- •Лабораторна робота № 1 пошук та реєстрація радіоактивних речовин у воді
- •Лабораторна робота № 2 визначення іонів купруму колориметрією
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3 ознойомлення з фотоколориметром кфк - 2
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 4 фотоколориметричне визначення вмісту хрому методом порівняння
- •Лабораторна робота № 5 визначення елементів в стічних водах
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота № 7 осадова паперова хроматографія
- •Лабораторна робота № 8 принцип роботи дозиметру «радекс»
- •Лабораторна робота № 9 вимірювання радіаційного фону за допомогою приладу впхр
- •Лабораторна робота №10 ознайомлення з роботою іономіру (рН-метру)
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 11 експрес-метод визначення кислотності опадів
- •Лабораторна робота № 12 визначення концентрації кислоти методом потенціометричного титрування
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота № 13 пряме визначення електропровідності водних розчинів кондуктометрією
- •Хід виконання роботи
Лабораторна робота № 11 експрес-метод визначення кислотності опадів
Мета роботи: ознайомитися зі швидким методом визначення кислотності опадів.
В ході виконання роботи студенти повинні:
знати основу методу, за допомогою якого визначають кислотність опадів;
вміти відбирати проби опадів та визначати їх кислотність.
Прилади та реактиви: посудини для збирання опадів, упарювальні чашки, водяні бані, скляні палички, пробірки, дистильована вода, лакмусовий папірець.
Завдання:
Відібрати пробу опадів та підготовити її до аналізу.
Визначити рН опадів.
Попередні вказівки: Гази – забруднювачі повітря SO2 та NO2, сполучаючись із вологою, утворюють дрібні крапельки кислот (відповідно сірчаної та азотної), які дуже негативно впливають на рослинний, тваринний і людський організм, спричиняють появу смогу, корозії металів, будівельних матеріалів, архітектурних споруд і пам’ятників. Кислотність опадів у різних умовах середовища значно варіює. Так, у зоні впливу металургійних заводів вони кислі. Опади можуть бути і лужними - в зоні впливу підприємств, що виділяють у атмосферу луги, а також на великих територіях із засоленими лужними ґрунтами.
Хід виконання роботи.
Завдання 1. Відбір проби опадів та підготовка її до аналізу.
Опади зберіть під час дощу або снігопаду в різних місцях однієї місцевості в широкі посудин. 600мл опадів (у 3-х повторностях) упарте в упарювальних чашках на водяній бані, постійно підливаючи нові порції рідини. Після упарювання в чашку додайте по краплині дистильовану воду і ретельно розітріть осад скляною паличкою, зливаючи все в пробірку. Три рази змийте чашку дистильованою водою. Об'єм рідини в пробірці повинен складати 6мл (концентрація збільшується в 100 разів).
Завдання 2. Визначення рН опадів.
Для визначення рН опадів використайте 1мл рідини з пробірки. рН визначте за допомогою лакмусового папірця та рН-метру. Порівняйте результати. Застосовується така градація опадів: рН=3-4 – сильно кислі; рН=5 – кислі; рН=5-6 – нейтральні; рН=6-7 – нейтральні; рН=7-8 – слабо лужні; рН=8-9 – лужні; рН=9-10 – сильно лужні.
Контрольні запитання:
Що таке кислотність опадів?
Чим зумовлена неоднакова кислотність опадів у різних місцевостях?
Яка кислотність опадів у вашому населеному пункті? Чим це можна пояснити?
Переваги експрес-методу визначення кислотності опадів над іншими методами.
Які реакції лежать в основі утворення кислотних дощей?
Як можна зменшити концентрацію кислот та лугів у навколишньому середовище?
Матеріал для звіту:
Оформити титульний лист.
Написати рівняння реакцій утворення кислих опадів.
Визначити рН опадів.
Зробити висновок.
Література:
Руденко С.С., Костишин С.С. Загальна екологія: практичний курс. Чернівці: Рута, 2003 с. 89 – 90.
Лабораторна робота № 12 визначення концентрації кислоти методом потенціометричного титрування
Мета роботи: ознайомитися з методом потенціометрії та роботою рН-метру.
В ході виконання роботи студенти повинні:
знати що таке титрування та точка еквівалентності;
вміти визначати рН розчинів за допомогою йономеру, будувати криві титрування та визначати точку еквівалентності.
Прилади та реактиви: 0,1н NaOH, комбінований електрод ЕСК-10603, рН-метр рН-150МИ, магнітна мішалка, хімічна склянка 150–250 мл.
Завдання:
Відтитрувати розчин оцтової кислоти.
Побудувати криву титрування.
Визначити концентрацію оцтової кислоти.
Попередні вказівки: Титриметричний аналіз (об'ємний аналіз) — метод кількісного аналізу, заснований на вимірі об'єму реагенту, який потрібен для реакції з досліджуваною речовиною, та розрахунку її концентрації. Згідно закону еквівалентів, речовини реагують між собою в еквівалентних кількостях (ν1 = ν2). Так як ν = СV, де С — молярна концентрація еквівалента, а V— об'єм, у якому розчинена речовина, то для двох реагуючих речовин справедливе співвідношення: С1V1 = С2V2. Отже, можна знайти невідому концентрацію однієї з речовин (С2,), якщо відомі об'єм її розчину й об'єм і концентрація речовини, з якою вона реагує. Щоб зафіксувати кінець реакції (точка еквівалентності, ТЕ), розчин з відомою концентрацією речовини (його називають титрантом, Т) поступово, невеликими порціями, додають до розчину речовину, кількість якої треба знайти. Цей процес називають титруванням. Потенціометричне визначення оцтової кислоти засновано на реакції:
СH3COOH + OH- = CH3COO- + H2O
Зміна рН розчину фіксується рН-метром. По різкому стрибку значення рН у процесі титрування фіксують точку еквівалентності.
