1.5. Учасники проекту

Учасники проекту основний елемент його структури, тому що

саме вони забезпечують реал³зац³ю задуму. Залежно в³д типу проекту

в його реал³зац³¿ можуть брати участь в³д одн³º¿ до к³лькох десятк³в

(³нод³ сотень) орган³зац³й. Кожна з них виконуº певн³ функц³¿, маº

певний ступ³нь участ³ у проект³ й несе конкретну м³ру в³дпов³даль-

ност³ за його реал³зац³ю. Важливою особлив³стю д³яльност³ в межах

проекту º множинн³сть учасник³в проектно¿ д³яльност³. У п³дготовц³

й реал³зац³¿ ³нвестиц³йних проект³в можуть брати участь замовник

проекту (проектна компан³я), консультанти (ф³нансов³, юридичн³,

техн³чн³ та ³н.), п³дрядчики, постачальники машин, устаткування та

³нших ³нвестиц³йних товар³в, покупець (замовник) проектного про-

дукту, страхувач³, гаранти ³ поручител³ за кредитними договорами й

контрактами та ³н. [10; 63]. Ус³ ц³ орган³зац³¿ залежно в³д виконуваних

ними функц³й прийнято обºднувати у групи (категор³¿) учасник³в

проекту. Принципову схему взаºмод³¿ учасник³в проекту наведено у

вигляд³ рис. 1.4.

Наведемо визначення щодо учасник³в проекту, як³ використову-

ють у св³тов³й практиц³ управл³ння проектами (до реч³, ця терм³ноло-

г³я вже широко вживаºться при реал³зац³¿ м³жнародних проект³в в

Óêðà¿í³).

Замовник майбутн³й власник ³ користувач результат³в проекту,

головний його учасник. Проект можна вважати товаром, що реал³зу-

ºться за умовами та зг³дно з потребами замовника. У ринков³й еконо-

25

Наука Техн³ка Сусп³льство Економ³ка Пол³тика

Сфера б³знесу

Орган³зац³¿ учасники проекту

Äîñâ³ä

ç ðåàë³çàö³¿

проекту

Çîíà

ðåàë³çàö³¿

проекту

Р³шення

ùîäî

управл³ння

проектом

Персонал

проекту

Трудов³

ресурси

Ринок

ïðàö³

Сфера

законо-

давства

Знання

³ äîñâ³ä

з розробки

проекту

Äîñâ³ä

³ методи

буд³вництва

²нженерн³

знання

³ äîñâ³ä

Правова

çîíà

проекту

Çîíà

розробки

проекту

Çîíà áóä³â-

ництва

Çîíà ³íæè-

н³рингу

Контракти

òà ³íø³

документи

Проектна

докумен-

òàö³ÿ

Áóä³âë³

та споруди

Техноло-

ã³÷íèé

процес

Ï

Ð

Î

Å

Ê

Ò

Ф³нансу-

вання

проекту

Матер³аль-

не госпо-

дарство

Д³лянка

ï³ä áóä³â-

ництво

Вироб-

ництво

Ф³нансова

çîíà

Çîíà

закуп³вель

³ поставок

Çîíà

земле-

користу-

вання

Çîíà

вироб-

ництва

Ринок

êàï³òàëó

Ринок

сировини

Ринок

çåìë³

Ринок

засоб³в

вироб-

ництва

Продукц³я

Ринок збуту

Рис. 1.3. Середовище проекту

м³ц³ замовник (власник) проекту це ф³зична чи юридична особа,

яка вкладаº (³нвестуº) у проект власн³ чи позичен³ кошти ³ приймаº

р³шення щодо терм³н³в проекту, його вартост³, контролю якост³

тощо. Замовником може бути як одна, так ³ к³лька орган³зац³й, що

обºднали зусилля та кап³тали для реал³зац³¿ проекту ³ використання

його результат³в, зокрема ³нвестори та ³нш³ особи, уповноважен³

ними реал³зовувати проекти.

26

Державн³ регулююч³

та контрольн³

установи

Замовник (власник

майбутнього

проекту)

Орган³зац³¿,

що зд³йснюють

ф³нансування,

страхов³ установи

Ресурси,

кредити

Готова

продукц³я

(послуги)

П³дрядчики,

постачальники,

консультанти

Рис. 1.4. Принципова схема взаºмод³¿ учасник³в проекту

²нвестор це особа чи орган³зац³я, яка ф³нансуº проект. ²нвес-

тором може бути замовник. Якщо ³нвестор ³ замовник р³зн³ осо-

би, ³нвестор укладаº ³з замовником догов³р, контролюº його вико-

нання ³ зд³йснюº розрахунки з ³ншими учасниками проекту. ²нвес-

тор може бути кредитором або пайовиком, що маº частку в кап³тал³

проекту.

Проектно-кошторисну документац³ю розроблюють проектн³

орган³зац³¿ проектувальники. Орган³зац³я, яка несе в³дпов³даль-

н³сть за виконання комплексу проектних роб³т, називаºться генераль-

ним проектувальником. За кордоном генерального проектувальника

част³ше називають арх³тектором або ³нженером. Арх³тектор це

особа чи орган³зац³я, що маº право на основ³ в³дпов³дно оформлено¿

л³ценз³¿ профес³йно виконувати роботу з³ створення проектно-кошто-

рисно¿ документац³¿, специф³кац³й, вимог до проведення тендер³в

(торг³в), а також зд³йснювати загальне управл³ння проектом. ²нже-

нер це особа чи орган³зац³я, що маº право на основ³ л³ценз³¿ займа-

тися так званим ³нжин³рингом комплексом послуг, повязаних з

процесом виробництва й реал³зац³¿ продукц³¿ проекту. ²нжин³ринг пе-

редбачаº планування роб³т, ³нженерне проектування, зд³йснення ви-

пробувань, а також контроль за здачею обºкта в експлуатац³ю.

Постачальник (генеральний постачальник) це орган³зац³я, що

зд³йснюº ресурсне забезпечення проекту (закуп³вл³ та поставки).

П³дрядчик (генеральний п³дрядчик, субп³дрядник) це юридична

особа, яка несе в³дпов³дальн³сть за виконання роб³т в³дпов³дно до

контракту.

27

Консультант це ф³рма чи спец³ал³ст, який на контрактних умо-

вах надаº учасникам проекту консультац³йн³ послуги з питань його

ðåàë³çàö³¿.

Кер³вник проекту (за заруб³жною терм³нолог³ºю менеджер про-

екту) це юридична особа, як³й замовник (або ³нвестор) проекту де-

легуº повноваження з управл³ння роботами за проектом: планування,

контролю та координац³¿ роботи його учасник³в. Конкретний склад

повноважень кер³вника проекту визначаºться контрактом ³з замов-

ником.

Проектна команда це орган³зац³йна структура, яку очолюº ке-

р³вник проекту. Утворюють ¿¿ на пер³од зд³йснення проекту для ефек-

тивного досягнення його ц³лей. Склад ³ функц³¿ проектно¿ команди

залежать в³д масштаб³в, складност³ та ³нших характеристик проекту.

Завершуючи розгляд функц³й основних учасник³в проекту, зазна-

чимо найважлив³шу роль банку одного з основних ³нвестор³в, що

забезпечують ф³нансування проекту. До обовязк³в банку належать

пост³йне забезпечення проекту коштами ³ кредитування генерального

п³дрядчика для розрахунк³в ³з субп³дрядчиками, якщо замовник не

маº власних необх³дних ф³нансових ресурс³в.

Контрольн³ питання

1. Що означаº поняття проект?

2. Чим в³др³зняºться сучасне тлумачення поняття проект в³д тра-

диц³йного?

3. Що означаº управл³ння проектами?

4. Типи проект³в.

5. Основн³ закони управл³ння проектами.

6. Поняття життºвого циклу проекту.

7. Основн³ фази життºвого циклу проекту.

8. Що можна вважати початком проекту?

9. Що можна вважати завершенням проекту?

10. Заходи, що належать до основно¿ д³яльност³ за проектом.

11. Чому треба мати блок ³з забезпечення проекту?

12. В³д чого залежить зм³ст фаз проекту?

13. Приблизн³ сп³вв³дношення фаз життºвого циклу проекту за часом

³ âàðò³ñòþ.

14. Структура життºвого циклу проекту.

15. Основн³ етапи структурування проекту.

16. Основн³ учасники проекту.

28

Ðîçä³ë 2

Ефективн³сть проекту

2.1. Розробка концепц³¿ проекту

З анал³зу численних невдалих реал³зац³й великих проект³в п³сля

Друго¿ св³тово¿ в³йни на територ³¿ колишнього СРСР випливаº, що

одн³ºю з основних ¿х причин º недостатн³й попередн³й анал³з.

Чому в усьому св³т³ початков³й фаз³ проекту прид³ляºться багато

уваги, витрачаються чимал³ ресурси, а анал³з проект³в виокремився в

самост³йну галузь знань? За даними Св³тового банку витрати на до-

³нвестиц³йн³ досл³дження становлять так³ частки загально¿ вартост³

проекту: формування ³нвестиц³йного задуму (³де¿) проекту 0,2

1,0 %; досл³дження ³нвестиц³йних можливостей (обгрунтування ³нвес-

тиц³й, стисле ТЕО) 0,251,5; техн³ко-економ³чн³ досл³дження для

невеликих проект³в 13, для великих 0,21 %.

Попередн³й анал³з необх³дний для того, щоб уникнути неспод³ва-

нок на подальших етапах роботи над проектом ³ досягти результату

найекономн³шим способом. Дешевше призупинити неефективний

проект на початку його реал³зац³¿, н³ж наприк³нц³, коли ресурси вит-

рачен³, а результат неадекватний.

Будь-який ³нвестор перед тим, як вкладати грош³, вир³шуº так³

питання: в який проект варто вкласти кошти? Ск³льки кошт³в для

цього буде потр³бно? Коли вкладен³ кошти почнуть приносити при-

буток ³ який? Якщо кошт³в бракуº, де ¿х узяти для реал³зац³¿ проекту?

Саме ц³ питання º основними п³д час роботи над концепц³ºю проек-

ту [10; 42; 61]. Не треба шкодувати часу й кошт³в на формування та

обгрунтування концепц³¿. Розробка концепц³¿ складаºться з двох

етап³в формування ³нвестиц³йного задуму (³де¿) проекту й анал³зу

³нвестиц³йних можливостей.

Формування ³нвестиц³йного задуму (³де¿) проекту. Причинами по-

яви проект³в º незадоволений попит, надлишков³ ресурси, ³н³ц³атива

п³дприºмц³в, реакц³я на пол³тичний тиск, ³нтереси кредитор³в тощо.

Очевидно, що ц³ сам³ причини в³дбивають у найзагальн³шому вигляд³

ц³л³ проекту. ²де¿, за допомогою яких можна досягти цих ц³лей, ма-

ють бути п³ддан³ попередн³й експертиз³. П³сля цього попередньо

29

ставляться завдання проекту. Вони мають бути ч³тко сформульован³,

бо т³льки за ц³º¿ умови можна сформувати основн³ характеристики

проекту: наявн³сть альтернативних техн³чних ³ технолог³чних можли-

востей; попит на продукц³ю проекту; тривал³сть проекту, зокрема

його ³нвестиц³йно¿ фази; р³вень базових ³ прогнозованих ц³н на про-

дукц³ю (послуги); перспективи експорту продукц³¿; складн³сть проек-

ту; можлив³сть отримання дозв³льно¿ документац³¿; ³нвестиц³йний

кл³мат у район³ реал³зац³¿ проекту; сп³вв³дношення витрат на реал³за-

ц³ю проекту ³ його результат³в. На основ³ цих та ³нших показник³в

попередньо анал³зують можливост³ реал³зац³¿ проекту (зазвичай за

допомогою нескладно¿ експертно¿ системи).

Якщо виявляºться, що проект перспективний, визначають потр³бну

для його розробки ³нформац³ю. Результати, як³ отримують на етап³

формування ³де¿ проекту, оформлюють у вигляд³ так званого резюме

проекту анал³тично¿ записки з викладом сут³ проекту. ²дея проекту

вважаºться визначеною за таких умов [54]: якщо визначено основн³

вар³анти й альтернативи проекту; виявлено основн³ проблеми щодо

його зд³йснення; виб³р вар³ант³в проекту п³дкр³плений приблизною

оц³нкою витрат ³ результат³в; º п³дстави оч³кувати, що проект буде

проф³нансовано; створено конкретну програму розробки проекту.

Основними критер³ями прийняття ³де¿ проекту º техн³чна ³ техно-

лог³чна можлив³сть його реал³зац³¿; довгострокова життºздатн³сть;

економ³чна ефективн³сть; пол³тична, фахова ³ еколог³чна прийнят-

н³сть; в³дпов³дне орган³зац³йне й адм³н³стративне забезпечення.

Анал³з ³нвестиц³йних можливостей передбачаº вивчення прогно-

з³в щодо економ³чного та соц³ального розвитку рег³ону, де реал³зову-

ватиметься проект; формування ³нвестиц³йного задуму ³нвестора й

вивчення можливостей його вт³лення; передпроектне обгрунтування

³нвестиц³й; анал³з альтернативних вар³ант³в ³ виб³р найдоц³льн³шого;

п³дготовку вар³ант³в нам³р³в; розробку попереднього плану проекту;

виб³р та узгодження м³сця розм³щення обºкта; еколог³чне обгрунту-

вання та експертизу проекту; прийняття попереднього ³нвестиц³йного

р³шення та формування завдання на розробку ТЕО ³нвестиц³й.

Життºздатн³сть проекту оц³нюють шляхом пор³вняння його вар³-

ант³в щодо вартост³, терм³н³в реал³зац³¿ та прибутковост³ [54]. У ре-

зультат³ ³нвестор (замовник) маº переконатися, що вироблена в ре-

зультат³ реал³зац³¿ проекту продукц³я протягом життºвого циклу

матиме стаб³льний попит, достатн³й для призначення ц³ни, яка б забез-

печила покриття витрат на експлуатац³ю й обслуговування обºкт³в

проекту, сплату заборгованостей ³ окупн³сть кап³таловкладень.

30

Життºздатн³сть проекту оц³нюють при обгрунтуванн³ ³нвестиц³й

на основ³ вих³дних даних, номенклатури продукц³¿, потужност³

п³дприºмства, основних технолог³чних р³шень, забезпечення п³дпри-

ºмства ресурсами, м³сця його розташування, основних буд³вельних

р³шень, оц³нки впливу на навколишнº середовище, а також оц³нки

кадр³в ³ соц³ального розвитку. Цей етап п³д кер³вництвом замовника

(³нвестора) виконують проектна та консультативна орган³зац³¿. Його

результат оц³нка життºздатност³ вар³ант³в проекту, висновки за

матер³алами обгрунтувань ³ документи для прийняття попереднього

³нвестиц³йного р³шення.

Анал³з ³ оц³нювання життºздатност³ проекту мають виявити, чи

можна забезпечити необх³дну динам³ку ³нвестиц³й, а також здатн³сть

проекту генерувати прибутки, достатн³ для компенсац³¿ його ³нвесто-

рам вкладених ними ресурс³в ³ взятого на себе ризику. Базою по-

р³вняння за наявност³ як альтернативних, так ³ ºдиного вар³анта про-

екту беруть ситуац³ю без проекту. Це означаº, що показники про-

екту реконструкц³¿ п³дприºмства пор³внюватимуть з показниками

д³ючого п³дприºмства, у раз³ буд³вництва нового п³дприºмства про-

ект пор³внюватиметься ³з ситуац³ºю без його буд³вництва [13]. За

час³в СРСР було прийнято пор³внювати ситуац³¿ до ³ п³сля проекту.

Зазначен³ п³дходи р³зняться тим, що у процес³ виробництва нав³ть

без проекту ³стотно зм³нюються структура ³ розм³ри ³нвестиц³й, що

при традиц³йному п³дход³ не завжди було можна визначити ³ це при-

зводило до значних помилок у п³драхунку результат³в ³ витрат, як³

в³дносилися на рахунок проекту.

Життºздатн³сть проекту анал³зують ³ оц³нюють у два етапи: з аль-

тернативних вар³ант³в проекту вибирають життºздатн³ший; щодо

вибраного вар³анта анал³зують методи ф³нансування та структуру

³нвестиц³й, як³ забезпечать максимальну життºздатн³сть проекту.

Методику анал³зу комерц³йно¿ ефективност³ вар³ант³в проекту щодо

¿х життºздатност³ розглянемо дал³.

2.2. Структура проектного анал³зу

Кожний проект маº бути п³дданий таким видам анал³зу [8; 15]: тех-

н³чному, комерц³йному, ф³нансовому, еколог³чному, орган³зац³йно-

му, соц³альному, економ³чному, структурному, його бюджетно¿ ефек-

тивност³.

31

Техн³чний анал³з ³нвестиц³йного проекту даº змогу виявити техн³-

ко-економ³чн³ альтернативи; вар³анти м³сцезнаходження обºкта;

масштаб ³ обсяг проекту; терм³ни реал³зац³¿ проекту загалом ³ за фаза-

ми; доступн³сть ³ достатн³сть джерел сировини, робочо¿ сили та

³нших необх³дних ресурс³в; м³стк³сть ринку для продукц³¿ проекту;

витрати на проект з урахуванням непередбачених чинник³в; терм³ни

виконання проекту. Перел³чен³ завдання розвязуються з дедал³ б³ль-

шою точн³стю на стад³ях попереднього ТЕО, ТЕО, створення техн³ч-

ного та робочого проект³в. У процес³ техн³чного анал³зу уточнюють

кошторис ³ бюджет проекту, а також ф³зичн³ й ц³нов³ непередбачен³

чинники, що спричинюють додатков³ витрати.

Комерц³йний (ф³нансовий) анал³з передбачаº досл³дження витрат ³

результат³в щодо ³нтерес³в конкретних орган³зац³й учасник³в про-

екту, метою яких º отримання прибутку. Для ф³нансового обгрунту-

вання проекту використовують показник комерц³йно¿ ефективност³,

що визначаºться сп³вв³дношенням ф³нансових витрат ³ результат³в,

як³ забезпечують необх³дну норму прибутку [17]. Цей показник роз-

раховують як для проекту загалом, так ³ щодо окремих його учас-

ник³в з урахуванням ¿хн³х внеск³в у проект.

Реал³зац³я проекту супроводжуºться ³нвестиц³йною, операц³йною

та ф³нансовою д³яльн³стю. У межах кожного виду д³яльност³ в³дбува-

ються приплив ³ в³дплив кошт³в. Р³зниця м³ж припливом ³ в³дпливом

кошт³в в³д ³нвестиц³йно¿ та операц³йно¿ д³яльност³ в кожному пер³од³

зд³йснення проекту називаºться потоком реальних грошей, а р³зниця

м³ж припливом ³ в³дпливом кошт³в в³д трьох зазначених вид³в д³яль-

ност³ сальдо реальних грошей.

Пот³к реальних грошей в³д ³нвестиц³йно¿ д³яльност³ м³стить так³

статт³ прибутк³в ³ витрат, розпод³лених за пер³одами (кроками) роз-

рахунку: а) земля; б) буд³вл³ та споруди; в) машини, устаткування

й передавальн³ пристро¿; г) нематер³альн³ активи; д) загальн³ вкладен-

ня (а + б + в + г); е) прир³ст оборотного кап³талу; ж) разом ³нвестиц³й

(д + е). Знаком − позначають витрати (на придбання актив³в ³

зб³льшення оборотного кап³талу), знаком + надходження (в³д

продажу та зменшення оборотного кап³талу).

Пот³к реальних грошей в³д операц³йно¿ д³яльност³ м³стить так³

статт³ прибутк³в ³ витрат: а) обсяг продаж³в; б) ц³на; в) реал³зац³я (а + б);

г) позареал³зац³йн³ прибутки; д) зм³нн³ витрати; е) пост³йн³ витрати;

º) амортизац³я буд³вель; ж) амортизац³я устаткування; з) в³дсотки за

кредитами; и) прибуток до сплати податк³в; ³) податки та збори;

32

¿) чистий прибуток (и − ³); й) амортизац³я (е + º); к) чистий приплив в³д

операц³¿ (¿ + й); л) прибуток до сплати податк³в: для проекту (в + г

− д − е − º) та рецип³ºнта (в + г − д − е − º − ж).

Пот³к реальних грошей в³д ф³нансово¿ д³яльност³ м³стить так³

статт³ приплив³в ³ в³дплив³в: а) власний кап³тал (акц³¿, субсид³¿ та ³н.);

б) короткостроков³ кредити; в) довгостроков³ кредити; г) погашення

заборгованостей за кредитами; д) виплата див³денд³в; е) сальдо ф³-

нансово¿ д³яльност³: для проекту (а + б + в − г) та рецип³ºнта (а + б +

+ â − ã − ä).

Чиста л³кв³дац³йна варт³сть обºкта (чистий пот³к реальних гро-

шей на стад³¿ л³кв³дац³¿ проекту) м³стить так³ статт³ [58]: а) ринкова

варт³сть (п³дсумок незалежно¿ оц³нки); б) витрати (в³дпов³дн³ статт³

операц³йно¿ д³яльност³); в) наявн³сть амортизац³¿ (в³дпов³дн³ статт³

операц³йно¿ д³яльност³); г) балансова варт³сть на етап³ л³кв³дац³¿

(стаття б ³нвестиц³йно¿ д³яльност³); д) витрати з л³кв³дац³¿; е) прибу-

ток в³д приросту вартост³ земл³ (а − г); º) операц³йн³ прибутки або

збитки (а г − е); ж) податки; з) чиста л³кв³дац³йна варт³сть (а − ж).

Завдання комерц³йного анал³зу оц³нити проект щодо к³нцевого

споживання пропоновано¿ проектом продукц³¿ чи послуг. У найза-

гальн³шому вигляд³ це завдання можна розвязати за допомогою

маркетингу, вивчення джерел ³ умов одержання ресурс³в, виробницт-

ва та збуту. Комерц³йний анал³з даº змогу в³дпов³сти на так³ питання:

на якому ринку продаватиметься продукц³я; чи достатня м³стк³сть

ринку, щоб не впливати на ц³ну продукц³¿; який може бути цей вплив;

яка життºздатн³сть проекту за ново¿ ц³ни; яку частку загально¿ м³ст-

кост³ ринку може забезпечити пропонований проект; продукц³я при-

значена для експорту чи для споживання всередин³ кра¿ни; як³ кошти

потр³бн³ для просування продукц³¿ на ринок; як³ резерви сл³д передба-

чити для ф³нансування маркетингу; чи достатньо канал³в поширення

продукц³¿ та ³н.

Еколог³чний анал³з виявляº, як³ потенц³йн³ збитки може завдати

проект навколишньому середовищу, а також визначаº заходи, не-

обх³дн³ для помякшення чи запоб³гання цим збиткам.

Мета орган³зац³йного анал³зу оц³нити орган³зац³йн³, правов³,

пол³тичн³ та адм³н³стративн³ умови, в яких маº реал³зуватися й екс-

плуатуватися проект, а також сформувати необх³дн³ рекомендац³¿

щодо менеджменту, орган³зац³йно¿ структури, планування, комплек-

тування ³ навчання персоналу, координац³¿ д³яльност³ та загально¿

пол³тики. Основн³ завдання орган³зац³йного анал³зу:

33

визначення завдань учасник³в проекту зг³дно з чинним законо-

давством ³ п³дзаконними актами;

оц³нка сильних ³ слабких стор³н учасник³в проекту щодо матер³-

ально-техн³чно¿ бази, квал³ф³кац³¿, ф³нансового положення;

оц³нка можливого впливу закон³в, пол³тики та ³нструкц³й на

проект, зокрема щодо захисту навколишнього середовища, за-

роб³тно¿ плати, ц³н, державно¿ п³дтримки, зовн³шньоеконом³ч-

них звязк³в;

розробка заход³в усунення слабких стор³н учасник³в проекту,

виявлених п³д час анал³зу, а також зниження негативних вплив³в

оточення проекту (закон³в, пол³тики);

розробка пропозиц³й щодо п³двищення ефективност³ проекту.

Мета соц³ального анал³зу скласти план реал³зац³¿ проекту,

прийнятний для його користувач³в. Соц³альний анал³з зосереджуº

увагу на таких питаннях: соц³окультурних ³ демограф³чних характе-

ристиках населення в рег³он³ реал³зац³¿ проекту (к³льк³сна та соц³аль-

на структура); орган³зац³¿ населення в цьому рег³он³, зокрема наяв-

ност³ робочо¿ сили; прийнятност³ проекту для м³сцево¿ культури;

стратег³¿ забезпечення виконання необх³дних зобовязань перед гру-

пами населення й орган³зац³ями, що мають користуватися результа-

тами проекту чи п³дпадають п³д його вплив.

У б³льшост³ випадк³в соц³альн³ результати проекту п³ддаються

варт³сн³й оц³нц³ та включаються до складу загальних витрат ³ резуль-

тат³в проекту в межах визначення економ³чно¿ ефективност³ проекту.

Анал³з бюджетно¿ ефективност³ проекту. Показники бюджетно¿

ефективност³ в³дбивають вплив результат³в зд³йснення проекту на

доходи й витрати його бюджету. Бюджетний ефект для кожного ета-

пу зд³йснення проекту визначаºться як перевищення доход³в бюджету

проекту над витратами у звязку з його зд³йсненням. ²нтегральний

бюджетний ефект розраховуºться як сума дисконтованих р³чних бюд-

жетних ефект³в або перевищення ³нтегральних доход³в бюджету над

³нтегральними витратами. На основ³ показник³в р³чних бюджетних

ефект³в визначають також додатков³ показники бюджетно¿ ефектив-

ност³ проекту ³ндекс бюджетно¿ дох³дност³, внутр³шню норму бюд-

жетно¿ ефективност³ та терм³н окупност³ бюджетних витрат.

Економ³чний анал³з вивчаº проблему ефективност³ проекту з по-

зиц³¿ сусп³льства загалом, для якого з певних причин ц³ни куп³вл³ (на-

приклад, сировини) ³ продажу продукц³¿ проекту не завжди º прий-

нятними щодо витрат ³ вигод. Еколог³чн³ й соц³альн³ насл³дки проек-

34

ту (так само з в³домих причин) б³льшою м³рою ц³кавлять сусп³льство

загалом, н³ж орган³зац³¿, що беруть участь у проект³. Економ³чний

анал³з зд³йснюють тод³, коли замовником проекту чи його ³нвесто-

ром º держава. Зрозум³ло, що економ³чний анал³з може передбачати

оц³нку соц³альних ³ еколог³чних насл³дк³в в³д реал³зац³¿ проекту, а та-

кож анал³з витрат, повязаних ³з соц³альними заходами та охороною

навколишнього середовища. Показники народногосподарсько¿ еко-

ном³чно¿ ефективност³ в³дбивають ефективн³сть проекту щодо вимог

народного господарства загалом, а також рег³он³в, галузей, орган³-

зац³й ³ п³дприºмств, що беруть участь у його реал³зац³¿.

Пор³вняння р³зних проект³в ³ виб³р кращого з них зд³йснюють за

показниками ¿х ³нтегрального народногосподарського економ³чного

ефекту. Розраховуючи показники економ³чно¿ ефективност³ на р³вн³

народного господарства чи галуз³, до складу результат³в проекту

включають к³нцев³ виробнич³ результати (надходження в³д реал³зац³¿

на внутр³шньому та зовн³шньому ринках); надходження в³д продажу

майна та ³нтелектуально¿ власност³ (л³ценз³й, винаход³в, ноу-хау

тощо); прям³ ф³нансов³ результати; соц³альн³ й еколог³чн³ результати,

розрахован³ з урахуванням сп³льного впливу вс³х учасник³в проекту

на здоровя населення, соц³альн³ та психолог³чн³ умови в рег³он³; кре-

дити й позики ³ноземних держав, банк³в ³ ф³рм, надходження ³нозем-

íèõ ìèò òîùî.

До складу витрат проекту включають передбачен³ в ньому й необ-

х³дн³ для його реал³зац³¿ поточн³ та одноразов³ витрати вс³х внутр³ш-

н³х учасник³в зд³йснення проекту, обчислен³ без урахування витрат

одних учасник³в у склад³ витрат ³нших.