М²ЖРЕГ²ОНАЛЬНА

АКАДЕМ²Я УПРАВЛ²ННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Л. С. Кобиляцький

УПРАВЛ²ННЯ ПРОЕКТАМИ

Навчальний пос³бник

Êè¿â 2002

1

ÁÁÊ 65.262.1ÿ73

Ê55

Рецензенти: Б. М. Данилишин, д-р екон. наук, проф.

В. С. Найдьонов, д-р екон. наук, проф.

Схвалено Вченою радою М³жрег³онально¿ Академ³¿ управл³ння

персоналом (протокол ¹ 3 в³д 27.03.01)

Кобиляцький Л. С.

К55 Управл³ння проектами: Навч. пос³б. К.: МАУП, 2002.

200 ñ.: ³ë. Á³áë³îãð.: ñ. 193196.

ISBN 966-608-135-0

У пропонованому навчальному пос³бнику розглянуто комплекс питань з

методолог³¿ управл³ння проектами. Описано технолог³ю розробки проекту, ме-

тоди ³ показники оц³нки його ефективност³, а також технолог³ю вибору вико-

навц³в, розрахунку кошторису ³ бюджету проекту, розробки граф³к³в його реа-

л³зац³¿. Розкрито процедури й технолог³¿ м³н³м³зац³¿ ризику при п³дготовц³ та ре-

ал³зац³¿ проекту.

Для студент³в ус³х форм навчання вищих навчальних заклад³в, кер³вник³в

п³дприºмств ³ фах³вц³в, як³ займаються п³дготовкою та реал³зац³ºю проект³в.

ÁÁÊ 65.262.1ÿ73

© Л. С. Кобиляцький, 2002

© М³жрег³ональна Академ³я

ISBN 966-608-135-0 управл³ння персоналом (МАУП), 2002

2

Вступ

У сучасн³й економ³ц³ б³льш³сть господарських завдань розвязу-

ºться на основ³ певних проект³в, тобто спочатку визначаються ц³л³,

а пот³м робиться спроба досягти ¿х з урахуванням часових, ресурсних

³ ф³нансових обмежень. Планування проект³в у поºднанн³ з процеса-

ми регулювання й контролю утворюють процес управл³ння проекта-

ми, або проектний менеджмент. Св³товий досв³д св³дчить, що управ-

л³ння проектами стало загальним стандартом повед³нки у практичн³й

д³яльност³.

Активн³сть в³дтворювальних процес³в у реальному сектор³ еконо-

м³ки залежить в³д державно¿ пол³тики в галуз³ макроеконом³ки, про-

те деякою м³рою визначаºться й м³кроеконом³чними чинниками, зо-

крема наявн³стю в конкретних учасник³в ³нвестиц³йно¿ д³яльност³

(³нвестор³в, замовник³в ³нвестиц³йних проект³в, п³дрядчик³в та ³нших

виконавц³в) певного обсягу знань, досв³ду й конкретних ³нструмент³в

реал³зац³¿ та ф³нансування реальних ³нвестиц³й, як³ зазвичай набира-

ють форми проект³в.

П³дготовка ³ реал³зац³я проект³в складний ³ високоризиковий

вид господарсько¿ д³яльност³, що стаº дедал³ спец³ал³зован³шим. Уп-

равл³ння проектами º синтетичною дисципл³ною, що поºднуº як

спец³альн³, так ³ м³ждисципл³нарн³ знання. Спец³альн³ знання в³дби-

вають особливост³ т³º¿ сфери д³яльност³, до яко¿ належать проекти

(буд³вельн³, ³нновац³йн³, еколог³чн³, науково-досл³дн³ та ³н.). Ун³вер-

сальн³ знання й методи управл³ння проектами дають змогу розвязу-

вати так³ завдання:

визначати ц³л³ проекту;

формувати його обгрунтування;

структурувати проект (виокремлювати п³дц³л³, п³дпроекти, чер-

ги, етапи тощо);

визначати ф³нансов³ потреби ³ джерела його ф³нансування;

добирати постачальник³в, п³дрядчик³в та ³нших виконавц³в (на

основ³ торг³в ³ конкурс³в);

3

готувати ³ укладати контракти;

розраховувати кошторис ³ бюджет проекту;

визначати терм³ни виконання проекту та розробляти граф³ки ре-

àë³çàö³¿;

контролювати процес виконання проекту ³ коригувати план

éîãî ðåàë³çàö³¿;

управляти ризиками проектно¿ д³яльност³.

Питання, що розглядаються в цьому навчальному пос³бнику, т³с-

но повязан³ з теоретичними ³ практичними проблемами ф³нансового,

³нновац³йного та ³нвестиц³йного менеджменту, стратег³чного плану-

вання, маркетингу, управл³ння персоналом, макро- та м³кроеконом³-

êîþ.

Мета пропонованого навчального пос³бника ознайомити з ме-

тодолог³ºю управл³ння проектами, стандартами ³ технолог³ºю ¿х роз-

робки та реал³зац³¿; сформувати стратег³чне управл³нське мислення,

практичн³ навички у сфер³ управл³ння проектами, вм³ння використо-

вувати спец³альн³ та дов³дков³ л³тературн³ джерела, а також закони

Укра¿ни у практичн³й д³яльност³.

4

Ðîçä³ë 1

Основи управл³ння проектами

1.1. Проект ³ специф³ка проектно¿ д³яльност³

Загальн³ ознаки проект³в. Кожна людина пост³йно зд³йснюº у по-

всякденному житт³ як³сь проекти: чи то ремонт у квартир³, чи напи-

сання дипломно¿ роботи Так³ види д³яльност³ мають певн³ сп³льн³

ознаки, як³ вир³зняють ¿х серед ³нших заход³в ³ вид³в д³яльност³: спря-

мован³сть на досягнення конкретних ц³лей; координоване виконання

взаºмозалежних д³й; обмежен³сть у час³ з ч³тко визначеними почат-

ком ³ завершенням; ун³кальн³сть.

Коротко зупинимось на кожн³й з цих ознак.

1. Спрямован³сть на досягнення окреслених ц³лей. Будь-яка людська

д³яльн³сть характеризуºться ц³лепокладанням, яке у проектн³й д³яль-

ност³ маº особливий зм³ст. У б³льшост³ вид³в д³яльност³ ц³л³ можна

коригувати й нав³ть радикально зм³нювати з урахуванням тих чи

³нших потреб. У проектн³й д³яльност³ в³дмова в³д початкових ц³лей

певного проекту фактично означаº його крах. Проте при цьому може

народитися новий проект. Ч³тка постановка к³нцево¿ мети проекту

сприяº усп³шн³й його реал³зац³¿ за умови правильного формулювання

пром³жних взаºмозалежних ц³лей. Як приклад розглянемо проект

розробки системи управл³ння п³дприºмством. Пром³жними ц³лями

при цьому можуть бути розробка бази даних, математичного та про-

грамного забезпечення, а також тестування системи. У розробц³ бази

даних, у свою чергу, так само можна виокремити ц³л³ нижчого р³вня

розробка лог³чно¿ структури бази даних, реал³зац³я бази даних за до-

помогою системи управл³ння базою даних (СУБД), завантаження да-

них тощо. Ор³ºнтування проект³в на досягнення певних ц³лей маº

особливий зм³ст для управл³ння ними. З³ зм³сту насамперед випливаº,

що в управл³нн³ проектами важливо точно окреслити та сформулю-

вати ц³л³ починаючи з найвищого р³вня, поступово детал³зуючи ¿х.

Отже, реал³зац³я проекту означаº посл³довне досягнення ц³лей з най-

нижчого р³вня до найвищого, тобто до досягнення к³нцево¿ мети.

2. Координоване виконання взаºмозалежних д³й. Проекти º склад-

ними вже по сут³, оск³льки передбачають виконання численних взаº-

5

мозалежних д³й, певною м³рою взаºмоузгоджених у час³ та простор³.

Одн³ д³¿ необх³дно виконувати паралельно, ³нш³ посл³довно, ³ будь-

яке порушення порядку ¿х виконання може поставити п³д загрозу

виконання проекту загалом. В одних випадках взаºмозвязок д³й оче-

видний (наприклад, технолог³чн³ взаºмозвязки), в ³нших в³н маº

тоншу природу. Часто окрем³ д³¿ в межах проекту виконують р³зн³

субºкти учасники проектно¿ д³яльност³. Тому постаº завдання ко-

ординац³¿ ¿х д³й. Проект це ще й складна динам³чна система. Вихо-

дячи з цього розроблено сукупн³сть спец³альних метод³в м³н³м³зац³¿

ризик³в проектно¿ д³яльност³ й максим³зац³¿ ¿¿ ефективност³.

3. Обмежен³сть у час³. Проекти виконують протягом певного

часу (як правило, його визначають заздалег³дь), якомога ч³тк³ше ок-

реслюючи початок ³ завершення. Проект вважаºться завершеним,

коли досягнуто його основно¿ мети. Як система д³яльност³ проект

³снуº певний час, потр³бний для досягнення к³нцевого результату.

Основн³ зусилля при робот³ над проектом спрямовують саме на за-

безпечення його завершення у визначений час. Запорукою усп³шно¿

реал³зац³¿ проекту º оптимальний розпод³л зусиль ³ ресурс³в у час³, що

забезпечуºться впорядкуванням посл³довност³ виконання роб³т ³ за-

ход³в у межах проектно¿ д³яльност³. Для цього розроблюють спец³-

альн³ граф³ки, де зазначають час початку ³ завершення д³й, необх³д-

них для виконання проекту.

На в³дм³ну в³д виробничо¿ системи проект º одноразовою, а не

цикл³чною д³яльн³стю. До того ж тривал³сть випуску продукц³¿ не-

можливо визначити точно, вона залежить в³д конюнктури ринку.

Проте проектний п³дх³д дедал³ част³ше застосовують ³ до неперервно-

го виробництва. Наприклад, ³снують проекти виконання замовлень,

де передбачено догов³рн³ терм³ни постачання.

4. Ун³кальн³сть. Кожний проект маº в³дм³тн³ особливост³ й ознаки.

Не ³снуº ³дентичних проект³в, нав³ть якщо вони передбачають вико-

нання однакових д³й [3]. Ступ³нь ун³кальност³ проект³в може бути

р³зний. Наприклад, ступ³нь ун³кальност³ проекту, за яким зводиться

двадцять однотипних котедж³в, буде низький, оск³льки вс³ ц³ буд³вл³

мають однаков³ базов³ елементи. Основн³ джерела ун³кальност³ тако-

го проекту полягають у розташуванн³ цих буд³вель у навколишньому

ландшафт³, в особливостях монтажу конструкц³й ³ матер³ал³в, у сан-

техн³чному обладнанн³ тощо. Розробка нового приладу чи техно-

лог³¿, безумовно, º ун³кальною, бо для цього необх³дно зробити те, що

н³коли ран³ше не робилося. Минулий досв³д у цьому раз³ може лише

обмежено п³дказати можлив³ ризики при виконанн³ такого проекту.

6

До основних обмежень проектно¿ д³яльност³ належать обмеження в

час³; ф³нансов³ та ресурсн³; обумовлен³ техн³чним завданням (наприк-

лад, вимогами до вид³в ³ якост³ роб³т та операц³й, до техн³ко-еконо-

м³чних показник³в обºкта ³нвестиц³йно¿ д³яльност³); зовн³шн³ умови

реал³зац³¿ (³нституц³ональн³, економ³чн³, правов³ та ³н.).

Так зван³ стандартн³ проекти реал³зуються за р³зних умов та ³з за-

лученням певно¿ к³лькост³ учасник³в, ресурс³в тощо, тобто насправд³

вони не º стандартними.

²снуº багато метод³в та ³нструмент³в управл³ння проектною д³яль-

н³стю, що дають змогу ефективно реал³зовувати проекти при враху-

ванн³ зазначених обмежень. Зокрема, до цих ³нструмент³в належать

граф³ки роб³т (обмеження в час³), кошториси, бюджети та плани

ф³нансування проекту (щодо грошових ресурс³в), проектна докумен-

тац³я (обумовлена техн³чним завданням), контроль ³ нагляд за реал³-

зац³ºю проекту (ус³ види обмежень), страхування ризик³в (обмеження

р³зних вид³в допуску) та ³н. [1].

Розглянемо визначення поняття проект з урахуванням найваж-

лив³ших особливостей ³ обмежень проектно¿ д³яльност³.

Сутн³сть терм³ну проект. Донедавна терм³н проект (в³д лат.

projectus кинутий вперед) спец³ал³сти трактували так: це креслен-

ня, пояснювальна записка ³ кошториси, на основ³ яких можна збуду-

вати л³так, споруду чи завод, або це текст, що передуº документу

плану, договору, угод³ [2]. Нин³ словосполучення зд³йснити проект,

сп³льний проект, ф³нансування проекту, проектна команда ма-

ють ³нший зм³ст, н³ж використовуван³ ран³ше вирази типу техн³чний

проект, робочий проект. У сучасному розум³нн³ проекти це те,

що зм³нюº св³т: зведення буд³вл³, науково-досл³дна д³яльн³сть, рекон-

струкц³я п³дприºмства, створення ново¿ орган³зац³¿, розробка ново¿

технолог³¿ й техн³ки, спорудження л³така, створення к³ноф³льму, роз-

виток рег³ону тощо.

У сучасн³й методолог³¿ управл³ння проектами ³снуº к³лька визна-

чень терм³на проект, як³ застосовують залежно в³д конкретно по-

ставленого завдання. Зокрема, якщо результатом реал³зац³¿ проекту

мають бути ф³зичн³ обºкти, проект визначаº систему сформульова-

них ц³лей, створених або модерн³зованих для реал³зац³¿ ф³зичних

обºкт³в, технолог³чних прийом³в, техн³чно¿ ³ орган³зац³йно¿ докумен-

тац³¿, матер³альних, трудових та ³нших ресурс³в, а також управл³н-

ських р³шень ³ заход³в ¿х виконання.

З урахуванням основних особливостей ³ обмежень проектно¿

д³яльност³ як виду д³яльност³ можна дати таке визначення поняття

7

проект: це комплекс взаºмозалежних заход³в, спрямованих на до-

сягнення поставлених ц³лей протягом обмеженого часу при обмеже-

них грошових та ³нших ресурсах.

У сучасному розум³нн³ поняття проект тлумачать так:

це д³яльн³сть, зах³д, що передбачаº виконання комплексу певних

д³й для досягнення певних ц³лей (одержання певних результат³в);

близьк³ за зм³стом терм³ни господарська д³яльн³сть, робо-

та (комплекс роб³т);

це система орган³зац³йно-правових ³ розрахунково-ф³нансових

документ³в, необх³дних для виконання певних д³й або таких, що

описують ц³ д³¿.

Зг³дно з методолог³ºю управл³ння проектами у широкому ро-

зум³нн³ проект це сукупн³сть ц³леспрямованих, посл³довно ор³ºн-

тованих у час³, одноразових, комплексних ³ нерегулярно повторюва-

них д³й (заход³в або роб³т), ор³ºнтованих на досягнення к³нцевого

результату в умовах обмеженост³ ресурс³в ³ заданост³ терм³н³в ¿х по-

чатку ³ завершення [42].

Таким чином, проект це сукупн³сть д³й ³ завдань, що внасл³док

¿х ун³кальност³ й неповторност³ маº так³ в³дм³тн³ ознаки:

ч³тк³ ц³л³, що досягаються одночасним виконанням певних тех-

н³чних, економ³чних та ³нших вимог;

внутр³шн³ та зовн³шн³ взаºмозвязки завдань, роб³т, операц³й ³

ресурс³в, що потребують ч³тко¿ координац³¿ у процес³ реал³зац³¿

проекту;

визначен³ терм³ни початку й завершення проекту та обмежен³сть

ресурс³в;

визначений ступ³нь ун³кальност³ проекту та умов його зд³йснен-

íÿ.

Хоча наведен³ визначення поняття проект р³зняться не³стотно,

проте останнº з них найповн³ше.

²снують р³зн³ види проект³в (науков³, техн³чн³, виробнич³, ф³нан-

сов³, комерц³йн³, буд³вельн³, нац³ональн³, м³жнародн³ тощо) ³ р³зн³

типи ¿х класиф³кац³й [60; 61]. Ус³ без винятку проекти ³нвестиц³йн³,

тому що без вкладення кошт³в реал³зувати проект неможливо (³нвес-

тиц³йний проект це будь-який комплекс забезпечених ³нвестиц³ями

заход³в). Поняття ³нвестиц³йний проект застосовують у двох зна-

ченнях:

 це д³яльн³сть, зах³д, що забезпечуº виконання комплексу д³й,

спрямованих на досягнення певних ц³лей;

8

 це система орган³зац³йно-правових розрахунково-ф³нансових

документ³в, необх³дних для виконання господарських д³й.

Зг³дно ³з Законом Укра¿ни Про п³дприºмництво [4] ³нвестиц³¿

це кошти, ц³льов³ банк³вськ³ вклади, па¿, акц³¿ та ³нш³ ц³нн³ папери,

технолог³¿, машини та устаткування, л³ценз³¿ (зокрема, на товарн³

знаки), кредити, будь-яке ³нше майно, майнов³ права, ³нтелектуальн³

ц³нност³, що вкладаються в обºкти п³дприºмницько¿ та ³нших вид³в

д³яльност³ з метою одержання прибутку або досягнення соц³ального

ефекту.

У Закон³ Укра¿ни Про ³нвестиц³¿ поняття ³нвестиц³¿ трактуºть-

ся так: ус³ види майнових та ³нтелектуальних ц³нностей, що вклада-

ються в обºкти п³дприºмницько¿ (або будь-яко¿ ³ншо¿) д³яльност³,

у результат³ яких створюºться прибуток або досягаºться соц³альний

ефект [2], а в Закон³ Укра¿ни Про оподатковування прибутку п³д-

приºмств так: господарська операц³я, що передбачаº придбання

основних фонд³в, нематер³альних актив³в корпоративних прав ³

ц³нних папер³в в обм³н на грош³ або майно [3].

²нвестиц³¿ у проект под³ляються на дв³ частини: одна це спо-

живч³ блага, що не використовуються в поточному пер³од³, а в³дкла-

даються в запас (для його зб³льшення), друга це ресурси, спрямо-

ван³ на розширення виробництва (вкладення в буд³вл³, споруди, ма-

шини, устаткування тощо). У проектн³й д³яльност³ ³нвестиц³ями

можуть бути кошти, акц³¿ та ³нш³ ц³нн³ папери, пайов³ внески, рухоме

й нерухоме майно, авторськ³ права, ноу-хау (секрети виробництва)

тощо. З огляду на ф³нанси ³нвестиц³¿ це вс³ види актив³в (засоб³в),

вкладених у господарську д³яльн³сть з метою одержання прибутку

(вигоди), щодо економ³ки це витрати на створення, розширення,

реконструкц³ю та техн³чне переоснащення основного й оборотного

кап³талу. Ф³зичну чи юридичну особу, яка зд³йснюº ³нвестиц³¿ в³д

свого ³мен³ та за власний рахунок, називають ³нвестором.

²нвестиц³¿ под³ляють на реальн³ та портфельн³.

Реальн³ ³нвестиц³¿ це переважно довгостроков³ вкладення за-

соб³в (кап³талу) безпосередньо у виробництво, тобто ф³нансов³ вкла-

дення в конкретн³ (як правило, довгостроков³) проекти, що зазвичай

повязан³ з придбанням реальних актив³в. При цьому може бути ви-

користаний також позиковий кап³тал, зокрема банк³вський кредит.

Якщо банк зд³йснюº реальне ³нвестування, в³н стаº ³нвестором.

Реальн³ ³нвестиц³¿ ³нод³ називають прямими, бо вони беруть безпо-

середню участь у виробничому процес³ (наприклад, вкладення кош-

т³в у буд³вл³, устаткування, товарно-матер³альн³ запаси).

9

Портфельн³ ³нвестиц³¿ це вкладення кап³талу у проекти, повя-

зан³ з формуванням портфеля ³ придбанням ц³нних папер³в та ³нших

актив³в. ²нвестиц³йний портфель це сукупн³сть з³браних ³нвести-

ц³йних ц³нностей. Завдання ³нвестора формувати ³ управляти опти-

мальним ³нвестиц³йним портфелем, як правило, за допомогою опе-

рац³й куп³вл³ та продажу ц³нних папер³в на фондовому ринку.

Вкладення у ф³нансове майно, придбання прав на участь у спра-

вах ³нших ф³рм, а також ¿х акц³й, ³нших ц³нних папер³в, боргових

прав називають ф³нансовими ³нвестиц³ями. ²снують також ³нтелекту-

альн³ (нематер³альн³) ³нвестиц³¿ витрати на науково-досл³дн³ й

досл³дно-конструкторськ³ розробки, рекламу, куп³влю патент³в, л³-

ценз³й, ноу-хау, п³дготовку та переп³дготовку персоналу тощо.

Витрати, спрямован³ на розширення й техн³чне переоснащення по-

тужностей д³ючих п³дприºмств, придбання основних фонд³в вироб-

ничого та невиробничого призначення, називають довгостроковими

³нвестиц³ями. Вони можуть зд³йснюватися в таких формах: буд³вниц-

тво нових, реконструкц³я, розширення й техн³чне переоснащення

д³ючих п³дприºмств ³ обºкт³в невиробничо¿ сфери; придбання та

створення нематер³альних актив³в; придбання земельних д³лянок ³

обºкт³в природокористування.

Типи проект³в. Виокремлюють к³лька основних чинник³в, що виз-

начають кожний конкретний проект: масштаб, складн³сть, терм³ни

реал³зац³¿, обмежен³сть ресурс³в, вимоги до якост³ [20; 42; 54; 62].

За терм³нами реал³зац³¿ розр³зняють проекти короткостроков³ (до

одного року), середньостроков³ (13 роки) ³ довгостроков³ (понад

3 ðîêè).

За масштабами у м³жнародн³й практиц³ проекти под³ляють на

мал³ (до 10 млн дол.), середн³ (1050 млн дол.), велик³ (50100 млн дол.)

³ гранд³озн³ (понад 100 млн дол.).

За складн³стю розр³зняють так³ проекти:

прост³ (монопроекти) окрем³ конкретн³ проекти ч³тко визна-

чено¿ ор³ºнтац³¿ та масштабу; припускають певн³ спрощення

щодо проектування та реал³зац³¿, формування команди проекту

òîùî;

мультипроекти комплексн³ проекти, що складаються з моно-

проект³в;

мегапроекти комплексн³ проекти розвитку рег³он³в, сектор³в

економ³ки; складаються з моно- та мультипроект³в, обºднаних

одн³ºю метою.

10

Складов³ мегапроект³в взаºмозалежн³. Вони мають сп³льн³ ресур-

си ³ ºдиний час на виконання. Так³ проекти можуть бути м³жнародни-

ми, державними, рег³ональними, м³жгалузевими, галузевими та

зм³шаними. В³дм³тними ознаками мегапроект³в º велика варт³сть ³

кап³талом³стк³сть (як правило, вони потребують нетрадиц³йних форм

ф³нансування, тривалого терм³ну реал³зац³¿ (понад 5 рок³в), залучен-

ня велико¿ к³лькост³ учасник³в, а також впливають на економ³чне

середовище рег³ону чи нав³ть кра¿ни). До мегапроект³в належать

м³жнародн³ проекти, що вир³зняються значною орган³зац³йною й

техн³чною складн³стю та високою варт³стю, а також великою роллю

в економ³ц³ й пол³тиц³ кра¿н, для яких розробляються.

До основних чинник³в, як³ необх³дно враховувати при розробц³

мегапроект³в, належать так³:

розпод³л елемент³в проекту м³ж виконавцями ³ необх³дн³сть ко-

ординац³¿ ¿хньо¿ д³яльност³;

необх³дн³сть анал³зу соц³ально-економ³чного середовища рег³ону,

кра¿ни, де розроблюºться проект, ³ кра¿н учасниць проекту;

необх³дн³сть виокремлення як самост³йно¿ фази розробки кон-

цепц³¿ проекту;

розробка ³ пост³йне в³дновлення плану проекту при його реал³-

çàö³¿;

необх³дн³сть планування на вс³х р³внях план³в в³д стратег³чно-

го до оперативного з урахуванням можливих ризик³в;

необх³дн³сть пост³йного мон³торингу проекту з оперативним

в³дновленням (актуал³зац³ºю) ус³х елемент³в його плану.

Виокремлюють ще й так зван³ бездефектн³ проекти, основним

чинником яких º п³двищена як³сть (атомн³ електростанц³¿, гребл³, мо-

ñòè òîùî).

За видами розр³зняють проекти комерц³йн³ та некомерц³йн³ залежно

в³д мети проекту: одержати прибуток або соц³альний ефект.

За характером ³ сферою д³яльност³ виокремлюють так³ проекти

[61]:

промислов³ спрямован³ на випуск ³ продаж нових вид³в про-

дукц³¿ (як правило, вони повязан³ з буд³вництвом, удосконален-

ням технолог³й, розширенням присутност³ на ринку, реконструк-

ц³ºю та модерн³зац³ºю ³снуючих виробництв);

економ³чн³ спрямован³ на приватизац³ю п³дприºмств, розви-

ток ринку кап³тал³в, реформування оподаткування та ³нш³ мак-

роеконом³чн³ перетворення;

11

орган³зац³йн³ спрямован³ на реформування системи управл³н-

ня, проведення р³зноман³тних конференц³й ³ сем³нар³в, створен-

ня нових орган³зац³й;

досл³дницьк³ зосереджен³ на науково-досл³дн³й д³яльност³, роз-

робц³ програмних засоб³в, матер³ал³в, конструкц³й тощо;

соц³альн³ повязан³ з реформуванням системи соц³ального за-

хисту, охороною здоровя ³ довк³лля, подоланням насл³дк³в при-

родних ³ еколог³чних катастроф, соц³альних потряс³нь.

1.2. Управл³ння проектами

Будь-який проект передбачаº переб³г певно¿ к³лькост³ фаз (стад³й,

етап³в). Для цього потр³бно вм³ти управляти проектом. Нин³ важко

назвати хоча б один великий проект, що зд³йснився поза межами ме-

тодолог³¿ управл³ння проектами.

²стор³я управл³ння проектами. В основ³ метод³в управл³ння проек-

тами лежать методики с³тьового планування, розроблен³ наприк³нц³

50-х рок³в XX ст. у США. У 1956 р. ф³рма Дюпон з метою ефектив-

ного планування кап³тального буд³вництва для складання план³в-

граф³к³в комплексу роб³т з модерн³зац³¿ сво¿х завод³в застосувала

ЕОМ. У результат³ було створено рац³ональний метод опису проек-

ту, п³зн³ше названий методом критичного шляху. Паралельно й неза-

лежно в³д розробки зазначеного методу у в³йськово-морських силах

США було розроблено метод анал³зу й оц³нки програм РERT.

Це зд³йснили сп³льно корпорац³я Локх³д ³ консалтингова ф³рма

Буз, Аллен енд Гам³льтон для реал³зац³¿ проекту розробки ракетно¿

системи Полар³с. Цей проект обºднував близько 3800 основних

п³дрядчик³в ³ м³стив понад 60 тис. операц³й. Застосування методу

РERT дало змогу завершити розглядуваний проект на два роки ра-

н³ше запланованого терм³ну [68]. Велик³ промислов³ корпорац³¿ поча-

ли застосовувати схожу методику практично одночасно з в³йськови-

ми для розробки нових вид³в продукц³¿ та модерн³зац³¿ виробництва.

Методика планування роб³т на основ³ проекту д³стала поширення в

буд³вництв³, наприклад для управл³ння проектом спорудження г³дро-

електростанц³¿ на р³чц³ Черчилль у Ньюфаундленд³ (п³востр³в Лабра-

дор). Варт³сть цього проекту становила 950 млн дол. Г³дроелектро-

станц³ю було збудовано за 10 рок³в (19671976 рр.). Проект охоплю-

вав понад 100 буд³вельних контракт³в варт³стю майже 76 млн дол.

У 1974 р. роботи за проектом випереджали розклад на 18 м³сяц³в ³

12

вклалися у планову оц³нку витрат. Таким чином, ³сторично перш³

проекти мали вигляд гранд³озних державних програм. Найбурхлив³-

шого розвитку управл³ння проектами д³стало з появою персональних

компютер³в, як³ стали робочим ³нструментом для кер³вник³в. ²з знач-

ним розширенням кола користувач³в управл³нських систем постала

потреба в розробц³ систем управл³ння проектами нового типу, од-

ним з найважлив³ших показник³в яких мала б бути простота засто-

сування.

Сутн³сть управл³ння проектом. Зг³дно ³з законом Лермана будь-

яку техн³чну проблему можна розвязати, маючи час ³ грош³. Проте

насл³док цього закону уточнюº: Вам н³коли не вистачатиме або

часу, або грошей [68]. Саме з такою метою було розроблено методи-

ку управл³ння д³яльн³стю на основ³ проекту.

Якщо спитати менеджера, яким º його основне завдання щодо ви-

конання проекту, в³н в³дпов³сть: Забезпечити його виконання.

Можлива й така в³дпов³дь: Забезпечити виконання роб³т у конкрет-

ний терм³н ³ в межах вид³лених кошт³в в³дпов³дно до техн³чного зав-

дання. Кер³вник проекту пильно стежить за трьома чинниками: тер-

м³нами, бюджетом ³ як³стю роб³т. Ц³ чинники вважаються основними

обмеженнями проекту.

Управл³ння проектами це синтетична дисципл³на, що обºднуº

спец³альн³ та надпрофес³йн³ знання. Спец³альн³ знання в³дбивають

особливост³ т³º¿ сфери д³яльност³, до яко¿ належать проекти (буд³-

вельн³, ³нновац³йн³, еколог³чн³, досл³дницьк³, орган³зац³йн³ тощо). Це

випливаº з таких особливостей проектно¿ д³яльност³: значного пер³о-

ду в³д початку реал³зац³¿ проекту до його завершення; велико¿ к³ль-

кост³ учасник³в; складного характеру проектно¿ д³яльност³, що стано-

вить сукупн³сть прост³ших, елементарних форм (техн³чно¿, науко-

во¿, комерц³йно¿, виробничо¿, буд³вельно¿, ф³нансово¿ тощо).

З огляду на наведене пропонуºмо таке визначення поняття управ-

л³ння проектом: це д³яльн³сть, спрямована на реал³зац³ю проекту з

максимально можливою ефективн³стю при заданих обмеженнях

щодо часу, кошт³в (ресурс³в) ³ якост³ к³нцевих результат³в.

Фах³вц³ ²нституту управл³ння проектами (США) запропонували

таке трактування терм³на управл³ння проектом: це мистецтво керу-

вати й координувати людськ³ та матер³альн³ ресурси протягом життº-

вого циклу проекту, застосовувати системи сучасних метод³в ³ техн³-

ки управл³ння та м³н³м³зац³¿ ризик³в для досягнення визначених

у проект³ результат³в за складом ³ обсягами роб³т, варт³стю, часом,

як³стю та задоволенням учасник³в [42].

13

За допомогою метод³в управл³ння проектами визначають ц³л³

проекту, обгрунтовують його й оц³нюють життºздатн³сть; виявляють

структуру проекту (п³дц³л³, завдання, роботи, як³ необх³дно виконати);

визначають необх³дн³ обсяги та джерела ф³нансування; п³дбирають ви-

конавц³в, зокрема за допомогою торг³в ³ конкурс³в; готують ³ уклада-

ють контракти; визначають терм³ни реал³зац³¿ проекту; складають

граф³к виконання роб³т; розраховують необх³дн³ ресурси, кошторис ³

бюджет проекту; планують ³ враховують ризики; забезпечують конт-

роль за реал³зац³ºю проекту.

Для того щоб урахувати обмеження в час³, застосовують методи

побудови й анал³зу с³ткових та календарних граф³к³в роб³т. Обмежен-

нями щодо кошт³в управляють за допомогою метод³в формування

ф³нансового плану (бюджету) проекту та контролю за ним. Для вико-

нання та ресурсного забезпечення роб³т застосовують спец³альн³ ме-

тоди управл³ння людськими й матер³альними ресурсами, наприклад

матрицю в³дпов³дальност³, д³аграми завантаження.

Кер³вники проект³в в³дпов³дають за терм³ни, кошторис ³ як³сть

результату роб³т. В³дпов³дно до узвичаºного принципу управл³ння

проектами вважаºться, що ефективне управл³ння терм³нами роб³т

ключ до усп³ху за вс³ма трьома показниками. Обмеження проекту в

час³ найкритичн³ш³. Якщо терм³ни виконання проекту зриваються,

³мов³рними насл³дками º перевитрата кошт³в ³ недостатн³й р³вень

якост³ роб³т. Тому в б³льшост³ метод³в управл³ння проектами основ-

ний акцент робиться на календарному плануванн³ роб³т ³ контрол³ за

дотриманням календарного граф³ка. З трьох основних обмежень про-

екту найважче контролювати обмеження за як³сними результатами

проекту, оск³льки завдання часто важко формулювати й контролю-

вати. Для розвязання зазначених проблем застосовують методи уп-

ðàâë³ííÿ ÿê³ñòþ ðîá³ò.

У процес³ управл³ння проектами використовують р³зноман³тн³

системи управл³ння проектами, але найпоширен³ш³ так звана основ-

на та розширеного управл³ння [34].

Основна система. Менеджером проекту º представник замовника,

будь-яка ф³рма-учасник. Менеджер проекту не несе ф³нансово¿ в³дпо-

в³дальност³ за прийнят³ р³шення. В³н в³дпов³даº за координац³ю ³ уп-

равл³ння розробкою та реал³зац³ºю проекту, у контрактн³ в³дносини

з ³ншими учасниками проекту (кр³м замовника) не вступаº. Перева-

га основно¿ системи полягаº в обºктивност³ менеджера, недол³к

у тому, що за проект в³дпов³даº замовник.

14

Система розширеного управл³ння. Менеджер проекту несе в³дпов³-

дальн³сть за проект у межах ф³ксовано¿ (кошторисно¿) ц³ни. В³н забез-

печуº управл³ння й координац³ю процес³в проекту за угодами м³ж

ним ³ учасниками в межах ф³ксовано¿ ц³ни. Менеджером проекту

може бути п³дрядна чи консалтингова ф³рма (в окремих випадках

³нжин³рингова). Менеджер управляº проектом, координуº процеси

постачання й роботи з ³нжин³рингу. В³дпов³даº за проект п³дрядчик.

Р³зновидом системи розширеного управл³ння º система п³д ключ,

коли менеджером проекту º проектно-буд³вельна ф³рма, з якою за-

мовник укладаº контракт п³д ключ з оголошеною варт³стю проекту.