться скоригований проект плану, близький до оптимального.

Проект плану доц³льно перев³ряти за такими критер³ями, як м³н³-

мальна тривал³сть його виконання; м³н³мальна варт³сть та макси-

мальне використання власних ресурс³в; максимальна зайнят³сть у пе-

р³оди економ³чного спаду; максимальна задоволен³сть замовника та ³н.

Для оптим³зац³¿ плану можна застосовувати методи математичного

55

моделювання, програмування, теор³¿ ³гор тощо. Проте в цьому раз³

к³льк³сть ураховуваних чинник³в ³ обмежень перевищуº можливост³

сучасно¿ обчислювально¿ техн³ки. Отже, за допомогою ³снуючих ма-

тематичних засоб³в, як правило, неможливо оптим³зувати альтерна-

тивн³ плани ³ вибрати оптимальний вар³ант плану [42]. Проте за до-

помогою сучасних ³теративних метод³в ³з застосуванням евристики

можна визначити якщо не оптимальний, то прийнятний план.

Якщо на попередн³х етапах реал³зуºться т³льки один вар³ант плану

(а не формуються альтернативн³ р³шення), то завдання вибору вар³-

ант³в не постаº, ³ оптимальне р³шення стаº планом, який приймають.

П³сля складання оптимального плану потр³бно п³дготувати роз-

клад використання трудових ресурс³в ³ матер³ал³в на випадок, коли

проект маº бути забезпечений власним персоналом, а необх³дн³ мате-

р³али маº поставляти замовник. На ц³й стад³¿ необх³дно виконати

òàê³ ä³¿:

визначити ресурси ³ розпод³лити ¿х у час³;

оптим³зувати сумарн³ граф³ки потреби в ресурсах;

визначити постачальник³в ресурс³в за проектом;

сформувати граф³ки постачання ресурс³в.

Стад³я розробки плану реал³зац³¿ проекту вважаºться завершеною

тод³, коли п³дготовлено повний комплект необх³дно¿ документац³¿:

комплексний (зведений, головний, генеральний) календарний план;

конкретн³ (детальн³) календарн³ плани за виконавцями;

конкретн³ (детальн³) календарн³ плани за пакетами роб³т;

в³домост³ потреб у ресурсах;

граф³ки постачання технолог³чного устаткування та матер³ал³в;

план укладення контракт³в;

перел³к орган³зац³йно-технолог³чних заход³в з реал³зац³¿ проекту;

план контролю за виконанням роб³т.

3.2. Розробка проектно-кошторисно¿ документац³¿

²снують р³зн³ точки зору щодо м³сця проектування в життºвому

цикл³ проект³в. Одн³ вважають його ключовим, ³нш³ лише продов-

женням розробки детального плану проекту. Незважаючи на розб³ж-

ност³ в п³дходах, ус³ вважають, що етап проектування пос³даº важливе

м³сце в реал³зац³¿ задуму проекту.

Важливим етапом орган³зац³¿ проектування º його планування.

План це динам³чний документ, що потребуº численних перегляд³в

56

³ уточнень протягом життºвого циклу проекту. В³н повинен м³стити

так³ компоненти:

загальний опис роб³т, що мають бути виконан³, з обовязковим

зазначенням порядку взаºмод³¿ з ³ншими учасниками проекту

(цей опис складають у вигляд³ календарного плану розробки

проектно¿ документац³¿);

посл³довн³сть ³ пер³одичн³сть контролю за розробкою проектно¿

документац³¿;

вимоги до план³в субп³дрядних ф³рм, що працюють над проект-

но-кошторисною документац³ºю.

Усп³шн³сть розробки проектно¿ документац³¿ ³стотно залежить в³д

квал³ф³кац³¿ та досв³ду кер³вника проекту. Важливе значення маº та-

кож виб³р орган³зац³¿, що розроблятиме проектно-кошторисну доку-

ментац³ю.

Залежно в³д конкретно¿ ситуац³¿ реал³зац³¿ проекту ³снуº три п³д-

ходи до вибору замовником проектних ф³рм [39; 40]:

надання фахових послуг у м³ру необх³дност³. У цьому раз³ замов-

ник користуºться послугами проектно¿ ф³рми на основ³ спец³аль-

но¿ угоди без конкурсу;

закрит³ переговори. Якщо проектна ф³рма вже виконуº для за-

мовника роботу, в³н доручаº ¿й п³дготувати пропозиц³¿ за новим

проектом (або його стад³ºю), зд³йснюº експертизу цих пропо-

зиц³й ³ укладаº додаткову до контракту угоду (так само без кон-

курсу);

проведення конкурсу. У цьому раз³ можлив³ так³ види комерц³й-

них угод м³ж замовником ³ п³дрядчиком: оплата за фактичними

витратами; з верхн³м обмеженням ц³ни; за ф³ксованою ц³ною.

Функц³ональн³ обовязки проектних ф³рм под³ляються на типов³ та

додатков³. До типових обовязк³в належать розробка ТЕО, еск³зне та

робоче проектування, розробка кошторис³в, авторський нагляд, до

додаткових п³дготовка до тендер³в ³ допомога в ¿х проведенн³, про-

ектний анал³з, участь в управл³нн³ проектом, оформлення ф³нансу-

вання.

Виконання додаткових обовязк³в º новим для в³тчизняно¿ практи-

ки, проте саме в них бачиться перспектива зм³цнення ф³нансового по-

ложення ³ розвитку сучасних проектних установ.

Типи проектних ф³рм:

³нжин³рингов³ (консалтингов³) надають дуже широкий спектр

послуг: економ³чн³ обгрунтування, розрахунки вартост³ про-

57

ект³в, ³нформац³йне забезпечення, консультац³¿ з³ спец³альних

питань. Консалтингов³ ф³рми умовно под³ляють на так³, що спе-

ц³ал³зуються на початков³й (до³нвестиц³йн³й) фаз³ проекту; нада-

ють послуги багатопланового характеру (зокрема, консульту-

ють з³ складних спец³альних питань ³нжин³рингу); розроблюють

плани орган³зац³¿ й технолог³ю буд³вельного виробництва (так

зван³ Оргтехбуди);

обчислювальн³ центри спец³ал³зуються на п³дготовц³ проектно¿

документац³¿ (кошторис³в, креслень, календарних план³в) на ма-

шинних нос³ях;

проектно-буд³вельн³ ф³рми зд³йснюють комплекс роб³т з про-

ектування, комплектац³¿, буд³вництва та здач³ обºкт³в в експлу-

àòàö³þ;

проектн³ ³нститути, що спец³ал³зуються за галузевою ознакою

зд³йснюють комплекс роб³т з проектування обºкт³в, зокрема

розвязують ³нженерн³ та арх³тектурн³ завдання;

проектн³ ³нститути, що спец³ал³зуються за технолог³чною (функ-

ц³ональною) ознакою проектують конструкц³¿, споруди, окрем³

види роб³т, спец³альне устаткування;

проектно-конструкторськ³ ³нститути, що спец³ал³зуються за

технолог³чною (функц³ональною) ознакою проектують ³ роз-

роблюють окрем³ типи техн³чних прилад³в, обладнання, техн³ки;

конструкторськ³ бюро розроблюють окрем³ типи прилад³в,

обладнання та устаткування.

Кр³м того, замовник часто укладаº угоди з л³ценз³аром юридич-

ною чи ф³зичною особою, яка маº виключне право на промислове ви-

користання технолог³¿ (процесу, конструкц³¿, матер³алу), що плану-

ºться використовувати у проект³.

Розробка проектно-кошторисно¿ документац³¿ передбачаº так³

етапи: проведення тендеру на розробку проектно-кошторисно¿ доку-

ментац³¿ (ПКД) ³ матер³ал³зац³ю проекту; укладення контракту з пе-

реможцем тендеру; розробка завдання на проектування; ТЕО; узгод-

ження ³ проведення експертизи ТЕО; затвердження ТЕО; прийняття

³нвестиц³йного р³шення; розробка техн³чно¿ та робочо¿ документац³¿

(техноробочого проекту); розробка кошторис³в до проекту; клопо-

тання й отримання дозвол³в на реал³зац³ю проекту. Загальну схему

розробки ПКД подано на рис. 3.2.

58

Завдання

на проектування

Обгрунтування

³нвестиц³й

Тендер на розробку проектно¿

документац³¿

Укладення контракту

з переможцем

Техн³ко-економ³чне

обгрунтування проекту

Проекти техн³чний, робочий,

техноробочий

Комплект проектно-

кошторисно¿ документац³¿

Розд³ли техн³ко-економ³чного

обгрунтування проекту,

як³ розроблюють

спец³ал³зован³ установи

Кошториси до проекту

Рис. 3.2. Загальна схема розробки проектно-кошторисно¿ документац³¿

Проектн³ роботи виконують у так³й посл³довност³: вибирають

проектант³в, укладають контракти за результатами конкурсу, плану-

ють проектно-кошторисн³ роботи ³ послуги, зд³йснюють безпосеред-

нº проектування, узгоджують проектну документац³ю. Розглянемо

основн³ етапи проектно¿ стад³¿.

Тендери на розробку проектно¿ документац³¿. Тендерну документа-

ц³ю готуº орган³зац³я, що маº в³дпов³дну л³ценз³ю. Тендер на проек-

тування обºкта може проводитися на частину проектно¿ докумен-

тац³¿ (ТЕО, техн³чний або робочий проект) або на весь ¿¿ обсяг. Торги

оголошуються т³льки на т³ обºкти й види роб³т, проектна документа-

ц³я на як³ узгоджена в установленому порядку, але учасники п³дряд-

них торг³в можуть пропонувати умови (техн³чн³ чи комерц³йн³),

в³дм³нн³ в³д зазначених у документац³¿. Тендерна документац³я скла-

даºться з таких частин [39]: комерц³йно¿ (ф³нансов³ умови й гарант³¿),

59

орган³зац³йно¿ (порядок, форма й обсяг подання, вимоги до здобува-

ча) ³ техн³чно¿ (завдання на проектування та необх³дн³ вих³дн³ дан³,

зокрема техн³ко-економ³чн³ критер³¿ та вимоги).

Для орган³зац³¿ та проведення тендера на проектн³ роботи

створюºться тимчасова ком³с³я тендерний ком³тет, до складу яко-

го кр³м замовника входять на догов³рних умовах експерти з³ спе-

ц³альних питань. В обовязки тендерного ком³тету входять оголошен-

ня тендера, орган³зац³я п³дготовки ³ поширення серед учасник³в тен-

дерно¿ документац³¿, орган³зац³я та проведення тендера, розгляд ³

оц³нка пропозиц³й. Ф³нансування д³яльност³ тендерного ком³тету ³

п³дготовка тендерно¿ документац³¿ зд³йснюються за рахунок ³нвесто-

ра (замовника). Ц³ витрати можуть бути частково чи ц³лком в³дшко-

дован³ за рахунок продажу тендерно¿ документац³¿ здобувачам [40].

Визначаючи склад ³ зм³ст ПКД, сторони керуються д³ючими поло-

женнями з урахуванням додаткових вимог, що в³дпов³дають ринко-

вим умовам. При цьому стад³йн³сть проектування жорстко не регла-

ментуºться. ²нвестор ³ п³дрядчик мають право брати за основу для

формування в³льно¿ (догов³рно¿) ц³ни на продукц³ю проекту варт³сть,

визначену на будь-як³й стад³¿ розробки документац³¿.

Вимоги до робочо¿ документац³¿. Робоча документац³я для матер³а-

л³зац³¿ проекту розробляºться в³дпов³дно до державних стандарт³в ³

норматив³в (це питання детально розглянемо в розд. 9). Залежно в³д

специф³ки проекту ³ умов його зд³йснення склад робочо¿ документац³¿

може уточнювати ³ замовник, ³ виконавець роб³т (це обумовлюºться в

договор³ п³дряду). З уведенням нових ³ уточненням д³ючих норматив-

них документ³в проектна орган³зац³я за договором ³з замовником по-

винна вносити зм³ни в робочу документац³ю з урахуванням фактич-

ного стану матер³ал³зац³¿ проекту.

В³дсильн³ документи (державн³ й галузев³ стандарти, креслення

типових конструкц³й, вироб³в ³ вузл³в, що не потребують привязки)

не входять до складу робочо¿ документац³¿ ³ можуть передаватися за-

мовнику, якщо це обумовлено в договор³.

Експертиза й затвердження проект³в. ªдиний порядок проведен-

ня експертизи ³снуº т³льки для м³стобуд³вно¿ документац³¿ та проект³в

буд³вництва. Процедура експертизи ³нших проект³в встановлюºться

в³дпов³дними в³домчими актами чи замовником. М³стобуд³вна доку-

ментац³я, ТЕО та проекти на буд³вництво, реконструкц³ю, розширен-

ня й техн³чне переоснащення п³дприºмств, буд³вель ³ споруд (дал³

Д³П) незалежно в³д джерел ф³нансування, форм власност³ та належ-

60

ност³ п³длягають експертиз³ в м³сцевих орган³зац³ях державно¿ поза-

в³домчо¿ експертизи, галузевих експертних п³дрозд³лах м³н³стерств ³

в³домств та ³нших спец³ально уповноважених на те державних орга-

нах. Затверджуються Д³П т³льки за наявност³ позитивного висновку

орган³в державних експертиз, а в окремих випадках ³ узгодження з

органами державного нагляду. Основною проектною стад³ºю, що

п³длягаº експертиз³, º ТЕО. Для техн³чно й еколог³чно складних

обºкт³в, за складних природних умов буд³вництва, а також на вимо-

гу орган³в державно¿ експертизи щодо розглянутого ТЕО зд³йснюºть-

ся додаткова детальна розробка окремих елемент³в проектних

ð³øåíü.

Затвердження проектно¿ документац³¿ залежно в³д джерел ф³нан-

сування зд³йснюºться в такому порядку:

у раз³ ф³нансування за рахунок державних кап³тальних вкла-

день Держбудом Укра¿ни чи за³нтересованими м³н³стерства-

ми ³ в³домствами;

за кап³тальних вкладень з рег³ональних ³ м³сцевих бюджет³в

в³дпов³дними органами державного управл³ння чи в установле-

ному ними порядку;

за наявност³ власних ф³нансових ресурс³в, позикових ³ залучених

кошт³в ³нвестор³в (включаючи ³ноземних) безпосередньо за-

мовниками (³нвесторами).

М³стобуд³вна документац³я затверджуºться державними органа-

ми представницько¿ та виконавчо¿ влади в³дпов³дно до ¿х компе-

òåíö³¿.