7.3.4. Конструкція хвостового оперення

Оперення літака – однокільове зі стабілізатором, установленим на фюзеляжі.

Стабілізатор являє собою металеву конструкцію, яка складається з двох лонжеронів, тринадцяти нервюр і панелей. На верхній поверхні стабілізатора встановлено знімну технологічну панель. До передньої частини стабілізатора закріплено носок з електричною протиобліднювальною системою. Хвостову частину стабілізатора виготовляють зі склопластику. За нервюрами № 2, 5, 9 і 13 на задньому лонжероні стабілізатора встановлено кронштейни навішення руля висоти.

Руль висоти має однолонжеронну металеву конструкцію з набором нервюр. У кореневій частині руля по задній кpомці встановлено тример і тример-сервокомпенсатор.

Металевий кіль складається з двох лонжеронів, сімнадцяти нервюр і стрингерних панелей. До передньої частини кіля кріпиться носок з електричним обігріванням. Хвостову частину виконано у вигляді стільникових панелей з металевими обшивками й сотами. Руль напряму – металевий, складається з лонжерона, набору нервюр та обшивок. У кореневій частині встановлено пружинний тример-сервокомпенсатор. Тример і тример-сервокомпенсатор руля висоти, пружинний тример-сервокомпенсатор руля напряму мають стільникові конструкції з обшивками з полімерних матеріалів і полімерного стільникового пластику.

7.3.5. Система керування літаком

Система керування літаком (рис. 7.5) забезпечує керування елеронами, рулем напряму (РН), рулем висоти (РВ), закрилками, стопорінням рулів, тримерами РВ, РН та елеронів, роз’єднанням бортів.

Рис. 7.5. Схема розташування поверхонь керування літаком

Керування елеронами здійснюється через комбіновану механічну проводку: у фюзеляжі – через тросову проводку, у крилі – з використанням тяг. Керування рулем напряму з використанням пружинного тримера-сервокомпенсатора здійснюється педалями через комбіновану механічну проводку: у фюзеляжі – через тросову проводку, у килі – з використанням тяг. Керування рулем висоти здійснюється штурвальними колонками через комбіновану механічну проводку: у фюзеляжі – через тросову проводку, у хвостовому оперенні – з використанням тяг.

Система керування закрилками має синхронне електродистанційне керування двома парами симетричних секцій закрилків, зв’язаних з силовим пристроєм КПМ-02 карданними валами.

7.4. Характеристика методів розділення планера літака на частини з огляду на технологічність і безпеку життєдіяльності

Методи, які застосовуються для оброблення різних видів матеріалів, наведено в табл. 7.1.

Під час проведення робіт на планері літака Ан-140 може застосовуватися таке обладнання:

1. Слюсарно-монтажне: комплект інструментів техніка літака (штатний набір спеціальних ключів і викруток); пневматичний дриль із шуруповертом; електричний дриль із шуруповертом акумуляторний; гайковерт реверсивний ударний пневматичний; щітка металева; машина зачисна пневматична.

2. Різальне: термогазоструминна установка (пропан-киснева) або генератор нейтрального газу (пропан-повітряна); установка плазмового різання (ФОД-002); розтискні кусачки гідравлічні; машина відрізна пневматична з набором відрізних кругів; машина відрізна електрична (-220 В) з набором відрізних кругів.

3. Допоміжне: драбина завдовжки до 3 м для робіт на стабілізаторі, нижній поверхні крила; драбина завдовжки до 1,5 м; автоліфти на базі автомобіля «ЗІЛ»; головний гідропідйомник вантажопідйомністю близько 10 т і ходом поршня 1 мм; передній гідропідйомник вантажопідйомністю до 3,2 т і з ходом поршня 620 мм; автокран на базі автомобіля «ЗІЛ» вантажопідйомністю близько 3 т.