Страхові компанії

Перестрахувальні компанії

Страхові посередники

Агенти Брокери

Професійні оцінювачі страхових ризиків

Сюрвейєри Аджастери

Об’єднання страховиків

Рис. 4. Загальна структура страхового ринку

Залежно від критерію аналізу середовища страхового рин­ку розглядаються його організаційно-правові, інстуціональні, галузеві, територіальні структури (див. рис. 5, рис. 6, рис. 7та рис. 8).

Організаційно-правова структура страхового ринку

Закриті акціонерні товариства

Відкриті акціонерні товариства

Товариства з повною відповідальністю

Командитні товариства

Товариства з додатковою відповідальністю

Рис. 5 Складові організаційно-правові структури страхового ринку.

Інституціональна структура

( в основу покладено форму власності)

Приватна

Комбінована

Публічна

Страхові компанії, створені на основі капіталу

Фізичних осіб

Приватного та державного

Держави

Юридичних осіб

Фізичних та юридичних осіб

Рис. 6. Інституціональні складові структури страхового ринку

Галузева структура страхового ринку

Особисте страхування

Майнове страхування

Страхування відповідальності

Рис. 7. Складові галузевої структури страхового ринку

Територіальна структура страхового ринку

Місцевий (національний)

Національний (внутрішній)

Світовий (зовнішній, глобальний)

Рис. 8. Складові територіальної структури страхового ринку

Суб'єкти страхового ринку розглядаються як основні та неосновні (див. рис. 9)

Суб’єкти страхового ринку

Основні Неосновні

Страхувальники

Страховики

Посередники

Застраховані особи (вигодонабувачі)

Об’єднання страховиків

Перестраховики

Товариства взаємного страхування

Орган державного нагляду за страховою діяльностю

Рис. 9. Складові суб'єктів страхового ринку

Таким чином розглянуті структури страхового ринку ра­зом з суб'єктами цього ринку є складовими інфраструктурами страхового ринку, де:

забезпечується можливість реалізації економічних інте­ресів страховиків та страхувальників;

посилюється захищеність усіх ланок економічного жит­тя суспільства;

проводяться процеси, що допомагають інтегруватись у світовий економічний простір ринків окремої країни;

проводиться практично координація дій усіх суб'єктів ринкових відносин;

посилюється сприяння активізації різних ринків взагалі та страхового зокрема тощо.

Інфраструктуру страхового ринку показано на рис. 10.

Правове та нормативне забезпечення

Кредитно-фінансова система

Інфраструктура страхового ринку

Система підготовки кадрів

Професійна етика та мова

Інформаційна мережа

Наукове обгрунтування

Аудиторська мережа

Рис. 10. Складові інфраструктури страхового ринку

Необхідно також зупинитись на ролі посередників на страховому ринку, їх значимості як на будь-якому ринку вза­галі, так і на страховому ринку зокрема.

Посередники на страховому ринку — це одна з трьох голов­них дійових груп поряд з страхувальниками і страховиками. Закон України «Про страхування», ст. 14, дає таке визначення місця посередників у страховому процесі: «Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових по­середників (страхових агентів і страхових брокерів)». Страхо­ва індустрія використовує різні типи посередників та їх комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати будь-які учасники страхового процесу: персонал страхових ком­паній як «ринкових», так і «неринкових» співробітників стра­хової компанії, персонал банків чи сам банк, як юридична особа, туристичні агентства і їх персонал, відділення зв'язку, пошти та таке ін., агентства нерухомості, профсоюзи, автоса­лони, підприємства і т.п. При цьому треба пам'ятати, що стра­хові агенти є представниками страховика і діють в його інте­ресах за комісійну винагороду, а страхові брокери здійснюють посередницьку діяльність від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому має спільні риси, але юри­дичний статус таких осіб різний. У різних країнах світу співвідношення між кількістю агентів та брокерів, що діють на страховому ринку, помітно різні. На одних ринках перева­жають агенти, на інших — брокери. В цьому має значення те, як історично розвивався страховий ринок у тій чи іншій державі, особливості законодавчої системи, національні традиції та багато інших факторів. У міжнародній практиці використову­ють узагальнене визначення діяльності страхових брокерів та страхових агентів як професійну діяльність осіб, різниця кот­рих полягає тільки в тому, конкретно на кого працює ця осо­ба і який юридичний статус вона має, що вже подано вище.

Схема (рис. 1.12), показує місце посередників у процесі продажу страхової послуги на страховому ринку.

Процес продажу страхової послуги